За останні 10 років площа посіву кукурудзи зросла більш ніж удвічі. В 2013 р. вона становила 4,82 млн га, в 2014-му — 4,66 млн га. У сприятливому за погодними умовами 2013 р. валовий збір кукурудзи досяг 30,9 млн т за середньої урожайності 64,4 ц/га. За обсягом експорту зерна кукурудзи Україна посіла другу сходинку після США.
Аналізуючи виробництво кукурудзи за останні роки, чітко простежується залежність кінцевих результатів від ґрунтово-кліматичних ресурсів регіонів в цілому та погодних умов вегетаційного періоду зокрема (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка урожайності кукурудзи в регіонах України
(для наглядності умовно східний регіон представлено результатами
господарств Харківської, Дніпропетровської і Полтавської областей;
центральний регіон — відповідно Черкаської, Київської і Вінницької;
західний регіон — відповідно Хмельницької, Тернопільської і Львівської областей).
Беручи до уваги результати аналізу статистичного матеріалу, слід відмітити, що продуктивність кукурудзи в Україні на 19-25% залежить від погодних умов року, що вказує на значну залежність виробництва від нерегульованих факторів.
Відносно більш стабільними і потужними в плані продуктивності кукурудзи є Центральний та Західний регіони України. Тут спостерігається дещо менша залежність урожайності від умов року. В середньому за 10 років спостережень коефіцієнт варіації за показником урожайності становив 18,9-19,7%, тоді як у Східному регіоні — 24,5%. Тобто при переході з заходу на південний схід та посиленням континентальності клімату продуктивність кукурудзи стає менш стабільною.
Метеоспостереження останніх років свідчать про те, що континентальність клімату на території України посилюється. Почастішали істотні відхилення розвитку погодної ситуації в окремі періоди вегетації від норми, що проявляється у вигляді заморозків, зниження температури нижче біологічного мінімуму, або навпаки — надто висока температура (спекотні явища), чи дефіцит вологи в грунті, повітрі тощо спричиняють загальну неспецифічну адаптивну реакцію рослинного організму — стрес. Про те, що рослина зазнає негативного впливу тих чи інших стресорів можуть свідчити такі ознаки: зміна кольору листкової пластинки-посвітління чи набуття антоціанового забарвлення; скручування листкових пластинок у трубку; надмірне утворення пагонів кущення, великої кількості недорозвинених качанів; череззерниця качана; укорочений, деформований, із порушеною регулярністю рядів зерен качан; відсутність качана (рис. 2).
Рис. 2. Прояви стресу:
а) реакція на холод;
б) реакція на пізнє внесення гербіцидів;
в) реакція на посуху в різні фази розвитку кукурудзи
Сила стресу залежить, з одного боку, від прояву стресора (інтенсивність, тривалість дії), з іншого — від спадкових властивостей рослинного організму. Відповідно дії технолога повинні бути спрямовані в двох взаємодоповнюючих напрямах:
- підбір гібридів, толерантних до дії тих чи інших стресорів, характерних для певної зони вирощування;
- створення за допомогою відомих прийомів агротехніки відповідної фізичної і фізіологічної конструкцій посіву, що здатні максимально нівелювати дію стресора.
Провідні селекційно-насінницькі компанії приділяють належну увагу добору генетичного матеріалу, що дозволяє створювати стійкі/толерантні до водних і температурних стресів гібриди кукурудзи. Наприклад, при створенні посухо- та холодостійких гібридів компанія «Лімагрейн» використовує як традиційні, так і новітні технології з використанням молекулярних маркерів, що дозволяє на попередніх етапах селекційного процесу шляхом ідентифікації відповідних ділянок хромосом прогнозувати наявність чи відсутність потрібної ознаки у майбутнього гібрида. Тестування гібридів на заключному етапі випробувань, наприклад у регіонах сильного прояву посухи, спеки з використанням тензометричних методик дає можливість запропонувати виробництву найбільш цінні в плані стійкості/толерантності щодо водних і температурних стресів гібриди кукурудзи.
Українському товаровиробникові відома низка таких гібридів: Адевей, ЛГ 3330, ЛГ 3350, ЛГ 2358, ЛГ 3255, ЛГ 3232. Про це свідчать результати виробництва в посушливому 2010 та 2012 рр.в південному Лісостепу та Степу. Так, урожайність гібрида ЛГ 3232 в ДП ДГ «Олександрівське» Тростянецького району Вінницької області в посушливому 2012 р. становила 8,8 т/га, або на 0,5-1,2 т/га вище, порівняно з гібридами інших селекційних компаній.
В умовах жорсткої засухи, яка набула поширення у південно-східному регіоні України в 2014 р. у ТОВ «Агроконтинент» Гуляйпільського району Запорізької області новий гібрид Адевей забезпечив урожайність 6,44 т/га. В цьому ж господарстві, а також в ТОВ НВП «Сортостанція» Вільнянського району Запорізької області гібрид ЛГ 3255 забезпечив урожайність понад 5 т/га. В ряді господарств Кіровоградської області (ДСП «Лікарівка» Олександрійського району, ТДВ «Неоальянс» Новгородківського району, ТОВ «АФ «П’ятихатська» Петрівського району) за гострого дефіциту вологи та високої температури повітря гібриди кукурудзи ЛГ 3258, ЛГ 3255, ЛГ 3330, ЛГ 3350 на виробничих площах дали можливість одержати 6-7,5 т/га зерна.
В умовах холодового стресу, що спостерігався у північних і західних областях України весною 2010 р., досить толерантними виявилися гібриди Аальвіто, ЛГ 3232, ЛГ 2244, Фантастік. Після тимчасового притуплення росту вказані гібриди після відновлення температурного режиму швидко вийшли зі стресового стану, відновили ріст і сформували хороший урожай. Наприклад, урожайність гібриду Аальвіто в господарствах ТзОВ «Лендком» в Буському районі Львівської області та Радомишльському районі Житомирщини становила понад 8,0 т/га. Гібрид ЛГ3232 в ТзОВ «Крупець», Радивилівсього району Рівненської області на площі 80 га забезпечив урожайність 9,6 т/га, у ТзОВ «Трипілля» цього ж району на площі 120 га — 9,0 т/га, на окремих полях понад 10,0 т/га. Нові холодостійкі гібриди кукурудзи ЛГ 3258 та ЛГ 3255, висіяні в ранні терміни (в першій декаді квітня 2014р.) в ПОП «Іванівське» Теребовлянського та ТОВ «Україна» Підволочиського району Тернопільської області, цілком нормально завершили початкові етапи розвитку, сформували потужні качани і забезпечили урожайність понад 11 т/га. Таким чином, у регіонах, де найбільш дошкульними є водні та високотемпературні стреси, перевагу надають стійким/толерантним гібридам кукурудзи, таким як ЛГ 3232, ЛГ 3255, ЛГ 30288 Адевей, ЛГ 3330, ЛГ 3350. За частого прояву низькотемпературних стресів кращі результати забезпечать гібриди Аальвіто, ЛГ 3232, ЛГ 3258, ЛГ 3255, Фантастік, Адевей.
Нівелювати негативну дію стресорів при вирощуванні кукурудзи можливо і потрібно, вміло використовуючи інструменти, які ми зазвичай називаємо агротехнікою. Перш за все всі агротехнічні заходи повинні бути спрямовані на створення умов для максимального накопичення вологи в грунті, її збереження і економне витрачання. В контексті цього доречно вести мову про сівозміну, оптимізацію попередників кукурудзи, вологозберігаючі системи обробітку грунту та догляду за посівами. В класичному відношенні кращими попередниками для кукурудзи (в плані вологозабезпечення) є зернові колосові культури в ланках із чистими, зайнятими парами, багаторічними травами. Добрі результати можна отримати при розміщенні кукурудзи після ріпаку, сої. Ризикованими в плані посилення водних стресів, особливо в Степу, південному та східному Лісостепу можуть виявитися такі попередники, як сорго, суданська трава, соняшник, люцерна багатократного використання, цукрові буряки.
Практика вирощування кукурудзи в центральному, східному та південному регіонах в посушливі роки свідчить про те, що кукурудза краще протидіяла стресорам у випадках застосування традиційного обробітку грунту (оранка на глибину 25 см), мілкого обробітку з одночасним глибоким (на 35-40 см) розпушуванням грунту комбінованими чизельними культиваторами. Головна причина такого ефекту полягає у кращій будові верхнього шару грунту (за цих способів обробітку порівняно з іншими), де розміщена основна частина кореневої системи рослин, що сприяло, з одного боку, більш інтенсивній інфільтрації вологи опадів, а з другого, — доброму проникненню коріння в нижні горизонти грунту і підґрунтя та споживанню вологи, що там знаходилася. Саме остання обставина — добре освоєння грунтового профілю корінням рослин, на мій погляд, відіграє одну з провідних ролей у питаннях посилення стійкості рослин до водних стресів.
Велике значення у формуванні кореневої системи кукурудзи має мінеральне та повітряне живлення. Оптимальні дози мінеральних добрив, їх поєднання з органічними, включаючи нетрадиційні види (побічна продукція рослинництва, сидеральні культури в зоні достатнього зволоження) справляють позитивну роль на агрофізичні властивості грунту та формування потужної кореневої системи, що, в свою чергу, створює передумови для протидії водним стресорам. При цьому значення мають не тільки оптимальні дози добрив, але й способи їх внесення.
Наукові дослідження та практика свідчать про те, що розміщення мінеральних добрив у більш глибокі шари грунту обумовлює, як ліпше їх засвоєння рослинами (у зв’язку з кращою зволоженістю), так і стимулює ріст коріння у зони, збагачені на вологу та елементи живлення. Тому бажано мінеральні добрива, особливо ті, елементи яких малорухомі — фосфорні і калійні — позиціонувати в нижній половині орного шару. Цього можливо досягти, вносячи добрива восени під оранку або при виконанні глибокого безвідвального рихлення із використанням агрегатів, обладнаних для внесення добрив. Прийнятним варіантом може бути внесення добрив при сівбі сівалками, що обладнані пристосуваннями для глибокого внесення добрив.
В процесі догляду за посівами важливо не допустити ущільнення грунту та утворення шпарин. Керуючись правилом якомога менше рухати агрегати по полю, все ж призначати розпушування грунту в міжряддях у випадку утворення шпарин, переущільнення в результаті випадання зливових дощів, чи у випадку нагальної необхідності виконати підживлення добривами прикореневим способом. Досвідчені виробничники, які вирощують кукурудзу в Степу, розпушування грунту в міжряддях кукурудзи за перерахованих вище обставин називають «сухим поливом», надаючи цим самим виключного в плані протидії стресорам значення.
В умовах сухого степу актуальним є впровадження радикальних технологій покращення водного режиму — краплинного зрошення чи дощування. Агрономічні та економічні показники за вказаних технологій значною мірою залежать від того, наскільки вдало підібраний гібрид. Як показує досвід, для умов зрошення найкраще підходять інтенсивні стійкі до хвороб з високим генетичним потенціалом продуктивності гібриди, такі як ЛГ 3395, ЛГ 3475. Так, наприклад у 2013 році ПрАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» вирощувало гібрид кукурудзи ЛГ 3395 на зрошенні (полив дощуванням установкою «Фрегат») на площі понад 300 га. В середньому на круг урожайність становила 11,5 т/га в сухому зерні, що на 0,5-1,0 т/га більше, порівняно з гібридами конкурентів. В умовах крапельного зрошення СВК «Грузія» (АР Крим) у 2012-2013 рр. на кращих площах одержували понад 16 т/га зерна гібриду ЛГ 3395, частка якого в структурі гібридів кукурудзи становила понад 50%. У 2014 році в дослідах на площі близько гектара при дощуванні новий низькорослий гібрид ЛГ 3475 забезпечив урожайність на рівні 15 т/га, або на 1,5-2 т/га більше, порівняно з гібридами інших провідних іноземних селекційних компаній.
Аксіомою сучасних технологій вирощування кукурудзи є боротьба з бур’яновою рослинністю шляхом застосування гербіцидів за тими чи іншими програмами. Не зупиняючись на нюансах цього агрозаходу, варто відмітити важливу деталь. Гербіциди, що мають в своїй основі хімічну природу, самі є різновидом стресорів для рослин. За певних обставин, наприклад за невчасного внесення або передозуванні, гербіциди спричиняють сильний стрес для культурних рослин: пригнічуються окисно-відновлювальні процеси, фотосинтез, водоспоживання, гальмується ріст рослин в цілому. Найменш чутливо реагує кукурудза на внесення гербіцидів у фазі від 2 до 5 листків.
Щодо температурних і водних стресорів також існує фазова чутливість. Тому знаючи регіональну специфіку прояву того чи іншого стресора, важливо уникнути фазової чутливості рослин кукурудзи. Наприклад, кукурудза найбільш чутлива до нестачі вологи та високих температур у фазу цвітіння. Зазвичай у зоні Лісостепу цвітіння середньоранніх гібридів відбувається в першій декаді, середньостиглих — у другій декаді липня. Якраз в цей період частіше всього різко зростають добові температури повітря, посилюється грунтова та повітряна засухи, що спричинять стрес рослин. Тому важливо вплинути на ситуацію таким чином, щоб цвітіння відбулося раніше. Яким чином це зробити? По-перше, використати гібриди з прискореним ювенільним розвитком, наприклад ЛГ 2195, Аальвіто, ЛГ 3232, ЛГ 3255, ЛГ 3258. По-друге, застосувати ранні терміни сівби. Для цього використати інкрустоване, з високою енергією проростання насіння холодостійких гібридів типу ЛГ 3258, ЛГ 3255, Адевей, ЛГ 3350 тощо. При цьому варто дещо збільшити (до 20%) страхову надбавку до норми висіву, по можливості зменшити на 1-2 см глибину загортання насіння, добре ущільнити зону рядка відповідним налаштуванням сівалки.
Фізична конструкція посіву, щільність та синхронність розвитку рослин також відіграють неабияку роль в питаннях толерантності/стійкості, особливо до водних стресорів. За прискореного початкового росту, оптимальної щільності, синхронного розвитку рослин нівелюються конкурентні відносини між рослинами за фактори життя, включаючи воду. Раннє покриття поверхні грунту листям культури попереджає надмірне нагрівання грунту та непродуктивні втрати вологи, сприяє формуванню «м’якого» вологого мікроклімату в посіві, що в кінцевому результаті посилює толерантність/стійкість рослин до посухи.
На підставі багаторічних досліджень та практики виробництва оптимальна густота стояння рослин визначається, виходячи з біологічних та грунтово-кліматичних обставин і становить для сучасних інтенсивних гібридів: в Степу — для ранньостиглих гібридів — 65-70 тис./га, для середньоранніх — 60-70 тис./га, середньостиглих — 55-65 тис./га; в Лісостепу за умов достатнього вологозабезпечення — 80-90 тис./га для ранньостиглих; 70-80 тис./га для середньоранніх і 60-75 тис./га для середньостиглих гібридів.
Отже, впровадження досягнень сучасної генетики та зональних технологічних розробок є головними важелями боротьби з водними та температурними стресами кукурудзи. Їх творче поєднання дозволить стабілізувати виробництво зерна та істотно послабити залежність від погодних умов.
