За сучасного розвитку науки та технічних можливостей виробництва в світі отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур стає буденною справою. Але за таких умов особливо актуальним постає питання рентабельності її виробництва. Тому оптимальне комбінування та розробка адаптованих до умов регіону складових технології вирощування сільськогосподарських культур з найбільшою ефективністю виробництва дасть змогу отримувати конкурентоспроможну продукцію, що в кінцевому результаті є чинником успішного розвитку сільського господарства України.
Методи досліджень
За умов зростання ефективності технологічних заходів, які сприяють реалізації продуктивності соняшнику, можна забезпечити більше виробництво продукції із розрахунку на одиницю земельної площі при найменших витратах, підвищити рівень прибутків і рентабельність у рослинництві. Економічна оцінка досліджуваних агрозаходів є досить важливим показником, який повною мірою дасть можливість визначитися із вибором кращих елементів технології. У розрахунках враховували прямі грошово-матеріальні витрати, які включали оплату праці, витрати на насіння, добрива, паливно-мастильні матеріали, а також виплати у фонди соціального страхування, пенсійний та інші, відрахування на амортизацію та поточний ремонт. В основу розрахунків економічної ефективності взяті ціни на сільськогосподарську та промислову продукцію, що склалися на біржовому ринку України станом на 1 березня 2017 р.
Врожайність сільськогосподарських культур формується під впливом складного комплексу природних та агротехнічних факторів. Провідна роль при цьому належить ґрунтовим та кліматичним умовам зони. Їх облік та господарська оцінка була необхідною умовою вибору заходів технології вирощування сільськогосподарських культур, що направлені на більш повне вдоволення життєвих потреб рослин у факторах зовнішнього середовища. Продуктивність посівів кожної культури може розглядатися лише в безпосередньому зв’язку з конкретними ґрунтовими та кліматичними умовами її вирощування.
Основною відміною ґрунтового покриву є чорнозем звичайний перехідний до глибокого, який залягає на плато та пологих схилах різних експозицій і має важкосуглинковий гранулометричний склад.
За даними досліджень Кіровоградської філії ДУ «Держгрунтоохорона» в орному шарі, в середньому міститься гумусу 4,72%, азоту, що легко гідролізується, — 10,4, рухомого фосфору — 19,1 та обмінного калію — 14,2 мг на 100 г ґрунту, рухомих форм марганцю, цинку та бору — відповідно, 3,1; 0,35 та 1,76 мг на кілограм ґрунту. Реакція ґрунтового розчину рН сольове — 5,8.
Польові дослідження проводили протягом п’яти років у лабораторії землеробства Кіровоградського інституту АПВ (нині Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН) за наведеною схемою у таблиці 1 та 2. Закладка досліду виконується методом рендомізованих повторень.
Соняшник вирощували в пятипільній зернопаропросапній сівозміні з насиченням соєю до 20% після кукурудзи на зерно.
Стаціонарний дослід був закладений на вирівняних за природною родючістю і рельєфом ділянках після ярого ячменю. Ступінь засміченості ґрунту стаціонару лабораторії землеробства, де закладалися польові досліди, висока, що відповідає умовам північної частини Степу України.
Таблиця 2. Економічна ефективність вирощування соняшнику
залежно від системи удобрення та мікробного препарату
Технологія вирощування соняшнику загальноприйнята для зони, крім прийомів, які поставлені на вивчення. Для інокуляції насіннєвого матеріалу використовували мікробний препарат Поліміксобактерин (1 га-порція) у день сівби.
Погодні умови в роки досліджень
Кліматичні умови Кіровоградської ДСГДС НААН є характерними для північного Степу України з помірним континентальним кліматом.
Агрометеорологічні умови першого року впливали на ріст і розвиток рослин соняшнику по-різному. Завершення вегетації соняшнику відбувалося переважно при добрій теплозабезпеченості та при обмежених вологозапасах ґрунту. Зниження температурного режиму на початку вересня дещо покращило умови завершення вегетації культури. Майже на всіх посівах відмічалося передчасне пожовтіння та засихання листя, втрата тургору в денні години.
Погодні умови другого і третього років дослідження суттєво відрізнялися від середніх багаторічних показників у бік надмірних температур та тривалих періодів без опадів у критичні фази розвитку рослин соняшнику.
Дозрівання та завершення вегетації рослин соняшнику в четвертий рік відбувалося при добрій теплозабезпеченості, але при обмежених вологозапасах ґрунту за відсутності опадів.
Сприятливі погодні умови для соняшнику склалися у п’ятий рік досліджень, внаслідок випадання опадів у критичні за водоспоживанням періоди. Посуха, яка виникла внаслідок дефіциту опадів у серпні, вже не мала визначального впливу на формування урожайності культури.
Результати досліджень
Найнижчий рівень врожаю рослини соняшнику формували у варіанті без добрив та без мікробного препарату, який коливався від 1,68 до 2,86 т/ га (табл. 1). В умовах першого року застосування мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення сприяло значному зростання урожайності соняшнику порівняно з контролем на 0,16 та 0,32 т/га, що становило 6,5 та 12,9% відповідно. Використання мікробного препарату Поліміксобактерин як на неудобреному фоні, так і в удобрених варіантах забезпечувало відчутне зростання урожайності на 0,14, 0,13 та 0,21 т/га, що відповідало 5,7, 5,5 та 7,5%. Впровадження мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення при вирощуванні соняшнику сприяло суттєвому збільшенню урожайності, а обробка насіння мікробним препаратом забезпечувала стабільне підвищення продуктивності за всіма системами удобрення.
Застосування мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення при вирощуванні соняшнику під час другого року досліджень провокувало істотне зростання урожайності порівняно з варіантом без добрив на 0,55 та 0,65 т/га, що становило 32,7 та 38,7% відповідно. Використання мікробного препарату Поліміксобактерину забезпечувало суттєве підвищення урожайності лише у варіанті без добрив, прибавка при цьому становила 0,30 т/ га, або 17,9%. За мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення прибавка за рахунок бактеріального препарату не була істотною, проте сягала 0,20 та 0,24 т/га (9,0 та 10,3%) відповідно.
В умовах третього року використання мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення сприяло істотному зростанню урожайності соняшнику порівняно з контролем на 0,44 та 1,01 т/га, що становило 15,4 та 35,3% відповідно. За обробки насіння соняшнику мікробним препаратом на фоні мінеральної та органо-мінеральної системи удобрення також відмічено суттєве зростання урожайності, відповідно, на 0,37 та 1,03 т/га, або 11,9 та 33,2% відносно фону без добрив. Використання мікробного препарату Поліміксобактерин забезпечувало відчутне збільшення урожайності соняшнику. Приріст за рахунок мікробного препарату на фоні мінеральної системи удобрення становив 0,17 т/га, або 5,2%. Використання інокулянту на фоні без добрив та за органо-мінеральної системи удобрення забезпечувало майже однаковий ефект, при цьому прибавка була більшою, ніж у варіанті з мінеральною системою удобрення і становила 0,24–0,26 т/га, або 8,4–6,7%. В умовах вказаного року ранньостиглий гібрид соняшнику Ясон сформував найвищий рівень урожаю за органо-мінеральної системи удобрення та інокуляції насіння, який становив 4,13 т/га.
Вирощування соняшнику в умовах четвертого року за мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення, а також поєднання використання мікробного препарату для обробки насіння з мінеральною системою удобрення, суттєво підвищувало рівень врожаю. Істотно вища урожайність соняшнику була за органо-мінеральної системи удобрення у поєднанні з обробкою насіння культури мікробним препаратом. Прибавка до варіанту без добрив становила 0,39 т/га, або 16,8%, а відносно варіанту без обробки біопрепаратом за органо-мінеральної системи удобрення — 0,24 т/га, або 10,0%.
Використання мінеральної системи удобрення та мікробного препарату для обробки насіння при вирощуванні соняшнику у п’ятий рік суттєво підвищувало рівень врожаю на 0,18 т/га (6,8%). Використання мікробного препарату також істотно збільшувало рівень врожаю соняшнику за мінеральної системи удобрення на 0,23 т/га та за органо-мінеральної системи удобрення — на 0,16 т/га.
В середньому за 5 років вирощування соняшнику за різних систем удобрення та при використанні мікробних препаратів нами встановлено зростання рівня врожаю за всіма варіантами з добривами та при їх поєднанні з мікробіологічним препаратом. Вирощування соняшнику за мінеральної системи удобрення з мікробним препаратом сприяло збільшенню врожаю на 0,24 т/га, за вказаної системи удобрення, але без мікробних препаратів — на 0,27 т/га, при використанні органо-мінеральної системи удобрення — на 0,45 т/га, а при її поєднанні з мікробним препаратом — на 0,51 т/га. Застосування мікробних препаратів сприяло отриманню значного зростання врожаю соняшнику за органо-мінеральної системи удобрення, при цьому приріст врожаю до варіанту без інокуляції посівного матеріалу становив 0,22 т/га відповідно.
Отже, використання мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення при вирощуванні соняшнику у п’ятипільній зернопаропросапній сівозміні з насиченням соєю 20% (пар чорний або зайнятий, пшениця озима, соя, кукурудза, соняшник) сприяло суттєвому зростанню врожаю при вирощуванні соняшнику, обробка насіння мікробним препаратом забезпечувала стабільне підвищення урожайності за органо-мінеральної системи удобрення.
Економічний розрахунок ефективності
В сучасних умовах, у зв’язку з різким зростанням цін на мінеральні добрива, гербіциди, енергоносії та інші ресурси, поряд з агротехнічною оцінкою важливе значення має встановлення економічної ефективності при оптимізованих технологіях вирощування соняшнику. В таких умовах культура повинна мати не тільки високий потенціал урожайності, але й підвищену чутливість до застосування добрив та інших елементів технологій.
Результати аналізу економічної ефективності показали, що найбільші виробничі витрати на вирощування соняшнику були при застосуванні мінеральної системи удобрення і становили 12040 грн/ га, а найменші — 8743 грн/ га, у варіанті без добрив при застуванні бактеризації (табл. 2). Комплексне використання мікробного препарату та органо-мінеральної системи удобрення забезпечувало отримання найвищого умовно чистого прибутку, який становив 21173 грн/ га, що на 43377 грн/ га більше, порівняно з абсолютним контролем при рентабельності 179,9%.
Отримавши найнижчий рівень урожаю у варіанті без добрив (табл. 1), маємо найменшу вартість валової продукції, яка відносно варіанту з інокулянтом зменшувалася на 1836 грн/ га. У варіантах із добривами та з комплексним застосуванням добрив пожнивних решток і мікробного препарату встановлено зростання вартості валової продукції відносно варіанту без добрив на 2916–7344 грн/ га.
Вирощування соняшнику за мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення призводило до зростання виробничих витрат на 3022–3218 грн/ га та зменшення рентабельності на 33,7–54,2% порівняно з варіантом без добрив.
Використання мікробного препарату у технологічному процесі вирощування соняшнику у зернопаропросапній сівозміні на фоні без добрив та за мінеральної системи удобрення забезпечувало збільшення умовно чистого прибутку на 1853 та 1446 грн/ га відповідно, тоді як за органо-мінеральної системи удобрення — на 2499 грн/ га.
Висновки
У середньому за роки досліджень, за даними урожайності соняшнику, а також економічними показниками, більш ефективною виявилася органо-мінеральна система удобрення за умов використання мікробного препарату Поліміксобактерин.
Встановлено, що вирощування соняшнику вітчизняної селекції ранньостиглого гібриду Ясон у зернопаропросапній сівозміні при застосуванні мікробного препарату Поміксобактерин на фоні органо-мінеральної системи удобрення окремо за роками забезпечує рівень врожаю від 2,57 до 4,13 т/ га, а в середньому за 5 років — 3,05 т/га.
Вирощування соняшнику за органо-мінеральної системи удобрення при застосуванні мікробного препарату забезпечувало отримання найвищого умовно чистого прибутку, який сягав 21173 грн/ га.
При використанні мікробного препарату у технологічному процесі вирощування соняшнику показники економічної ефективності за всіх систем удобрення зростали. Більший додатковий чистий прибуток від цього агрозаходу був за органо-мінеральної системи удобрення –2499 грн/ га, тоді як за мінеральної він сягав 1446 грн/ га, а у варіанті без добрив — 1853 грн/ га.
Юрій МАЩЕНКО, заступник директора з
науково-інноваційної діяльності та розвитку
експериментальної бази; завідувач науково-
технологічним відділом збереження
родючості грунтів та контролю якості
продукції, канд. с.-г. наук
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар; завідувач
науково-технологічним відділом селекції,
насінництва і трансферу інновацій,
канд. техн. наук, с. н. с.
Максим МУДРІЧЕНКО, молодший науковий
співробітник лабораторії землеробства
Кіровоградська ДСГДС НААН
