Американський професор Пітер Дейвіс, який протягом багатьох років досліджує це питання, твердо вірить, що ГМО – не лише безпечно, а й корисно. З метою просвітницької пропаганди він багато подорожує різними країнами та проводить роз’яснювальну роботу серед громадськості.
«Наразі дуже багато неправдивої інформації поширюється неурядовими організаціями. Відтак, людей залякують, хоча при цьому ще не доведено жодного факту негативного впливу генномодифікованих організмів. Усі культури ретельно досліджуються різними органами та установами, більш ніж 500 дослідницькими групами, які відповідають за безпеку продуктів харчування у США, Європі та в усьому світі. Їхній загальний «вердикт» – вони безпечні для споживання. Крім того, не було зареєстровано жодного випадку, коди використання ГМО продукції призвело до захворювання, алергії чи смерті», - зауважив Пітер Дейвіс.
Порівнюючи традиційну селекцію із біотехнологією, американський дослідник пояснив, що саме біоінженерія дає можливість із будь-якого організму створити бажану характеристику без появи побічних рис, які виникають при звичних нам методах гібридизації. Таким чином досягається підвищена урожайність різних культур. При чому вона буде корисна не лише для сільгоспвиробника зокрема, а й для країни в цілому на загальнонаціональному рівні, особливо якщо одним із джерел прибутку держави є експорт культур, отриманих внаслідок біотехнології.
Окрім того, беззаперечним плюсом при використанні ГМ культур є відчутна економія коштів. У генномодифікованих організмів, у яких була штучно вироблена риса стійкості до шкідників, бур’янів, відпадає потреба у застосуванні інсектицидів і пестицидів, зменшуються операції із захисту посівів, знижуються витрати на пальне та меншає викид окису вуглецю в атмосферу.
ГМ культури є більш урожайними, а це дає можливість залишати чималий відсоток земель для дикої природи, що теж, на думку Пітера Дейвіса, дуже важливо.
Наразі розробляються культури, у яких характерними рисами є стійкість до захворювань та засухи. Це особливо актуально у зв’язку із глобальним потеплінням на планеті, зменшенням кількості опадів.
Критики ГМО апелюють, що таке зерно дорожче. Проте цей факт не зупиняє фермерів щороку розширювати площі під вирощуванням ГМ культур. Позаяк вони чудові бізнесмени, які вміють правильно рахувати. Вкладаючи гроші, виробники знають, що отримають більше.
Основними країнами, де використовують продукти біотехнології, є Канада, США, Бразилія й Аргентина. Втім, багато країн Європи ще до цього не дійшли. Єдина культура, дозволена для вирощування у Європі, - кукурудза, в якій змінено лише один ген, що забезпечує стійкість до одного інсектициду. В той час як у США змінено уже 8 генів: 6 стійких до шкідників, 2 – до гербіцидів.
Як бачимо, світ потроху змінює стереотипи, і з кожним роком збільшується кількість прихильників використання ГМО. Україна поки стоїть осторонь цих процесів, більш того, у нас офіційно заборонено вирощувати на території країни генномодифіковані культури. Добре це чи погано, однозначно, судити не мені, проте Пітер Дейвіс пояснює, що нині у світі усе частіше з’являються і стрімко поширюються нові хвороби. Зокрема, 6 років тому виявлено нове захворювання на пшениці у Східній Африці, яке наразі досягло уже Близького Сходу. Уряди цих країн так само не підтримували біотехнологічні методи, вважаючи, що вони і так достатньо виробляють продукції. Проте нині мають чималі проблеми. «Як на мене, біотехнологія є одним із методів вирішення таких питань, бо дає можливість створити у рослинах стійкість до хвороб. Загалом, генна модифікація й біотехнологія роблять теж саме, що й традиційна селекція і гібридизація. Єдина різниця між ними, що перші здійснюють це вибірково, тобто ми оперуємо одним геном зі змінної якості», - наголосив американський науковець.
Довідка
Частка ГМ культур має у світі таке співвідношення: 82% становить модифікована бавовна, 70% соєві боби, 34% кукурудза і 26% ріпак. У США, зокрема, соєві боби та кукурудза сягають 90%.
