Інокуляція — корисна справа
Інокуляція насіння сої — це процес нанесення на його поверхню біопрепарату, що містить ризобактерії, які сприяють утворенню азотофіксуючих бульбочок на корінні рослин. Прикореневі бульбочки фіксують азот з атмосфери та передають його рослині-господарю, перетворюючи азот в аміак, який засвоюється рослиною. Бактерії та рослини сої вступають у симбіотичні відносини, у яких бактерії отримують від рослини цукри, натомість забезпечують її доступним азотом. Ризобактерії допомагають рослинам за період вегетації фіксувати до 250 кг атмосферного азоту, з яких 150 кг засвоюється самою рослиною, а до 100 кг залишається у пожнивних рештках для наступних культур у сівозміні.
Для фіксації атмосферного азоту насіння сої у день сівби слід обробити одним із біопрепаратів — Амерікас Бест Інокулянт (Амбінокулянт), р. (70 мл/80–100 кг — гектарна норма висіву насіння); Амерікас Бест Інокулянт, Біостар інокулянт п. (145 г /80–100 кг); Біодобриво «Легум Фікс», п. (225–250 г/80–100 кг); Біомаг-соя, с. або п. (2–2,5 л/т) тощо. Одночасно з інокуляцією насіння обробляють мікродобривами: бором і молібденом (40–50 г на гектарну норму висіву насіння).
Застосовуючи інокулянти, треба обов'язково дотримуватись інструкції, що додається до препарату. Недодержання умов застосування мікробних препаратів може не дати бажаних результатів або навіть мати негативний вплив на розвиток рослини.
При інокуляції слід дотримуватися оптимального співвідношення обсягів робочої суспензії препарату та насіння, бо за надмірної зволоженості може порушитись норма його висіву. Виконання цієї умови сприятиме збереженню від ушкодження оболонок насіння сої, яке має тонку і ніжну оболонку, що швидко набрякає.
Для запобігання загибелі нанесених мікроорганізмів оброблене насіння сої слід захистити від впливу прямого сонячного проміння і зберігати його за оптимальних температур 5–25 оС. На ефективність бульбочкових бактерій у грунті впливають такі чинники, як вологість грунту, температура, аерація, рівень рН, рухомі форми азоту, фосфору, калію та мікроелементи, обробка насіння регуляторами росту рослин тощо.
Оцінювати азотфіксацію бульбочками можна розпочинати з третього тижня після появи сходів і продовжують впродовж вегетації рослин. На початку вегетації бульбочки можуть бути білого кольору, це означає, що заселення кореня бактеріями відбулося, але вони ще не зрілі, і азотфіксація ще не розпочалась. Розрізавши бульбочку, можна оцінити її стан. Якщо на розрізі бульбочки мають рожевий чи червоний колір — це свідчить про те, що відбувається активна азотфіксація. Якщо бульбочки зеленого, коричневого або чорного кольору — це означає, що бактерії неактивні або паразитуючі. Обробка насіння сої бактеріями поліфункціональної дії зменшує поширення хвороб у посівах культури на 40–60 %. Рослини сої з активною азотфіксацією менше уражуються кореневими гнилями, фузаріозним і вертицильозним в’яненням та іншими хворобами.
Для якісного перемішування посівного матеріалу з одержаною інокуляційною суспензією у господарствах застосовують стрічкові транспортери, шнекові механізми, бетонозмішувачі або машини для протруєння насінні — ПС-10А та ін.
Впродовж вегетації рослин слід проводити позакореневі підживлення (1–4 рази) сої з використанням одного з дозволених і рекомендованих добрив.
Для підживлення рослин можна використати біопрепарати Азотофіт, р. 0,5 л/га; Біокомплекс АТ, р., 0,3–0,5 л/га. Позакореневі підживлення рослин підвищують не тільки продуктивність рослин, а й підсилюють їх стійкість до багатьох грибних і бактеріальних хвороб, покращують якість отриманого врожаю.
Удобрити — та зберегти врожай
Соя є вимогливою і до внесення добрив. На утворення 1 ц зерна соя виносить з грунту 7,5–10 кг азоту, 1,7–2,5 кг фосфору, 3–4,5 кг калію. Оскільки азотфіксація рослинами сої протікає гірше порівняно з іншими бобовими культурами, тому добре під сою вносити не тільки на мінеральні, але й органічні добрива. Рослини сої при збалансованому живленні характеризуються високою польовою стійкістю до хвороб.
Перед внесенням добрив слід уточнити наявність певних поживних речовин у грунті. Під основний обробіток грунту рекомендується вносити гній або компости в нормі 20–25 т/га та мінеральні добрива (фосфорно-калійні по 60–90 кг/га д. р.). Слід пам’ятати, що внесення під сою фосфорно-калійних добрив суттєво підвищує стійкість рослин до багатьох грибних і бактеріальних хвороб. На каштанових грунтах Степу дозу калію зазвичай зменшують до 30–45 кг/га.
Як бобова культура соя задовольняє потребу в азоті за рахунок фіксації атмосферного азоту тільки на 50–70 %, а тому в початковий період потребує внесення азотних добрив. Засвоєння поживних речовин соєю неоднакове в різні фази її росту та розвитку. Так, засвоєння азоту поступово збільшується від фази сходів (завдяки як поглинанню з грунту, так і фіксації азоту бульбочковими бактеріями) і досягає максимуму у фазі цвітіння й утворення бобів і насіння, після чого швидко зменшується. Азотні добрива в дозі 30–45 кг/га вносять під передпосівну культивацію. Слід зауважити, що надмірне живлення сої азотом сприяє розростанню вегетативних органів і сприяє інтенсивному розвитку кореневих гнилей та ураженню рослин іншими хворобами. Тому азотні добрива під сою доцільно вносити у поєднанні з фосфорно-калійними. У рядки при сівбі сої вносять по 10–15 кг/га фосфору в формі молібденізованого суперфосфату. Соя для свого росту й розвитку вимагає також внесення у грунт мікроелементів, особливо молібдену і бору, які суттєво підвищують стійкість рослин до інфекційних захворювань.
З метою підвищення урожайності сої можна вносити в грунт під посів на глибину загортання насіння Біодобриво «Агро Бак Плюс», р. (1–2 л/га) або Біодобриво «Ембіко» (Емпробіо), р. (1–5 л/га).
Для кращого зв’язування атмосферного азоту бульбочковими бактеріями можна проводити передпосівний обробіток грунту з внесенням під сою 100–300 л водного розчину біопрепарату Філазоніт МЦ, р. (10 л/га) із наступним загортанням.
З метою повного забезпечення проростків сої необхідними поживними речовинами, підвищення імунітету рослин до фітопатогенів на ранніх фазах розвитку, покращення засвоєння азоту бульбочковими бактеріями рекомендується обробляти насіння сої перед посівом (інкрустація) одним із добрив: Добрива органічні з біогенними елементами, в. р. (4 л/т); Екозорф, р. (2л/т); Екорайз, р. (0,04–1,0 л/т); Інтермаг, р. (1,2–2,5 л/т); Комплексне мікродобриво «Наноактиватор», в. р.к. (0,03–0,05 л/т); Мікродобриво «Аватор 1», р. (0,5 л/т); Мікродобриво з комплексом біостимуляторів «Наномікс», р. (4 л/т); Органо-мінеральне добриво «Віталист», р. (2,5–5 л/т); Органо-мінеральне добриво «Сила життя», р. (0,2 л/т); Реаком Плюс, р. (3–4 л/т).
Для кращого засвоювання рослинами атмосферного азоту насіння сої можна обробляти біодобривами: Біодобриво «Агро Бак Плюс», п. (500 мл/т); Ековітал, біодобриво, бактеріальна суспензія, р. або. п. (100–200 мл/80–100 кг).
