Нематоди, що паразитують на рослинах
А це не мало-не багато — близько 20 тис. видів! Ці шкідники схожі на маленьких черв’ячків, яких складно побачити без мікроскопа. У пригорщі землі можуть порпатися тисячі особин, невидимі оку. Чимало нематод харчуються бактеріями, грибками або грунтовими мікроорганізмами. Інші паразитують на тваринах і рослинах. Науковцям відомо близько 10 основних видів нематод, які і створюють проблеми в сільському господарстві, які мають помітне грошове вираження. Втрата від нематод, що наноситься сільгоспкультурам, оцінюється приблизно в 100 млрд дол. щорічно! А ви кажете — посуха, погода не та, добрива дорогі…
Кожен вид нематод надає перевагу «своїм» рослинам, а люблять вони найбільше кореневу систему. Особливо помітні ураження нематодами на полуниці та арахісі, проте соя, картопля й овочі теж не позбавлені пильної уваги цього «черв’ячка». Нематодна інвазія робить рослини слабшими і податливими до інших несприятливих факторів: спеки, надлишку вологи і нестачі живлення, даючи дорогу іншим шкідникам. Все це в результаті призводить до скорочення урожайності.
Один із варіантів, як подолати цю проблему, метод універсальний у багатьох випадках — це дотримання сівозміни. Не слід вирощувати одну й ту ж культуру постійно або навіть з інтервалом у 2-3 роки. Така стабільність, звичайно, вимушена і деколи економічно виправдана, призводить до збільшення кількості паразитів, швидко звикнути до одного і того ж виду рослин.
Патогенні нематоди
Одна з найвідоміших нематод — це мелойдогіни, або галові нематоди — створюють великі проблеми в теплицях. Цей всеїдний шкідник активно вражає безліч різноманітних культур. Деякі види можуть зустрічатися у канолі (різновид ріпаку) та зернових, наприклад, Meloidogyne artiella і Meloidogyne naasi. Томати, арахіс, бавовна, овочі, плодові дерева, диня, огірок страждають від мелойдогінів. Розмноженню цієї нематоди сприяє висока температура від 16 до 40 °C. І хоча зробити це непросто, а часом і неможливо, проте зниження температури в місці вирощування — ще один спосіб зменшення нематодного навантаження.
Ще одна всеїдна нематода на зернових і буряках — це Ditylenchus dipsaci. В основному буряк «любить» Heterodera schatchii, яка може розмножуватися і на канолі. На картоплі паразитує золотиста картопляна нематода Globodera rostochiensis.
Список можна завершити поширеною у багатьох країнах кореневою нематодою Pratylenchus. Деякі з видів цієї нематоди паразитують на кукурудзі, пшениці та зернобобових культурах. Pratylenchus всеїдна, а її дію можна побачити на полі по смужках пожовклих у суху погоду рослин.
Хімікати і біофумігація (придушення грунтових шкідників природними сполуками, наприклад, за допомогою гірчиці, яка виробляє природний газ ізоцианат) як і раніше залишаються головним способом контролю нематод (у деяких країнах використовують карбофуран і бромметан). Однак їхня ефективність досить обмежена при сильній інвазії. Хімічні речовини в грунті і при паровій дезінфекції можуть вбивати безліч живих організмів, негативно впливаючи на навколишнє середовище в цілому. Саме з цієї причини і почали з’являтися альтернативні технології. Оскільки знищити нематоди непросто, кілька технологій у поєднанні — опромінення сонячними променями, нематицидна макуха (як варіант — від виробництва лляної або гірчичної олії) чи органічні грунтові кондиціонери (наприклад, рослини сімейства айстрових) — дають більше шансів на успіх.
Часткова стерилізація грунту шляхом опромінення сонячними променями зменшує нематодну інвазію, а також конкуренцію між нематодами і грунтовою мікрофлорою. Грунтові кондиціонери також знижують нематодні інвазії, надаючи джерело енергії факультативним паразитам. Попередньо заселення нематофагами (хижими грибами) субстратів і культурні рослин, які стійкі до нематод, допомагають біологічним методам контролю порівнюватися за ефективністю із традиційними нематицидами. Якщо використовувати відразу кілька організмів в методах біоконтролю, контроль за патогенними нематодами стає ефективнішим.
Галові нематоди
Серед природних антагоністів нематод називають гриби: Arthrobotrys irregularis, A. oligospora, Verticillium chlamydosporum, Paecilomyces lilacinus. Останній — це звичайний компонент ґрунту, який атакує нематод на ранніх стадіях розвитку, знищує їх яйця і захищає кореневу систему. Він ефективний і проти галових, цитрусових нематод та ін. Існують розробки, в яких Paecilomyces використовують для захисту насіння та обробки субстратів для вирощування розсади.
Науковцям вдалося виявити кілька мікробних антагоністів галової нематоди (мелойдогінів): Trichoderma harzianum, Rhizobium meliloti, Bacillus thirungiensis, Aspergillus niger. Такий природний мікроорганізм, як Trichoderma harzianum сам по собі або в поєднанні з іншими стимулює ріст рослини і збільшує урожайність, знижуючи рівень ураження коренів. Цей гриб також взаємодіє, і далеко не на користь їм, з цистами і яйцями патогенної нематоди Globodera rostochiensis, тобто золотистими картопляними нематодами.
Використання бактерій Pseudomonas fluorescens у біоконтролі також дає результати в боротьбі з Meloidogyne Incognita, покращуючи ріст рослин. Вчені звернули увагу на Pasteuria spp., проте технологія її вирощування in vitro була розроблена лише недавно. У США вже існує компанія, яка займається виробництвом і продажами Pasteuria в якості пестициду та препарату для обробки насіння. Втрати від поразки сої нематодою Heterodera glycines тільки в США оцінюються в 1 млрд. дол. на рік.
Рослини-антагоністи нематод і рослинні екстракти
В Індії успішно випробуваний порошок із насіння нима (сильний протизапальний і антипаразитарний засіб), рослини популярного в аюрведичній медицині, для боротьби з Meloidogyne. Цю технологію пропонують поєднувати з невеликими дозами хімічних нематицидів або інших методів біоконтролю.
Таблиця. Переваги та обмеження способів біоконтролю різної дії проти нематод
Використання діметілдісульфідп (ДМДС) з часниковою витяжки — ще один досить ефективний елемент біоконтролю. У цього з’єднання є хороший потенціал для боротьби з нематодами Meloidogyne, якщо він використовується як «чистильник» грунту перед висівом чутливих до нематод культур. Препарати на основі ДМДС вже продаються на ринку США і зареєстровані в деяких країнах Близького Сходу.
Замість фумігантів і рослинних витяжок можуть використовуватися і рослини-пастки, які висаджуються перед культурою, що знаходиться під загрозою нематодного зараження. В Англії цей метод використовують, щоб позбутися від золотистої картопляної нематоди. Паслін, наприклад, може скоротити кількість нематод на 50% за 8-12 зростання. Деякі різновиди гірчиці білої і редиски застосовують в Північній Європі для зменшення популяції бурякової нематоди Ditylenchus. Їх потрібно сіяти в кінці літа і знищувати в кінці жовтня, щоб не допустити розмноження. Ці культури-антагоністи корисні і в якості зеленого добрива. Безумовно, хороший спосіб попередити проблеми природним чином.
