Сортовий склад насіння озимих зернових

/ Агрономія Сьогодні / Четвер, 05 листопада 2015 16:14
Віталій ІЩЕНКО, канд. с.-г. наук, в. о. заст. директора з наук. роботи
Назар УМРИХІН, канд. с.-г. наук, зав. лабораторією біоадаптивних технологій в АПВ
Кіровоградської ДСГДС НААН
Підвищення ефективності та подальший розвиток зернової галузі на ринково-інноваційній основі неможливий без належного забезпечення товаровиробників зерна у високоякісному насіннєвому матеріалі. Нові продуктивні сорти та кондиційне насіння зернових культур є незамінними факторами інтенсифікації та розширення зерновиробництва.

 

Законодавче регулювання насінницької діяльності
Господарсько-економічні та організаційно-правові відносини в галузі насінництва зернових культур регламентуються Законом України «Про насіння і садивний матеріал», Законом України «Про охорону прав на сорти рослин», Законом України «Про карантин рослин», Державними стандартами України: ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості», ДСТУ 2949-94 «Насіння сільськогосподарських культур. Терміни та визначення», ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості», а також Державним реєстром сортів рослин України та Державним реєстром виробників насіння і садивного матеріалу.
 
Закон України «Про насіння і садивний матеріал» визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування ринку насіння і садивного матеріалу, вимоги щодо його вирощування, підготовки, затарювання, торгівлі, сортових і посівних характеристик, а також повноваження державних органів, права і обов’язки юридичних і фізичних осіб у сфері обігу насіння, здійснення державного контролю та нагляду за ним.
 
Норми якості озимих зернових культур
 
 
Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» регулює майнові та немайнові відносини між виробниками та власниками сорту, пов’язані з необхідністю захисту прав на сорти рослин. Закон України «Про карантин рослин» визначає основи карантину рослин та направлений на протидію занесенню і поширенню в Україні шкідливих організмів.
 
З метою підвищення контролю за якістю виробленої та реалізованої продукції галузі насінництва зернових культур було розроблено і законодавчо затверджено Державні стандарти України: ДСТУ 2240-93, ДСТУ 2949-94 та ДСТУ 4138-2002.
 
До міжнародних стандартів
Одним із важливих шляхів розвитку галузі насінництва сільськогосподарських культур є трансформація національної схеми сертифікації сортового насіння до схеми міжнародної сертифікації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
 
Введення в Україні сортової сертифікації на насіння за схемами ОЕСР, яка розповсюджується на всі держави-члени цієї організації, члени ООН та СОТ, що приєдналися до Схем, та видання єдиних сортових документів на насіння дозволить Україні повноправно брати участь у міжнародній торгівлі насінням.
 
Система насінництва та розсадництва
Відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» система насінництва та розсадництва складається із ланок добазового, базового і сертифікованого насіння та розсадництва, страхових і державного резервного насіннєвих фондів. 
 
Добазове насіння (оригінальне або первинне насінництво) — насіння первинних ланок насінництва, яке використовують для подальшого його розмноження й отримання базового насіння. Процес виробництва добазового насіннєвого матеріалу складається із послідовного розмноження кращих зразків розсадника добору (РД), розсадника випробування сімей 1-го року (РВ-1), розсадника випробування сімей 2-го року (РВ-2) та розсадника розмноження 1-го (Р-1) та 2-го (Р-2) років.
 
Базове насіння (елітне насінництво) — насіння, отримане від послідовного розмноження добазового насіння, складається із виробництва суперелітного та елітного насіння.
 
Сертифіковане насіння (репродукційне насінництво) — насіння, отримане від послідовного розмноження добазового насіння зернових культур, скрадається із сертифікованого насіння 1-го та наступних років.
 
З агротехнологічної та виробничо-господарської точки зору основне завдання галузі насінництва сільськогосподарських культур полягає у розмноженні (виробництві) насіння високоврожайних сортів, збереженні та поліпшенні його чистосортності та врожайних властивостей.
 
Від ефективності функціонування системи насінництва зернових культур залежить рівень ефективності зерновиробництва — процесу сортозаміни та сортооновлення.
 
Стратегічне значення виробництва насіння зернових культур розкривається через систему функціонування та розвитку зернового господарства країни. Насіння зернових культур як посівний матеріал є передумовою процесу зерновиробництва і не може бути заміненим жодним іншим фактором виробництва. Від якості насіннєвого матеріалу значною мірою залежить рівень урожайності та якість сільськогосподарських культур.
 
Вибір сорту
У зоні достатнього зволоження після кращих попередників (чисті та зайняті пари) доцільно висівати стійкі до вилягання короткостеблові сорти, а після непарових попередників — напівінтенсивні зимостійкі сорти. У зоні недостатнього зволоження на парових попередниках доцільно висівати сорти напівкарликові типу інтенсивного та високоінтенсивного, а після непарових — пластичні універсальні сорти інтенсивного та напівінтенсивного типу.
 
Правильно підібрані районовані сорти забезпечують приріст урожаю від 0,2-0,3 до 0,8-1,0 т/га. Несвоєчасне ж проведення сортозаміни та використання насіння низьких репродукцій призводить до значного зниження урожайності. Максимальна реалізація генетичних можливостей сорту можлива за чіткого дотримання технологічних вимог його вирощування. Сортів, стійких проти безвідповідального ставлення до них, не існує.
 
Потенціал сорту реалізується повною мірою, коли агротехніка відповідає його біологічним властивостям. Сорти озимої пшениці за ступенем інтенсивності і реакцією на умови вирощування можна віднести до трьох типів — високоінтенсивні, інтенсивні та напівінтенсивні. Вони по-різному реагують на агрофон, рівні агротехнологій, формуючи, відповідно, різну продуктивність.
 
Високоінтенсивні сорти мають генетичний потенціал продуктивності понад 10 т/га. Вони переважно напівкарликові або короткостеблові з високою стійкістю щодо вилягання, здатністю рослин засвоювати вищі дози добрив. Для реалізації потенціалу їм потрібен високий агрофон, кращі попередники, добре ресурсне забезпечення та чітке дотримання всіх елементів інтенсивних технологій і агротехнологічного процесу. На низьких агрофонах, після задовільних і гірших попередників, за порушення агротехніки та несприятливих і екстремальних умов ці сорти можуть не тільки не мати переваг, але й знижувати показники продуктивності і продовольчих якостей зерна більшою мірою, ніж інші типи сортів.
 
Урожайність сортів пшениці озимої м’якої
на полігоні Кіровоградської ДСГДС НААН, т/га
 

№

Сорт

2011 р.

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2015 р.

Середнє

Селекційно-генетичний інститут НЦНС НААН

1

Отаман

6,08

5,36

7,12

5,94

7,49

6,4

2

Польовик

6,88

5,14

6,68

6,18

7,01

6,38

3

Журавка

-

-

-

-

7,83

7,83

4

Вихованка

-

-

-

-

7,09

7,09

5

Ліра од.

-

-

-

5,93

8,23

7,08

6

Пилипівка

-

-

6,39

5,9

7,93

6,74

7

Гурт

-

-

-

6,91

7,86

7,38

8

Ужинок

6,87

5,33

7,22

5,89

7,52

6,57

9

Землячка одеська

6,51

5,4

8,09

6,35

7,75

6,82

10

Небокрай

-

-

8,07

5,61

7,59

7,14

11

Годувальниця одеська

6,53

4,26

6,91

5,87

7,53

6,22

12

Косовиця

7,64

6,18

8,28

6,82

7,77

7,34

13

Антонівка

6,76

5,32

7,65

6,15

7,65

6,7

14

Вдала

-

-

8,09

6,92

7,66

7,56

15

Безмежна

7,14

6,17

7,46

6,28

7,34

6,88

16

Місія одеська

7,54

6,3

7,59

5,56

7,38

6,86

17

Голубка од.

-

-

-

7,16

8,09

7,62

18

Ластівка од.

-

-

7,13

6,46

7,71

7,1

19

Лебідка од.

-

-

6,81

5,45

7,63

6,63

20

Куяльник

7,23

6,22

7,22

6,08

7,26

6,8

21

Нива од.

-

-

-

-

7,54

7,54

22

Лановий

-

-

-

7,6

7,84

7,72

23

Звитяга

-

-

-

-

7,91

7,91

24

Борвій

7,49

5,63

7,66

5,99

7,25

6,8

25

Заможність

7,45

5,33

6,97

6,28

7,43

6,69

26

Благодарка одеська

7,26

5,37

7,48

6

7,46

6,71

27

Служниця одеська

6,72

4,83

7,45

5,97

8,03

6,6

28

Істина одеська

7,28

5,24

8,39

6,13

7,52

6,91

29

Заграва

7,35

5,66

7,06

6,06

7,48

6,72

30

Епоха одеська

7,32

5,52

7,03

6,35

7,64

6,77

31

Дюк

7,44

5,75

7,83

5,93

8,41

7,07

32

Бунчук

7,41

5,87

8,02

5,5

8,53

7,07

33

Жайвір

6,94

6,27

8

6,05

7,4

6,93

34

Ватажок

-

-

7,97

5,76

7,96

7,23

35

Зорепад

-

-

7,52

4,91

8,14

6,86

36

Литанівка

-

-

8,42

6,7

7,79

7,64

37

Княгиня Ольга

-

-

-

-

8,14

8,14

38

Мудрість од.

-

-

-

-

8,02

8,02

39

Традиція од.

-

-

-

-

7,97

7,97

40

Мелодія од.

-

-

-

-

7,4

7,4

41

Доброчин

-

-

-

-

7,76

7,76

42

Зиск

-

-

-

-

8,2

8,2

ПССДП «Бор»

43

Шестопалівка

6,65

5,25

7,38

5,93

7,4

6,52

44

Тронка

6,72

5,99

7,22

4,7

7,79

6,48

45

Тітона

6,73

6,51

7,22

5,85

7,81

6,82

46

Озерна

-

-

-

-

6,87

6,87

47

Магістраль

-

-

-

-

6,42

6,42

48

Світанок

-

-

-

-

7,12

7,12

Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла НААН спільно з ІФРіГ НАН

49

Подолянка

6,82

5,77

7,07

5,82

7,31

6,56

50

Смуглянка

6,28

5,84

7,96

6,39

7,29

6,75

51

Волошкова

6,66

5,82

6,51

5,83

7,12

6,39

52

Калинова

6,15

6,34

5,8

5,4

7,43

6,22

53

Колос Миронівщини

6,73

5,86

6,51

4,81

7,16

6,21

54

Пам’яті Ремесла

7,01

6,23

6,38

5,92

6,53

6,41

55

Ювіляр

6,61

5,42

5,87

4,53

6,88

5,86

56

Мирлена

-

-

-

5,71

7,07

6,39

57

Богдана

-

-

-

4,49

7,22

5,85

58

Золотоколоса

-

-

-

7,36

7,68

7,52

59

Фаворитка

-

-

-

7,09

7,18

7,13

60

Наталка

-

-

-

5,49

7,25

6,37

Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла НААН спільно з ІЗР НААН

61

Економка

6,6

5,92

6,7

5,72

7,01

6,39

62

Миронівська сторічна

7,26

5,99

7,03

5,51

7,4

6,64

Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла НААН

63

Світанок Миронівський

-

-

-

-

7,66

7,66

64

Оберіг Миронівський

-

-

-

-

7,29

7,29

65

Легенда Миронівська

-

-

-

-

7,09

7,09

Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН

66

Досконала

6,97

6,18

6,33

5,38

7,66

6,5

67

Астет

6,46

5,62

6,49

5,37

7,14

6,22

Донецька ДСГДС інституту рослинництва ім. В.Я. Юрьєва НААН

68

Донецька 48

6,94

5,44

6,69

5,54

7,66

6,45

69

Білосніжка

6,45

6,25

7,4

5,7

6,84

6,53

70

Попелюшка

-

6,49

7,16

5,06

7,74

6,61

71

Богиня

-

5,9

6,56

4,89

7,18

6,13

72

Краплина

-

5,52

6,77

4,65

7,59

6,13

73

Олексіївна

-

5,54

5,97

4,89

7,04

5,86

Інститут зрошувального землеробства НААН

74

Херсонська безоста

-

5,8

7,34

4,93

7,41

6,37

75

Херсонська 99

-

5,7

7,8

5,94

6,61

6,51

76

Кохана

-

5,49

7,03

5,96

7,54

6,5

77

Овідій

-

5,04

7,34

4,91

6,67

5,99

78

Благо

-

5,51

7,49

6,31

7,06

6,59

79

Марія

-

5,45

7,85

6,17

7,41

6,72

80

Конка

-

5,66

7,74

5,55

7,48

6,61

81

Росинка

-

-

-

-

6,21

6,21

(Заатен Уніон, Німеччина)

82

Мулан

3,42

3,69

7,42

5,61

6,54

5,34
 
Інтенсивні сорти, або універсального використання мають також високий генетичний потенціал — 9-10 і більше тонн з гектара. Стійкість до вилягання трохи нижча. Сорти цього типу є дуже цінними як у господарсько-економічному, так і в агрономічному відношеннях. Поряд із високим потенціалом урожайності більшість з них мають добрі адаптивні властивості. Їх можна культивувати як в умовах високого ресурсного забезпечення, так і на середньому агрофоні. Вони менше реагують на попередники, але добре реагують на агрофон, мають високий нижній поріг урожайності на середніх агрофонах.
 
Сорти напівінтенсивного типу мають дещо нижчий потенціал урожайності — 7-8 т/га. Але разом з тим сорти цього типу характеризуються кращими адаптивними властивостями, екологічною пластичністю, морозо- і зимостійкістю, посухостійкістю, регенераційною здатністю після перезимівлі, більшою кущистістю. Сорти такого типу менше реагують на попередники і строки сівби, мають переваги за розміщення після непарових і задовільних попередників, агротехнологічних відхилень та нестачі ресурсів. Вони стабільніші за урожайністю при несприятливих факторах середовища.
 
Для зменшення негативного впливу факторів навколишнього середовища, ефективнішого використання агроекологічних умов, агрофонів, попередників у господарствах доцільно впроваджувати систему взаємодоповнюючих сортів, висіваючи по 3-4 сорти різної інтенсивності в оптимальні для них строки. При цьому високоінтенсивні та інтенсивні сорти озимої пшениці доцільно розміщувати на високих агрофонах із впровадженням інтенсивних технологій. На низьких агрофонах і за нижчого ресурсного забезпечення доцільніше вирощувати напівінтенсивні сорти.
 
В умовах посухи треба переходити до
адаптативного рослинництва
Вирішальне значення у максимальній реалізації генетичного потенціалу сортів сільськогосподарських культур у господарському врожаї відіграють технології вирощування.
 
Враховуючи високу ймовірність посух, важливо переходити до адаптивного рослинництва, вирощування посухостійких сортів, застосування препаратів, які б підсилювали адаптивні властивості рослин. Так, комплексна обробка насіння регуляторами росту рослин та мікробними препаратами сприяє: розвитку більш потужної кореневої системи, що забезпечує ефективне засвоєння елементів живлення; накопиченню цукрів у кореневій системі; поглибленню вузла кущення; підвищенню зимостійкості рослин; зменшенню захворювання рослин основними хворобами. Обробка насіння перед сівбою при комплексному застосуванні препаратів забезпечує додаткове одержання 10-20 % валового збору сільськогосподарської продукції.
 
Застосування регуляторів росту рослин за різних умов вирощування озимої пшениці забезпечувало підвищення урожайності відносно технології, де їх не використовували при оптимальному строкові сівби на 0,34 т/га; діазофіт — на 0,70 т/га; поліміксобактерин — на 0,45 т/га і суміші препаратів — на 0,87 т/га. При пізньооптимальному строкові сівби використання регулятора росту рослин Агростимулін для обробки насіння перед сівбою забезпечувало зростання урожайності на 0,30 т/га, біопрепаратів — на 0,47-0,67 т/га, а їх сумісне застосування — на 0,96 т/га.
Теги

Схожі матеріали (за тегом)

Усі
  Агроновини
cache/resized/f61bf7d2dff454af252122a544cca55c.jpg
На Закарпатті відновили видобуток солі
 18 листопада 2025
Після півторарічної перерви на Тереблянському родовищі в Закарпатській області із 7 листопада відновили видобування кам'яної солі.
Більше інформації
cache/resized/f61bf7d2dff454af252122a544cca55c.jpg
На Закарпатті відновили видобуток солі
  Агроновини
Після півторарічної перерви на Тереблянському родовищі в Закарпатській області із 7 листопада відновили видобування кам'яної солі.
18 листопада 2025
Більше
  Агроновини
cache/resized/8aa7be4aad234f8f92d2898c66d56a15.jpg
Експорт м’яса птиці приніс Україні майже 104 млн доларів
 18 листопада 2025
Експорт м’яса птиці з України у жовтні 2025 року становив 38,3 тис. т, що на 4% більше, ніж у вересні 2025 року (36,8 тис. т).
Більше інформації
cache/resized/8aa7be4aad234f8f92d2898c66d56a15.jpg
Експорт м’яса птиці приніс Україні майже 104 млн доларів
  Агроновини
Експорт м’яса птиці з України у жовтні 2025 року становив 38,3 тис. т, що на 4% більше, ніж у вересні 2025 року (36,8 тис. т).
18 листопада 2025
Більше
  Агроновини
cache/resized/579d4cca7fed31707e6f9a8feb12b1c7.jpg
На Одещині побудують новий індустріальний парк
 18 листопада 2025
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НЕКСУС Одеса» до Реєстру індустріальних (промислових) парків.
Більше інформації
cache/resized/579d4cca7fed31707e6f9a8feb12b1c7.jpg
На Одещині побудують новий індустріальний парк
  Агроновини
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НЕКСУС Одеса» до Реєстру індустріальних (промислових) парків.
18 листопада 2025
Більше
  Агроновини
cache/resized/e6699bc85cc50f8af9dd6687388bbe55.jpg
На Київщині почали вирощувати лохину на гідропоніці
 18 листопада 2025
Компанія «Фруктовий Сад» з Київщини почала вирощувати лохину на гідропоніці. Ростуть кущі у блочному тунелі загальною площею 0,4 га розміром 9 на 65 метрів.
Більше інформації
cache/resized/e6699bc85cc50f8af9dd6687388bbe55.jpg
На Київщині почали вирощувати лохину на гідропоніці
  Агроновини
Компанія «Фруктовий Сад» з Київщини почала вирощувати лохину на гідропоніці. Ростуть кущі у блочному тунелі загальною площею 0,4 га розміром 9 на 65 метрів.
18 листопада 2025
Більше
  Агроновини
cache/resized/66573a867ce82891ad301acc259fe612.jpg
Понад 10 тисяч дволіток товстолоба вселено у річку на Полтавщині
 17 листопада 2025
На Полтавщині відбулися заходи зі вселення молоді водних біоресурсів. Відповідно до Програми розвитку рибного господарства Полтавської області на 2024-2028 роки з обласного бюджету виділено майже 100 тис. грн на зариблення річки Ворскла.
Більше інформації
cache/resized/66573a867ce82891ad301acc259fe612.jpg
Понад 10 тисяч дволіток товстолоба вселено у річку на Полтавщині
  Агроновини
На Полтавщині відбулися заходи зі вселення молоді водних біоресурсів. Відповідно до Програми розвитку рибного господарства Полтавської області на 2024-2028 роки з обласного бюджету виділено майже 100 тис. грн на зариблення річки Ворскла.
17 листопада 2025
Більше
  Агроновини
cache/resized/5acb8bbba2e3cc74a7a8e9d122806303.jpg
Ринок молока: найбільші знижки підприємства України надають на сметану і вершки
 17 листопада 2025
Українські молокопереробні підприємства нарощують виробництво свіжих молокопродуктів, навіть попри необхідність надавати суттєві знижки для їх реалізації, щоб утримати свої сировинні зони та скоротити випуск збиткових біржових продуктів.
Більше інформації
cache/resized/5acb8bbba2e3cc74a7a8e9d122806303.jpg
Ринок молока: найбільші знижки підприємства України надають на сметану і вершки
  Агроновини
Українські молокопереробні підприємства нарощують виробництво свіжих молокопродуктів, навіть попри необхідність надавати суттєві знижки для їх реалізації, щоб утримати свої сировинні зони та скоротити випуск збиткових біржових продуктів.
17 листопада 2025
Більше
Завантажити ще (/)

Please publish modules in offcanvas position.