Віктор ТИМЧУК
Продуктивність
Впровадження нових сучасних гібридів соняшнику в виробництво дає можливість значно підвищити урожайність за умови дотримання технологічних вимог до їх вирощування. Сучасний рівень селекції забезпечує створення гібридів із потенційною урожайністю 4,5–5 т/га. Разом з цим, реалізація потенційних можливостей гібридів неможлива без забезпечення стійкості до хвороб і несприятливих погодних умов.
Скоростиглість
Соняшник в Україні рекомендовано вирощувати в двох зонах: Степовій і Лісостеповій. Природно-кліматичні умови Степу дозволяють вирощувати гібриди з вегетаційним періодом до 120 діб, Лісостепу — до 110 діб. На сьогодні значна кількість виробників досить активно цікавиться ранньостиглим соняшником, а ряд наукових досліджень розглядає соняшник навіть як прийнятний попередник.
Стійкість до несприятливих
абіотичних факторів
Природно-кліматичні умови зон України, рекомендовані для вирощування соняшнику, відповідають потребам і особливостям цієї культури. Разом з цим, у зв’язку зі значною мінливістю погодних умов впродовж останніх років і прогнозами фахівців основне місце у виробництві повинні займати високоадаптивні гібриди, стійкі до посухи і стресових підвищень температури, а також витривалі до значних коливань температур і вологозабезпеченості протягом вегетаційного періоду.
Стійкість до основних хвороб
Проблему в отриманні високих врожаїв соняшнику створюють найбільш поширені хвороби, які можуть спричиняти втрати врожаю 25–50%. Розповсюдження збудників хвороб викликано перш за все грубими порушеннями сівозміни при розміщенні посівів соняшнику.
Стійкість гібриду до несправжньої борошнистої роси забезпечується батьківською лінією. Достовірна оцінка за стійкістю до збудника цієї хвороби є необхідною умовою у селекції лінійного матеріалу. Створення гібридів соняшнику, стійких до білої та сірої гнилей, є досить важливою, у зв’язку зі шкодочинністю хвороби і, разом з цим, складним завданням. На сьогодні поки що не створено гібридів, які мають повний імунітет до збудників цих хвороб. Останніми роками набув значного поширення фомопсис, який до недавнього часу вважався карантинною хворобою. Значної селекційної роботи вимагає досягнення стійкості гібридів до квіткового паразиту — вовчка, який має широке поширення в Україні, особливо в Степовій зоні, і може спричиняти значні втрати урожаю.
Якість
Основним напрямом використання соняшнику є отримання олії. Вимоги до сучасних гібридів щодо вмісту олії у насінні — не менше 48%. Наразі особлива увага приділяється також жирнокислотному складу олії, а також вмісту та складу жиророзчинних вітамінів. Так, створення гібридів з високим вмістом гліцеридів олеїнової кислоти в олії дає можливість отримувати високоякісну соняшникову олію з підвищеною стійкістю до високих температур та перекисного окислювання. Нині в цьому напрямі активно працюють провідні селекційні центри, і внаслідок їх роботи досягнуто рівня вмісту гліцеридів олеїнової кислоти 76–92%.
Для освоєння ринків ЄС стосовно якості олії соняшнику важливими є регламентовані показники вмісту бензапірену (не вище 2,0 мкг/кг). З погляду біологічної цінності нерафінована олія холодного пресування має містити не менше 80 мг% α-токоферолу (вітаміну E). Практично ж в пресованій нерафінованій олії міститься тільки 46–60 мг% токоферолу, а в рафінованій взагалі використовується синтетичний α-токоферол. У разі видалення розчинника парою (при отриманні олії екстракцією) вміст α-токоферолу значно знижується. Певне значення для підвищення якості олійної сировини може також мати оптимальний склад форм токоферолів, оскільки серед них α-токоферол має найвищу вітамінну, але найнижчу антиоксидантну активність.
Досить схожа ситуація і з вітаміном К, який при низькому вмісті не дуже стійкий при нагріванні. Цікаво, що попри маркетингові заяви виробників холестерин у соняшниковій олії таки є (14 мг/кг), і позбутися його дуже бажано. Низький вміст вітаміну А компенсується його додаванням як фарбника до рафінованої олії, а вітамін F — це поліненасичені жирні кислоти (лінолева та ліноленова), типові для будь-якої рослинної олії.
На сьогодні основною сферою практичного й економічно обгрунтованого використання соняшнику є отримання олії, але в сучасних умовах на передній план виходить проблема якості олії і соняшникової зокрема — ринок є ринок. І ринок досить потужний. За оцінками експертів, у Європі зосереджено близько 60% посівів соняшнику.
Стійкість до гербіцидів
За останні роки недотримання рекомендованих сівозмін і заміна глибокої оранки поверхневим обробітком ґрунту сприяли розповсюдженню коренепаросткових бур’янів (головним чином осоту). У той же час, соняшник чутливий до гербіцидів імадозолової групи (півот), які ефективні у боротьбі проти цих бур’янів. Тому створення гібридів, стійких до таких гербіцидів, є дуже перспективним напрямом.
Висновок один: у рамках селекційних програм необхідне ефективне використання всіх біологічних особливостей соняшнику та його специфічних конкурентних переваг.
