В. М. СІНЧЕНКО,
Сівба цукрових буряків
Сівба, здійснена з дотриманням всіх агротехнологічних вимог, буде гарантією отримання повних та дружніх сходів, найбільш ранньої вегетації цукрових буряків та збільшення періоду її тривалості, можливості формування оптимальної густоти рослин завдяки точному висіву насіння на кінцеву густоту стояння рослин.
Сівба в оптимальні строки забезпечує швидкі, повні й дружні сходи цукрових буряків. Звідси і випливає виключне значення вологості ґрунту та його посівного шару як фактора оптимізації строку сівби. Тільки той строк сівби, за якого насіння буде забезпечене вологою у необхідній кількості, можна вважати оптимальним.
За температури 1°С починається набухання насіння, при 4–5°С воно проростає. Однак за таких низьких температур ці процеси протікають дуже повільно. У теплу погоду, коли ґрунт прогрівається до 15–18°С та містить достатню кількість вологи, сходи можуть з’являтись через 7–8 днів.
Для прискорення проростання насіння суттєве значення має навіть тимчасове підвищення температури протягом дня. Це є ще одним підтвердженням того, що не варто затримувати сівбу до настання періоду стійкої високої температури.
У різних зонах бурякосіяння календарні строки початку сівби є різними. Однак задля отримання максимальних урожаїв з найвищим вмістом цукру у коренеплодах буряки в усіх зонах потрібно сіяти в оптимальні строки, що нерідко збігається із сівбою ранніх зернових культур, а то й раніше. У цей період шар ґрунту на глибині загортання насіння містить достатню кількість вологи, і в той же час за правильного вибору робочих органів є можливість якісно здійснити неглибокий передпосівний обробіток ґрунту та сівбу насіння на тверде ложе. Як показує узагальнення результатів наукових досліджень та практики буряківництва, запізнення зі строком сівби у всіх зонах на 5–6 днів проти оптимального завжди призводить до недобору врожайності коренеплодів мінімум на 3–4 т/га та зменшення їх цукристості на 0,1–0,4%. Ця закономірність стосується не лише зон та ґрунтових умов, але й усіх без винятку років вирощування буряків, незалежно від погодних умов.
Особливо великого значення дотримання оптимальних строків сівби має в зонах недостатнього зволоження за посушливих умов весни.
За таких умов ґрунт швидко втрачає вологу, тому при запізненні з сівбою на декілька днів процес появи сходів розтягується у часі, посіви з’являються зрідженими, в результаті чого їх продуктивність значно зменшується. В окремі роки навіть незначне запізнення з сівбою може вирішити долю врожаю. Відставання росту й розвитку рослин буряків за рахунок запізнення сівби неможливо ліквідувати протягом всієї вегетації.
Норма висіву та глибина загортання
Дуже важливо правильно визначитися з нормою висіву насіння. Враховують такі фактори: лабораторну схожість (не менше 98%) одноростковість (не менше 98%), енергію проростання (не менше 98%), засміченість кожного поля бур’янами, наявність шкідників і хвороб та способи формування густоти рослин.
За сучасної технології вирощування цукрових буряків сівбу насіння проводять на кінцеву густоту стояння рослин з тим, щоб отримати 5,5–6,0 рослин, рівномірно розміщених за довжиною рядка. Норму висіву насіння цукрових буряків на 1 м рядка визначають за формулою:
де (1)
Н — норма висіву насіння, шт./м;
К — кількість запланованих сходів, шт./м;
П — польова схожість, %.
Необхідну кількість насіння у посівних одиницях на 1 га посіву з шириною міжряддя 45 см вираховують таким чином:
- 1 посівна одиниця — 100000 шт. насінин
- довжина рядка на 1 га 22222 м
- сівба на 1 пог. м рядка, шт. 5 6 7 8 9 10
- кількість посівних одиниць, шт. 1,2 1,4 1,6 1,8 2,0 2,1.
Поділивши посівні одиниці на довжину рядка, отримаємо кількість висіяного насіння цукрових буряків на 1 метрі рядка.
Для цього доцільно при визначенні необхідної кількості сходів враховувати якість насіння та коефіцієнт «випадання» рослин за період від появи сходів до збирання цукрових буряків (1,2–1,3) і очікувану польову схожість.
Коли висівні апарати встановлені на потрібну норму висіву, необхідно в посівні банки сівалки засипати невелику кількість насіння, протягти посівний агрегат по твердому майданчику і порахувати на погонний метр за кожним сошником кількість висіяного насіння. Відхилення норми висіву між сошниками повинно бути не більше ±1 насінина.
У посівний період доцільно зберігати сертифікати і проби насіння від кожної партії для можливих перевірок у випадку розбіжностей, що виникають, із продавцями.
Глибина загортання та рівномірність розміщення насіння за довжиною рядка залежать від швидкості руху посівного агрегату. Зі збільшенням її глибина загортання зменшується, а рівномірність розподілу насіння погіршується.
На окультурених полях у районах достатнього зволоження глибина загортання насіння становить 2–3 см, нестійкого і недостатнього — 3–4 см. На важких, схильних до запливання ґрунтах, глибина загортання насіння повинна сягати 2–3 см.
Головною умовою вибору глибини загортання насіння є необхідність заробляння його у вологий шар ґрунту, тому в посушливих умовах або в районах, де дуже швидко пересихає верхній шар ґрунту, глибину загортання насіння треба збільшити.
Дражоване насіння, що потребує більше вологи для проростання, як правило, висівається раніше і дещо глибше. Кращою глибиною загортання дражованого насіння за нормально зволоженого поверхневого шару ґрунту є 2,5–3 см. Коли ж запаси вологи обмежені, глибину загортання насіння необхідно збільшити до 4 см.
При визначені необхідної глибини загортання насіння враховують розмір фракції, гранулометричний склад і вологість ґрунту, погодні умови у період сівби. Чим дрібніше насіння, тим на меншу глибину його потрібно загортати. Навіть для великих фракцій насіння загортання на велику глибину призводить до зрідження сходів та значного зменшення урожайності.
При сівбі широко використовують пневматичні сівалки, що забезпечують точний висів насіння.
Пневматичні сівалки забезпечують значно точний висів, а також дозволяють розвивати більшу робочу швидкість — до 7–8 км/год. Це стосується вакуумних сівалок. Готують та регулюють робочі органи сівалок на регулювальному майданчику відповідно до заводської інструкції. Розстановку секцій за шириною захвату здійснюють за допомогою розмічувальної дошки, починаючи від центра рами.
За рахунок регулювання та постійного контролю під час сівби забезпечують необхідну ширину основних міжрядь — 45±1 см. Величина стикового міжряддя не повинна перевищувати 50 см.
Сівбу проводять поперек напрямку оранки, спрямовуючи посівний агрегат під час першого проходу за візиром. 12-рядні сівалки агрегатуються з просапними тракторами типу МТЗ-82 і МТЗ-100, розставивши передні і задні колеса трактора на ширину колії 1800 мм.
Щоб забезпечити прямолінійність руху сівалки та встановлені розміри стикових міжрядь, регулюють довжину маркерів. Слід маркера має бути чітким. Якість сівби цукрових буряків визначають не менше трьох разів протягом зміни за такими показниками: фактична норма висіву насіння на 1 м рядка, глибина загортання насіння в ґрунт, ширина основних і стикових міжрядь, прямолінійність сівби.
Сучасні сівалки як вітчизняного, так і іноземного виробництва укомплектовані спеціальними коточками, що достатньо ущільнюють ґрунт, тому потреба в додатковому суцільному післяпосівному коткуванні ґрунту відпадає.
У роки з нормальними погодними умовами високоефективна технологія вимагає сівбу проводити не тільки в ранні, але й стислі строки — у господарстві за 4–5 днів, а кожне поле за 1–2 дні. Поле розміром 50 га і більше сіють двома сівалками від краю поля маркер у маркер. Поле 100–150 га потрібно розбивати візирною лінією на дві частини. Сіяти доцільно 4-ма сівалками по дві в різні сторони від середини.
Густота стояння має бути оптимальною
і для захисту від бур’янів
Запас насіння бур’янів, який постійно присутній у ґрунті в значній кількості, має здатність проростати протягом всього вегетаційного періоду, тому навіть повне знищення бур’янів у досходовий період не гарантує чистоти посівів у подальшому протягом вегетації.
На посівах цукрових буряків переважають в основному однорічні бур’яни, з яких частка злакових (мишій, плоскуха) становить у середньому понад 60%, а дводольних (лобода біла, редька дика, щириця та інші) — близько 40%. Залежно від величини запасу насіння бур’янів у ґрунті та погодних умов, ступінь забур’яненості посівів, видовий склад бур’янів за роками помітно змінювався. Найбільше бур’янів на посівах було в 2014–2015 рр. У цей час переважали дводольні бур’яни. При цьому зниження забур’яненості здійснюється за рахунок інтенсивних агротехнічних засобів (досходових боронувань, присипання бур’янів у зоні рядка), застосуванням гербіцидів протягом вегетації. Тобто норма висіву насіння цукрових буряків має бути такою, щоб забезпечити необхідну густоту рослин на період збирання для конкретної зони і можливість ефективної боротьби з бур’янами, довівши їх кількість в посівах до мінімуму.
Науковими дослідженнями встановлено, що максимальний урожай з високими технологічними якостями сировини забезпечується за наступної оптимальної кількості рослин на 1 га в період збирання:
- у зоні достатнього зволоження — 115–120 тис. шт.;
- у зоні нестійкого зволоження — 110–115 тис. шт.;
- у зоні недостатнього зволоження — 100–110 тис. шт.
Така густота рослин дає можливість вирощувати більш рівномірні за масою коренеплоди — 800–1000 г. Вони не мають дуплистості, позбавлені кореневих гнилей, мають високу цукристість і з них легше вилучається цукор на заводі, оскільки вони краще зберігаються у кагатах на заводі.
Агротехнічні заходи проти бур’янів
Основними технологічними операціями з контролю за бур’янами у посівах буряків цукрових є суцільний обробіток ґрунту до сходів солодких коренів і дворазове забезпечення внесення сумішей гербіцидів по сходах.
Проводилося досходове боронування агрегатом у складі МТЗ-82, зчіпка СП-16 + борони ЗОР-07, внесення робочого розчину гербіциду по сходах Бетанал Експерт + Голтікс (1,0 + 1,0 л/ га) та повторне внесення гербіцидів (через 10–12 днів після першого) Бетанал Експерт + Карібу + Тренд + Пантера (1,0 + 0,03 + 0,2 + 1,0 л, кг/га).
В результаті боронування загинуло 90,2% бур’янів, після першого внесення гербіцидів по сходах — 93,7% і другого внесення — 89,2%.
Контролювання посівів цукрових буряків від бур’янів шляхом застосування суцільного обробітку ґрунту до сходів виключає індукування хімічних стресів у рослин. Досходові боронування дають можливість зміцніти сходам цукрових буряків, і застосування робочих розчинів гербіцидів значно менше пригнічують рослини буряків.
Тому серед елементів технології важливе значення належить ефективності системи захисту посівів цукрових буряків від бур’янів.
Отже, в результаті проведення досходових боронувань та дворазового внесення робочих сумішей гербіцидів по сходах вдалося у першій половині вегетації повністю знищити бур’яни.
Розпушування ґрунту
в міжряддях
Розпушування слід проводити з метою поліпшення водноповітряного режиму ґрунту, покращення умов для росту і розвитку рослин буряків у ранній період вегетації, а також захисту від коренеїду. Відмова від розпушування ґрунту збільшує непродуктивні витрати вологи з верхніх шарів ґрунту в період до змикання листків у міжряддях.
Міжрядні розпушування сприяють поглинанню атмосферних опадів, зменшують щільність ґрунту в разі його надмірного ущільнення.
Потребу в розпушуваннях, їх частоту, глибину визначають з урахуванням фази росту: розвитку рослин цукрових буряків, кількості опадів, щільності ґрунту та ін. Розпушування ґрунту в міжряддях (шарівку) доцільно проводити на початку вегетації. Наступні розпушування ґрунту в міжряддях необхідно здійснювати залежно від щільності ґрунту. Друге розпушування культиватором, обладнаним стрілчатими лапами і долотами, виконували між другим і третім внесенням гербіцидів, щоб максимально використати нанесений екран гербіцидів.
На розпушуванні ґрунту в міжряддях слід використовувати одночасно 2–3 культиватори, що рухаються один за одним.
Міжрядні розпушування сприяють успішному росту й розвитку коренеплодів і збільшенню урожайності.
Перші міжрядні розпушування ґрунту здійснюють на глибину 5–6 см плоскорізальними лапами-бритвами, встановлюючи їх по 2 на кожне міжряддя, і ротаційними робочими органами. Потім розпушують на глибину 8–10 см.
Для цього культиватори УСМК-5,4В, КРНВ-5,6–02 обладнують долотом, лапами бритви, ротаційними робочими органами. Залежно від кількості та інтенсивності опадів, появи рослин бур’янів, стану ґрунту доцільно провести ще одне розпушування на глибину 12–14 см, а на важких запливаючих ґрунтах — 14–16 см.
Догляд за посівами після формування густоти сприяє утриманню плантацій цукрових буряків у розпушеному і чистому від бур’янів стані.
Присипання бур’янів
Важливою технологічною операцією біоадаптивної технології є присипання бур’янів у ранні періоди їх розвитку, коли висота ґрунтового валика досягає третини, а висота бур’янів — половини висоти рослин буряків. Вирішальним моментом для цієї операції є правильний вибір строків проведення. Досвід показує, що 2–3-разове присипання бур’янів у зоні рядка рівноцінне застосуванню наземних гербіцидів. Ретельно проведене присипання бур’янів сприяє збереженню вологи у нижніх шарах ґрунту, вирівнюванню виступу головок над поверхнею, зменшує відхилення їх від осі рядка і знижує зусилля на вилучення коренеплодів із землі, що позитивно впливає на якість збирання урожаю.
Присипання бур’янів у зоні рядка починають, коли сходи рослин бур’янів досягнуть висоти не більше 5 см. Присипання бур’янів у другий період вегетації (після червня) малоефективне і, більш того, може стати причиною засмічення листя землею при збиранні урожаю. Виконують цю операцію два або три рази переобладнаними захисними дисками або спареними лапами-бритвами з поличками.
Після утворення у рослин буряків десятого листка для присипання бур’янів у зоні рядка використовують ті ж самі лапи-бритви або стрілчасті лапи з поличками. Кількість присипань обумовлюється інтенсивністю появи бур’янів у зоні рядка.
Для присипання бур’янів ґрунтом у зоні рядка цукрових буряків агрегати комплектують тракторами МТЗ-82 (100), культиваторами УСМК-5.4В, КРНВ-5.6–02, укомплектованих переобладнаними захисними дисками або спареними лапами-бритвами з поличками.
Захист від хвороб
Серед найбільш поширених хвороб листків цукрових буряків є церкоспороз, альтернаріоз, фомоз, борошниста роса та інші, які проявляються у другій половині вегетації рослин (при епіфітотії) і можуть призвести до повного знищення листкового апарату та значних втрат урожайності і цукристості коренеплодів.
Ці хвороби викликають порушення у рослин фізіологічних процесів, морфолого-біологічної будови, що призводить до пригнічення їх росту і розвитку, навіть загибелі.
Для запобігання масової ураженості цукрових буряків цими хворобами слід провести профілактичні обприскування посівів рекомендованими фунгіцидами Альто Супер, 33% к. е. (0,5 л/га), Рекс Топ, 25% к. е. (0,5–1,0 л/га), Імпакт, 25% к. е. (0,25–0,30 л/га), Альто 400 к. е. (0,2 л/га) одночасно з позакореневим підживленням, не чекаючи ознак хвороби.
Отже, розроблена біоадаптивнана технологія виробництва буряків цукрових, порівняно з існуючими, забезпечує одержання урожайності коренеплодів 60–70 т/га і скороченням витрат на 13–15%.
Елементи біоадаптивної технології виробництва буряків цукрових основані на застосуванні високопродуктивних ЧС гібридів, ефективного використання природних, а також оптимально насичених агротехнічних факторів — науково обґрунтованих сівозмін, системи удобрення, обробітку ґрунту; застосування високоефективних засобів захисту рослин буряків цукрових та забезпечення нормативними матеріально-технічними засобами.
Біоадаптивна технологія виробництва буряків цукрових передбачає гнучкий вибір операцій залежно не тільки від особливостей агрокліматичної зони, а й конкретних умов року. Дослідження показують, що тільки вчасне і якісне виконання всіх технологічних операцій дозволяє отримувати високі врожаї буряків цукрових і виробляти конкурентоспроможну продукцію.
