Важливе місце у цій системі займають заходи з контролю сегетальної рослинності, яка конкурує із культурними рослинами за використання води, поживних речовин і світла. Бур’яни поширюються з природних резервацій неорних земель, а також зберігаються на полях сільськогосподарських угідь у вигляді насіння і підземних вегетативних органів. Хоч культура, яку вирощують, не є джерелом живлення для бур’янів, на відміну від шкідників і збудників хвороб, певні особливості обробітку грунту, розміщення рослин на площі й інші фактори зумовлюють деяку пристосованість окремих видів бур’янів до тієї чи іншої культури. Тому видовий склад бур’янів на різних полях сівозміни може суттєво відрізнятися. Це, своєю чергою, може впливати на формування фауни шкідників, тому що деякі види бур’янів є кормовими рослинами для більшості видів комах. Поширеність бур’янів на полях залежить від фітосанітарного стану поля попереднього року, який має вирішальний вплив на формування їх видового складу.
Науковцями постійно удосконалюються заходи, які сприяють рентабельному вирощуванню культурних рослин. Своєчасно та якісно здійснені рекомендовані механічні, фізичні, хімічні й біологічні заходи контролю шкідливих організмів у посівах культур, у тому числі добір стійких сортів, внесення оптимальних доз мінеральних добрив, мікроелементів, стимуляторів та/або регуляторів росту, сприяють максимальній продуктивності сільськогосподарських культур, не є виключенням і цибуля.
Враховуючи те, що цибуля належить до культур, посадки і посіви якої на рівні з картоплею, капустою, помідорами, огірками й баштанними культурами, займають найбільші площі в країні, застосування науково обгрунтованих рекомендацій щодо її вирощування дають можливість цілеспрямовано здійснювати ефективні заходи з захисту культури й отримувати запланований урожай.
Цибуля належить до культур, які надто чутливі до забур’яненості полів. Втрати її врожаю від шкідливості бур’янів можуть становити 97%. У разі неналежного здійснення заходів щодо контролю сегетальної рослинності врожай культури буде залишатися низьким. Бур’яни знижують як якість, так і обсяг врожаю цибулі. Культура має довгий період від посіву до появи сходів, вихід проростка на поверхню зазвичай збігається із масовою появою сходів бур’янів. Крім того, коренева система рослин культури слаборозвинена, зосереджена у верхніх шарах ґрунту. Форма листя у цибулі вузька, орієнтована вверх майже вертикально, через такий слабкий листковий апарат, цибуля ріпчаста на початкових етапах росту й розвитку повністю затіняється бур’янами. Критичний період шкідливості бур’янів у посівах цибулі ріпчастої настає через 40–50 днів спільної вегетації і триває до фази 2–3 листків культури.
Під час вирощування цибуля повинна бути забезпечена оптимальною кількістю вологи й киснем. Оптимальною для росту і розвитку цибулі є температура повітря на рівні 18–20 °C. Вегетація культури за таких умов буде певною мірою сприяти прояву конкурентних властивостей у цибулі щодо протидії бур’янам. Насіннєві посадки цибулі через швидкий ріст маточних рослин більш стійкі до негативного впливу бур’янів, ніж цибуля, яка вирощується з насіння.
Наявність бур’янів у посівах культури під час появи сходів знижує врожайність цибулин на 30–50% і помітно затримує їх визрівання. Сходи цибулі появляються через 18–20 днів після сівби насіння, іноді раніше. Цього періоду достатньо для масового проростання бур’янів. Тому догляд за посівами повинен включати заходи з систематичного розпушування міжрядь і знищення бур’янів у рядках, смугах.
Боронуванням знищується 70–85% сходів бур’янів і до 25% сходів цибулі. Цей агротехнічний захід здійснюють під час фази одного-двох справжніх листків у культури, за густоти 50–60 рослин цибулі на 1 м погонної довжини. Боронують сходи впоперек рядків у другій половині дня, коли знижується тургор рослин.
Через 10–15 днів після появи сходів, як тільки добре позначаться рядки, здійснюють перший міжрядний обробіток просапними культиваторами, які обладнують плоскорізальними однобічними лапами-лезами. Рекомендована глибина розпушування 4–5 см, захисна зона 8 см. Через кожні 9–12 днів розпушування повторюють і всього їх проводять п’ять-шість. Під час другого міжрядкового обробітку грунт розпушують плоскорізальними лапами на глибину 8–10 см, щоб запобігти присипанню рослин. Наступні обробітки грунту здійснюють також на глибину 8–10 см, комбінуючи робочі органи плоскорізальними і долотоподібними лапами. Кожне розпушування буде найбільш ефективним, якщо його здійснювати після поливу або опадів.
Важливою вимогою догляду за посівами є руйнування ґрунтової кірки, утворення якої спричиняє зріджені та нерівномірні посіви культури. Грунтова кірка призводить до зниження й погіршення якості врожаю. Для запобігання утворення кірки необхідно здійснювати розпушування міжрядь ще до появи сходів культури.
Культура відрізняється стійкістю до холоду. Тому ріст і розвиток культури та відповідно протидію сегетальній рослинності доцільно регулювати за допомогою строків сівби, наприклад ранніх, цибуля проростає за температури повітря 2–3 °C, що значно нижче температурного режиму необхідного для проростання більшості бур’янів. Також для прискорення розвитку у цей період рекомендується цибулю підживлювати спеціальними добривами і мікроелементами. Загалом для одержання високого врожаю цибулі в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України рекомендовано вносити органічні (перегній) й мінеральні добрива. Внесення свіжого гною недоцільно через погіршення визрівання і лежкості цибулин.
