Ефективність протруювання
визначається погодними умовами
Найголовнішою проблемою у технології протруєння насіння є те, що цей спосіб захисту рослин істотно знижує енергію проростання, а також схожість насіння. На сьогодні практично не існує протруйників, які б тією чи іншою мірою не знижували енергії проростання рослин. Ця проблема особливої актуальності набуває у зоні недостатнього та нестійкого зволоження, особливо в роки з дефіцитом ґрунтової вологи на час сівби озимих зернових. Натомість, у протруєного насіння є і свої переваги: таке насіння за тривалого знаходження у ґрунті за дефіциту вологи здатне довший час залишатися неушкодженим збудниками хвороб та шкідниками порівняно з непротруєним насінням.
Особливо великий ефект протруєння насіння, зокрема інсекто-фунгіцидними препаратами, чинить для ярих культур. Щодо озимих зернових, то тут варто зупинитися на деяких особливостях росту й розвитку цих культур.
Так, останніми роками селекціонерами різних установ-оригінаторів створено низку сортів озимих зернових культур, які з-поміж інших позитивних характеристик мають підвищену стійкість до враження хворобами. Застосування ж протруйників інсектицидної дії найбільш актуальним є лише на посівах ранніх строків сівби, коли відбувається найбільше розповсюдження шкідників сходів.
У поточному році значну частину площ озимі зернові культури займатимуть після попередників соняшник та соя, які збиратимуться у пізні строки. Це спричинить сівбу озимих зернових у пізні вересневі та жовтневі строки, коли припиниться активний розвиток шкідників сходів внаслідок зниження температури. За таких умов застосування інсектицидних протруйників у більшості господарств зникне. Утім, тут варто враховувати ступінь заселення полів ґрунтовими шкідниками, які можуть нести приховану небезпеку. Натомість за таких умов (знижена температура та підвищена вологість) підвищується небезпека враження насіння та сходів збудниками хвороб.
Отже, ефективність застосування протруйника, з-поміж інших факторів, визначатиметься погодними умовами, які складатимуться на час сівби.
Протруйники на озимині
Протягом останніх років в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН проводили дослідження щодо впливу протруйників насіння на врожайність пшениці озимої після попередників соя та соняшник, залежно від фону удобрення: без добрив та N30P30K30 в основне внесення. Об’єктом досліджень був сорт пшениці озимої Альянс. Протруєння насіння здійснювалося за день до сівби препаратом фунгіцидної дії з діючою речовиною протіоконазол, 250 г/л + тебуконазол, 150 г/л.
Після збирання попередників проводили основний обробіток ґрунту за допомогою дискових знарядь (у два сліди), після чого вносили добрива (де передбачалося дослідом) та проводили передпосівну культивацію.
У зв’язку з різним часом збирання попередників строк сівби озимих за роками досліджень відрізнявся: у 2010 р. та 2012 р. сівбу проводили у другій, а у 2011 р. та 2013 р. — у третій декаді жовтня.
Для боротьби з бур’янами застосовували два обприскування гербіцидами: перше — у фазі весняного кущіння культури, друге — у фазі початку виходу в трубку. Також застосовували інтегрований захист від шкідників та хвороб. Обліки та спостереження проводили згідно з прийнятими методиками.
Умови дослідження
В роки проведення досліджень відмічені значні відхилення кількості опадів та температури повітря від середньобагаторічних показників, що дозволило одержати об’єктивні результати. Так, внаслідок пізньої сівби у 2011 р. пшениця озима пішла в зиму у фазі проростків, а через підвищення температури у грудні до 7-8 °С відновила вегетацію і змогла взимку утворити три листа. Весняно-літній вегетаційний період 2012 р. характеризувався посушливими умовами та підвищеним температурним режимом, що негативно позначилося на формуванні врожайності досліджуваної культури.
Восени 2012 р. та навесні і влітку 2013 р. погодні умови мало відрізнялися від середніх багаторічних показників і були в цілому сприятливими для формування високої урожайності зерна. Завдяки тривалому та надмірному випадінні опадів восени 2013 р., а також за тривалої холодної весни 2014 р. склалися добрі умови для утворення рослинами пшениці озимої додаткових пагонів кущіння, що у подальшому позитивно відобразилося на формуванні продуктивного стеблостою. В цілому осінній вегетаційний період 2013 р. та весняно-літній 2014 р. був сприятливим для формування високої урожайності пшениці озимої.
Отримані результати
Результатами досліджень виявлено неоднакову реакцію пшениці озимої на протруєння насіння перед сівбою. Так, після попередника соя на фоні без добрив протруєння насіння сприяло збільшенню урожайності пшениці озимої порівняно з контролем (на 0,18 т/га) лише у 2011 р., тоді як у 2012 р. істотної різниці між варіантами не було, а у 2013 р. та 2014 р. за протруєння насіння врожайність знижувалася відповідно на 0,35 т/га та 0,34 т/га.
На удобреному фоні протруєння насіння спричиняло зниження урожайності у 2011 р., 2013 р. та 2014 р. (відповідно на 0,42 т/га, 0,36 т/га та 0,53 т/га), а у 2012-му обидва варіанти були рівнозначними (різниця урожайності в межах похибки досліду).
Отже, в середньому за роки досліджень (2011-2014 рр.) після попередника соя протруєння насіння спричиняло зниження урожайності (залежно від фону удобрення, на 0,14-0,32 т/га) порівняно з контролем. Утім, найбільш стабільним за роками вирощування формування урожайності пшениці озимої було у варіанті з застосуванням передпосівного протруєння незалежно від фону удобрення (табл. 1).
Таблиця 1. Урожайність пшениці озимої, залежно від протруєння насіння
за фонами удобрення після попередника соя, т/га, 2011-2014 рр.
Після попередника соняшник на фоні без добрив протруєння насіння забезпечило істотну прибавку врожайності пшениці озимої (0,16 т/га) лише у 2012 р., в інші роки протруєння було неефективним. У середньому за роки досліджень (2011-2014 рр.) на фоні без добрив протруєння насіння не забезпечило істотного підвищення урожайності пшениці після попередника соняшник, але за цього агроприйому формування врожайності за роками вирощування було більш стабільним, ніж на контролі. Протруєння насіння на фоні основного удобрення (N30P30K30) лише у 2011 р. забезпечувало вищу врожайність (на 0,65 т/га) порівняно з контролем, а у 2012 р., 2013 р. та 2014 р. цей агрозахід спричиняв зниження урожайності відповідно на 0,35 т/га, 0,49 т/га та 0,39 т/га. У середньому за роки досліджень на удобреному фоні після соняшнику протруєння насіння було малоефективним (зниження урожайності становило 0,15 т/га) (табл. 2).
Таблиця 2. Урожайність пшениці озимої, залежно від протруєння насіння
за фонами удобрення після попередника соняшник, т/га, 2011-2014 рр.
Отже, ефективність протруєння насіння пшениці озимої перед сівбою залежала від попередників, фонів удобрення та року вирощування. У середньому за роки досліджень (2011-2014 рр.) після попередників соя та соняшник за пізніх строків сівби протруйник спричиняв зниження урожайності порівняно з контролем, що пояснюється зниженням енергії проростання рослин у варіантах із застосуванням протруйника.
Таким чином, застосовувати обробку насіння необхідно, враховуючи комплекс факторів: погодних, технологічних, господарських, економічних й екологічних. Зважений підхід до цього питання забезпечить високий економічний ефект від вирощування озимих зернових культур.
