Ця директива стосується всіх фермерських господарств, які використовують або зберігають мінеральні чи органічні добрива. Водночас значна увага приділена саме органічним добривам, тобто гною. Її ключова мета полягає в тому, щоб азот із добрив ефективно використовувався у межах господарської діяльності, а не потрапляв у воду чи атмосферу.
Що змінює Нітратна директива для фермерів
Хоча в Україні загальна статистика свідчить про тенденцію до зменшення поголів’я, у низці громад концентрація тваринництва й далі залишається високою. Це означає, що навантаження на довкілля й ризики для здоров’я людей залишаються. Якщо гній зберігається або вноситься неправильно, значна частина азоту втрачається і може потрапляти у водойми або повітря. Це призводить до забруднення, яке напряму впливає на якість питної води, якою користуються громади.
У 2025 році Екодія спільно з Українським центром європейської політики провела опитування фермерів, переважно малих, щодо наявності постійних майданчиків для зберігання гною.
У результатах, показаних на інфографіці, видно, що більшість господарств не мають постійних резервуарів для зберігання гною, а серед тих, хто стверджує, що має такі майданчики, частина використовує основи, які не є водонепроникними. Це означає, що питання правильного зберігання гною без шкоди для довкілля та людей в Україні й досі залишається актуальним і невирішеним.
Власне, Нітратна директива і спрямована на те, щоб упорядкувати зберігання гною на тваринницьких підприємствах, мінімізувати втрати азоту й не допустити його неконтрольованого потрапляння в атмосферу або у воду. Для господарств це означатиме необхідність облаштовувати якісні гноєсховища, розраховані на обсяг, що відповідає кількості поголів’я, і вносити гній тоді, коли ризик втрат азоту мінімальний, зокрема уникати зимові періоди.
Досвід Польщі: що може перейняти Україна
Польща почала впроваджувати Нітратну директиву ще наприкінці 1990-х років. Сьогодні місцеві фермери переважно мають належним чином облаштовані резервуари для зберігання гною, що суттєво зменшує ризики забруднення й кількість скарг від населення.
Україна може скористатися цим досвідом: у звіті «Програма для зменшення нітратного забруднення вод від сільськогосподарських джерел: досвід Польщі, уроки для України» детально описано кроки, які давали результат.
Прийняття законопроєкту №11486 «Про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами із сільськогосподарських джерел», за який відповідає Аграрний комітет, дозволить Україні системно розв’язувати проблему. Цей закон допоможе поширювати серед фермерів кращі практики зберігання й використання гною, а також передбачить консультаційну підтримку через сільськогосподарські дорадчі служби й механізми фінансової допомоги, які будуть необхідні для адаптації господарств.
Екодія закликає Аграрний комітет Верховної Ради повернутися до роботи над законопроєктом і ухвалити його. Україна потребує прозорих правил і дієвої системи запобігання нітратному забрудненню, щоб мінімізувати ризики для довкілля та здоров’я людей, а також наблизитися до європейських стандартів управління аграрними господарствами.
Марія Бєлкіна, керівниця відділу сільського господарства ГО «Екодія»
