Недотримання агротехніки та
шкідливі організми — основні
причини недобору врожаю
Сьогодні в Україні на різних площах висівають 6 олійних культур, котрі належать до родини капустяних (Brassicaceae): ріпак (Brassica napus oleіfera), гірчиця біла (Sinapis alba), гірчиця сиза (Brássica júncea), гірчиця чорна (Brássica nígra), редька олійна (Raphanus sativum d. var. oleifera) та рижій (Camelina glabrata).
Головними причинами одержання низького врожаю олійних капустяних культур є недотримання агротехніки та великі втрати від шкідливих організмів. Недобір урожаю, що спричиняється шкідливими організмами, становить 30–40%. Домінантними шкідниками на олійних капустяних культурах є капустяна попелиця (Brevicoryne brassicae L.), хрестоцвіті клопи (Eurydema sp.), ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.), хрестоцвіті блішки (Phyllotreta sp.), ріпаковий листоїд (Entomoscelis adonidis Pall.), стебловий прихованохоботник (Ceuthorrhynchus quadridens Panz.), насіннєвий прихованохоботник (Ceuthorrhynchus assimilis Payk.), бариди (Baris sp.), ріпаковий пильщик (Athalia rosae L.), капустяна міль (Plutella maculipennis Curt.), капустяна вогнівка (Evergestis forficallis L.), стручкова вогнівка (E. extimalis Scop.), білани (Pieris sp.), капустяна совка (Baratra (Mamestra) brassicae L.), весняна капустяна муха (Delia brassicae Bouche.), літня капустяна муха (D. floralis Fall.).
Біологічний захист
не менш ефективний
Для зниження втрат врожаю від шкідників сьогодні в основному застосовують хімічний захист рослин, що негативно впливає на довкілля. Одним із варіантів виходу з такого положення є використання біологічного захисту рослин, тому варто розглянути корисні організми, що регулюють чисельність домінуючих шкідників олійних капустяних культур.
У капустяної попелиці виявлено близько 100 видів паразитів і хижаків. Основними хижаками є представники родин кокцинелід (Coleoptera: Coccinellidae): Coccinella semtempunctata L., C. guatuordecimpunctata L., Actalia bipunctata L. та ін.; сирфід (Diptera: Syrphidae): Syrphus ribesii L., S. balteatus Deg.; галиць (Cecidomyidae): Aphidoletes aphidimyta Rondam, A. urticariae Kieffer та ін.; золотоочок (Neuroptera: Chrysopidae): Chrysopa carnea L., Ch. perla L. та ін.; паразитами родини афідііди (Hymenoptera: Aphidiidae): Diaeretiella rapae Minston, Aphidius matriaria Hal., A. rosae Hal. та ін. Спостерігається загибель шкідника від ентомофторових грибів — Entomophtora sp.
Яйця хрестоцвітних клопів заселяють яйцеїди: Trissolcus simoni Mayr, Tr. victorovi Kozlore, Tr. djadetshko Rjach (Hymenoptera: Scelionidae). Протягом вегетаційного сезону на клопах паразитують тахіни: Phasia crassipenis F., Fh. rostrata Egg., Ph. rubra Cir, Chytiomyia continia P. та інші (Diptera: Tachinidae).
Жуків хрестоцвітних блішок знищують їздці із родини Braconidae підродини Euphorinae і кліщі із групи Trombidiidae. На личинках паразитують три види їздців: діоспілюс — Diospilus morosus Reinh (Hymenoptera: Braconidae), еулофус Eulophus sp. (Hymenoptera: Eulophidae) та Tersilochus microgaster Szépligeti (Hymenoptera: Ichneumonidae). Виявлено два види нематод: Howardula phyllotretae та Hexamermis sp. та по одному виду мікроспоридій (Nosema phyllotretae) та грегарій (Gregarina phyllotretae), що паразитують на хвилястій блішці.
На ріпаковому листоїді паразитує Bracon guttiger Wesm (Hymenoptera: Braconidae). Чисельність імаго ріпакового квіткоїда знижує Aneuclis insidens Thoms, на личинках паразитують Phradis interstitialis Thones, Ph. morionellus Holmgr (Hymenoptera: Icheumonidae) та Diospilus capito Nees (Hymenoptera: Braconidae).
Личинками ріпакового квіткоїда живиться жук Malachius aeneus L., а в личинках паразитують їздці з родів Microgaster, Isurgus та паразит Diospilus capito Nees. (Hymenoptera: Braconidae). У личинках і лялечках паразитує Phradis morionellus Holm. (Hymenoptera: Ichneumonidae). Також у личинках і лялечках паразитують нематоди з родів Steinernema та Heterorhabditis, котрі уражують до 10% лялечок квіткоїда у ґрунті. Чисельність жуків регулюють мікроспоридії Nosema meligethi I. et R.
На личинках стеблового прихованохоботника паразитує Tersilochus obscurator Aubert (Hymenoptera: Ichneumonidae).
Чисельність насіннєвого прихованохоботника знижується паразитами Aneuclis melanarius Hobmgr (Hymenoptera: Ichneumonidae); Triaspis obscurellus Nees, Diospilus morosus Reinh, D. capito Nees (Hymenoptera: Braconidae).
На баридах паразитує Entedon pharnus Wlk (Hymenoptera: Eulophidae).
У капустяної молі відомо 102 ентомофаги. В яйцях паразитує Trichogramma everesceus Wetk (Hymenoptera: Trichogrammatidae), основними паразитами гусениць є Apanteles plutella Kurd і A. vestalis Hal. (Hymenoptera: Braconidae); Horogenes (Angitia) fenestralis Holugr, Diadromus subtilicornis Qrav, Diadegma chrysostitos Qmal (Hymenoptera: Ichneumonidae); на лялечках Pteromalus puparum L (Hymenoptera: Pteromalidae), Phryxe reulgaris Fel (Diptera: Tachinidae) та інші. Гусениці і лялечки уражуються грибковими та бактеріальними хворобами.
На гусеницях капустяної та стручкової вогнівок у природних умовах паразитує Apanteles lioneola Curt (Hymenoptera: Braconidae).
Чисельність капустяного білана знижують близько 40 видів природних ворогів. На яйцях паразитує яйцеїд — Trichogramma euproctidis Gir, (Hymenoptera: Trichogrammatidae); на гусеницях їздці: Apanteles glomeratus L., A. rubripes L. (Hymenoptera: Braconidae); Hyposoter vulgaris Ischok, H. didimator Thunb. (Hymenoptera: Ichneumonidae). З ентомофагів лялечок найбільше значення має їздець Pteromalus puparum L. (Hymenoptera: Pteromalidae). При високій вологості повітря гусениці і лялечки часто гинуть від мікроспоридій, фляшерії та інших хвороб.
Чисельність капустяної совки обмежують близько 39 видів ентомофагів. Яйця заражує Trichogramma evanescens Westw. (Hymenoptera: Trichogrammatidae); на гусеницях паразитують їздці Therion circumflexum L., Netelia testacea Grav, Exetastes atrator L., E. cinetipes Rats (Hymenoptera: Ichneumonidae); Apanteles rubecula Marsh, Microphitis tuberculifera Wesm, Metcorus rubens Nees; Nomolobus annulicornis Nees, Rogas ductor Thumb. (Hymenoptera: Braconidae); Euplectrus bicolor Suederus, Eulophus penniconis Nees. (Hymenoptera: Eulophidae), мухи-тахіни — Voria ruralis Fll, Siphona cristata F., Ernestia consobrina Mg, (Diptera: Tachinidae); нематода — Hexamermis tuberculifera Wesm та інші. Лялечки та гусениці уражуються грибковими та бактеріальними хворобами.
Найбільше значення у знищенні ріпакового пильщика мають ектопаразит Monoblastus brachyacanthus Gmel і ендопаразит Perillissus lutescens Holmgr (Hymenoptera: Ichneumonidae). На личинках пильщика паразитують мухи-тахіни: Compsilura concinnata Mg, Blondelia nigripes Fll (Diptera: Tachinidae).
В Україні зареєстровано понад 30 видів паразитів і хижаків весняної капустяної мухи. Жуки стафіліни Aleochara bilineata Gyll і Trybliographa rapae Westw знищують яйця та личинок мухи, а личинки паразитують всередині несправжнього кокона. Чисельність личинок і лялечок капустяної мухи обмежують паразитичні оріхотворки (Cynipidae) із родів Trybliograhha sp., Cothonaspis sp., їздці Stilpnus tenebricosus Grav, Phygadeuon fumator Grav, Tersilochuss heterocerus Thous (Hymenoptera: Ichneumonidae), Opius carbonarius Nees, Alysia manducator Pz, Phaenocarpa ruficeps Nees, Aphaereta dificilis Nixom, Ap. minuta Nees.(Hymenoptera: Braconidae); личинки й лялечки в несправжніх коконах уражаються грибом Spicfrsa fumoso-rosea.
Чисельність яєць, личинок та лялечок літньої капустяної мухи знижують Trybliographa rapae Westree (Coleoptera: Staphylinidae); Stilpnus tenebricosus Grav, Phygadeuon fumator Grav, Ph. subtilis Crav (Hymenoptera: Ichneumonidae).
