Нововведення у сфері земельних відносин стали черговим ударом для вітчизняних аграріїв. Як відомо, з 1 січня вступила у дію нова система реєстрації земель. Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно, в тому числі і право оренди земельної ділянки, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. Іншими словами - передбачається подвійна реєстрація речового права на земельну ділянку. Для поновлення договорів оренди земельних паїв орендодавець змушений спочатку зареєструвати право власності на земельну ділянку від імені власника такої ділянки, а потім уже реєструється право користування цією ж ділянкою орендарем.
Якщо ж земельна ділянка державної чи комунальної власності надається у власність або користування фізичним чи юридичним особам, то у такому разі спочатку реєструється право власності держави або територіальної громади на зазначену ділянку, а вже потім приймається рішення про передачу земельної ділянки у власність чи користування громадян/юридичних осіб, які зобов’язані також зареєструвати за собою відповідне речове право на ці ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Експерти, коментуючи ці положення, називають їх суттєвими ускладненнями у діяльності передусім орендарів. Володимир Лапа, генеральний директор УКАБу, переконаний, що наразі це все виконати належним чином буде неможливо, і при цьому ще й продовжувати договори оренди з метою легального обробітку паїв. Він наголошує, що проблема потребує роз’яснення на рівні реєстраційної служби, оскільки йдеться про загрозу для всього сільськогосподарського виробництва. Позаяк якщо аграрії не зможуть зареєструвати право оренди сільгоспугідь, відповідно, вони не зможуть на них працювати.
«Нині склалася така ситуація, коли орендарі змушені сприяти оформленню земельних ділянок від імені їх власників, що вимагає також особистої присутності власників паїв, а також виготовлення технічної документації на землі державної власності. А це вже значні додаткові незаплановані витрати для орендаторів. Коли вони продовжують договір оренди, то зобов’язані зареєструвати право власності на цю ділянку з урахуванням засобів на виготовлення документації», - пояснює експерт.
Неабияк позначиться на матеріальному становищі українських сільгоспвиробників ще одне нововведення - штраф за використання окремих земельних ділянок без затверджених проектів землеустрою, який також набув чинності з 1 січня поточного року із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості грунтів». Сума штрафу коливається для громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн) та для посадових осіб - від 300 до 500 н.м. (5100-8500 грн). Справа в тому, що на сьогодні майже 90% землекористувачів не мають розроблених відповідних проектів землеустрою через недосконалість чинного законодавства та високу вартість розробки проектів землеустрою - від 50 грн/га. Відтак, запровадивши цю санкцію, держава збирається чи то поповнювати казну за рахунок сільгоспвиробників (питання тільки чию?!), чи такими жорсткими методами навести лад у сфері земле-устрою. В будь-якому разі крайніх знайшли…
Не меншого потрясіння викликав в аграрному середовищі і завищений розрахунок капіталізованого рентного доходу по областях і районах, що лежить в основі проекту Методики нормативної грошової оцінки земель сільгосппризначення, розробленого Державним агентством земельних ресурсів. В результаті цих напрацювань наших чиновників нормативна грошова оцінка може збільшитися на 30% порівняно з економічно обґрунтованим рівнем. А це, як ви розумієте, відповідно позначиться і на розмірі орендної плати.
Не можна оминути увагою і ще одне нововведення - скасування пільгових умов оподаткування аграрного сектору, яке вкрай негативно позначиться в цілому на сільгоспвиробництві. Експерти забили тривогу, і з відповідним листом звернулися до Президента України та спікера ВР.
«Сума втрат у разі скасування податкових пільг аграріїв сягатиме понад 19 млрд. грн, що спричинить зменшення прибутковості на більш ніж 50%. Лише прямий економічний ефект від скасування податкових пільг для виробників, за розрахунками економістів, забезпечить скорочення обсягів валової продукції сільського господарства на 8%», - зауважує президент УКАБу Алекс Ліссітса.
Додамо, що спецрежими оподаткування сільгоспвиробників діють в Україні з 1998 року. Навіть у новому Податковому кодексі вони були збережені. А це дає свої результати - обсяги виробництва зросли на 70% з 1999 по 2011 роки. А за останні одинадцять років обсяги експорту продукції збільшилися удесятеро. Відтак, дія спецрежимів оподаткування наразі залишається важливою, зважаючи на незавершеність аграрних реформ, обмеженого фінансування за рахунок прямої бюджетної підтримки та цінової нестабільності.
