В.М. ТИМУК,
Правильний вибір сорту і високоякісне
насіння — це біологічний фундамент
Найповніша реалізація генетичного потенціалу сучасних сортів можлива лише за використання на посів високоврожайного насіння. Адже посівний матеріал низької якості не забезпечує належної густоти стеблостою і впливає на зниження його продуктивності. Використання різноякісного насіння призводить до асинхронності продукційного процесу в окремих рослин. Вказане негативно відбивається на врожайності і значною мірою скорочує виробниче життя сорту.
Максимальне використання закладених у сортах резервів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції може бути здійснене за таких умов:
- постійного покращення сортового складу районованих та перспективних сортів на основі добре організованої системи насінництва;
- застосування прискорених методів розмноження насіння і впровадження у виробництво нових сортів;
- поліпшення якості насіння шляхом вирощування його відповідно до вимог сортової агротехніки і здійснення комплексу насінницьких заходів.
Потрібно мати також на увазі, що багато збудників хвороб рослин дуже швидко пристосовуються до нових сортів. За прискореного розмноження насіння та впровадження у виробництво нових, стійких до хвороб сортів їх використання у виробництві буде тривалішим, а рівень захворювань меншим.
Використання високоякісного сортового насіння у виробництві впродовж багатьох років погіршує його сортові та врожайні властивості в результаті механічного та біологічного засмічення, ураження хворобами, шкідниками, порушення агротехніки та зберігання. Встановлено, що посівні якості насіння — маса 1000 насінин, енергія проростання та лабораторна схожість значно знижуються, починаючи з 3-ої репродукції. Тому ефективність галузі насінництва залежить від вчасного проведення сортозаміни та сортооновлення.
Також читайте:
Одним із важливих факторів ефективного використання енергоресурсів сільського господарства є раціональний підбір сортів, найкраще пристосованих до вирощування у різних ґрунтово-кліматичних умовах області. Слід враховувати, що односторонній підбір сортів, максимально пристосованих тільки до таких факторів інтенсифікації, як високі норми добрив та кількаразовий захист від хвороб та шкідників призводить до звуження генетичного потенціалу рослин і суттєво збільшує їх генетичну вразливість через швидке розповсюдження нових збудників хвороб.
Як свідчить досвід, в основі оцінки і підбору сорту та його впровадження у виробництво повинні лежати перш за все вимоги високої адаптивності до умов вирощування та пристосованість до екологічних особливостей конкретного регіону. Правильний вибір сорту і високоякісне насіння — це біологічний фундамент, на якому базуються всі інші складові врожайності. У сучасних умовах за рахунок цих двох чинників може реалізовуватися 40% біопотенціалу культури. При запізненні з сівбою скорочується період осіннього кущіння, погіршуються умови проходження цього процесу, бо у вересні за температури 10-14°С озимі починають кущитися на 15-20 день, а в жовтні — на 50-60 день. До припинення вегетації в більшості випадків рослини пізніх посівів не встигають розкущитись, і основний процес кущення переноситься на весну в менш сприятливі умови, що призводить до зниження продуктивності рослин на 20-30%.
Перевагу в цьому відношенні слід надавати тим сортам, які менше уражаються хворобами і є більш стійкими проти стресових умов перезимівлі, вилягання, негативної дії бур’янів і формують якісне зерно.
Залежно від ресурсного забезпечення господарства слід підбирати сорти пшениці озимої за рівнем інтенсивності.
Таким чином, з метою кращого використання екологічних умов та різноманітного агротехнічного фону, особливо попередників, в кожному господарстві доцільно вирощувати 2-3 сорти пшениці, які істотно різняться за тривалістю вегетації та реакцією на прийоми вирощування.
Високоінтенсивні та інтенсивні сорти мають дуже високий потенціал продуктивності, але вимагають дотримання всіх вимог агротехніки вирощування: оптимальних строків сівби, підвищених доз мінеральних добрив, добре реагують на систему захисту рослин.
Пластичні сорти, які менше знижують продуктивність при порушенні окремих елементів технології вирощування, рекомендуються для висіву по гірших попередниках, запізненні з сівбою і при недостатньому матеріально-фінансовому забезпеченні господарств.
При високих агротехнічних фонах слід використовувати сорти з високими генетично обумовленими хлібопекарськими властивостями, які забезпечують отримання високоякісного продовольчого зерна.
Для ефективної реалізації генетичного потенціалу продуктивності слід використовувати сорти, адаптовані для конкретної зони, і такі що забезпечують отримання урожаю високої якості.
Якщо врахувати ці та інші рекомендації науки — значно зменшується перелік шкодочинних факторів та їх негативного впливу на отримання якісного врожаю. В ринкових умовах без будь-яких знижок конкурують ефективні та неефективні технології. На сьогодні науковий супровід все активніше стає дієвим виробничим ресурсом. Тож будьте ефективними.
Переваги протруювання
Для захисту сходів озимих зернових культур від хвороб і шкідників восени хімічні засоби захисту рослин застосовують двома основними способами: способом передпосівної обробки насіння протруйниками або ж обприскування посівів. При цьому протруювання насіння має ряд істотних переваг:
- від ураження хворобами і пошкоджень шкідниками захищене не лише висіяне насіння, а й проростки та сходи;
- можливість контролювати розвиток усіх хвороб, зокрема плямистостей листя, а також чисельність усіх видів шкідників, зокрема і ґрунтових;
- більша частина препаратів потрапляє на рослини, а не на поверхню поля;
- зберігаються ентомофаги;
- відпадає необхідність обприскування посівів для захисту від плямистостей листя і шкідників сходів восени, що дає можливість зменшити витрати дизпалива на цей захід на 3,0-5,0 кг/га.
Багато небезпечних хвороб передається через насіння. Збудники хвороб можуть перебувати або цілком всередині насіння (наприклад, летюча сажка зернових колосових), або на поверхні насіння (спори, плодові тіла) і в зовнішніх частинах (бактеріальні клітини, міцелій). У першому випадку насіння гине або дає ослаблені рослини, у другому — уражуються сходи, а потім і дорослі рослини (гельмінтоспоріози, фузаріози, аскохітози).
Серед насінного матеріалу можуть бути сажкові утворення, котрі руйнуються і спори заражають насіння; під час проростання насіння міцелій укоріняється в тканини рослини і спричиняє захворювання твердою сажкою (пшениця, жито, ячмінь). Як домішки в насінні можуть бути ріжки багатьох злакових культур, склероції білої гнилі соняшнику, котрі потім проростають у грунті і теж заражають рослини. Тому насіння необхідно обов’язково протруювати. Сівба насіння без передпосівної обробки протруйниками заборонена чинним законодавством.
Протруювання сучасними препаратами дозволяє знезаражувати насіння від збудників хвороб рослин, які передаються через насіннєвий матеріал; захищати насіння і проростки від збудників хвороб, які знаходяться у грунті ; зменшувати шкоду, що спричиняє насінню травмування за рахунок активізації його захисних властивостей і запобігання розвитку патогенів; зменшувати пошкоджуваність сходів кореневими гнилями.
Види протруйників
За способом дії протруйники поділяються на контактні і системні. Перші пригнічують розвиток патогенів, які перебувають на поверхні насіння, другі — знезаражують його від внутрішньої інфекції.
Контактні препарати більш ефективні при завчасному протруюванні (більш ніж за 15 діб до сівби), а системні — при передпосівному (за 1-15 діб). Контактні протруйники при збільшенні тривалості дії на збудника значно посилюють захисний ефект.
Токсичність системних протруйників проявляється тільки при проростанні насіння і одночасному пробудженні та рості збудників. Ці препарати не діють на спори, які знаходяться у стані спокою. Вони поступово розкладаються і до початку проростання насіння значно втрачають свою фунгіцидну токсичність, що суттєво знижує їх біологічну ефективність.
Приготування розчину
Для поліпшення прилипання протруйників з метою запобігання їх втрат через обсипання та покращання санітарно-гігієнічних умов використовують плівкоутворюючі речовини, тобто протруювання проводять за методом інкрустації. При цьому використовують полімерні плівкоутворювачі — ПВС (полівініловий спирт), NaКМЦ (натрієва сіль карбоксиметилцелюлози), а також РКД (рідке комплексне добриво) марки 10-34, 8-24, СМАН-20. На обробку 1 т насіння достатньо 200-300 г ПВС або 100-200 г NaКМЦ.
Для приготування 10 л розчину в ємкість заливають третину води, нагрітої для ПВС до 80°С, NaКМЦ — до 45°С. Полімер засипають при постійному перемішуванні до одержання однорідної маси, яку доливають до повного об’єму окропом при приготуванні розчину з ПСВ, і холодною водою — з NaКМЦ. Розчин має бути безбарвним, без грудочок і осаду. Регулятори добавляють до бакової сумішки після охолодження рідини до 25°С. РКД застосовують з розрахунку 3л на 7 л води, а СМАН-20 — 1,5 л на 8,5 л води на 1 т насіння.
За рахунок застосування регуляторів росту вирішуються питання, які неможливо реалізувати традиційними методами. Регулятори росту дають змогу не тільки підвищувати урожай, поліпшувати якість продукції, а й прискорювати строки визрівання, істотно підвищувати стійкість рослин до несприятливих факторів середовища, знижувати обсяги використання пестицидів і добрив, значно покращити екологічний стан ґрунтів і довкілля. Одержані дані свідчать, що у більшості випадків застосування регуляторів росту дозволяє підвищити продуктивність сільськогосподарських культур на 5-15%, а також підвищити такі важливі посівні якості, як енергія проростання і схожість одержаного насіння, особливо в несприятливих умовах його дозрівання і збирання. Маточний розчин для передпосівної обробки насіння з рекомендованою дозою регулятора росту на тонну насіння розчиняють у 10 л води або інкрустуючого розчину і ретельно перемішують.
Обробку насіння проводять на машинах ПС-10, Мобітокс, ПСШ-5 та інших. У невеликих фермерських господарствах можна використовувати бетономішалки. При цьому потрібно дотримуватися рекомендованих норм витрати і контролювати рівномірність розподілу препарату на насінні. Доцільним є спільне внесення пестицидів та регуляторів росту як при передпосівній обробці насіння, так і при обприскуванні посівів. При застосуванні регуляторів росту для передпосівної обробки насіння і обприскування посівів у період вегетації спільно з пестицидами значно зростає ефективність протруйників, фунгіцидів та інсектицидів. Завдяки цьому створюються умови для зменшення рекомендованих оптимальних доз пестицидів при протруюванні насіння на 20-25% без зниження захисного ефекту.
Взаємозалежність норми витрати
протруйника і строків сівби
Більшу норму витрати препаратів застосовують при загрозі масового ураження рослин сажковими хворобами, кореневими гнилями, плямистостями листя або масового розмноження озимої совки, хлібної жужелиці, злакових мух та злакових попелиць. Вибір препарату для протруювання насіння залежить від строку сівби та попередника. Так, сходи при сівбі в першій половині оптимального строку уражаються кореневими гнилями і пошкоджуються шкідниками на 80-90 % сильніше, ніж при сівбі в середині оптимального строку і на 40-60 % сильніше, ніж при сівбі в кінці оптимального строку або в межах допустимого. Тому при сівбі озимих у першій половині і в середині оптимального строку насіння протруюють баковою сумішкою системних фунгіцидних та інсектицидних препаратів або комбінованими інсекто-фунгіцидними формуляціями. При сівбі в кінці оптимального або в межах допустимого строку насіння протруюють тільки фунгіцидними протруйниками.
Перед сівбою варто покращити
фітосанітарний стан грунту
В рамках запобіжних заходів із захисту посівів від хвороб і шкідників у допосівний період на полях чистого та зайнятого парів проводять культивації та боронування для знищення бур’янів, зменшення чисельності гусениць підгризаючих совок, яйцекладок і личинок хлібних жуків і коваликів, погіршення умов для розвитку хлібної жужелиці, мишовидних гризунів, злакових мух, зниження запасу інфекції борошнистої роси, іржастих хвороб, септоріозів і обмеження їх поширення на сходах озимих зернових культур.
Для покращення фітосанітарного стану сходів озимих необхідно знищити сходи падалиці зернових колосових культур поточного року до початку сівби озимих культур. Цей захід знищує резервації вірусних хвороб, іржастих захворювань, плямистостей листя, літніх поколінь мух, попелиць і цикадок (переносників вірусів) та інших хвороб і шкідників. Значно покращує фітосанітарний стан посівів у осінній період і підвищує урожайність озимих сівба у межах оптимального строку.
Коли варто проводити обприскування?
Обприскування посівів застосовують у разі, якщо розвиток хвороб і чисельність шкідників перевищує ЕПШ. Сходи озимих зернових культур по стерньовому попереднику всіх строків сівби проти личинок хлібної жужелиці обприскують препаратами Бі-58 новий, к.е., 1,5 л/га; Борей, к.с., 0,12 л/га; Данадим, к.е., 1,5 л/га; Діазинон, к.е., 1,5-1,8 л/га; Нурел Д, к.е., 1,0 л/га. По чистих і занятих парах та інших попередниках проти гусениць озимої совки посіви передусім обприскують препаратами Борей, Нурел Д або Штефесін, к.е., 0,3 л/га. Вони також ефективні проти інших шкідників сходів.
На посівах оптимально ранніх строків сівби в фазі кущіння (ІІ-ІІІ етапи) при розвитку борошнистої роси і бурої листкової іржі більше 1 % або септоріозу більше 5 % посіви обприскують фунгіцидами: Амістар екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га, Альто Супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, Бенорад, з.п., 0,5-0,6 кг/га, Колосаль ПРО, к.е., 0,3-0,4 л/га, Імпакт, к.е., 0,5 л/га, Тілт, к.е., 0,5 л/га, Рекс Дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, Фалькон, к.е., 0,6 л/га.
Проти мишей і польовок у жилі нори розкладають зернові принади із розрахунку на 1 нору: Роденфос (3 г), Смерть щурам № 1 (10 г), Бромавіт або Бродисан А (3 г), Крисолов (2-3 кг/га) тощо.
Правильний обробіток
грунту — гарантія збереження вологи
Мета обробітку ґрунту під озимину полягає у створенні необхідних запасів вологи на час посіву, очищенні поля від бур’янів та інших шкідливих організмів, оптимізації агрофізичних показників посівного шару. Таким чином, для отримання високого врожаю зерна пшениці озимої система основного обробітку ґрунту на полі, відведеному під чистий пар, повинна полягати в дискуванні відразу після збирання попередника (як правило, соняшнику) і оранки на глибину 25-27 см після внесення гною чи інших органічних добрив. Якщо господарство не в змозі внести ці добрива, оранку можливо замінити чизельним розпушенням ґрунту. У допосівний період на полях чистого пару проводять культивації (з поступовим зменшенням глибини розпушення до 6-8 см на час посіву) та боронування для знищення бур’янів.
Обробіток ґрунту після зайнятих парів передбачає перш за все дискування поля відразу після звільнення його від попередника. Потім через 2-3 тижні, коли з’являться розетки багаторічних бур’янів, проводять розпушення ґрунту чизельними знаряддями в агрегаті з котком чи бороною. Залежно від рівня забур’яненості глибина розпушення може коливатись від 12-14 до 16-18 см. Якщо на полі внесені органічні добрива, чизельний обробіток замінюють оранкою на глибину 20-22 см. Потім, залежно від проміжку часу між проведенням основного обробітку ґрунту і посівом озимини, випаданням опадів і появою на полі бур’янів, виконують дві-три культивації.
Після багаторічних трав на полі здійснюють обробіток ґрунту важкими дисками й після відростання пагонів трав — оранку на глибину 20-22 см в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками. В подальшому ґрунт до посівної придатності готують шляхом культивацій чи дискувань. Передпосівна культивація проводиться на звичайну глибину 6-8 см.
Чисельними дослідами доведено, що в умовах нестійкого та недостатнього зволоження кращим способом основної підготовки ґрунту під озимі культури після таких непарових попередників, як горох і кукурудза на силос є поверхневий обробіток за допомогою комбінованих агрегатів чи важких дискових знарядь. При якісній розробці ґрунту в подальшому достатньо провести одну-дві культивації.
Також читайте:
Економічна доцільність боротьби з бур’янами
Для правильної побудови системи захисту посівів озимих культур від бур’янів необхідно восени перед настанням морозів провести осіннє оперативне обстеження полів і визначити видовий склад сегетальної рослинності та рівень забур’яненості. Ця робота дасть можливість спеціалістам господарств сформувати план закупівлі необхідних гербіцидів для проведення хімічної прополки посівів восени чи навесні.
В умовах ринкової економіки, коли основною метою господарювання є одержання прибутку, важливо вести захист рослин з урахуванням його економічної доцільності. При застосуванні післясходових гербіцидів очікуваний рівень шкідливості бур’янів можна визначити, виходячи з їх питомої ваги в загальній масі агрофітоценозу. Встановлюючи пороги економічної доцільності проведення хімічної прополки, слід брати до уваги біологічні особливості основних бур’янів. У посівах озимої пшениці, забур’янених переважно видами з коротким вегетаційним періодом (талабан польовий, грицики звичайні), таким порогом буде 5-7 % маси бур’янів від загальної маси культурних і бур’янистих рослин. Для інших бур’янів порогом економічної доцільності обробітку посівів озимини гербіцидами буде 3-5 %. При обрахуванні доцільності хімічного методу боротьби слід брати до уваги й вартість гербіцидів. Використовуючи дешевші препарати, можливо рентабельно вести захист посівів від бур’янів при меншому рівні забур’яненості.
Найбільш шкідливими й поширеними в посівах озимих культур є дводольні зимуючі бур’яни, які в основній масі дають сходи в осінній період і тому здатні успішно конкурувати з культурними рослинами. При сильній забур’яненості посівів озимих культур зимуючими бур’янами можливе осіннє застосування гербіцидів. Починати хімічну прополку озимих культур слід із полів, які найбільш забур’янені цими видами. Такі гербіциди, як Логран, Ларен, Балерина можна вносити в період, коли середньодобова температура повітря вище 5 °С.
