Володимир КУРЦЕВ,
Стежте за вологістю
Останнім часом більшість господарств віддає перевагу прямому комбайнуванню, що дає можливість у стислі строки провести збиральну кампанію та зменшити ризики втрати врожаю від неконтрольованих явищ.
Пряме комбайнування застосовують на незабур’янених посівах, які мають нормальну густоту і рівномірне дозрівання, при настанні повної стиглості насіння, за вологості насіння не вище за 15%, але до початку розтріскування стручків. Обмолочене при вищій вологості насіння має у собі хлорофіл, що погіршує якість олії. Якщо при збиранні стебла ще зелені або присутнє сильне засмічення бур’янами, то вологість може підвищитись на 2–5%. Оптимальна вологість насіння для обмолоту становить 10–13%. При вологості нижче 10% втрати насіння можуть сягати 50%. Для зниження втрат насіння при збиранні проводять десикацію посівів, що дає можливість підсушити рослини та зібрати насіння ріпаку за базової вологості (7%). У разі перевищення вологості та забур’яненості слід застосовувати десикацію посівів.
Щоб звести втрати до мінімуму, рекомендується проводити збирання на високому зрізі, на 2–5 см нижче рівня нижнього ярусу стручків. Під час збирання ріпаку робочі органи комбайнів регулюються наступним чином: частота обертання молотильного барабана — 500–600 об./хв.; частота обертів вентилятора — 450–600 об./хв.; зазори між бичами молотильного барабана і декою на вході — 16–20 мм, на виході — 3–7 мм. При обмолоті стежать, щоб насіння не пошкоджувалось, тому що під час зберігання його якість погіршується. Вміст сторонніх домішок у бункерній масі допускається не більше 10%; вміст олійних домішок (битого і обрушеного насіння) — не більше 3%.
Строки і способи збирання визначають за кольором і вологістю насіння
Вирівнювання дозрівання рослин
Для вирівнювання дозрівання рослин ріпаку, особливо на забур’янених посівах підмаренником чіпким, ромашкою, та з метою зниження ураження рослин збудниками альтернаріозу, фомозу, сірої і білої гнилей, чи за необхідності прискореного збирання урожаю на 5–6 днів раніше оптимальних строків прямим комбайнуванням, застосовують десиканти.
Десикацією (від лат. Desiccare — висушувати) називають переджнивне підсушування рослин з метою прискорення достигання (на 5–7 діб) і полегшення збирання врожаю, яке особливо ефективне при забур’яненості та за вологої погоди.
Також читайте: Десикація ріпаку та зернових
Застосування десикації сприяє зменшенню вологості насіння, полегшує збирання врожаю, зменшує забур’яненість, а також втрати врожаю і витрати на доведення до стандарту зібраного насіння.
Наразі для десикації озимого ріпаку зареєстровано багато препаратів на основі диквату, глюфосинату амонію та гліфосату, перш за все це гліфосати.
Десикація чи дефоліація?
Але слід розрізняти поняття десикації і дефоліації. У випадку коли застосовують гліфосати, слід вживати термін дефоліація, оскільки вегетативні частини рослини ріпаку поступово жовтіють і висихають, та й процес висихання генеративних органів значно повільніший, одночасно висихають листя й стебла. Обробку посівів гліфосатами проводять при побурінні 70% стручків у ріпаку або за два тижні до збирання. Препарати на основі гліфосату блокують рослинний фермент, який бере участь у синтезі ароматичних кислот. Вони швидко проникають у судинну й кореневу системи рослини. Однак симптоми дії гліфосату можна помітити лише через два тижні.. Крім того, необхідно пам’ятати, що при застосуванні препаратів із групи гліфосатів забороняється використовувати ріпак на корм тваринам та ріпакову олію у харчовій промисловості, а за передчасного застосування гліфосатів відмічається зниження вмісту олії в ріпаку на 8–12%, оскільки максимальне її накопичення відбувається перед збиранням та призведе до значного зменшення ціни на ріпак.
Посіви ріпаку обприскують до початку збирання урожаю при пожовтінні та побурінні 70–75% стручків у культури одним із препаратів, згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Добре себе зарекомендували гліфосати компанії Monsanto — Раундап, в. р. (3,0 л/ га), Раундап Екстра, в. р. (2,6 л/ га); компанії Terra Vita — Екстраклін 607 РК (2,4 л/ га), Суперклін 480 РК (3 л/ га). Це дає змогу підсушити рослини бур’янів та обмолочувати ріпак за базової вологості насіння у стручках 12–10%.
Процес десикації, на відміну від дефоліації, відбувається значно швидше. Десикація проводиться десикантами на основі диквату Реглон Супер 150 SL — дикват іону 150 г/л (2–3 л/ га) компанії Syngenta та дикват дибромід Самум 150 РК — дикват дибромід, 150 г/л (2–3 л/ га), та Самум Форте 374 РК — дикват дибромід, 374 г/л (0,8–1,0 л/ га) компанії Terra Vita, які не тільки зупиняють розвиток рослини, починаючи з кореневої системи і закінчуючи генеративними органами, а ще й витягують з неї вологу. Саме за рахунок зневоднення оброблена рослина відмирає, оскільки у механізмі впливу діючої речовини закладено ефект підсушування. Таким чином, застосовуючи препарати на основі диквату та дикват дибромід, досягається головна мета десикації — різке зменшення вологості насіння, і не відмічається впливу на зниження кількості олії у насінні ріпаку та на її якість.
За науковими даними, різниця наявності вологи в насінні, яке оброблене препаратами на основі диквату та гліфосатами, сягає понад 20%. Саме в цьому полягає суттєва різниця між десикацією та дефоліацією. Крім того, досить швидко висушуються стебла та листя, що сприяє прискоренню збирання врожаю та зменшенню втрат. Десикацію проводять у момент почорніння перших насінин, і коли насіння в середньому ярусі основного стебла має від червоно-коричневого до темно-коричневого забарвлення (всі стручки жовтуваті). Через 7–10 днів можна почати збирання врожаю ріпаку.
Для запобігання прямих втрат при збиранні від розтріскування стручків використовується препарати типу Нью-Філм-17 (пінолен) або Еластик, основу якого становить клейка речовина, одержана із хвойних порід дерев. Плівка, що утворюється на оброблених цими препаратами стручках, захищає їх від розтріскування і допускає проникнення повітря, не перешкоджає випаровуванню вологи зі стручка, проте запобігає його набуханню від атмосферної вологи, що дає змогу недозрілому насінню висихати без погіршення якості, та уникати розтріскування стручків до повного висихання рослин із передзбиральною вологістю 10–12%. Застосовують Нью-Філм-17 із нормою витрат 0,7 л/ га, Еластик 0,8–1,0 л/ га, за 2–3 тижні до збирання ріпаку при пожовтінні 70–75% стручків. Кращим засобом для застосування у період дозрівання ріпаку є авіаобприскування або висококліренсні обприскувачі.
Препарат Нью-Філм 17 можна також використовувати і як прилипач до пестицидів, що запобігає їх змиванню під час дощу. Можна використовувати і в суміші з десикантами на основі діючої речовини дикват дибромід — Самум 150 РК, та Самум Форте 374 РК. Посіви рекомендуємо обробляти ввечері або в хмарну погоду, оскільки при потраплянні препарату на рослину утворюються хімічні сполуки, які швидко розкладаються під дією ультрафіолету.
Щоб уникнути втрат при зборі врожаю олійного насіння, використовується спеціальне обладнання — ріпаковий стіл із боковими ножами/сепараторами, що допомагає зменшити втрати врожаю.
Післязбиральна доробка насіння
Зазвичай при збиранні озимого ріпаку його реалізація відбувається, як кажуть, «з коліс»: прямо з поля до покупця, враховуючи особливості насіння культури: «сипучість», а точніше сказати «розтікання» по поверхні при вивантаженні та перевантаженні в разі перевезення на токи; за підвищеної вологості насіння або значного вмісту домішок насіння бур’янів відбувається швидке самозігрівання і його псування.
У разі завезення на власні склади післязбиральну доробку насіння проводять у стислі строки. Первинна очистка насіння здіюснюється з використанням очисних машин: ОВС-25, ОВП-20А, ЗВС-20, ЗВС-20А. При такій очистці з партії насіння виділяється до 40–60% домішок. Після очистки насіння просушують, використовуючи установки активного вентилювання, бункери активного вентилювання, екранні або шахтні сушарки, подові сушарки при нагріванні його не вище за +30–35ºС, а за їх відсутності сушать у сонячну погоду на відкритих майданчиках, насипавши його шаром завтовшки 5–10 см, постійно перемішуючи. Товарне насіння ріпаку після первинної очистки доводять до вологості 8% і реалізують або залишають на зберігання у складських приміщеннях насипом чи у мішках.
Насіння ріпаку зберігають у чистих, сухих насіннєсховищах, обладнаних вентиляційними установками, у засіках насипом, недовантажуючи на 15–20 см до кінця перегородок висотою 1,5 м. При зберіганні насіння у мішках їх кількість у штабелі не повинна перевершувати 6–8 шт. Вологість товарного насіння під час зберігання повинна бути в межах 7–8%, насіннєвого: для озимого ріпаку — 10–12%; ярого — 8–10%; насіння страхового фонду обох форм ріпаку — не вище 8%. Температура в приміщенні повинна бути в межах +10–15ºС.
Посівний матеріал ріпаку потребує вторинної очистки і сортування на машинах ОС-4,5А; СМ-4; «Петкус-Гігант К-231»; «Петкус-Супер К-541»; «Петкус-Селектра К-218» з трієрним блоком К-553; К-547А. Якщо насіння засмічене підмареником чіпким, для очистки використовують електромагнітні машини СМЩ-0,4; ЕМС-1А; К-590А, а від насіння важковідокремлюваних бур’янів — сепаратори «Змійка», СОМ-300, пневматичні столи ПСС-2,5 тощо.
