Вишнева цінність
У періоди кінця травня, всього червня та частини липня у Європі вишня — ягідний продукт, що вживають сирим. З давніх пір вона служила людині не тільки їжею, а й цінним ліками. Плоди цієї культури містять достатньо вітамінів С, А і РР, а також фолієву кислоту. Є в вишні і такі необхідні людському організму речовини, як залізо, фосфор, кальцій, магній, мідь і калій. Також у них містяться органічні кислоти: лимонна, яблучна, бурштинова і т.д. Крім того, вишня приблизно містить 15% цукру, що додає їй цінності при переробці. Вишню широко використовують у фармацевтиці у вигляді сиропу — з його допомогою роблять солодкі ліки. Ядра кісточок вишень містять 36% олії.
Вишня належить до роду Cerasus Mill. Вона одна з найпопулярніших та цінніших плодових культур, яка в силу своїх біологічних особливостей невибаглива до умов існування, врожайна, достатньо зимо-, посухостійка та скороплідна.
Життєвий цикл вишні ділять на три періоди: ріст, плодоношення і відмирання. У період росту відбувається формування деревини (до 3-5 річного віку). У 6-8 річному стані дерево досягає максимального розміру, яке починає стійке й інтенсивне плодоношення. Залягання кореневої системи достатньо неглибоке (5-6 м), однак основна маса коренів розташована на глибині від 15 до 80 см. Діаметр кореневої системи перевищує діаметр крони в 1,2-2 разів. Старіння деревини проявляється у повільному загоюванню ран, в усиханні гілок до крупних скелетних без видимих на те причин, на зрізах деревина виглядає рихлою і потемнілою, починає утворення поросль.
Заходи при хворобах вишні
Вишня, як і багато інших плодових культур, уражується шкідниками і хворобами. Дерева, що отримують регулярний догляд, сильні, здорові, пошкоджуються значно рідше.
Шкідники і хвороби вишні негативно впливають на стан рослини в цілому, знижують урожайність і нерідко призводять до загибелі. Захистити дерева й отримати добрий урожай допоможуть своєчасно вжиті заходи боротьби.
Найбільш поширеним захворюванням цієї культури є клястероспоріоз. Проявляється у вигляді дірчастої плямистості на листках. Може вражати окремі частини дерева або повністю весь кущ. Розпізнають клястероспоріоз за характерними ознаками. На листках з’являються світло-коричневі плями округлої форми, які в діаметрі можуть досягати до 5 мм. Іноді плями обрамлені червонуватою облямівкою. Через 7-14 днів плями всихають і починають кришитися, таким чином, утворюються численні дірки. Це захворювання призводить до обпадання та загибелі листків.
На плодах грибок розпізнається за вдавленими, темно-червоними плямами. Згодом вони збільшуються і набувають опуклу, округлу форму, з них починає витікати камедь. Уражені ділянки всихають до кісточки. Уражені пагони також покриваються округлими плямами, які поступово збільшуються і тріскаються. З тріщин починає витікати камедь.
Клястероспоріозом можуть пошкоджуватися також бруньки і квіти. Хворі бруньки чорніють, а квіти осипаються. Зимує грибок на листках і в ранах дерева. Навесні вони знову з’являються на поверхні і починають активно розмножуватися. Вітер, комахи і затяжні дощі сприяють їх розвитку. Врожайність зараженої культури різко знижується.
При перших ознаках захворювання необхідно негайно видалити заражені частини дерева і знищити.
Також застосовують препарат Сігнум, в.г. (Боскалід 267 г/кг + піраклостробін). Норма витрати: 1,0-1,25 л/га, обприскування в період вегетації, 2 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Коккомікоз — це грибкове захворювання вражає листя і плоди. Розпізнати кокомікоз можна за дрібними яскравими або світлими червонуватими плямами, що утворилися на листовій пластині. На нижній стороні листа з’являються біло-рожеві округлі освіти — спори. Заражене листя жовтіє і обпадає. Гриб добре переносить зиму в опалому листі. Навесні у період цвітіння спори гриба активізуються. Коккомікоз знижує зимостійкість рослини і в деяких випадках призводить до його загибелі. Боротьба з цим шкідником полягає у проведенні щорічної профілактики. Опале листя обов’язково знищують, восени і навесні перекопують ґрунт.
Для засобів захисту використовують фунгіцид Топаз 100 EС (Пенконазол, 100 г/л). Норма витрати: 0,3-0,4 л/га, обприскування у період вегетації, 2 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Сігнум, в.г. (Боскалід 267 г/кг + піраклостробін). Норма витрати: 1,0-1,25 л/га, обприскування у період вегетації, 2 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Луна Сенсейшен 500 SC, КС (трифлоксістробін 250 г/л + флуопірам, 250 г/л). Норма витрати — 0,25 -0,35 г/га, обприскування в період вегетації суспензією препарату, 3 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Фунгіцидом Фитал, РК (алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л). Норма витрати — 2,0 кг/га, обприскування у період вегетації, 3 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Схильна вишня і до моніліозу, що має другу назву плодова гниль. Починає проявлятися у середині липня. На кожному ураженому плоді утворюється велика пляма, яка протягом декількох днів збільшується і покриває повністю всю ягоду. Розвитку моніліозу сприяє висока температура і підвищена вологість. М’якоть уражених плодів стає рихлою і втрачає свої смакові якості. Більшість ягід обпадають. Плоди, які залишилися на дереві, чорніють і засихають. Навесні на уражених плодах розвиваються спори, які переходять на здорові ягоди.
Щоб запобігти виникненню плодової гнилі необхідно протягом усього літнього періоду збирати і знищувати уражені плоди. Важливо своєчасно виявити хворобу вишні і провести захисні заходи, що допоможуть запобіганню зараження здорових дерев.
Засоби захисту. Луна Сенсейшен 500 SC, КС (трифлоксістробін 250 г/л + флуопірам, 250 г/л). Норма витрати: 0,25-0,35 г/га, обприскування в період вегетації суспензією препарату, 3 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Хорус 75 W6, ВГ (ципродиніл 750 г/кг). Норма витрати: 0,25-0,3 г/га, обприскування в період вегетації, 3 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Світч 65,2 W6, в.г. (ципродиніл, 375 г/кг + флудіоксоніл 250 г/кг). Норма витрати: 0,75-1,0 г/га, обприскування в період вегетації, 2 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 20 днів.
Сігнум в.г. (боскалід, 267 г/кг + піраклостробін, 67 г/кг). Норма витрати: 1,0-1,25 кг/га, обприскування в період вегетації (перша обробка — середина цвітіння, друга — при досягненні 50-70% величини ягоди), 2 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Сіра гниль на плодах вишні, або моніліальний опік — грибкове захворювання. Пошкоджує вишневе дерево, починаючи від пагонів і закінчуючи квітками. Наслідком цього стають невеликі сірі подушечки (гниль) на оболонці ягоди. Захворювання переносить зиму в сухих плодах. Після чого спори переходять у квітки, у результаті все дерево стає хворим, окремі частини якого буріють, в’януть, засихають. Процес поновлюється, чому «допомагають» комахи і вологе повітря (тому є сприятливим середовищем для розмноження грибів). Кора стає потрісканою, з’являється смолисте виділення — камедь. Засоби захисту — такі ж, як при плодовій гнилі.
Парша — захворювання, яким може захворіти вишня. Вражає як листя, так і плоди. У травні на листках з’являються темні плями — спори гриба, що поширюють інфекцію. Парша вишні розвивається на внутрішній стороні листа і плодах. Нерідко вражає молоді дерева. Листя покриваються коричнево-бурими плямами, заражені згортаються в трубочку. З часом вони засихають і кришаться. Зелені плоди перестають рости, і починають сохнути. Плоди стають прісними. Для того щоб не допустити розвиток гриба, опале листя спалюють за межами саду. Ранньою весною та восени з метою уникнення цієї хвороби необхідно перекопати землю разом із листям. Також необхідно обприскувати дерева в період бутонізації, коди вони відцвіли та після збирання врожаю. Обприскувати необхідно препаратами, що містять мідь.
Іржа. Її пік припадає на липень. У цей час верхній бік листя уражується округлими плямами, дуже нагадують іржу. Плями ростуть, листя починає передчасно обпадати, дерева слабшають, їх зимостійкість падає. При цьому висока ймовірність, що вишня не буде плодоносити на наступний рік. Для захисту від іржі необхідно зібрати і знищити опале листя. До та після цвітіння необхідно провести обприскування препаратами, у складі яких є мідь.
Кореневий рак. Бактерії, що мешкають у ґрунті, можуть стати причиною кореневого раку не тільки вишні, а й інших плодових дерев. Вони потрапляють у кореневу систему, де і відбувається поділ клітин, який можна бачити по появі наростів на коренях і кореневій системі. Судити про нього можна по виникненню наростів на коренях і кореневій шийці, припиненні росту, погіршенні або загибелі саджанців. Хвороба розвивається швидше і сильніше через посухи, слаболужне або ж нейтральне середовище.
Засоби захисту. Не можна розбивати сад на ділянках, де раніше росли плодові дерева та кущі. Необхідно перевіряти саджанці на наявність наростів на коренях. Виявлені нарости необхідно зрізати та дезінфікувати препаратами, що містять мідь.
Не менш поширене захворювання вишні — гомоз, або камідь. Найчастіше пошкоджує підмерзлі дерева. Зволоження і надмірно удобрений ґрунт також сприяє появі захворювання. Ознакою хвороби є виділення зі стовбура і гілок камеді, яка застигає й утворює прозорі краплі. Форми крапель можуть бути найрізноманітнішими. З часом гоммоз призводить до загибелі дерева.
Для захисту вишневого дерева від гоммозу необхідно приділяти достатній догляд, який полягає в обробці проти шкідників та хвороб. При появі будь-якої рани необхідно одразу її обробити садовим варом. Сильно уражені гілки необхідно знищити.
Найбільш поширені шкідники на вишні
До найпоширеніших шкідників цієї культури належать вишнева попелиця, вишневий слизистий пильщик, блідоногий вишневий пильщик, вишневий довгоносик, чорний і жовтий сливові пильщики, вишнева муха.
Вишневі пильщики — найбільш небезпечні шкідники вишні. Поширені по всій Україні. Комахи чорні зі світлими ногами, завдовжки до 11 мм. Личинки ясно-зелені, з коричневою головою. Зимують у ґрунті, перетворюються у лялечку навесні і дорослі з’являються під час розпускання листків. Самки відкладають до 10 яєць в тканину листків з нижнього боку вздовж центральної жилки. Виплодженні через 8-9 днів личинки виїдають м’якуш із нижнього боку листків. У періоди активності можуть пошкодити велику кількість листя на дереві, що негативно позначається на врожайності і зимостійкості рослин.
Застосовують препарат Золон 35, к.е. (фозалон, 350 г/л). Норма витрати: 2,8 л/га, обприскування у період вегетації, 2 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Вишневий довгоносик — бронзово-зелений жук довжиною близько 1 мм. Живиться бруньками, листям, бутонами і зав’яззю. Яйця відкладає у кісточки плодів. Через деякий час після появи, личинки прогризають плід, після чого він обпадає. Як засіб захисту використовують також Золон 35, к.е.
Вишнева попелиця завдовжки до 2 мм, може бути зеленого або чорного забарвлення, кулеподібна. Поширена повсюди. Зимують блискучо-чорні яйця на верхівках пагонів, як правило, біля основи бруньок. Навесні, на початку розпускання бруньок виплоджуються личинки і живляться спочатку їхніми верхівками, а потім — з нижнього боку молодих листків верхівок пагонів. Пошкоджені листки зморщуються, скручуються і всихають, чорніють, пагони викривляються; особливо шкідлива в молодих садах. Влітку попелиця переселяється на кореневі відростки вишні, де восени відкладає запліднені яйця.
Заходи захисту плодових дерев від попелиць. Вирізання прикореневої порості й жирових пагонів, які особливо інтенсивно заселяються попелицями. При чисельності понад 10-20 яєць на 10 см пагонів необхідно в осередках розмноження шкідника рано навесні, до розпускання бруньок, за температури не нижче +4 °С провести обприскування-промивання дерев овіцидами.
Якщо щільність заселення попелицею перевищує 5 колоній на 100 листків, необхідна обробка інсектицидами. Також для боротьби використовують препарат Золон 35, к.е.
Вишневий слизистий пильщик. Поширений в Україні повсюдно. Комахи чорні, блискучі, завдовжки 4-6 мм. Личинки зеленувато-жовті, покриті чорним слизом, з маленькою головою. Зимують в земляних коконах у ґрунті на глибині 2-5 см. Перетворення личинок у лялечку відбувається пізно навесні. Дорослі пильщики з’являються в червні-липні (перше покоління), і самки відкладають яйця (до 50 шт.) під шкірку листків з нижнього боку, розміщуючи їх по одному. Виплоджені через 7-12 днів, личинки переповзають на верхній бік листків, спочатку вигризають м’якуш, а потім скелетують їх, залишаючи лише жилки і сліди, покриті слизом. Пошкоджені листки буріють і всихають. Через 2-3 дні вони покриваються чорним слизом і стають схожі на жирні коми. Закінчивши живлення, личинки йдуть у ґрунт, там вони перетворюються у лялечку, частина з них залишається зимувати. У липні-серпні вилітають пильщики другого покоління, личинки яких шкодять із другої половини серпня-вересні.
Заходи захисту. Осіння оранка і весняне розпушування ґрунту в міжряддях та пристовбурних кругах. Розпушування ґрунту в період масового переходу личинок на коконування. При заселенні шкідником понад 10-15 % листя — обробка інсектицидами або біопрепаратами.
Чорний і жовтий сливові пильщики поширені в Україні повсюдно, але чорний найчастіше шкодить на Поліссі та в Лісостепу, а жовтий — в Степу.
У чорного пильщика тіло блискучо-чорне, з жовтими ногами, завтовшки до 4-5 мм. Жовтий пильщик жовто-бурий, блискучий, завтовшки 4,5-5,5 мм.
Зимують личинки в коконі у ґрунті на глибині 5-10 см. Навесні перетворюються у лялечку, і перед початком цвітіння вишні вилітають дорослі пильщики, самки яких відкладають яйця в надрізі бутонів або квіток. Плодючість однієї самки сягає до 60 яєць, з яких у період утворення зав’язі виплоджуються личинки, живлячись спочатку м’якушем плодів, а потім пошкоджують кісточку. Одна личинка пошкоджує до шести плодів, може переходити з плоду на плід. Пошкоджені плоди обпадають. Розвиток личинок триває 21-28 днів, потім у кінці травня-на початку червня вони переміщаються у ґрунт, виготовляють щільний кокон, в якому і зимують. Розвиваються пильщики в одній генерації, але частина личинок може діапазувати до 2-3 років.
Засоби захисту. Осіння оранка ґрунту в міжряддях і обробіток у пристовбурних кругах. Культивація ґрунту наприкінці масового обсипання пошкоджених слив. Економічний поріг шкодочинності: під час цвітіння — 5 % пошкоджених квіток; у період утворення молодих плодів — 3-4 % заселених зав’язей. Найефективнішим є обприскування інсектицидами у фенофазу рожевого бутона.
Проти чорного і жовтого сливових пильщиків застосовують інсектициди Каліпсо 480 SС (тіаклоприд, 480 г/л) з нормою витрат: 0,3 л/га, обприскування в період вегетації, 2 обробки, строк останньої обробки до збирання врожаю — 30 днів.
Вишнева муха — небезпечний шкідник вишні. Має тіло завдовжки 3-5 мм, забарвлення чорне з помаранчевим, крила прозорі зі смугастим малюнком. Починають свою життєдіяльність мухи в травні, вилітаючи після зимівлі з кокона. Спочатку живляться соком поранених листків і плодів. А коли черешні доростають до розміру горошини — приступають до кладки яєць.
За місяць самиця відкладає приблизно півтори сотні яєць, по яйцю на плід. По закінченню тижня відроджуються личинки, які живляться м’якушем плодів. Бік у ягоди просідає, личинка біліє, товстішає. Через двадцять днів плід загниває і падає з дерева разом із личинкою. Вона випадає з черешні і заглиблюється у ґрунт, після чого перетворюється в лялечку й окуклюється.
Засоби захисту. Проти вишневої мухи застосовують інсектициди, а саме: Актеллік, Золон, Спінтор. Ранні сорти вишні обробляти хімічними препаратами категорично заборонено!
Поради для догляду за садом
Утримання ґрунту під чорним паром у молодих насадженнях вишні в перші 2-3 роки сприяє високому приживлюванню і доброму росту. У зв’язку з неглибоким заляганням коренів вишні глибина розпушування ґрунту в пристовбурній смузі становить 5-6 см на відстані 1-1,5 м. Систематично вносять мінеральні добрива. Органічні добрива (перегній, компости, торф та ін.) — один раз у три-чотири роки.
В кислі ґрунти вносять вапно один раз в 5-6 років. Вишня не виносить довготривалої вологи ґрунту і застою ґрунтових вод. Якщо рівень залягання ґрунтових вод менше 2 м, то створюють штучний дренаж, проводять посадку на схилах. Для зменшення шкоди від весняних заморозків перед зниженням температури добре проводити вечірні та дрібно крапельні поливи і задимлення. При рясних поливах деякі сорти вишні схильні до погіршення товарної якості плодів, тому їх краще закінчити за 3-4 тижня до збору врожаю.
Формуючу обрізку починають рано навесні і закінчують до розпускання бруньок. Кращі форми крони для вишні — ярусна і розріджено-ярусна. Формування її закінчується на 4-5 рік після садіння. Обов’язково роблять проріджування протягом наступних декількох років. З віком, коли значно зменшується довжина річних приростів, подовжуються і оголюються гілки, проводять обрізку. Необхідно підтримувати активний вегетаційний ріст вишні протягом усього життя. Якщо річні прирости 30-40 см — це показник доброго росту і плодоношення.
Сорти вишні
Всі сорти вишні розділяють на дві групи — кущовидні і деревовидні. Кущовидна не перевищує висоти 4 м, кульова крона, злегка пониклі гілки, утворює густу поросль, живе не більше 20 років. Деревовидна — тип плодоношення змішаний, живе більше 30 років. Масове цвітіння припадає на кінець третьої декади квітня, початок травня, довготривалість якого від 4 до 10 днів.
Дерева кущоподібних сортів починають плодоносити дуже швидко, вже на 2-3-й рік, але продуктивний період їх життя не перевищує 15-20 років. Основна частина врожаю розміщена на гілках змішаного типу (довжиною 25-35 см), тому продуктивність кущоподібних сортів вишні залежить від щорічного обрізання нових пагонів.
Тип плодоношення у деревовидних сортів змішаний — на однорічних гілках і букетних гілочках. Отже, основу стійкого плодоношення деревовидних сортів вишні, як і кущоподібних, становить щорічне новоутворення пагонів помірної довжини, чому сприяє обрізування.
У менш розгалужених деревовидних сортів вишні крону формують з 5-6 основних гілок по розріджено-ярусній системі, а щодо решти сортів, включаючи кущоподібні, віддають перевагу вільно ростучій формі з без’ярусним розміщенням гілок.
Районований асортимент вишні в Україні істотно змінився протягом останніх років і тепер на 90% складається з сортів селекції Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М.Ф.Сидоренка НААН. Селекціонерами дослідної станції виведено та внесено до Держреєстру 18 нових урожайних сортів вишні з великими плодами, високих смакових та інших цінних якостей.
Найпопулярнішими сортами вишні в Україні є:
Зустріч. Дерево слаборосле (2,5 м). Крона куляста поникла, густа. Плоди великі (9 г), іноді до 15 г, залежно від умов агротехніки. Смак еталонний для вишень. Урожай дозріває в кінці червня і досягає до 25 кг з дерева. У плодоношення вступає на третій рік після посадки і швидко нарощує урожайність. Сорт самобезплідний.
Гріот Остгеймський. Старовинний іспанський сорт вишні. Дерево середньоросле до 3 м, кущевидного типу, формує розлогу крону з поникаючими гілками. Сорт зимостійкий і середньостійкий до коккомікозу, самобезплідний. Раннє цвітіння. Плоди масою 4 г, темно-червоного кольору, округлої форми, гарного смаку. Урожай дозріває в кінці червня, регулярно і щедро плодоносить. Один з кращих сортів для технічної переробки.
Гріот серідко. Місцевий український сорт. Дерево досить швидко росте та досягає 4 м у висоту. В пору плодоношення інтенсивність росту пригнічується рясним і регулярним урожаєм. Зимостійкість сорту висока, також стійкий до коккомікозу. Самобезплідний сорт. Плоди середньої величини (до 5 г) темно-червоного кольору, майже чорні, досить транспортабельні. М’якоть соковита, кисло-солодка, з легкою гіркуватістю. Урожай дозріває у кінці липня-початку серпня.
Жуківська. Сорт російської селекції з округлою середньорослою кроною висотою 3,5 м. Зимостійкі дерева, але квіткові бруньки можуть підмерзати. Коккомікозом уражається в середній мірі. Сорт самобезплідний. У пору плодоношення вступає на 3-4-й рік, плодоносить на букетних гілочках і дає урожай 6-8 кг з 8-річних дерев. Плоди масою 4 г, овально-серцеподібної форми, майже чорні, м’якоть і сік темно-червоного кольору, приємного кисло-солодкого смаку, плодоніжка довжиною до 5 см. Плоди дозрівають в кінці червня-початку липня.
Іграшка. Вишнево-черешневий гібрид мелітопольської селекції. Має кулясту сильнорослу крону. Кора на багаторічному дереві сірого кольору, лущиться. Пагони товсті прямі, коричневого забарвлення. Сорт має велике темно-зелене листя яйцеподібної форми. Плоди великі (середня маса 8,5 г) одномірні, округло-серцеподібне з округлою вершиною, кисло-солодкого смаку, сік червоного забарвлення. В умовах Києва урожай дозріває на 5-10 липня. Дерева цього сорту вступають у плодоношення на третій рік після посадки і дають в 10-річному віці до 45 кг ягід з дерева, максимум 75 кг.
Лутівка — це старовинний сорт вишні, широко поширений в Західній Європі. Квіткові бруньки зимостійкі. Сорт стійкий до захворювань, має гарну самоплідність. Це хороший запильник для інших сортів. Плоди середнього розміру (4 г) круглі, темно-червоні, відмінного кисло-солодкого смаку. Урожай дозріває в кінці липня.
Норд Стар — американський сорт, ідеальний у всіх відношеннях, крім смаку плодів (кислі). Дерево низькоросле (2-2,5 м), швидко вступає у плодоношення і плодоносить на 2-3-й рік після посадки як на букетних гілочках, так і на однорічному прирості. Це самоплодовий сорт, прекрасний запильник для більшості сортів вишні, стійкий до багатьох захворювань, плодоносить щедро і регулярно. Плоди масою 5 г, червоного кольору, сік безбарвний. Урожай дозріває у другій декаді серпня. Ягоди можуть довго залишатися на дереві, після дозрівання не розтріскуються і не гниють. За своєю декоративності є неперевершеним сортом вишні.
Оптимістка. Дерева цього сорту вищесередньої сили росту з овальною кроною. Плодоносить переважно на букетних гілочках. Врожайність 8-річних дерев досягає 30 кг. Плоди досить великі (5 г) одномірні, темно-червоні, округло-серцеподібні.
Чудо-вишня — крона середньоросла, округла. Пагони прямі, товсті, з великими бруньками, нагадують черешневі: в розсаднику саджанці цього сорту від черешневих відрізнити неможливо. Сорт скороплідний, хоча плодоношення проходить в основному на букетний гілочках. Потребує перехресного запиленні. Урожайність в умовах Києва — 10-15 кг, але середня маса плоду велика — 10 г, плоди з високими смаковими якостями. Шкірочка на ягодах досить щільна. «Чудо-вишня» дозріває у середині червня, чим вигідно відрізняється від інших сортів вишні. Сорт стійкий до грибних захворювань.
Шалунья має середньоросле, швидкоростуче, з розлогою кроною дерево, кора на дереві сіро-коричневого кольору. Плоди великі (5-6 г) темно-червоного кольору, м’якоть темно-червона, приємного освіжаючого десертного смаку. В умовах Києва плоди «Шалуньї» дозрівають на початку липня. Сорт стійкий до коккомікозу і моніліозу, а також до весняних заморозків. Дерева в 10-річному віці дають урожай 30-40 кг. Сорт самобезплідний, потребує перехресного запилення іншими сортами вишні та черешні.
Шпанка — місцевий український сорт, в межах якого існує кілька форм: «Шпанка рання», «Шпанка велика» та ін. Дерево сильноросле з кулястою, середньо-загущеною формою. Сорт невибагливий до ґрунтів, росте практично на будь-якій ділянці. Зимостійкість хороша, до коккомікозу відносно стійкий. У плодоношення вступає на 4-й рік і плодоносить в основному на букетних гілочках. Самобезплідний, хороший запильник для «Гріот український» та «Гріот Остгеймський». Плоди великі (5 г) червоні, кисло-солодкого смаку. Дозріває в кінці червня, використовується для споживання у свіжому вигляді.
Елегантна — сорт української селекції. Невибагливий самоплодовий сорт, у якого легко формується крона. Дерево середньоросле з середньозагущеною кроною. Урожайний сорт до 35 кг ягід з дерева. Плоди вище середньої величини (до 5 г) овально-серцеподібної форми, червоні, з прозорим соком і високими смаковими якостями. Плоди дозрівають одночасно в третій декаді червня. Сорт відрізняється зимостійкістю і стійкістю до коккомікозу.
