Біологічний захист посівів озимої пшениці

Метою наших досліджень було встановити зміни чисельності основних еколого-трофічних угруповань мікроорганізмів у ризосфері та продуктивність рослин пшениці озимої сорту Краплина за дії різних систем оптимізації живлення і захисту рослин на мінеральному, органічному та органо-мінеральному агрофонах.

Дослідження проводили в умовах польового досліду на ґрунті чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий. Вміст гумусу 4,6–4,9%, рН — слаболужний, близький до нейтрального, вміст загальних форм азоту — 0,22%, фосфору — 0,14%. На трьох фонах: передпосівне внесення N₃₀P₃₀К₃₀ (Фон-1, мінеральний), передпосівне внесення гранульованого біогумусу 250 кг/га (Фон-2, органічний), передпосівне внесення гранульованого біогумусу 250 кг/га + N₁₅P₁₅К₁₅ (Фон-3, органо-мінеральний) за варіантами: Біологічний захист рослин (інокуляція насіння КМП: Діазофіт + Фосфоентерін + Біополіцид у співвідношенні 1:1:1 із розрахунку 100 см³ на 1 гектарну норму насіння, обприскування посівів у фазі кущіння баковою сумішшю препаратів Біополіцид, Аурілл та мікро­біологічний комплекс із розрахунку 1000 см³ мікробних препаратів на 1 га; протруювання насіння препаратом Максим, обприскування посівів у фазі кущіння фунгіцидом Фалькон та інсектицидом Коннект; поживною системою 1 (обробка насіння препаратом Rost-Forte у суміші з комплексом амінокислот, обприскування рослин у фазах кущіння та колосіння сумішшю препаратів Rost- концентрат 15.7.7. + комплекс амінокислот + Хелатин + мікробіологічний комплекс); поживною системою 2 (обробка насіння препаратом Айдар, обприскування рослин у фазах кущіння та колосіння сумішшю препарату Айдар і мікробіологічним комплексом).

Контролем є варіант без обробки. Ґрунт відбирали в фазі цвітіння рослин. Мікробіологічний аналіз ризосфери пшениці озимої показав тенденцію збільшення чисельності мікроорганізмів, що трансформують переважно органічні сполуки азоту, відмічено при обробці пшениці поживною системою 2, що майже втроє перевищувала їх кількість у варіанті з хімічним захистом рослин та на 66% з контрольним варіантом з фону-2. При застосуванні біологічного захисту рослин по фону-1 чисельність амоніфікаторів у ризосфері пшениці зростала на 28% на відміну від хімічних препаратів та майже вдвічі у порівнянні з контролем.

Чисельність мікроміцетів на фоні-1 знижувалась при інокуляції насіння біологічним заходом захисту рослин на 37,8% та 39,8% у порівнянні з хімічними препаратами та контролем відповідно. На фоні-2 найбільше зниження чисельності мікроміцетів на 48% порівняно з контролем було відмічено у варіанті з обробкою насіння поживною системою 1.

З фону-3 у варіанті з інокуляцією насіння біологічними препаратами кількість мікроміцетів знижувалась на 50 та 38% у порівнянні з контролем та хімічними препаратами відповідно.

Комплекс мікробних препаратів (КМП) позитивно впливав на розвиток бактерій роду Azotobacter по усіх трьох фонах. Найбільшу кількість грудочок ґрунту, оброслих бактеріальною культурою, відмічено на фоні-3, і у варіанті з КМП їх чисельність сягала 77% проти 56% у варіанті з хімічними засобами захисту рослин.

Дослідженнями було встановлено, що застосування варіантів, що вивчались, позитивно впливало на показники рівня урожайності на всіх фонах живлення. Так, на мінеральному фоні живлення найвища врожайність була отримана при використанні першої поживної системи. Прибавка порівняно з контролем становила 0,46 т/га.

Органо-мінеральний фон живлення у поєднанні з першою поживною системою сприяли отриманню прибавки врожаю 0,90 т/га порівняно з контролем. На органічному фоні живлення були отримані найвищі показники рівня врожаю. Найбільша прибавка (0,92 т/га) одержана при використанні другої поживної системи.

У цілому можна зробити висновок, що застосування нових поживних систем у поєднанні з органічним та органо-мінеральним фоном живлення сприяє росту та розвитку рослин під час вегетації, що, своєю чергою, забезпечує формування кращих показників структури врожаю, і як наслідок, врожайності пшениці озимої сорту Краплина в умовах східної частини Північного Степу.

Таким чином, встановлено, що застосування різних систем оптимізації живлення і захисту рослин пшениці озимої на мінеральному, органічному та органо-мінеральному агрофонах забезпечило збільшення у ризосфері азотфіксаторів, зокрема азотобактеру, та мікроорганізмів, які беруть участь у трансформації органічних сполук азоту, поліпшують фосфорне живлення рослин, посилюють ферментативні процеси та пригнічують розвиток патогенної мікрофлори. Це сприяло підвищенню показників урожайності рослин пшениці озимої. На фоні-2 при обробці насіння поживними системами 1 і 2 прибавка врожаю зерна була більшою у порівнянні з контролем на 45,9% та 47,4% відповідно.

Олександр ВІНЮКОВ, канд. с.-г. наук, директор
Ольга БОНДАРЕВА, канд. техн. наук, вчений секретар
Оксана КОРОБОВА, завідувач лабораторією агроекології та захисту рослин
Наталія ЧУГРІЙ, молодший науковий співробітник
Донецька ДСГДС НААН
Олег ГАЙДЕНКО, канд. техн. наук, вчений секретар Кіровоградської ДСГДС НААН