Із різким розширенням посівних площ під культурою спостерігається тенденція збільшення чисельності фітофагів. Їх шкідливість проявляється у різному ступені впродовж усього вегетаційного періоду. Найбільш уразливими періодами рослин під час вегетації є фази 3-4 розеткових листків, бутонізації-цвітіння.
Найвища шкодочинність фітофагів озимого ріпаку спостерігається у Лісостепу і Степу і поступово зменшується з просуванням в Полісся, де існує більша загроза ураження культури хворобами.
Небезпечними шкідниками ріпаку слід вважати із листогризучих -- ріпаковий пильщик, ріпаковий листоїд, гусениці капустяного і ріпакового біланів, капустяної совки; із сисних -- капустяна попелиця, хрестоцвіті клопи. Найшкодочинніші шкідники генеративних органів -- ріпаковий квіткоїд, капустяний стручковий комарик (галиця), ріпаковий насіннєвий та стебловий прихованохоботники, оленка волохата. Серед шкідників слід відмітити бурякову нематоду, багатоїдних шкідників, куди відносять гусениць озимої совки та дротяників.
Захист озимого ріпаку включає агротехнічні і хімічні методи. При вирощуванні культури важливим є правильний вибір попередника, максимально допустима частка її у сівозміні, витримка паузи в його вирощувані, дотримання просторової ізоляції між капустяними культурами і полями торішніх посівів. Що більш різноманітна сівозміна, то менша небезпека масового розмноження весняної капустяної мухи, прихованохоботників. Тому висівати ріпак після інших капустяних культур, які також пошкоджуються тими ж самими шкідниками, не рекомендується. Озимий ріпак можна розміщувати в будь-якій сівозміні з таким розрахунком, аби він повертався на попереднє місці не раніше, ніж через 4-5 років. При одночасному вирощуванні в сівозміні цукрових або кормових буряків розрив у часі повинен зростати до 5-6 років. Високі врожаї ріпаку забезпечують запровадження сівозмін, в яких частка ріпаку повинна займати не більш ніж 25%. Окрім того, впровадження сівозмін у таких межах дає можливість істотно зменшити шкідливість бурякової нематоди на обох культурах. Вибір попередника насамперед визначається строками його збирання і відсутністю загальних шкідників. Це особливо стосується озимого ріпаку, який вимагає проміжку часу між збиранням попередньої культури і підготовкою ґрунту до його сівби.
Найкращими попередниками озимого ріпаку є чорний і зайнятий пар, добрими -- люцерна, конюшина після першого укосу, картопля; задовільними -- зернові культури, особливо озимий ячмінь, який першим серед усіх звільняє площу. Слід зазначити, що розміщення ріпаку після багаторічних бобових трав погіршує фітосанітарний стан посівів, виникає необхідність в інтенсивному застосуванні інсектицидів, особливо проти дротяників, личинок пластинчастовусих, гусениць озимої та інших видів підгризаючих совок.
Підготовка грунту під ріпак розпочинається негайно після збирання врожаю попередника у вигляді лущення стерні у двох взаємно перпендикулярних напрямках на глибину 10-14 см. Цей захід, який передусім спрямований проти бур’янів, сприяє нагромадженню та активізації корисних комах.
Якісне виконання передпосівного обробітку грунту сприяє отриманню дружніх сходів ріпаку при мінімальній нормі висіву насіння.
Добрива, збалансовані за елементами живлення, є одним із факторів, від якого залежить умови розвитку як рослин, так і шкідливих організмів. При вирощуванні ріпаку органічні добрива вносять під попередник, що дає можливість зменшити забур’яненість поля, нівелювати строкатість дозрівання насіння перед збиранням урожаю. На грунтах з високою родючістю азотні добрива з осені не вносять, запобігаючи переростанню рослин до початку зими, що погіршує зимостійкість рослин, сприяє розмноженню капустяної попелиці, хрестоцвітних клопів, біланів у весняно-літній період.
Внесення в грунт або проведення позакореневого підживлення рослин солями бору, молібдену, марганцю сприяє підвищенню стійкості рослин проти пошкоджень шкідниками. Строки сівби, глибина загортання насіння та обґрунтовані норми його висіву одночасно з формуванням сприятливих умов для розвитку рослин також забезпечує їх стійкість проти фітофагів. Рослини озимого ріпаку ранніх строків сівби більш інтенсивно пошкоджуються ріпаковим пильщиком, ріпаковим біланом.
Догляд за посівами включає і хімічний захист посівів від шкідників. Для виявлення їх чисельності на посівах озимого ріпаку використовуються загальновідомі методики проведення обліків. Грунтові розкопки на полях, які призначені під посіви ріпаку, використовуються перед сівбою для визначення чисельності дротяників, гусениць підгризаючих совок. У період вегетації культури використовують різні способи відлову комах залежно від їх особливостей: косіння ентомологічним сачком, за допомогою облікової рамки, на майданчиках, на рослинах.
За результатами обстежень складається прогноз розвитку фітофагів, загрози посівам від них і прийняття рішення щодо проведення хімічних засобів захисту. Критерієм для цього є показник економічного порогу шкідливості, який для основних видів наведений також у таблиці. Застосування пестициду проводять в тому випадку, коли чисельність фітофагу перевищує ЕПШ.
В фазі формування розетки у рослин, крім гусениць підгризаючих совок, дротяників, дуже шкодить ріпаковий пильщик. Проти цих шкідників ефективна передпосівна обробка насіння інсектицидами одночасно з протруйниками-фунгіцидами (див. табл.). Для підвищення врожайності до робочої рідини з протруйниками доцільно додавати один із регуляторів росту рослин: Агростимулін, в. с. р. (10 мл у 10 л води на 1 т насіння), Вермістим, р. (8-10 л/т), Емістим с. в. р. (10 мл/т).
Починаючи з фази 4-6 розеткових листків до плодоутворення посівам шкодять капустяна попелиця, комплекс хрестоцвітних клопів, гусениці капустяної совки, ріпакового і капустяного біланів. У цей період ефективне обприскування за допомогою наземної апаратури з нормою витрат робочої рідини 300-400 л/га. В умовах коли, строки обробки інсектицидами та фунгіцидами співпадають з найуразливішими фенологічними фазами розвитку рослин, ефективно використовувати їх суміші з урахуванням дотримання регламенту. Проти ріпакового квіткоїду, прихованохобітників наприкінці фази бутонізації доцільно застосування інсектицидів, які дозволені без обмежень. Як показує практика, подовження захисної дії інсектициду можливе при застосуванні його в суміші із змочувачем Сільвестр (0,1 л/га). При чисельності ріпакового насіннєвого прихованохоботника і капустяного стручкового комарика (галиці) вище за їх економічний поріг шкідливості обробку слід провести і після цвітіння.
Оскільки ріпак є ентомофільна і медоносна культура, слід дотримуватися вимог зі зберігання комах-опилювачів, зокрема бджіл.
Інсектициди для захисту озимого ріпаку від шкідників.
|
Інсектицид
|
Норма витрати,
л, кг/т
л, кг/га
|
Шкідник
|
Строк останньої обробки до збирання врожаю, днів
|
|
Для обробки насіння
|
|||
|
Діюча речовина – тіаметоксам, 350 г/л
|
|||
|
Круізер 350 FS,
т. к. с.
|
4,0
|
Комплекс ґрунтових шкідників
|
|
|
Діюча речовина -- тіаметоксам, 280 г/л,+ металаксил-М, 33,3 т/л +
флудиоксанил, 8г/л
|
|||
|
Круізер OSR322FS, т.к.с.
|
15,0
|
Дротяники, комплекс хвороб
|
|
|
Діюча речовина -- клотіонідин, 400 + бета-цифлутрин, 80 г/л
|
|||
|
Модесто 480 FS,
т. к. с.
|
12,5
|
Комплекс наземних та ґрунтових шкідників сходів
|
|
|
Діюча речовина -- імідоклоприд, 600 г/л
|
|||
|
Нуприд 600, к. с.
|
3,0-6,0
|
Грунтові шкідники
|
|
|
Команч WP, з. п.
|
7,0
|
Комплекс наземних та ґрунтових шкідників сходів
|
|
|
Діюча речовина -- фіпроніл, 250 г/л
|
|||
|
Космос 250, т. к. с.
|
8,0
|
Комплекс шкідників сходів
|
|
|
Для обприскування посівів
|
|||
|
Діюча речовина -- альфа-циперметрин
|
|||
|
Альтекс 100, к. е.
|
0,10-0,15
|
Ріпаковий квіткоїд, попелиці
|
20
|
|
Альфа- Супер, к. е.
|
0,15
|
Ріпаковий квіткоїд
|
30
|
|
Альфагард 100, к. е.
|
0,15
|
Ріпаковий квіткоїд
|
20
|
|
Блискавка, к. е.
|
0,15-0,165
|
Комплекс шкідників
|
20
|
|
Фастак, к. е.
|
0,10-0,15
|
Ріпаковий квіткоїд
|
20
|
|
Діюча речовина -- лямбда-цигалотрин, 50 г/л
|
|||
|
*Карате 050 ЕС, к. е.
|
0,10-0,15
|
Ріпаковий квіткоїд
|
20
|
|
Каратель ЕС, к. е.
|
0,10-0,15
|
Ріпаковий квіткоїд
|
|
|
Брейк, м. е.
|
0,05-0,07
|
Ріпаковий квіткоїд
|
14
|
|
Діюча речовина -- дельтаметрин
|
|||
|
Децис Профі
|
0,03-0,04
|
Ріпаковий квіткоїд, ріпаковий пильщик
|
30
|
|
*Дельфіс, к. е.
|
0,3
|
Ріпаковий квіткоїд, клопи, білани, попелиця, ріпаковий пильщик
|
20
|
|
Діюча речовина -- бета-цифлутрин
|
|||
|
Бульдок, к. е.
|
0,3
|
Ріпаковий квіткоїд, пильщик
|
30
|
|
Діюча речовина -- паратіон-метил
|
|||
|
Парашут 450, мк.с.
|
0,75
|
Совки, білани, попелиця, міль, пильщик
|
|
|
Діюча речовина -- зета-циперметрин
|
|||
|
Ф’юрі, в. е.
|
0,1
|
Пильщик, попелиця, білани, міль, листоїди, совка, ріпаковий квіткоїд
|
|
|
Штефесін, к. е.
|
0,3
|
Ріпаковий квіткоїд, клопи, білани, попелиця
|
20
|
|
Діюча речовина -- імідоклоприд, 200 г/л
|
|||
|
Альфазол, в. р. к.
|
0,20-0,25
|
Попелиця,клопи
|
|
|
Діюча речовина -- гамма-цигалотрин, 60 г/л
|
|||
|
43Вантекс 60, мк. с.
|
0,04-0,06
|
Ріпаковий квіткоїд
|
20
|
|
Діюча речовина -- хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л
|
|||
|
Шаман, к. е.
|
0,6
|
Білани, ріпаковий квіткоїд, клопи, листогризучі совки
|
30
|
|
Діюча речовина -- тіаклоприд, 480 г/л
|
|||
|
Каліпсо 480 SC, к. с.
|
0,15
|
Хрестоцвітні клопи
|
30
|
* Примітка: при обприскуванні у фазі бутонізації забороняється вживання олії в харчових цілях
Микола СЕКУН, доктор с.-г. наук, Інститут захисту рослин УААН
