Для стабільного ведення промислового виробництва сільськогосподарської продукції необхідне застосування різних фінансових інструментів. Без кредитування, лізингу та страхування повноцінне ведення бізнесу майже неможливе. І саме страхування у сільському господарстві України залишається ще неораною «цілиною» з великими перспективами, можливостями зростання у майбутньому. Про це, зокрема, йшлося, на круглому столі «Агрострахування — ключовий компонент підвищення конкурентоспроможності сільського господарства», який нещодавно відбувся у Києві. Його організатор — Програма IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії». Серед доповідачів заходу одним із найбільш цікавих був Кент Ланклос, що представляв відділ бізнес-аналітики Агентства з управління ризиками (RMA) Державного департаменту сільського господарства США.
Зі слів американського гостя, RMA розробляє політику страхування у США, умови її реалізації, тарифи, ціни послуг, забезпечує стандарти андерайтингу в урегулюванні збитків. Агентство також перевіряє правильність інформації про страхові виплати та збитки, визначення прибутків/ збитків від страхової діяльності, розрахунки зі страховими компаніями. Крім того, тут аналізують нові страхові продукти та визначають потребу в розширенні федеральної страхової програми.
Американський уряд не випадково бере участь у цих фінансових операціях. В країні постійно відбуваються природні катаклізми, які охоплюють великі території, і від них потерпає багато фермерів. Загальні збитки становлять дуже значні обсяги коштів. Наприклад, у 2015 року страхові виплати перевищили 6 млрд дол. США. Компенсувати такі суми приватним компаніям не завжди під силу. Тож без державної підтримки системи захисту такі структури могли б збанкрутувати.
«У США агрострахування допомагає підтримати фермерів, а також увесь ланцюжок від банків до дилерів. Це також поліпшує систему продовольчої безпеки, — наголосив Кент Ланклос. — Цим ми також підтримуємо місцеву інфраструктуру та громади. Йдеться про підтримку інших бізнесів, які працюють на місцевому рівні. Багато кредиторів — банки, інші структури, кажуть, що придбання страхового полісу в агрострахуванні є необхідною передумовою в отриманні фінансування. Адже вони мусять бути впевнені, що якщо дають гроші, то фермер буде в змозі їх повернути».
До 1980 року система подібного страхування у США, за інформацією Кента Ланклоса, була винятково державною справою. Потім до федеральної програми агрострахування долучилися приватні страхові компанії — вони взялися за реалізацію страхових полісів. Нині у секторі працюють 16 страхових компаній.
Водночас вони надають консультації, реалізують освітні програми, інформують фермерів про умови придбання страхових полісів, їх особливості щодо кожної сільгоспкультури тощо. У разі настання страхових випадків компанії виконують оцінку збитку та виплачують відшкодування.
«Дуже важливо, що на страховому ринку всі компанії продають однакові страхові продукти, — підкреслив Кент Ланклос. — Вони не конкурують за типом страхового покриття, а виступають конкурентами у сфері послуг, які надаються фермерам». Останні сплачують лише частку вартості страховки. Решту доплачує держава. І це стимулює сільгоспвиробників страхуватися, бо страхові послуги стають для них фінансово доступними.
Американські аграрії мають змогу в рамках федеральної програми страхуватися не лише проти погодних ризиків, а й від можливого зменшення ціни на сільгосппродукцію, зниження доходу господарств. Це значно розширює їх можливості при виборі страхового продукту, здатного максимально забезпечити бізнесовий інтерес.
Федеральну страхову програму затверджує Конгрес США. Вона завжди передбачає наявність коштів для покриття збитків, яких зазнали фермери. Успішність роботи американської моделі страхування в агробізнесі засвідчують наступні показники. З 1994 до 2015 роки кількість контрактів страхування тут зросла в 2,1 разу. Якщо 1994 року страхувалося лише 33% площ сільгоспугідь, то 2015-го — 86%. Страхові платежі за цей час зросли удесятеро з 601,1 млн дол. до понад 6 млрд дол. У 2002 році в рамках федеральної страхової програми страхувалися 358 сільгоспкультур, у 2007-му — 427, у 2012-му — 507, а цьогоріч їх кількість сягнула 551.
«Ми страхуємо не лише окремі культури, а й їх певні типи. Наприклад, органічну кукурудзу, її різні сорти», — додав Кент Ланклос.
Олександр ГОРДА, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
