У Китаї про грецький горіх (хутао) знали ще в ІІ ст. до н.е., а в Індії згадували його в древніх санскритських письменах. Поширена назва — грецький горіх — виникла безпосередньо в греків, котрі ще задовго до нашої ери культивували цю рослину на Балканах і в країнах Середземномор’я. Пізніше вони поширили горіх у гірських регіонах Болгарії, Румунії, Угорщини, Югославії та Туреччини. У Східній Європі найбільшого поширення у культурі грецький горіх набув у Молдові, Україні, в Краснодарському та Ставропольському краях Росії й на Північному Кавказі.
У Київській Русі в монастирських садах грецький, або волоський, горіх почали вирощувати ще тисячу років тому. Мабуть, разом із вірою греки-місіонери принесли і цю рослину, що й визначило її подвійну назву: греки йшли через Валахію, або ж Волощину, розташовану в сучасній Румунії.
Сьогодення
Основними виробниками волоського горіха у світі є США, Китай, Україна, Молдова та Франція. Причому в Європі культурних промислових садів найбільше у Франції. На частку України припадає 22,5% валових зборів горіхів у Європі: 88% горіхового врожаю — з дерев на подвір’ях селян, дачних ділянках, уздовж доріг, 12% — у старих садах на площі 1700 га, вік яких — понад 40 років.
Цілеспрямоване формування промислових інтенсивних садів в Україні почалося лише 2009 року після старту інформаційної роботи Всеукраїнської громадської організації «Українська горіхова асоціація».
Наразі площа промислових садів в Україні досягла 3000 га. Площі окремих горіхових садів коливаються від п’яти до сотень гектарів. Сади формують щепленими саджанцями, зареєстрованими в Державному реєстрі України, з урахуванням сучасних технологій і рекомендацій Міністерства аграрної політики та продовольства. Сади входять у промислове плодоношення, починаючи з п’ятого-шостого року.
Господарська цінність
Волоський горіх — одна з найцінніших порід дерев. За комплексом позитивних властивостей він майже не має собі рівних у рослинному світі. Росте швидко, плодоносить щедро і тривалий час. Практично всі частини цієї рослини — листя, кору, стовбур, коріння, зелені й стиглі плоди та їхню шкаралупу — застосовують у різних сферах людської діяльності. Волоський горіх — це, насамперед, їжа, потім ліки, меблі, будівельний матеріал, паливо. Це і добриво, і речовина для дублення шкіри, і барвник для тканин. Його використовують для косметичних цілей, для виготовлення лінолеуму, інструментів, фарб для живопису, поліграфічної туші.
Найбільшою цінністю є ядро горіха, оскільки воно має не тільки відмінні смакові якості, а є одним із найбагатших за споживчою цінністю і вмістом поживних речовин для людського організму: жири — 40-80 і навіть 90%, білок — до 22 і навіть 25%, близько 13% вуглеводів. З мінеральних речовин ядро містить калій, азот, фосфор, кальцій, залізо, сірку, кобальт, йод, цинк. Багате воно і на дубильні речовини, вітаміни А, В1, В2, С, Е, К, Р, РР, F. Ядро грецького горіха має велику енергетичну цінність: 100 г ядра дає 612850 калорій, що становить 25-30% добового раціону людини. За калорійністю волоський горіх перевершує свинину в 1,5 разу, мед — в 2,5, хліб — у 3, рибу — в 7,8, молоко і картоплю — в 10 разів. Саме тому ядра горіха рекомендують вживати за фізичної та розумової перевтоми, втрати ваги, після важкої хвороби.
Білок горіхового ядра містить близько 16 вільних амінокислот, майже половина з них незамінні: вони не синтезуються в організмі людини, а мають надходити з їжею. Жири волоського горіха — це близько 79,4% полінасичених жирних кислот, що нормалізують жировий обмін і запобігають утворенню тромбів. Також вони багаті на ненасичені жирні кислоти, які мають велике значення в лікуванні та профілактиці атеросклерозу, діабету, хвороб серцево-судинної системи, порушення обміну речовин.
Серед ненасичених жирних кислот у складі ядра волоського горіха переважає лінолева (46,8-69,2%) і ліноленова (7,0-17,9%). Ці кислоти легко окислюються, таким чином захищаючи організм від дії канцерогенних речовин, також вони підвищують стійкість організму до радіаційного випромінювання. Зелені плоди горіха використовують для вітамінізації вин, їх маринують для споживання з м’ясними стравами.
Завдяки вмісту йоду, волоський горіх рекомендують під час лікування захворювань щитовидної залози. Лікарі стверджують, що грецький горіх має сильні бактерицидні, ранозагоювальні властивості. Його використовують також під час лікування недокрів’я, оскільки горіхове ядро містить залізо і кобальт.
Горіх застосовують під час лікування туберкульозу, псоріазу, екземи, фурункульозу, варикозного розширення вен. Також вчені-медики назвали волоський горіх одним із найоптимальніших засобів, що допомагають боротися із зайвою вагою. З оболонок незрілих плодів волоського горіха готують вітамінні концентрати.
Економічна доцільність вирощування горіха
Розрахункові дані за сортами вітчизняної селекції волоського горіха свідчать, що вирощування цієї культури є високорентабельним. Так, згідно з даними Придністровської дослідної станції садівництва, впровадження сорту Недобоєвский забезпечує чистий прибуток з 1 га товарного саду 19 тис. грн і рівень рентабельності 117%. Сорт Грозинецький забезпечує 9,0 тис. грн чистого прибутку і рівень рентабельності 71%.
За результатами досліджень лабораторії економіки Інституту садівництва НААНУ найперспективнішими зонами для промислової культури горіха волоського в Україні є Придністровсько-Прикарпатський регіон і Закарпаття. На цих територіях рентабельність виробництва горіха волоського за інтенсивної технології його вирощування і використання буковинських високопродуктивних сортів становить не менше 30%.
Експортний потенціал
Практика показує, що виробництво волоського горіха має великий експортний потенціал. Так, з усього зібраного в Україні волоського горіха близько 50% його експортується. Тільки в країнах Європи споживання горіхоплідних становить понад 100 тис. т на рік, у т.ч. 30% волоських горіхів. Італія, Німеччина, країни Скандинавії вже зараз готові закупити в Україні великі партії горіхоплідних. Чинником стримування в експорті горіха грецького є відсутність сортових насаджень в Україні. У зв’язку з цим запровадження насаджень горіха грецького на сортовій основі є необхідним та доцільним заходом і набуло загальнодержавного значення.
За розрахунками вчених сучасне підприємство, яке займається вирощуванням волоського горіха, повинно мати не менше 100 га саду з ретельно підібраним сортовим складом, адаптованим до місцевих умов, новітнім технічним обладнанням для догляду й збирання, а також сучасну технологію переробки продукції. За промислового виробництва продуктивність нелущеного горіха повинна становити не менше 11 кг з дерева. При схемі посадки 9х6 м (185 дерев на 1 га) з середньою продуктивністю дерева 12 кг можна отримати валовий збір 22,2 ц/га, починаючи з 7-8 року вступу дерев у товарне виробництво. При виході в середньому 50% чистого ядра горіха можна одержати з гектара не менше 11,1 ц очищеного горіха (половинки + дрібні залишки ядра). За розрахунками, розмір інвестицій на створення 1 га промислового саду волоського горіха становитиме близько 100 тис. грн.
Сьогодні закупівельна ціна горіха волоського — від 13 до 15 грн, ядра горіха — 70-85 грн. Потенціал України, за розрахунками фахівців, може становити 170 млрд гривень. В Україні сформувалося три напрями зовнішньої торгівлі горіхами: експорт у країни Західної Європи і північно-західної Азії високоякісних плодів для споживання у свіжому вигляді; торгівля горіхами середньої якості для внутрішнього споживання на ринках країн СНД і частково Азії; імпорт горіхів для подальшої товарної доробки і перепродажу на сировинні ринки країн Західної та Східної Європи, Азії, СНД. Також останніми роками побутує тенденція до збільшення експорту чищеного горіха, а також продукції переробки (олія, шрот, БАДи), що випливає з економічної доцільності.
Останнім часом активно розвивається переробний сегмент горіхового бізнесу.
Щодо ринку збуту горіхів. Горіхи широко використовують у кулінарії, тому тим, хто вирішив займатися горіховим бізнесом, доцільно домовитися про доставку в кондитерські цехи, кафе, ресторани та інші пункти громадського харчування. Також можна поставляти фасовані горіхи в магазини і супермаркети. Непоганий варіант — організувати свою торгову точку або свій власний інтернет-магазин.
Технологія створення горіхового саду
Вибір ділянки (за рекомендаціями від фірми «Лінард»). Як і в будь-якій іншій сільськогосподарської діяльності, вдалий вибір ділянки може значною мірою сприяти отриманню великих урожаїв. Щодо горіхового саду, то існує кілька умов, які потрібно враховувати при виборі місця:
1. Якщо це можливо, висаджуйте сади в ґрунт, де перед цим вирощували злакові чи бобові (люцерна, горох).
2. Уникайте болотистих місцевостей.
3. Можна використовувати похилі ділянки. Нахил 3-6° дозволяє легко доглядати за ґрунтом і полегшує вивіз плодів. Сад також можна створити за нахилу 6-12° і навіть за 18-20°, якщо ряди розміщувати горизонтально.
4. Важливою також є наявність поруч водойми для зрошення, але все ж необхідно уникати низинних ділянок у місцях, де пізно восени бувають заморозки.
5. Потрібно уникати дуже вологого ґрунту без водовідводу, ділянок із рівнем ґрунту менш ніж 1,5 м і липким ґрунтом.
Підготовка ділянки. Після вибору ділянки, на якій розміщуватимуть саджанці горіха, необхідно провести цикл робіт для забезпечення оптимальних умов росту майбутнього саду.
Оранка. Слід знищити і вивезти всю рослинність на обраній ділянці. Потім її заборонувати, вирівняти та дезинфікувати.
Удобрення. Ділянку за можливості удобрюють 10-60 т перегною, 100 кг Р2О5 і 80 кг К2О на 1 гектар.
Важливим є розміщення рядів за напрямком північ–південь для запобігання затемнень і забезпечення максимальної кількості світла протягом усього дня. Це не стосується похилих ділянок, на яких ряди повинні розміщуватися паралельно горизонту.
Висадка. Висаджувати молоді дерева можна як восени, так і навесні. Але навесні висадка саджанців горіха більш пріоритетна, оскільки на деревце, ослаблене пересадкою, не впливають холодні зимові вітри.
Ямки для пересадження роблять у день висадки для максимального збереження вологи. Розміри ямок повинні бути діаметром 60х60 см. Перед висадкою пошкоджені корінці можна обережно обрізати. Потрібно розмістити їх горизонтально на тій відстані, на якій вони будуть закопані, й розрівняти навколо саджанця у формі зірки.
Необхідно, щоб після посадки місце прищепи було на 3-5 см вище рівня ґрунту. Щоб досягти цього, можна використовувати підставку, виготовлену з дошки, у якій заздалегідь зроблено виріз. Під час посадки краї дошки підтримуватимуться краями ямки, а виріз, у якому перебуватиме саджанець на рівні місця прищепи, задасть оптимальну висоту для посадки.
До висаджування в ямку не можна лити воду. Після висаджування землю злегка утрамбовують, а навколо ямки роблять заглиблення. Потім кожному саджанцю наливають 15-20 л води. По закінченні навколо стовбура роблять огорожу з ґрунту (вистою 10-15 см), яку не потрібно утрамбовувати.
Вирощування горіхового саду
Підживлення. По завершенні висадки кожне деревце підживлюють на поверхні: 500 г азоту, фосфору, калію в радіусі 1 м довкола стовбура. Щороку варто збільшувати площу підживлення в радіусі 0,50 м.
Полив. Оптимальна норма поливу складає приблизно 20 л води на одне деревце в тиждень, але ця норма може бути зменшена або збільшена залежно від кількості опадів або ж посухи. Існують різноманітні схеми і способи поливу.
Додаткові культури. Іноді власники садів використовують міжряддя для посадки додаткових культур. Таке можливо, якщо сад зрошують, а культури висаджують на відстані 1 м від ряду дерев. Також щороку додаткові культури віддаляють на 0,5 м від дерев. Однак при висадці кукурудзи відстань сягатиме 2 м.
Формування крони. Підрізання для формоутворення є однією з найважливіших робіт у саду з метою:
- більш ефективного звикання дерева після пересадки;
- розробки і підтримки крони дерева;
- стимуляції плодоношення шляхом видалення безкорисливого або мертвого гілля;
- полегшення роботи для механічного збору врожаю за рахунок однотипності форм і розмірів дерев.
Необхідно пам’ятати, що висота стовбура при посадці не повинна перевищувати 0,9-1,1 м, інакше можлива затримка збирання врожаю.
У перший рік росту саджанців особливої уваги вимагає підріз дерев. Робити це потрібно в кінці серпня з метою зупинення росту саджанців для їхнього захисту від осінніх заморозків. Для цього необхідно обірвати верхні бруньки на верхівці дерев.
У цей же період потрібно прополоти близько основи стовбура, загорнувши місце щеплення, щоб на нього не впливали різкі зміни температури (15-20 см).
Фітосанітарний захист. Основною хворобою горіха є бактеріоз. Бактерія, що призводить до некрозу (чорних плям) усіх органів (гілки, бруньки, плоди), розвивається в умовах підвищеної вологості за температури 16-29 °С.
Боротьбу з цією хворобою проводять за допомогою препаратів з умістом міді в невеликій кількості (1%).
Перший обробіток проводять після обриву бруньок. Для цього використовують розчин 1,5% бордоської суміші. Другий — після появи перших листків. Використовують той же препарат, але з концентрацією 0,5%.
Утретє обробляють із початком росту молодих пагінців, концентрація — 0,5%. Четвертий обробіток проводять після опадання листя, використовуючи 1,5-2% бордоської суміші.
Зважаючи на розміри і схеми розміщення саджанців, існують такі види садів:
- традиційний;
- напівінтенсивний;
- інтенсивний.
Кількість саджанців на гектар залежить від виду саду і може сягати 100-400 штук.
Сортові ресурси. В Україні працюють чотири ліцензійних розплідники волоського горіха. У Державному реєстрі нашої держави зареєстровано 27 сортів.
