Місце в сівозміні
Як правило, під соняшник у сівозміні відводять одне поле з таким розрахунком, щоб він повертався на нього не раніше як через 7–8 років. Це дає можливість майже повністю уникнути ураження посівів культур хворобами і шкідниками. Вирощування ж соняшнику через 4–5 років призводить до значного ураження рослин шкідниками і хворобами (вовчок, гниль біла й сіра, несправжня борошниста роса тощо), що зумовлює зменшення урожайності й погіршення якості насіння. На беззмінних посівах соняшник дуже пошкоджується шкідниками, хворобами та бур’янами-паразитами. Результати досліджень засвідчують: за висівання соняшнику по соняшнику ураженість рослин вовчком зросла до 86% проти 13% у сівозміні. Тому соняшник розміщують у просапному полі сівозміни так, щоб він повертався на старе місце не раніше як через 8–10 років.
Кращі попередники для соняшнику ті, після яких у ґрунті залишається більше вологи й поживних речовин. У Степу найефективніші ланки сівозміни, де соняшник висівають після кукурудзи чи пшениці озимої, в Лісостепу — де опадів буває більше, і в сівозміні вносять достатньо добрив, високі врожаї одержують при розміщенні його не тільки після пшениці озимої, а й після ячменю. Недоцільно висівати соняшник після суданської трави, цукрових буряків, а в Степу також після ячменю та вівса. А також після сої, гороху, квасолі, оскільки ці культури мають ряд спільних із ним захворювань (склеротініоз, сіра гниль тощо).
В Україні, починаючи з 1990 року, посівні площі під олійними культурами збільшилися утричі і в 2009 році становили близько 6 млн га. Більше 70% від загального обсягу виробництва олійних культур в Україні займає соняшник.
Урожайність соняшнику за 1985–2015 рр. та її прогнозування у подальшому, т/ га
В агротехнічному плані соняшник є досить складною культурою, оскільки має цілу низку обмежень стосовно рівня насичення сівозміни та термінів повернення на одне місце. Максимальний рівень насичення сівозміни культурою у цьому випадку не може перевищувати 12–14%.
В останні роки, в зв’язку з потеплінням клімату, окрім кількості опадів, важливе значення має їх розподіл по місяцях. В середньому за 2004–2013 рр. 4 місяці були із меншою кількістю опадів порівняно з багаторічними значеннями: це вересень 7,2% при нормі 8,1%, листопад — 6,8% проти 8,2%; грудень — 6,6% проти 8,2% та квітень — 4,2% проти 6,7%. Чотири місяці випадало значно більше опадів, ніж багаторічні значення: у жовтні — на 1,3%; лютому — на 0,7%; березні — на 2,7% і червні — на 1,8%. В інші місяці розподіл опадів був близький до оптимуму.
Більш важливим показником, який напряму показує ефективність технологій вирощування, є рівень урожайності культури. Харківська область є одним із лідерів з виробництва насіння соняшнику і в тому числі відзначається досить високим рівнем урожайності.
Зростання та стабілізація рівня урожайності культури, на нашу думку, пов’язані переважно із введенням у виробництво нових високоврожайних гібридів, більш пристосованих до погодно-кліматичних умов зони вирощування.
За даними результатів досліджень, найбільший вплив на рівень продуктивності олійних культур, і соняшнику в тому числі, мають погодні умови вегетаційного періоду. Частково нівелювати несприятливий вплив агрокліматичних факторів на урожайність соняшнику можливо за допомогою таких агротехнологічних факторів, як строк сівби, оптимізація норми висіву і особливо підбір гібридів найбільш адаптованих до умов зони вирощування.
При вивченні гібридів отримано такі результати. Закономірність впливу факторів на урожайність відмічена за період 2008–2010 рр. на гібридах Оскіл, Ясон, Богун та Капрал (рис. 1).
Рис. 1 Вплив факторів на урожайність гібридів соняшнику залежно від строків сівби за 2008–2010 рр.
Різниця урожайності по роках становить 1,18 т/га, частка впливу цього фактора — 61,58%. В порівнянні з попередніми роками знизився вплив строку сівби до 0,27 т/га (14,09%) та гібриду до 0,26 т/га, або 13,34%. У той же час дещо зросло значення фактора «фон живлення» до 0,21 т/га та 10,98% відповідно.
Серед гібридів слід виділити Богун із середньою урожайністю 2,02 т/га, низький рівень продуктивності формував Оскіл — 1,76 т/га. Тобто за період 2008–2010 рр. гібрид Богун можна назвати як більш пристосований до погодно-кліматичних умов зони.
За наступний період досліджень (2011–2013 рр.) з гібридами Трубіж, Сайт та Максимус спостерігається зниження частки впливу факторів «рік» до 43,86% та «гібрид» до 10,51%, а також зростання впливу на урожайність соняшнику «строк сівби» — до 24,13% та «фон живлення» — до 21,50% (рис. 2). Різниця з урожайності гібридів у середньому по роках становила 0,15 т/га, зі строку сівби — 0,35 т/га та фону мінерального живлення — 0,31 т/га. Ці результати свідчать про кращу пристосованість сучасних гібридів до погодних умов та необхідність приділення більшої уваги строку сівби та застосуванню мінеральних добрив.
Рис. 2. Вплив факторів на урожайність гібридів соняшнику залежно від строків сівби за 2011–2013 рр.
Факторіальний аналіз впливу густоти стояння фітоценозу на продуктивність культури було проведено за результатами 2003–2005 та 2011–2013 рр. (рис. 3, 4). На відміну від попереднього у цьому досліді значною мірою зростає значення гібриду — 29,83 у 2003–2005 рр. та до 22,08% в 2011–2013 рр. та фону мінерального живлення — до 24,69% в 2011–13 рр. проти 6,23% в 2003–2005 рр. У той же час вплив фактору «норма висіву» досить незначна і становить 9,32%. Також слід відмітити зниження впливу погодно-кліматичних умов до 43,86% в 2011–2013 рр. проти 55,23% в період 2003–2005 рр.
Рис. 3. Вплив факторів на урожайність гібридів соняшнику залежно від норми висіву за 2003–2005 рр.
Рис. 4. Вплив факторів на урожайність гібридів соняшнику залежно від норми висіву за 2011–2013 рр.
Все це свідчить про те, що сучасні гібриди суттєво пристосовані до погодних умов та краще реагують на застосування мінеральних добрив, ніж гібриди періоду 2003–2005 рр.
В середньому по досліду за період 2003–2005 рр. (рис. 5) вплив фону мінерального живлення становить 4,35%, а за період 2006–2010 рр. він зріс до 15,07% (рис. 6). У той же час значення гібриду знизилося із 41,00% до 21,12% та зросло значення погодних умов року вирощування з 54,65 до 63,81%.
Рис. 5. Вплив факторів на урожайність гібридів соняшнику за 2003–2005 рр.
Рис. 6. Вплив факторів на урожайність гібридів соняшнику за 2006–2010 рр.
На нашу думку, це свідчить про те, що сучасні гібриди є більш інтенсивними і сильніше реагують зниженням урожайності на несприятливі умови вирощування.
Микола ЦЕХМЕЙСТРУК, Олександр ГЛУБОКИЙ
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН
