Назар УМРИХІН,
При визначенні польової схожості в рослин пшениці озимої було встановлено, що вона залежала як від попередників, так і від строків сівби. Вищою польова схожість в осінній період була при вирощуванні цієї культури по попереднику чорний пар. Проте за сівби 10 вересня понад 51% насіння не зійшло. Причиною низької схожості була недостатня кількість вологи в грунті, яка спричинила загибель частини насіння. Спостерігалася така залежність: чим пізніше висівали насіння цієї культури, тим вищою у неї була польова схожість. Вищу польову схожість отримали за сівби пшениці на початку та в кінці першої половини жовтня, вона коливалась у межах 68–71%.
Таблиця 1. Вплив попередників та строків сівби
на польову схожість пшениці озимої,% (2014 р.)
По непарових попередниках через незадовільне зволоження посівного шару грунту насіння в осінній період навіть не проросло. Завдяки випаданню опадів та підвищенню температури повітря в ІІ та ІІІ декадах грудня насіння озимої пшениці озимої на кінець року проросло, але до весни так і не зійшло. Сходи були отримані в ІІІ декаді березня. Проте проростки, пройшовши стадію яровизації за від’ємних температур, забезпечили відносно непоганий майбутній урожай.
За такий довгий період від сівби до сходів, який тривав, залежно від строків сівби, від 145 до 175 днів, насіння пшениці озимої втратило свою схожість на 36–40%. Попередники мали незначний вплив на схожість рослин. Вищою у весняний період вона була при вирощуванні пшениці озимої по сої і коливалася від 62,3 до 63,9%, нижчою — по попереднику ячмінь ярий, 60,4–62,0%. Чіткої залежності впливу строків сівби на польову схожість при вирощуванні пшениці озимої по непарових попередниках не спостерігалося.
Підрахунки кількості стебел у рослин озимої пшениці на час припинення осінньої вегетації по попереднику чорний пар показали, що їх кущистість залежала від строків сівби (табл. 2).
Таблиця 2. Вплив строків сівби на кущистість рослин
та щільність стеблостою пшениці озимої по попереднику
чорний пар (2014/15 р.)
Як показують результати досліджень, в осінній період кращий розвиток рослин був при вирощуванні пшениці озимої за сівби 10 вересня. Кущистість становила 1,6 пагони на рослину при щільності стеблостою 361 шт./м².
Зміщення строку сівби з раннього на більш пізній викликало зменшення кущистості рослин пшениці озимої. При сівбі цієї культури на початку та в кінці першої декади жовтня рослини в зиму ввійшли в нерозкущеному стані при щільності стеблостою посівів 305–308 шт./м².
Обліки рослин пшениці озимої, проведені в 2015 році на початку фази виходу рослин в трубку, показали, що по пару за всіх строків сівби відмічено приріст стебел продовж весняного періоду завдяки ранньому відновленню вегетації. Як і в осінній період, збереглася тенденція, що зі зміщенням строків сівби з раннього на більш пізні у рослин знижувалися показники щільності стеблостою та кущистості.
На початку фази трубкування щільність стеблостою по чорному пару (580 шт./м²) вищою була при сівбі 10 вересня. Найнижчою щільність стеблостою була за сівби 10 жовтня — 468 шт.
Найвища кущистість по чорному пару за сівби 10 вересня становила 2,5 пагони на рослину. Найнижча відмічена за сівби 10 жовтня — 1,6 пагони на рослину.
При вирощуванні пшениці озимої після сої, ячменю ярого і соняшнику чіткого впливу на ріст і розвиток рослин у весняний період попередники і строки сівби не мали.
В середньому за 2015 рік, незалежно від строків сівби, вищий рівень врожаю (6,15 т/га) озима пшениця забезпечила по попереднику чорний пар у варіантах із захистом рослин від шкідників у фазі 1–2 листки (Бі-58 і Карате Зеон), що на 1,55; 2,01 і 1,75 т/га вище, ніж по сої, ячменю ярому та соняшнику відповідно (табл. 3).
Таблиця 3. Урожайність пшениці озимої, залежно
від попередників, строків сівби та засобів захисту
рослин (2015 р.), т/га
Істотно вищу врожайність (6,32–6,35 т/га) по чорному пару на фоні без захисту рослин від шкідників озима пшениця забезпечила при сівбі 2 та 10 жовтня. Найнижча урожайність 5,88 т/га була при сівбі 10 вересня, у варіантах без захисту рослин від шкідників та 6,06 т/га за сівби 25 вересня у варіантах із захистом рослин від шкідників.
При вирощуванні пшениці озимої після сої, ячменю ярого та соняшнику строки сівби не мали істотного впливу на урожайність культури як у варіантах із захистом від шкідників, так і без нього.
В умовах року захист рослин від шкідників у фазі 1–2 листків в осінній період по чорному пару ефективним був лише на посівах ранніх (10 і 17 вересня) строків сівби. Так, за сівби 10 вересня знищення шкідників сприяло зростанню урожайності по чорному пару на 0,29 т/га, а 17 вересня — на 0,20 т/га. За сівби в більш пізні строки через зниження температури повітря та грунту застосування інсектицидів не мало істотного впливу на урожайність культури через зниження шкодочинності шкідників.
При вирощуванні пшениці озимої після непарових попередників захист рослин від шкідників у фазі 1–2 листків в весняний період сприяв істотному зростанню урожайності за всіх строків сівби. При вирощуванні пшениці по сої урожайність зросла на 0,13–0,23 т/га, по ячменю ярому — 0,30–0,48 т/га, а по соняшнику — на 0,11–0,23 т/га.
В середньому за 2014–2015 роки досліджень вищу врожайність (6,33 т/га), незалежно від строків сівби, озима пшениця забезпечила по попереднику чорний пар у варіантах із захистом рослин від шкідників у фазі 1–2 листки, що на 1,02; 1,33 і 1,30 т/га вище, ніж по сої, ячменю ярому та соняшнику відповідно (табл. 4).
Таблиця 4. Урожайність пшениці озимої, залежно від
попередників, строків сівби та засобів захисту рослин
(середнє за 2014–2015 рр.), т/га
Істотно вищу врожайність (6,48 т/га) по чорному пару без захисту рослин від шкідників озима пшениця забезпечила при сівбі 2 жовтня. Найнижча урожайність 6,08 т/га була при сівбі 10 вересня.
При сівбі пшениці озимої по пару у варіантах із застосуванням інсектицидів суттєво вищу урожайність (6,35–6,43 т/ га) отримали при сівбі з 10 вересня по 2 жовтня.
При вирощуванні пшениці озимої після сої істотно вищу врожайність отримано у варіантах без захисту рослин від шкідників (5,24–5,32 т/га) та із застосуванням інсектицидів (5,51–5,52 т/га) за сівби 10 і 17 вересня.
Суттєво вищу врожайність при вирощуванні пшениці озимої після ячменю ярого (4,80–4,90 т/га) і соняшнику (4,95–5,04 т/га) у варіантах без захисту рослин від шкідників отримано за сівби з 10 по 25 вересня, а на фоні застосування інсектицидів вищою урожайність (5,17–5,24 і 5,21 відповідно) була при сівбі 10 і 17 вересня.
При захисті рослин від шкідників у фазі 1–2 листків в осінній період по чорному пару в середньому за 2014–2015 роки досліджень вищу врожайність отримали лише на посівах ранніх (10 і 17 вересня) строків сівби. За сівби 10 вересня урожайність зросла на 0,31 т/га, а 17 вересня — на 0,23 т/га.
При вирощуванні пшениці озимої після непарових попередників захист рослин від шкідників у фазі 1–2 листків сприяв істотному зростанню урожайності за всіх строків сівби, за винятком варіанта, де пшеницю вирощували по соняшнику за сівби 25 вересня. При вирощуванні пшениці по сої урожайність зросла на 0,09–0,28 т/га, по ячменю ярому — 0,11–0,34 т/га, а по соняшнику — на 0,11–0,26 т/га.
При вирощуванні озимої пшениці по різних попередниках на фоні без захисту рослин від шкідників у фазі 1–2 листки було встановлено, що в умовах 2015 року в зерні формувався високий вміст білка та клейковини. Так, вищим вміст білка (13,9–15,0%) та клейковини (30,1–32,9%) був отриманий по чорному пару. Проте по цьому попереднику якість клейковини була найгіршою, що знизило класність зерна з І до ІV класу. Найбільший негативний вплив на вміст у зерні озимої пшениці білка (11,8–12,4%) та клейковини (23,8–25,6%) відмічено при вирощуванні її по соняшнику (табл. 2.1.5).
Таблиця 5. Якісні показники пшениці озимої,
залежно від попередників, строків сівби та
засобів захисту рослин (2015 р.)
Якісні показники зерна пшениці озимої змінювалися як від попередників, так і від строків сівби, проте чітко вираженого впливу строків сівби по попередниках соя, ячмінь ярий та соняшник не спостерігалося. По попереднику чорний пар простежувалася тенденція, що із перенесення строків сівби на більш пізні терміни показники білка і клейковини знижувалися прямо пропорційно до підвищення урожайності культури.
Згідно з вимогами (ДСТУ 3768:2010) до м’якої пшениці, у всіх варіантах досліду, за винятком тих, де пшеницю вирощували по пару, показники якості зерна відповідали ІІ класу.
На фоні застосування інсектицидів також вищий вміст білка (14,4–15,0%) та клейковини (30,9–31,9%) відмічено по чорному пару, проте величина деформації клейковини також перевищувала 100 одиниць. Найнижчий вміст білка 12,6–12,9% та клейковини 23,6–26,1% був при вирощуванні цієї культури по соняшнику. Чіткого пливу строків сівби по всіх досліджуваних попередниках, як і застосування інсектицидів у порівняні з контролем, на якісні показники зерна не відмічено.
Зерно на фоні застосування інсектицидів також по попереднику пар відповідало ІV класу якості, а по непарових попередниках — ІІ класу.
Досліджувані фактори по різному впливали на якість зерна в середньому за 2014–2015 роки.
Вищий вміст білка (14,6–15,6%) та клейковини (29,6–32,7%) при вирощуванні пшениці озимої у середньому за 2014–2015 роки на фоні без захисту рослин від шкідників був отриманий по чорному пару. Найбільший негативний вплив на вміст у зерні пшениці озимої білка (12,6–12,8%) та клейковини (25,1–25,9%) відмічено при вирощуванні її по соняшнику
Якісні показники зерна пшениці озимої змінювалися як від попередників, так і від строків сівби, проте чітко вираженого впливу строків сівби на вміст у зерні білка і клейковини не спостерігалося, простежувалася тенденція, що із перенесення строків сівби на більш пізні терміни ці показники знижувалися.
На фоні застосування інсектицидів також вищий вміст білка (15,0–15,7%) та клейковини (31,3–33,5%) відмічено по чорному пару, а найнижчий — 12,7–13,2% білка та 24,0–25,7% клейковини був по соняшнику. Чіткого пливу строків сівби по всіх досліджуваних попередниках, як і застосування інсектицидів у порівняні з контролем на якісні показники зерна не відмічено.
Величина деформації клейковини по всіх варіантах досліду перевищувала 100 одиниць, що призвело до зниження класності зерна з І до ІV класу якості. Як видно з наведених показників, чіткої залежності досліджуваних факторів на величину деформації клейковини не спостерігалося.
