Значний вплив на проростання насіння бур’янів, що знаходиться у грунті, має система основного обробітку. Для отримання високих урожаїв буряків цукрових застосовують два способи основного обробітку ґрунту — напівпаровий і поліпшений. За допомогою обробітку грунту з використанням напівпарового способу зменшується на 30–50% забур’яненість полів, на 20–30 мм збільшуються запаси вологи в ґрунті.
Напівпаровий обробіток ґрунту застосовують у районах із достатнім забезпеченням вологою та нестійкого і недостатнього забезпечення вологою на полях надмірно забур’янених однорічними бур’янами. Цей захід передбачає дискове лущення стерні на глибину 5–6 см одночасно зі збиранням пшениці озимої, глибоку оранку на глибину 30–32 см після внесення добрив наприкінці липня-у першій половині серпня. В агрегаті з плугом за умов сухої погоди, особливо під час утворення брил, використовують кільчасто-шпорові котки, а на вологих ґрунтах і для якісного розроблення ґрунту — борони. З випаданням опадів і появою сходів бур’янів поля боронують з використанням широкозахватних агрегатів. За допомогою цих способів обробітку ґрунту забур’яненість полів однорічними бур’янами знижувалася на 30–50%, а багаторічними — 80%. Разом з тим, ці способи обробітку сприяли значному нагромадженню вологи у грунті.
За умов кореневищного типу забур’яненості для обмеження вегетативних органів пирію повзучого після збирання зернових колосових попередників виконують два дискування на глибину 12–15 см дисковими боронами у поперечних напрямках, а після появи сходів пирію — глибоку культурну оранку ярусним плугом. Для ефективного контролю пирію застосовують метод виснаження кореневищ. Після двох дискувань проводять плоскорізний обробіток ґрунту, який повторюють ще кілька разів на глибину 12–15 см, залежно від появи чергової хвилі сходів.
Для контролю коренепаросткових та інших бур’янів невідкладно після збирання зернових колосових попередників здійснюють післяжнивне лущення стерні. Перший раз — дисковими лущильниками, а через 10–15 днів — лемішними або застосовують плоскорізні знаряддя. З появою нових сходів бур’янів поле культивують або застосовують дискові лущильники. Оранку за таких умов виконують пізно восени. Наприклад, у Вінницькій області на чорноземах після попередника пшениця озима поля під посів культури орють на глибину 27–30 см оборотним плугом, забезпечуючи якісне виконання заходу, з глибоким загортанням рослинних решток i вирівнюванням поверхні поля.
Контроль багаторічних бур’янів під час літньо-осіннього періоду також здійснюють за допомогою внесення гербіцидів. Для цього невідкладно після збирання пшениці озимої обробляють ґрунт дисковими знаряддями, з метою подрібнення кореневищ бур’янів, а також для збереження вологи у ґрунті. Після того як бур’яни відростуть, обприскують гербіцидом. Через 10 днів після обприскування вносять органічні добрива, а також фосфорно-калійні у рекомендованих нормах та орють. Поступово з відростанням бур’янів їх контроль здійснюють за допомогою боронувань і культивацій. Під посів буряків цукрових грунт орють на глибину 30–32 см або на глибину орного шару (якщо він менший).
Система безплужного обробітку ґрунту під посів буряків цукрових складається із розпушування ґрунту на глибину 10–12 см плоскорізами в агрегаті з голчастою бороною і кільчасто-шпоровими котками відразу після збирання пшениці озимої. Через 14–16 днів після того, як проростуть бур’яни, ґрунт обробляють на глибину 5–6 см культиваторами, які використовують для обробітку пару. Другу культивацію здійснюють через 14–16 днів після першої.
Органічні і мінеральні добрива заробляють дисковими боронами на глибину 10–12 см. У подальшому з проростанням бур’янів здійснюють культивації, а в кінці вересня-на початку жовтня — плоскорізний обробіток грунту на глибину 27–30 см. Водночас слід зауважити, що така система безплужного обробітку ґрунту можлива лише на високопродуктивних структурованих ґрунтах, яким властиве саморозущільнення після кількох циклів намокання-висушування, замерзання-розмерзання. На надто ущільнених ґрунтах, об’ємна маса яких перевищує 1,3 г/ см кубічних, здійснюють звичайну зяблеву оранку.
Зяблева оранка створює сприятливі умови для нагромадження і збереження вологи, контролю бур’янів, шкідників і збудників хвороб. Важливе значення мають строки виконання зяблевої оранки. Чим раніше її здійснювали, тим вищими був урожай культури (на 25–35%).
Необхідно враховувати, що за умов пізньої оранки насіння бур’янів не встигатиме проростати, а тому весною є ризик надмірного забур’янення посівів культури.
Поліпшений спосіб обробітку ґрунту застосовують у зонах недостатнього і нестійкого зволоження з тривалим літньо-осіннім періодом, особливо за умов засмічення ґрунту багаторічними бур’янами. Під час цього обробітку виконують одно-, дворазове лущення стерні дисковими лущильниками одночасно зі збиранням пшениці озимої і після проростання бур’янів (через 10–12 днів) повторне лемішне лущення, зяблеву оранку плугами з передплужниками наприкінці вересня-на початку жовтня. Для максимально ефективного обмеження чисельності бур’янів створюють сприятливі умови для проростання їх насіння і вегетативних органів. Після оранки ґрунт до настання зими не обробляють, і він входить у зиму в розпушеному стані.
