Розташування облікових майданчиків на полі визначають методом рендомізації (табл. 1).
Таблиця 1. Строки і методи обліку основних хвороб озимого ріпаку навесні
Весняне підживлення
як елемент захисту
При виявленні на рослинах снігової плісняви і бактеріозу коренів найбільш ефективними заходами з обмеження поширення та зниження шкідливості цих хвороб є ранньовесняне підживлення рослин азотними добривами (найкраще аміачною селітрою). Ранньовесняне підживлення проводять твердими азотними туками або баковою сумішшю Rost-Концентрат (1 л/га) і КАС (30 л/га) з нормою витрати робочого розчину 300 л/га.
Весною за встановлення середньодобової температури 7°С позакореневе підживлення рослин азотом слід поєднувати з проведенням захисних заходів проти шкідників і хвороб. Для цього готують бакову суміш: Rost-Концентрат (0,75–1,0 л/га), КАС (15,0 л/га), мікроелементи, особливо бор (0,5 кг/ га), і один із рекомендованих інсектицидів, фунгіцидів і біопрепаратів.
Слід пам’ятати, що за дефіциту бору в грунті знижується стійкість рослин до інфекційних хвороб і низьких температур, спостерігається інтенсивне відмирання листків, точки росту рослини, уповільнюється розвиток генеративних органів, знижується насіннєва продуктивність.
Із біопрепаратів для проведення позакореневого підживлення ріпаку з метою підвищення урожайності і стійкості рослин до хвороб рекомендовані: Азотофіт, р. (50 мл/га), біодобриво Агро-Бак-Плюс, р. (1–2 л/ га), біодобриво Ембіко, р. (1–5 л/га), Біокомплекс-БТУ, р. (0,3–3,0 л/га), Фітоцид, р. (0,5–0,6 л/га).
Не варто нехтувати і
регуляторами росту
На зріджених посівах озимого ріпаку навесні для оптимізації габітусу рослин (максимальне формування стручків на одиницю площі поля) при висоті рослин 20–30 см та проти їх вилягання обприскують комбінованим регулятором росту рослин Карамба Турбо, р. к. (0,7–1,4 л/га). Проведення цього заходу є ефективним також проти альтернаріозу і фомозу. Для запобігання вилягання рослин можна скористатися також регуляторами росту рослин — Берегиня, в. р.к. (2,0 л/га), Меквалан 750, в. р.к. (1,0–2,0 л/ га), Модуль, в. р.к. (2,0 л/ га), Ретацел Екстра R68, в. р. (до 6,0 л/ га), Сінхроні SL, р. к. (1,0–2,0 л/га), Стабілан 750 SL, р., (1,5–2,0 л/ га), Хлормеквид, в. р.к. (1,5–2,0 л/га).
Фунгіцидний контроль
Хімічний захист озимого ріпаку навесні проти хвороб доцільний у фази розвитку рослин ЕС 33 (початок бутонізації) — ЕС 57 (видовження квітконіжки, закінчення бутонізації) проти несправжньої борошнистої роси при уражені рослин понад 10% і розвитку вище 1%, за умов високої вологості та середньодобової температури повітря 8–15°С; проти альтернаріозу, фомозу при уражені рослин до 30% і розвитку понад 5%, за умов високої вологості, частих атмосферних опадів і температури повітря вдень 15–24°С та вночі 12–18°С; проти циліндроспоріозу — при уражені рослин понад 30% і розвитку вище 1%, високій вологості повітря або тривалому знаходженню крапель води на рослинах, частих дощів із вітром, випаданні рясних рос у нічні години і середньодобової температури повітря 10–15°С; проти білої і сірої гнилі — в роки з теплою та вологою погодою (температура 17–26°С, відносна вологість 80–100%, часті дощі, загущені посіви).
На посівах ріпаку проти хвороб використовують фунгіциди, наведені у таблиці 2.
З метою підвищення технічної ефективності фунгіцидів і насіннєвої продуктивності рослин до робочих суспензій чи емульсій додають один із регуляторів росту рослин: Агростимулін, в. р. (10 мл/га), Атонік Плюс, в. р. (0,2–1,2 л/га), Біоглобін, в. с. (1,0 л/га), Біолан, в. с.р. (10 мл/300 л води/га), Біосил, в. р., (10 мл/300 л води/га); Вермийодіс, в. р. (5,0–6,0 л/га), Вегестим, р. к. (0,4 л/га), Вермістим Д, в. р. (7–12,0 л/га); Вимпел, р. (300–500 г/га), Домінант, в. с.р. (20 мл/га), Екостим, в. с.р. (12,5–25,0 мл/га), Ноостим, в. р. (0,3 л/га), Редостим, р. (50 мл/га), Трептолем, в. с.р. (10 мл/га), Стабілан 750 SL, р., (1,5–2,0 л/га).
Заходи у передзбиральний період
Проти пліснявіння, білої і сірої гнилей ефективним заходом є своєчасне збирання врожаю, за необхідності проведення десикації посівів, ретельне очищення і сушіння насіння.
На забур’янених посівах за неодночасного дозрівання рослин, з метою зниження ураження насіння збудниками альтернаріозу, фомозу, циліндроспоріозу, сірої і білої гнилей, передзбирального підсушування рослин і збирання врожаю при базовій вологості насіння 8–10%, для можливості проведення прямого комбайнування посівів застосовують десиканти. Посіви ріпаку обприскують десикантами при пожовтінні та побурінні 70–75% стручків у культури одним із препаратів: за 6–7 днів до початку збирання врожаю — Десикант, р. к. (2,0–3,0 л/га), Дикват-стар, р. к. (2,0–3,0 л/га), Реглон Супер 150 SL, в. р.к. (2,0–3,0 л/га), Суховій, в. р. (1,5–2,5 л/га); за 10 днів до початку збирання врожаю — Баста 150 SL, р. к. (2,0–2,5 л/га); за 14 днів до початку збирання врожаю — Гліфоган 480, в. р. (3,0 л/га), Вулкан Плюс (3,0 л/ га), Домінатор 360, р. к. (3,0 л/га), Домінатор мега, в. р. (2,0 л/га), Екстраклін, в. р. (2,4 л/ га), Клінік, в. р. (3,0 л/га); Клінік Дуо, в. р. (3,0 л/га), Райдон, в. р. (3,0 л/ га), Раундап Екстра, в. р. (2,6 л/га), Раундап Макс, в. р. (2,4 л/га), Ричард, в. р. (3,0 л/ га), Суперклін 480, р. к. (3,0 л/га).
З метою призупинення розвитку хвороб та запобігання передзбирального розтріскування стручків, що суттєво зменшує втрати врожаю, прискорення дозрівання і доведення насіння у стручках до 8–10% вологості, економії витрат на проведення додаткової післязбиральної його сушки, підвищення якості отриманого урожаю за 2–3 тижні до збирання культури, коли нижні стручки набули жовто-зеленого чи жовтого кольору і ще не втратили своєї еластичності) проводять обприскування посівів препаратами-стікерами (склеювачі, плівкоутворювачі): Нью Філм 17 (0,7 л/га); Еластиком (0,8–1,0 л/га). Обробку посівів ріпаку цими препаратами можна поєднувати з десикацією рослин і проводити при різних способах комбайнування культури. Норма витрати робочої рідини при авіаційному застосуванні — 50–100 л/га, при наземному обприскуванні — 300–400 л/га.
Проти псування насіння у результаті розвитку хвороб (пліснявіння, чорна ніжка, біла і сіра гнилі) вологість товарного насіння перед закладанням на зберігання доводять до 7–8%, насіннєвого — до 8–10% і зберігають за температури не вище 10–15°С. Заорювання або приорювання післязбиральних рослинних решток суттєво знижує запас інфекції у ґрунті.
Своєчасне і якісне виконання цих заходів істотно обмежує поширення і розвиток захворювань, зводить до мінімуму використання на ріпаку хімічних засобів захисту, знижує собівартість отриманої продукції, оздоровлює довкілля.
