У сільському господарстві країни бур’яни призводять до втрат врожаю на рівні від 40 до 100%, залежно від їх видового складу і чисельності, а також можливостей культури протистояти їм, тобто конкурентних властивостей. Бур’яни створюють й інші проблеми, адже є переносниками хвороб і шкідників, ускладнюють процес збирання та збільшують витрати на очищення й сушіння продукції. Тому без виконання повного комплексу заходів із контролю бур’янів одержати максимальний і якісний урожай неможливо.
Сегетальне різноманіття
Орні землі в усіх регіонах України останніми роками значно забур’янені. На сьогодні за результатами обстежень виявлено, що більш як на двох третинах площ орних земель поширені багаторічні види бур’янів, що відрізняються особливо високою шкідливістю. Насамперед це осоти рожевий та жовтий, пирій повзучий, берізка польова та ін.
Найбільш поширеними є такі малорічні види бур’янів, як триреберник непахучий, ромашка лікарська, злинка канадська, грицики звичайні, талабан польовий, підмаренник чіпкий, лобода біла, амброзія полинолиста та інші.
Крім сприяння поширенню чисельності шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур і зниження урожайності культур, бур’яни здатні погіршувати і якість продукції. Тому складовою сучасної системи землеробства повинна стати інтегрована система захисту посівів від бур’янів та шкідливих організмів. Ефективність її полягає у науково обгрунтованому поєднанні комплексу екологічних, механічних, біологічних, фітоценотичних, хімічних та інших заходів. Різноплановість заходів цієї системи повинна базуватися на впровадженні стійких видів, сортів, гібридів сільськогосподарських культур, які матимуть властивості, у тому числі конкурувати з тією кількістю біологічно відмінних між собою груп бур’янів, що поширені у посівах цих культур.
В усіх регіонах вирощування кукурудзи домінуючими у її посівах є однорічні злакові (просо куряче, мишії). Серед багаторічних — пирій повзучий.
Але у різних зонах вирощування культури відмічаються відмінності щодо видового складу бур’янів. Наприклад, у Поліській зоні найбільш поширеними однорічними бур’янами є просо куряче, редька дика, гірчиця польова, капуста польова, лобода біла, а багаторічними — пирій повзучий, хвощ польовий. У Лісостепу переважають осоти, берізка польова, молочай верболистий, дескуренія Софії, мишії сизий та зелений, просо куряче, лобода біла, гірчиця польова, редька дика, щириця біла, звичайна та жминдоподібна, амброзія полинолиста. У Степовому регіоні та на зрошуваних землях найбільш шкідливими є осоти — рожевий та жовтий, гірчак березковидний, хрінниця круповидна, гречка татарська, просо куряче, лобода біла, щириця звичайна і біла, пасльон чорний, дурман звичайний, амброзія полинолиста тощо.
Найбільш шкідливими бур’янами у посівах кукурудзи є осот рожевий та жовтий, берізка польова, гірчиця польова, лобода біла, щириця біла і звичайна, пирій повзучий, а також амброзія полинолиста, які знижують її урожайність на 30–50%.
У більшості господарств країни кукурудзу вирощують за інтенсивною технологією, виключаючи повністю або частково механічні заходи догляду за посівами. Також на незначних площах цю культуру вирощують за загальноприйнятою механізованою технологією, головними елементами якої є до- і післясходове боронування, з метою контролю бур’янів, проведення міжрядних обробітків із використанням різних пристосувань для знищення бур’янів у рядках.
Основа технологічного циклу — контроль бур’янів
Для забезпезпечення високого і сталого врожаю кукурудзи необхідно поєднувати агротехнічні і хімічні заходи контролю бур’янів. У надміру забур’янених посівах культури в окремих випадках, де не завжди за допомогою агротехнічних заходів досягається бажане обмеження чисельності бур’янів, необхідно для їх контролю застосовувати хімічні заходи захисту культури.
Багаторічні злакові бур’яни (пирій повзучий та інші), коренепаросткові весною контролюють гербіцидами, похідними на основі гліфосату із нормами витрати 3–6 л/ га. Препарати вносять по вегетуючих рослинах бур’янів за 2 тижні до висівання культури, у цей період рекомендовано не проводити механічних обробітків грунту, крім ранньовесняного закриття вологи.
Враховуючи те, що одним із наважливіших завдань технологічного циклу вирощування культури є контроль бур’янів у її посівах, то чим раніше буде виконано це завдання, і знищено бур’яни, тим більший потенціал урожайності культури буде забезпечено. Але необхідно враховувати таку особливість кукурудзи, як те, що період закладання її майбутнього врожаю триває до появи 8 листка, а тому забезпечення оптимальних умов її росту і розвитку саме в цей час створить якнайкращі передумови для формування майбутнього високого врожаю. Недооцінювати негативний вплив забур’янення посіву під час цього періоду недоцільно, оскільки вплив бур’янів на культуру до цього часу вже відбудеться, а ефективність післясходових гербіцидів буде в подальшому знівельована.
На ранніх етапах органогенезу культури для забезпечення найкращих стартових умов її розвитку рекомендовано застосовувати ґрунтові гербіциди. Базові гербіциди (післясходові) вносять, враховуючи, зокрема, тип забур’яненості та агротехнічні заходи, що проводилися на полях.
Кукурудза — досить стійка культура
На відміну від більшості культур, кукурудза стійка до більшості гербіцидів. Тому широкого застосування набули препарати групи 2,4-Д. Це гербіциди системної дії, які викликають порушення росту чутливих бур’янів, як, наприклад, неконтрольований поділ клітин у рослинній тканині, неприродне подовження клітин, і як наслідок, скручування і потовщення стебел і листків, що призводить до виснаження і загибелі рослин. Основними видами бур’янів, які чутливі до дії препаратів, є гірчиця польова, редька дика, грицики звичайні, талабан польовий, щириця звичайна, лобода біла, лутига розлога, амброзія полинолиста, волошка синя, галінсога дрібноквіткова, переліска однорічна, паслін чорний, хрінниця круповидна, горошок волосистий, празелень звичайна, сухоребрик лікарський, чина бульбиста, падалиця ріпаку і соняшнику, шпергель звичайний.
Препарати можна використовувати у суміші з іншими пестицидами, регуляторами росту рослин і добривами. Оптимальними погодними умовами, за яких досягається максимальна ефективність препаратів, є середньодобова температури від + 12 оС до + 25 оС. Найбільш чутливі до препаратів із групи 2,4-Д є сходи бур’янів, які активно ростуть. Рослини осоту найбільш вразливі за висоти 10–15 см.
Разом з тим, не рекомендується використовувати препарати на основі 2,4-Д у посівах кукурудзи, що знаходяться у стресовому стані (холод, посуха та інші негативні фактори). Також під час їх застосування необхідно враховувати сортові особливості культури. Так, скоростиглі і середньостиглі сорти обробляють на етапі розвитку 3–5 листків, пізні — 3–7 листків. Щоб уникнути пошкодження рослин культури, скручування їх листків і опорних коренів, необхідно чітко дотримуватися строків і норм внесення гербіцидів.
Під час вибору гербіцидів потрібно враховувати метеорологічні фактори. Погодні умови мають прямий вплив на ефективність препаратів. Тому під час частих опадів доцільно застосовувати ефіри, а за сонячної, теплої погоди — препарати групи 2,4-Д.
Завдяки широкому асортименту засобів захисту рослин є можливість вибрати ефективний препарат як на основі однієї діючої речовини, так і на основі поєднання декількох діючих речовин, задля отримання необхідного результату. До таких діючих речовин належать дикамба, 2,4-Д у поєднанні з дикамбою, нікосульфурон, мезотріон, просульфурон, римсульфурон, клопіралід, бентазон, S-метолахлор із тербутилазином та мезотріоном та інші.
Вказані вище діючі речовини забезпечуть усі необхідні умови для росту і розвитку культури, відсутня фітотоксична дія, мають пролонгований період застосування, мінімальну залежність від погодних умов (системна дія).
Гербіциди, які належать до групи сульфонілсечовини (римсульфурон, тифенсульфурон-метил, амідосульфурон, просульфурон, нікосульфурон) доцільно застосовувати на етапі органогенезу 3–7 листків у культури. Препарат на основі діючої речовини нікосульфурон ефективно контролює не тільки однорічні та багаторічні злакові, а й велику кількість однорічних дводольних бур’янів (щириця, лобода, гірчиця, талабан, дурман, гірчаки тощо). Головне, що вирізняє його з-поміж аналогічних — у нього відсутня фітотоксична дія, що дає можливість застосовувати його аж до десятого листка та на ділянках гібридизації. Однак більшість із цих препаратів пригнічують і знищують конкретний склад бур’янів, і застосовувати їх доцільно після детального визначення типу засміченості поля. За змішаного типу і високого рівня забур’яненості варто використовувати гербіциди, до складу яких входять щонайменше дві діючі речовини — 2,4-Д у поєднанні з дикамбою, римсульфурон разом із тифенсульфурон-метилом, форамсульфурон із йодсульфурон-метил натрієм та у поєднанні з антидот-ізоксадифенетил, нікосульфурон із тифенсульфурон-метилом, хлорсульфурон із хлорсульфоксимом, бентазон з атразином, або бакові сумішки препаратів римсульфурон у поєднанні з 2,4-Д та дикамбою, римсульфурон із тифенсульфуронметилом, клопіралід із 2,4-Д тощо.
У разі, якщо поле засмічене видами осотів, доцільно застосовувати препарати на основі 2,4-Д у поєднанні з дикамбою. Препарат контролює надто широкий спектр однорічних і багаторічних дводольних бур’янів: підмаренник чіпкий, види осотів, амброзія полинолиста, берізка польова, вероніка плющолиста, волошка синя, грицики звичайні, галінсога дрібноквіткова, гірчиця польова, гірчаки види, щириця види, лобода біла, паслін чорний, жабрій звичайний, зірочник середній, талабан польовий, редька дика, рутка лікарська, спориш звичайний, шпергель звичайний, хрінниця круповидна, щавель горобинний, лутига розлога.
Багаторічні бур’яни краще знищуються під час їх найбільш вразливого етапу розвитку: берізка польова — 5–15 см довжини паростків, осот рожевий — розетки (4–6 листків); однорічні бур’яни — 2–4 листочки. Крім того, завдяки механізму дії дикамби знищуються кореневища осотів, що в подальшому створює сприятливі умови для вирощування на цих полях наступних культур у сівозміні (наприклад, соняшнику). Препарат можна використовувати в сумішах з іншими гербіцидами (наприклад, з нікосульфуроном) для комбінованої дії з метою контролю багаторічних бур’янів.
Формування генеративних органів кукурудзи припадає на етап органогенезу 6–10 листків (залежно від періоду визрівання). У цей час досить небезпечними будуть обробки культури більшістю зареєстрованих гербіцидів, тому що вони можуть призвести до суттєвого зниження врожаю. Вирахувати точно цей період практично неможливо. Водночас після завершення критичного етапу органогенезу розвитку кукурудзи також необхідно застосовувати гербіциди, які будуть найменш фітотоксичними для культури. Наприклад, гербіцид на основі діючої речовини просульфурон. Суміш, яка складатиметься із поєднання нікосульфурону з 5–10 г/ га цього препарату, буде практично контролювати весь спектр проблемних бур’янів, а також, у разі наявності, падалицю соняшнику протягом сезону. Обмеження чисельності багаторічних бур’янів, таких як осот, берізка польова у посівах культури, забезпечується препаратом, який створено на основі синтетичного аналогу природної речовини рослинного походження –мезотріону. Гербіцид найкраще з усіх препаратів контролює паслін чорний — він не пригнічує його, а саме знищує. Препарат можна застосовувати до восьмого листка включно. Переваги цього гербіциду полягають ще й у тому, що він одночасно виявляє як грунтову, так і страхову дії. Це особливо важливо за частих опадів, завдяки специфічному механізму дії він стримує декілька хвиль бур’янів, проростанню яких сприяє волога погода.
Застосування гербіцидів різних груп
Обмеження чисельності та шкідливості бур’янів за допомогою застосування гербіцидів є обов’язковим елементом переважної більшості інтегрованих технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі і кукурудзи. Але використання гербіцидів із порушенням регламентів, а також рекомендацій компаній-виробників засобів захисту рослин призводить до фітотоксичності культурних рослин, а інколи і до чималих матеріальних збитків. Тому діагностика фітотоксичності культурних рослин у результаті застосування гербіцидів може мати принципово важливе значення для фахівців.
Внесення гербіцидів у посівах всіх сільськогосподарських культур, у тому числі і на кукурудзі, за строками можна поділити на два етапи:
- перед або після посіву с.-г. культур, але до появи сходів культурних рослин (досходовий період);
- після появи сходів культурних рослин (післясходовий).
Відповідно й візуальні симптоми фітотоксичності культурних рослин (тільки, якщо порушення їх росту та розвитку, дійсно, відбулося під впливом гербіциду) будуть відмічатися або одразу під час появи сходів, або через деякий час після застосування препарату під час вегетації рослин культури.
За повідомленнями вітчизняних і зарубіжних дослідників, поява «деформованих» сходів культурних рослин — типова ознака фітотоксичності рослин кукурудзи внаслідок дії гербіцидів групи «Інгібітори проростання». До неї належать препарати, що вносять до появи сходів кукурудзи (грунтові або базові гербіциди): Герб 900, к. е.; Дуал Голд 960 ЕС, к. е.; Стомп 330, к. с.; Трофі 90, к. е.; Фронт’єр 900, к. е.; Фронт’єр Оптима, к. е.; Харнес, к. е. тощо.
Паростки, а також рослини кукурудзи можуть мати деформовані листки, пагони, може відмічатися порушення нормального росту та розвитку як надземної частини, так і кореневої системи. Як правило, це обумовлюється: внесенням гербіциду з перевищенням максимально рекомендованої норми препарату на одиницю посівної площі; внесенням гербіциду з перекриттям, що опосередковано призводить до збільшення хімічного навантаження на культурні рослини і, як наслідок, до їх фітотоксичності; внесенням гербіциду безпосередньо перед появою сходів рослин культури.
Застосування гербіцидів на основі діючої речовини пендиметалін (препарат Стомп 330, к. е. та ін.) із перевищенням максимально рекомендованої норми витрати призводить до порушення розвитку кореневої системи рослин кукурудзи. Візуальною ознакою фітотоксичності кукурудзи є наявність коротких корінців із характерним потовщенням на кінцях, недорозвинених верхівок рослин з антоціановим забарвленням листків. В окремих випадках відмічається повне припинення розвитку кореневої системи рослин кукурудзи і, як наслідок, вилягання рослин.
Крім того, можливі випадки застосування гербіциду не за його цільовим призначенням, а також знос робочого розчину препарату повітряними потоками під час його внесення на суміжний посів культури, чутливої до дії препарату. Так, потрапляння на посів кукурудзи робочого розчину препарату Комманд, к. е. (кломазон, 480 г/ л, з групи «Інгібітори пігментів») викликало характерне побіління листків.
Застосування післясходових (страхових) гербіцидів у посівах кукурудзи забезпечує ефективний контроль бур’янів у тих випадках, коли ефективність дії грунтових (базових) гербіцидів могла бути знижена внаслідок певних факторів (погодні умови, порушення регламенту застосування тощо) або в умовах високої забур’яненості поля.
Необхідно враховувати, що застосування післясходових гербіцидів буде найбільш ефективним за умов їх внесення на етапі органогенезу кукурудзи 3–5 листків культури. У разі, коли згідно з рекомендаціями компанії виробника засобів захисту рослин можливе внесення гербіциду на більш ранніх (до 3 листків) або на пізніших (6–7 листків) етапах росту та розвитку культурних рослин, доцільно враховувати обмеження щодо застосування препарату у відповідності до погодних умов, норми витрати препарату на одиницю посівної площі, або навіть цільового призначення посіву. Порушення регламенту та рекомендацій застосування препарату призводить до фітотоксичності культури, а в окремих випадках і до істотного зниження урожайності.
Так, застосування гербіцидів із групи «Регулятори росту та розвитку» (синтетичні ауксини) Амінка, в. р.; Банвел 4S480SL, в. р. к.; Дезормон 600, в. р.; Діален Супер 464 SL, в. р. к.; Естерон 60, к. е.; Ефірон, к. е.; Лонтрел Гранд, в. г.; 2,4 Д амінна сіль та ін. на ранніх етапах розвитку кукурудзи (до 3 листків) призводить до пригнічення розвитку її вторинної кореневої системи. В окремих випадках відмічалося повне припинення розвитку вторинної кореневої системи або навіть її відмирання. Як наслідок, у подальшому це призводило до масового вилягання рослин кукурудзи.
Застосування препаратів цієї групи на більш пізніх етапах росту та розвитку кукурудзи (6–7 листків і пізніше) провокувало деформацію (скручування) листків. В окремих випадках спостерігався так званий «ефект цибулевого листка». Крім того, застосування препаратів на основі 2,4-Д амінної солі (наприклад, Амінка, в. р.; Дезормон 600, в. р.; Діален Супер 464 SL; Естерон 60, к. е.; Ефірон, к. е.; 2,4 Д амінна сіль та ін.) на пізніших етапах розвитку рослин кукурудзи (6–7 листка і пізніше) спричиняло явище стерильності культурних рослин.
Під час застосування гербіцидів групи «Інгібітори ацетолактатсинтази» (ALS) клас похідні сульфанілсечовини препарати Базіс 75, в. г.; Бату, в. г.; МайсТер, в. г.; Майтус, в. г.; Мілагро 040 SC, к. е.; Пік 75 WG, в. г.; Таро 25, в. г.; Тітус 25, в. г.; Хармоні 75, в. г. та ін., під час стресового стану культурних рослин і підвищених (>+25°C) або знижених (<+5°C) температур, приморозків спостерігалася поява характерних «плям спалахів» жовтуватого кольору. Як правило, за умов слабкої фітотоксичності це істотно не впливало на продуктивність рослин кукурудзи, а візуальні ознаки фітотоксичності зникали впродовж 10–20 діб. Крім того, застосування препаратів класу похідних сульфонілсечовини інколи спричиняло деформацію листків кукурудзи. Внесення їх під час переростання рослин кукурудзи (етап органогенезу 7–8 листків і більше) призводило до скручування листків і надмірного кущіння культурних рослин.
В окремих випадках спостерігалося пригнічення розвитку качанів, а іноді навіть явище стерильності. Оскільки всі препарати класу похідних сульфонілсечовини надзвичайно активні хімічні речовини, то навіть незначна залишкова кількість стороннього препарату в обприскувачі здатна пошкодити чутливі рослини під час його наступного використання. У разі наявності залишкової кількості означених препаратів (наприклад, ММ 600, з. п.; Ларен Про 60, в. г.; Гранстар Про 75, в. г.; Грізний, в. д. г.; Гроділ Ультра, в. г. та ін.) у робочому розчині під час обприскування кукурудзи, відмічалося вкорочення міжвузлля та загальне пригнічення росту й розвитку рослин культури.
Під час застосування на суміжних із посівами кукурудзи полях протизлакових гербіцидів (грамініцидів) препаратів групи «Інгібітори ацетил Ко карбоксилази» (АСС) Зеллек Супер, к. е., Пантера, к. е.; Пума Супер, м. в. е.; Тарга Супер, к. е.; Фюзілад Форте 150 ЕС, к. е.; Центуріон, к. е.; Цетодим, к. е. та інших, є ризик знесення робочого розчину повітряними потоками на посів кукурудзи. Як наслідок, це призводило до фітотоксичносності рослин кукурудзи, а в окремих випадках і до їх загибелі. Візуальні симптоми проявлялися через декілька діб (як правило, на 5–7 добу) після попадання робочого розчину грамініциду на рослини кукурудзи. Молоді листки знебарвлювалися, ставали хлоротичними у центральній їх частині або біля основи, старі міняли забарвлення на червоний або пурпуровий колір. Точка росту буріла, верхівки легко висмикувалися, а згодом могла загинути і вся рослина.
Застосування препаратів групи «Інгібітори EPSP синтази» класу гліцини (гліфосати) Аргумент Форте, в. р.; Раундап, в. р.; Клінік Дуо, в. р.; Ураган Форте, в. р. та інших є базовим елементом no-till (без оранки) технології вирощування сільськогосподарських культур, яка останнім часом набуває поширення у країні.
Таким чином, своєчасне визначення типу й ступеня засміченості площ кукурудзи створюватиме передумови оптимального застосування хімічних і агротехнічних заходів контролю бур’янів, а раціональне застосування різних методів контролю бур’янів у посівах кукурудзи забезпечать отримання стабільно високих її урожаїв.
І. М. СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН
