Сьогодні в Україні якість насіння таких культур, як соняшник, кукурудза і деяких інших, в силу конкуренції зарубіжних і вітчизняних виробників насіння, досить висока. Разом з тим, багато фермерів використовують для посіву насіння після очищення власного врожаю. Це перш за все стосується насіння зернових колосових культур.
Причин тому багато: і висока ціна сертифікованого насіння, і необхідність висівати великі обсяги насіння при посівній нормі близько 200 кг/га (порівняйте з нормою для соняшнику 4 кг/га), і традиція — колись здебільшого поля засівали насінням після очистки від бур’янів домішок. У цьому немає нічого дивного, але дуже часто таке очищення проводиться на машинах застарілих не тільки з погляду механіки, а й морально.
Ми стикаємося з цим, коли таке «готове» до сівби насіння привозять до нас для доопрацювання. Якщо чесно, то для мене особисто це подарунок, бо робота з таким матеріалом схожа на роботу археолога, який точно знає, що місце розкопки принесе йому не тільки радість самого процесу, а й цікавий результат. Я зазвичай ставлю запитання господареві (або агроному), який привіз насіння: «На яких машинах проводилася очистка?». По відповіді можу передбачити якість очищення і частку травмованого насіння.
Оскільки ми реалізуємо щадну пофракційну технологію виробництва насіння, то і привезену партію пропускаємо через всі її етапи: аспірація з метою видалення з обсягу насіння легкого сміття, очищення від дрібного і великого мінерального і рослинного сміття, калібрування насіння за розмірами і пофракційну сепарацію насіння по щільності. Після чого всі зразки отриманих фракцій віддаємо в насіннєву лабораторію, і за результатами повного аналізу робимо узагальнюваний висновок. Як приклад, нижче наводяться результати обробки насіння озимої пшениці (урожай 2015) сорту «Тітона» (фото 1) .
Агроном, який привіз нам насіння, сказав, що воно двічі було пропущене при очищенні після комбайна через відцентрову машину типу БЦС. Після такої відповіді я мало не відмовив йому в послузі з підготовки насіння з привезеного посівного матеріалу, але цікавість дослідника переважила, і ми прийняли партію в роботу. У той же час, я чудово уявляв, скільки травм нанесено цьому насінню при дворазовому пропуску через вібровідцентровий сепаратор типу БЦС. Я багато писав про це і пояснював причини травмування насіння у такого типу машинах. Ось і з’явився шанс ще раз показати на прикладі значимість щадного поводження з зерном і передусім з насінням.
Отже, наша технологія очищення поділяється на три етапи.
Перший. Насіння пропускається через очищувальний комплекс «Дует», який складається з аспіратора АФ-30 і калібратора ОКФ, що очищає. Все зерно в АФ-30 проходить через потік повітря з метою відбору легкого сміття. Очищене зерно далі надходить на калібрування за розміром, а відсіяний матеріал — на ОКФ, де відбувається відділення від нього дрібного мінерального і рослинного сміття на ситах Фадєєва з гексагональною формою отворів
,
прохід зернових домішок через решета Фадєєва,
,
і схід з решета великого сміття. Оскільки відсіяного матеріалу в привезеній партії було всього кілька відсотків, то основний результат цього етапу був у видаленні роздрібнюваного насіння, тобто зернова домішка була відібрана на першому етапі і виведена з подальшого процесу і, відповідно, аналізу.
Другий етап — калібрування насіння за розмірами на решетах Фадєєва. Насіння послідовно було відкаліброване на чотирьох решетах наступних розмірів.
Таким чином, було отримано 5 фракцій насіння різної товщини насінин, оскільки решето Фадєєва калібрує насіння за найменшим розміром — товщиною. Це важливо, бо саме товщина характеризує виповненість насіння, тобто наявність у ньому поживних речовин.
На третьому етапі кожна фракція (за винятком насіння, яке пройшло через решето 2,5, оскільки це насінням назвати не можна) була просепарована за щільністю на пневмовібростолі ПВСФ-3 з поділом кожної фракції на три: важка, середня за щільністю і легка. Таким чином, за розміром товщини насіння було розділено на п’ять фракцій (I, II, III, IV, V), і чотири з них розділені за щільністю.
Результати повного аналізу кожної фракції виглядають наступним чином (табл. 1).
Таблиця 1
Зі своїм завданням пневмовібростіл впорався. Подивіться, як чітко він розподілив насіння за масою 1000 шт. для кожної фракції (рис. 1).
Рис. 1. Пофракційний розподіл насіння за масою 1000 шт. на пневмовібростолі
Необхідно зауважити, що в партії насіння, привезеного на доопрацювання, маса 1000 шт. відрізнялася в 1,7 разу (маса 1000 шт. I фракції важке насіння — 53 г і насіння IV фракції легке — 31,5 г). Як при цьому бути з посівною нормою?
Певною мірою пневмовібростіл впорався і з поділом травмованого насіння, але тільки з макротравмами (рис. 2).
Рис.2. Результат розподілу макротравмованого насіння на пневмовібростолі
Але що ця чудова машина може зробити з мікротравмами — нічого! Як-то кажуть, не стріляйте в піаніста — він зіграв, як зміг.
Тепер відповімо на запитання — якою мірою травмується майбутнє насіння при первинному очищенні його після комбайна за традиційною технологією: травмує (звичайна) норія і вібровідцентрова машина типу БЦС (дворазовий пропуск). Відповідь проста — абсолютною мірою. А саме:
- цілого насіння 7,6%;
- насіння з макротравмами 6,7%
- насіння з мікротравмами 85,7%.
Результати оцінки травмованості досліджуваного насіння наведені в таблиці 2. Дослідження проведені к. с.н., доцентом Дерев’янко Д.А. на кафедрі «Процеси машин і обладнання» Житомирського Національного агроекологічного університету.
Тепер запитаємо себе, якою мірою штатні лабораторні дослідження посівних якостей насіння (лабораторна схожість і енергія проростання) виявляють травмованість насіння, відповідь — жодною.
На рис. 3 наведені узагальнені значення травмованості насіння (чотири фракції I, II, III, IV) і узагальнені значення результатів лабораторного аналізу цих же фракцій.
Рис. 3. Середні результати травмування насіння озимої пшениці
сорту «Тітон» (урожай 2015 р.) після очистки (двократний пропуск)
на зерноочисній машині віброцентробіжного принципу типу БЦС
Навіть якщо взяти п’яту фракцію (прохід через решето 2,5) , яка за характеристиками належить до зернових домішок:
-
чистота — 87%; - маса 1000 шт. — 30,8 г .;
- відхід усього — 13% (в тому числі бите — 11,88%);
- макротравми — 29%;
- вибитий зародок — 4%;
- мікротравми — 59% (фото 2).
То і у цього матеріалу лабораторна схожість 90%, а енергія проростання 83%.
На рис. 4 наведено зразок поділу на пневмовібростолі II фракції на важке насіння і легке.
Добре видно, що ніякого поділу травмованого насіння за посівними якостями не відбулося. Більш того, легке насіння зі 100% травмуванням у лабораторії показує схожість і енергію проростання рівну 97%.
Рис. 4. Результати аналізу одного зразка (прохід 3,6, травмування і посівні якості)
На мій погляд, причина проста — зруйнована оболонка дозволяє у сприятливих лабораторних умовах набрякнути раніше цілого зерна, прорости і опинитися в «компанії» насіння з псевдовисокого енергією проростання. А в полі така насінина буде проростати на превелику силу, витрачаючи речовини не на зростання, а на збереження життя, у той час, як грунтові мікроорганізми будуть її виснажувати — оболонка-то порушена, і доступ до зародка і ендосперму відкритий.
Таблиця 2. Результати оцінки травмування насіння
озимої пшениці сорту «Тітон» (урожай 2015 року)
Висновки
1. Не можна посівний матеріал очищати після збирання на обладнанні, що травмує. Ніякі наступні хитрощі нанесеної шкоди не зменшать.
2. Наявна методика оцінки якості насіння з лабораторної схожості не може оцінити травмованість насіння, що призводить до завищення показників насіннєвих, а значить і врожайних якостей.
