Осінь-2014 — умови для гризунів оптимальні
Середня чисельність гризунів останніми роками не перевищувала порогу шкідливості, але на площах озимої пшениці в центральних та західних областях Лісостепу та подекуди Степу відмічали осередки з підвищеною щільністю шкідників, а в багаторічних травах практично повсюдно чисельність їх перевищувала поріг шкідливості удвічі-тричі.
Восени 2014 року склалися оптимальні умови для розвитку та розмноження мишоподібних гризунів у посівах озимих культур, багаторічних травах, садах, неорних землях, пасовищах, невгіддях, лісосмугах. На середину жовтня шкідники заселили від 2 до 33 % площ озимих зернових за чисельності 1–2 колонії/га (2–5 жилих нір/колонію), подекуди в західних областях виявляють осередки на площах озимої пшениці з чисельністю до 4 колонії/га. У посівах озимого ріпаку гризуни шкодять за чисельності 0,5–3 жилих колоній/га, в північних та західних областях осередково до 5 колоній (2–5 жилих нір/колонію). У багаторічних травах їх чисельність від 3 до 10 колоній/га, найбільше мишоподібні гризуни завдають шкоди в західних і північних областях. На полях після просапних культур чисельність гризунів 1–4 колонії/га, на неорних землях, у садах, неугіддях їх виявляють за чисельності 2–7 колоній/га.
Міграція гризунів на посіви озимих продовжується. Існує висока ймовірність того, що в подальшому щільність мишоподібних гризунів зростатиме. Тому необхідне систематичне обстеження, визначення видового складу мишоподібних для проведення ефективного та вчасного захисту полів, що забезпечать збереження посівів та урожаю озимих культур.
Видовий склад шкідників
Серед мишоподібних гризунів переважають полівки (скрізь звичайна, у південному Степу — гуртова) та миші (скрізь — лісова і хатня, польова здебільшого в Поліссі та Лісостепу, курганчикова — в Степу та в південному і центральному Лісостепу). Звичайні місця резервацій мишоподібних — це багаторічні трави, лісосмуги, скирти.
Сірі полівки найплодючіші, що зумовлено раннім статевим дозріванням. Протягом року вони здатні давати до 10 приплодів (від 5 до 10 мишенят).
Підраховано, що п’ять пар полівок в абсолютно оптимальних умовах можуть за рік дати до 6 млрд звірків. При живій масі дорослої полівки 30 г маса батьків на початку року становитиме 300, а їх приплоду в кінці року — 130 т. За добу вони можуть повністю з’їсти урожай пшениці у фазі колосіння на площі 30 тис. га. Такий високий ступінь розмноження генетично зумовлений боротьбою за виживання. Полівки не запасають кормів, як це роблять щури та миші, у них не відкладаються жирові запаси, як у хом’яків. Уся їхня енергія спрямована на відтворення собі подібних. В їх живленні перше місце займає зелений корм, вони підривають зерно, виїдають сходи. Також пошкоджують буряки, картоплю, моркву, посіви конюшини, перегризають стовбури молодих дерев. У несприятливих умовах при голодуванні серед полівок спостерігається канібалізм, який природно виправданий боротьбою за виживання та збереження виду.
Хатня миша поширена в усіх природних зонах, заселяє зерносховища, продовольчі склади, різні господарські та жилі приміщення, а також поля, городи, лісосмуги тощо. Лісова зустрічається в лісах, лісосмугах, чагарниках, на полях. Жовтогорла мешкає у лісах Карпат, гірському Криму, Поліссі і Лісостепу. Польова миша (житник) найпоширеніша в Поліссі та Лісостепу, на півдні — в річкових заплавах. Розмножуватись здатна тримісячна самиця житника. Курганчикова миша більш поширена на сході і півдні. Вона здатна восени збирати великі запаси корму на зиму і споруджувати над ними земляні курганці. Останні спостерігаються переважно на стерні недбало зібраних або дуже забур’янених полів, це купка до 5–10 кг колосків, мишію, суцвіть кормових трав, пізніх бур’янів тощо, що ростуть навколо нори, акуратно зібраних горбиком і прикритих шаром землі. В дощову погоду запаси в курганці проростають, і зелені горбики видно здалеку. Під час зяблевої оранки курганці руйнуються. У їжі курганчикової миші переважає насінний корм. Щороку вона дає до 7 виплодів.
Водяна полівка, або криса в Україні поширена скрізь, немає лише в Криму, сухих приморських степах і гірських Карпатах. Значної шкоди завдає полівка садам, зокрема, молодим насадженням. Вона обгризає кору саджанців і знищує кореневу систему, яку перегризає біля кореневої шийки. На картопляних полях восени полівка виносить бульби з-під кущів.
Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця і багаторічні бобові трави. Полівки живляться переважно зеленим рослинним кормом, якщо харчуються лише зерном — швидко гинуть. Миші основну енергію отримують завдяки насінню, а в разі харчування тільки зеленою рослинністю гинуть через 2–3 дні (хатня, лісова миші), а польова — через 8 днів.
Мишоподібні гризуни надзвичайно плодючі. Навесні розмноження розпочинається за середньодобової температури повітря 5 °C. За середньодекадної температури повітря вище 22 °C та нижче 5 °C розмноження припиняється. Проте за наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг полівки в полях розмножуються і взимку під снігом.
Способи боротьби з гризунами
У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема сірих полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Серед них найважливішими є агротехнічні: збирання без втрат врожаю, вчасна і якісна зяблева оранка, які позбавляють гризунів корму та надійного сховища.
Ефективним у боротьбі з гризунами є застосування родентицидів. Восени захист посівів озимини, багаторічних трав від мишоподібних гризунів проводять за наявності в Степу 3, в Лісостепу 5 жилих колоній/гектар.
Бактороденцид (зерно, заражене бактеріями мишачого тифу) застосовують у дозі 2 г в нору. Препарат ефективний проти всіх видів полівок, хатньої та лісової мишей. А от польовій миші бактерії мишачого тифу, що містяться на лушпинні зараженого зерна, не страшні, бо вона не їсть зернину, а вигризає її середину.
Роденфос — готова до застосування зернова принада з умістом 2,5 % фосфіду цинку технічного, 3 % соняшникової олії та 94,5 % зерна. Розкладають її у нору в дозі 3 г, а потім землю притоптують. Для приготування принади з фосфідом цинку в умовах господарства слід застосовувати олію соняшникову недезодоровану. При цьому фосфід цинку треба перемішувати з продуктами, які мають суху поверхню, тому що у вологому середовищі цей родентицид розкладається із виділенням газу фосфіну. За таких умов принада дуже небезпечна для оточуючих і втрачає належні якості ще до розкладання її у полі.
Шторм, 0,005 %, воскові брикети —препарат на основі зерна з діючою речовиною флокумафен, що належить до групи антикоагулянтів крові. Застосовують у нормі 0,7–1,5 кг/га. Смерть гризунів від великої кровотечі настає через 3–10 днів. Шторм дозволений для роздрібного продажу проти хатньої миші та пацюків.
Аміачну воду проти полівок застосовують у дозі 150–200 г в нору, а потім землю добре притоптують.
Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів забезпечать збереження посівів та урожаю озимих культур.
