У цивілізованому світі фермер іде за грошима до банку. Але українські банківські установи здебільшого ставляться до візитів позичальників із села без захвату. Зрештою, агровиробники віддячують банкірам тією ж монетою…
Допомогти фермерам втамувати фінансовий голод покликаний новий для України фінансовий інструмент — аграрні розписки. Це зобов’язання аграрія сплатити грошима або товаром (а конкретно, вирощеним урожаєм) за постачання насіння, пального, міндобрив, ЗЗР, сільгосптехніки тощо.
Розписки було винайдено в Бразилії, а в Україні вони з’явилися 2015 року в рамках проекту Міжнародної фінансової корпорації. Новація досить швидко завоювала популярність як самих аграріїв, так і їх комерційних партнерів — постачальників товарно-матеріальних ресурсів і послуг. Звісно, успіх не прийшов сам собою, йому передувала напружена праця усієї команди проекту.
Про проміжні підсумки роботи та майбутнє проекту йшлося нещодавно на круглому столі в Києві, на який фахівці проекту «Аграрні розписки в Україні» запросили вітчизняних журналістів.
ЦИФРИ ТА ФАКТИ
Протягом 2015-2017 років було видано 182 розписки на суму 1,1 млрд грн. А вже за 2018-й фермери видали 669 аграрних розписок на загальну суму 5,244 млрд грн. За перші два місяці поточного року сума грошових запозичень фермерів за аграрними розписками перевищила 1 млрд грн. В процесі нотаріального оформлення розписок взяли участь 217 приватних нотаріусів.
Є розписка — будуть кошти
Аграрна розписка — це простий і гнучкий інструмент, який забезпечує залучення фінансових і матеріальних ресурсів до фермерського господарства під заставу майбутнього врожаю із конкретних земельних ділянок.
«Тріумфальна хода» його розпочалася із Полтавщини, а з минулого року охопила вже всі регіони України.
Причини популярності розписки нескладно пояснити. По-перше, цей інструмент добре підходить для фермерських господарств різного розміру. 90% усіх розписок було видано малими та середніми агропідприємствами із середнім розміром земельного банку 1600 га. Найменші господарства, які скористалися таким засобом залучення інвестицій, обробляють близько 1 га землі! Зрозуміло, що в якийсь інший спосіб отримати фінансування своєї діяльності їм було би майже неможливо.
По-друге, профіль діяльності господарства також не має значення для застосування розписки. Як заставу за розписками фермери оформляли майбутній урожай зернових культур, овочів, фруктів і ягід, а також продукцію тваринництва — молоко та м’ясо.
Нарешті, аграрна розписка виявилася досить зручною гарантією для кредиторів, а ними можуть бути постачальники пального, насіння, засобів агрохімії, сільгосптехніки, а також банки, переробники тощо. Якщо в 2017 році фермерів фінансували та постачали 11 таких компаній, то минулоріч — уже 53. При цьому 51% всього обсягу фінансування надали фермерам постачальники матеріально-технічних ресурсів, 20% — компанії дистриб’ютори, 18% банки та 9% — трейдери і переробники.
Не турбуйте суддю
Основна причина вельми прохолодного ставлення банків до потреб аграріїв у коштах є побоювання щодо неповернення кредитів у разі дефолту позичальника. В умовах відсутності в Україні повноцінного ринку землі відповісти за зобов’язаннями за кредитом аграрій зможе лише вирощеним урожаєм, який банкіри не вважають за надійну заставу.
Аграрна розписка, яка народилася у Бразилії також за умов «земельного мораторію», розв’язує цю проблему доволі елегантно та прозоро. Розписка, яка оформлюється спеціально підготовленим нотаріусом, забезпечує захист прав кредитора навіть без потреби звернення до суду. Всі розписки під час оформлення реєструються у відкритому реєстрі, за яким кредитор має змогу контролювати виконання фермером своїх боргових зобов’язань.
Крім того, якщо аграрій не виконує свою розписку у визначений термін, кредитор має право ініціювати перед нотаріусом початок процедури примусового виконання. Таку процедуру позасудового вирішення було розроблено спеціально для роботи з аграрними розписками.
На початку цього року в Україні з’явився перший прецедент позасудового примусового виконання за аграрними розписками. Чотири кредитори ініціювали стягнення застави за аграрними розписками на підставі виконавчого напису нотаріуса.
ВАРТО ЗНАТИ!
Нещодавно набув чинності Закон України «Про валюту і валютні операції», який серед іншого забезпечив можливість використання механізму фінансової аграрної розписки за участі іноземного кредитора.
«Безвіз» для розписки
Кажуть, лінивих успіх розслабляє, а діяльних окрилює. Команда проекту «Аграрні розписки в Україні» розробляє плани виведення свого продукту на міжнародний рівень. Експерти прагнуть забезпечити українському фермерові можливість залучати за аграрними розписками фінансування від іноземних кредиторів.
Відповідну бізнес-модель уже розроблено фахівцями проекту, які сподіваються її задіяти вже цієї весни.
Наступним етапом розвитку проекту передбачено розробку моделі для роботи з іноземними кредиторами за товарними аграрними розписками. Вона забезпечує фізичне постачання сільгосппродукції за кордон для погашення зобов’язання аграрія за розпискою. Це рішення відкриє новий етап розвитку українського агроекспорту.
Команда проекту вже розпочинає розробку перспективних планів розвитку аграрних розписок. Як відомо, з відкриттям ринку сільгоспземель на «батьківщині» цього інструмента, в Бразилії, розписка перетворилася на окремий вид цінних паперів, призначений для розширення земельних інвестицій. Така ж перспектива може очікувати аграрні розписки в Україні з припиненням дії мораторію на продаж землі.
Крім того, оцінюючи успіх проекту в Україні, в МФК планують застосувати аграрні розписки в інших країнах.
Думка експертів
Вібке ШЛОМЕР, регіональний директор Міжнародної фінансової корпорації у Європі та Центральній Азії
— Україна має багаті землі та гарний клімат. Але для українських фермерів існує обмежений доступ до фінансування розвитку своїх господарств. Ринок потребує таких інструментів, які полегшують аграріям доступ до кредитів. Одним із них є аграрні розписки, які було запозичено з досвіду Бразилії.
Торік ми бачили значне зростання застосування аграрних розписок в Україні. Ними вже користуються банкіри та постачальники товарно-матеріальних ресурсів для фермерів. Нашою метою є якомога ширше інформування виробників про можливості використання аграрних розписок.
Джейсон ПЕЛЛМАР, керівник регіонального офісу МФК в Україні, Білорусі та Молдові
— Розробляючи проект аграрних розписок, ми думали про українського фермера, тому що цей документ дозволяє використовувати врожай як заставу. Гнучкість аграрної розписки полягає у тому, що вона придатна для застосування всіма фермерами без урахування розміру земельної ділянки. Нещодавно аграрні розписки почали використовувати під посадки часнику та кавунів. Я впевнений, що ці розписки не мають обмежень для застосування.
Цей документ прозорий та безпечний, і в цьому ще одна його перевага. Розписки реєструються в електронному реєстрі, і кредитор може переглянути їх там. Це інструмент захисту прав кредитора. Крім того, це також ефективний механізм позасудового примусового виконання.
Віктор ШУТКЕВИЧ, заступник директора Швейцарського бюро співробітництва в Україні
— Зараз аграрні розписки починають використовувати для підтримки органічного агровиробництва та в молочному бізнесі. За перші два роки роботи проекту було видано аграрних розписок на 1 млрд грн, і цей успіх дався нелегко. Зараз цей показник уже сягає 7 млрд грн. І ми маємо амбітну мету — надати аграріям фінансових ресурсів на 500 млн дол. США. Наш проект адресовано насамперед дрібним фермерам. На мій погляд, дуже важливо те, що він реалізується також на Сході України. Звісно, ризики високі, і ми це розуміємо. Тим не менше, МФК планує поширити проект аграрних розписок на інші країни.
Алла БІНІАШВІЛІ, член правління «ОТР-банку»
— Наш банк одним із перших приєднався до проекту аграрних розписок. Сума фінансування аграріїв нами за допомогою розписок уже перевищила 1 млрд грн. Ми запровадили дуже швидку процедуру розгляду заявки позичальника — протягом одного дня.
Дрібні фермери часто не можуть надавати банкам складні фінансові звіти. Тому ми готові враховувати векселі від них. Дистриб’ютор принесе нам аграрну розписку від фермера, ми проаналізуємо стан його господарства — і сільгоспвиробник отримає від банку кошти. Ми готові розробляти нові фінансові інструменти для аграріїв. Випадків дефолту серед наших позичальників ще не було. З точки зору Нацбанку, це незабезпечені кредити, проте я впевнена в тому, що час працює на нашу користь.
Коли відкриється ринок сільгоспземель, аграрні розписки можна буде використовувати для забезпечення короткотермінового фінансування агропідприємств, а заставу землі — для довготермінового.
Перевагою аграрних розписок є також відсутність потреби звернення до суду у випадку настання дефолту позичальника.
Андрій УДОВИЧЕНКО, керівник агропідприємства «АТП-15339»
— Ми обробляємо на Полтавщині 5 тис. га землі. Наше господарство вирощує озимі пшеницю та ячмінь, ярий ячмінь, жито, кукурудзу. Маємо також 1000 голів ВРХ.
Першу аграрну розписку ми оформили з компанією «Сингента». Торік цю процедуру виконали на 500 га. Це оформлення зайняло тоді два дні, і ми отримали фінансування у сумі 21 млн грн. Хочу зазначити, що для аграріїв потрібно розробити покрокову інструкцію з оформлення необхідних документів. Трейдери не хотіли продавати нашу агропродукцію, поки ми не закриємо всі аграрні розписки. З дилером ми підписали розписку, і тоді отримали насіння та ЗЗР. До речі, саме оформлення розписки в нотаріуса зайняло не більше години. Томі з власного досвіду хочу сказати, що аграрні розписки — це просто.
Сергій ПОНОМАРЬОВ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
