Сьогодні на регіональному рівні сучасне аграрне виробництво являє собою надскладний динамічний комплекс взаємодії різноманітних чинників і процесів внутрішнього і зовнішнього середовища, який у нинішніх умовах розвитку галузі потребує використання аграрієм у своїй роботі різноманітного прогнозного оцінювання, зокрема, в питаннях формування продовольчої безпеки держави, поліпшення ефективності сільськогосподарського виробництва й оптимального формування його техніко-технологічного забезпечення, а також адаптації до кліматичних змін. Тому для сільгоспвиробників важливо знати очікувані показники собівартості виробництва зерна за різних рівнів урожайності.
За проведеними техніко-економічними розрахунками на основі аналізу економіко-кон’юнктурної інформації 2020 року й очікуваних змін цін на ресурси у 2021 році встановлено, що нормативна собівартість вирощування озимої пшениці буде суттєво варіювати залежно від рівня її середньої врожайності, а також виробничих витрат.
У розрахунках взято орієнтовні ціни на матеріально-технічні ресурси та готову продукцію для реалізації станом на 28.08.2020, які визначені за даними досліджень і моніторингу аграрного ринку, зокрема:
- ринкова вартість 1 кг насіння озимої пшениці й озимого ячменю першої генерації — 8,50 грн;
- середньозважена вартість 1 кг паливно-мастильних матеріалів — 28,67 грн;
- середньозважена вартість 1 кг нітроамофоски — 14,2 грн;
- середньозважена вартість 1 кг аміачної селітри — 7,65 грн;
- середня орендна плата за 1 га ріллі в регіоні за паї в грошовій формі виплат становить близько 2000–3000 грн і вище.
З урахуванням нинішньої цінової ситуації на ринку зерна беззбитковим виробництво продукції може бути за умов отримання середньої врожайності озимих зернових культур на рівні не меншому за 4–4,5 т/га, що дозволить покрити основні виробничі витрати й забезпечити відтворення капіталу до 15% норми прибутку.
За нинішніх технологій і ресурсного забезпечення істотне підвищення рівня врожайності зернових культур в області можна здійснити шляхом повноцінного використання резервів сільськогосподарського виробництва, що пов’язані з інтенсифікацією галузі, а саме:
- внесення науково обґрунтованих доз мінеральних добрив;
- застосування інтегрованої системи засобів захисту й регуляторів росту рослин;
- використання перспективних високоврожайних сортів і гібридів;
- дотримання сівозміни й вирощування озимих зернових культур по кращих попередниках.
Застосування оптимальних доз добрив під зернові культури має забезпечити оптимальне живлення рослин, високий урожай зерна, а також підвищення родючості ґрунтів.
Серед чинників підвищення економічної ефективності зернової галузі слід зазначити зниження собівартості виробництва продукції, що можна досягнути використанням комбінованої ґрунтообробної та сучасної збиральної техніки. Це дозволяє заощаджувати паливно-мастильні матеріали, кошти на ремонт, витрати праці, скоротити втрати зерна під час збирання врожаю.
Нормативна собівартість* вирощування 1 т озимих зернових культур у Кіровоградській області за умов 2020 року
Для досягнення максимального збільшення виробництва озимих культур потрібно визначити раціональні нормативи витрат відповідних виробничих ресурсів, необхідні оптимальні витрати на підвищення якості й одержання екологічно чистої продукції. Економічна ефективність виробництва зерна озимих культур як більшості видів аграрної продукції визначається відповідно до вимог чинних економічних законів і ринкової кон’юнктури, що регулюють і безпосередньо формуються під дією виробничих відносин, у межах яких розвиваються різноманітні форми власності й види господарювання.
Таким чином, за нинішніх економічних умов і кон’юнктури ринку забезпечити прибутковість виробництва зернових культур можливо, якщо аграрії чітко дотримуватимуться інтенсивної технології їх вирощування, впроваджуватимуть наукові розробки та економічно обґрунтовані інновації, а також за достатньої фінансової підтримки з боку держави, яку потрібно спрямовувати на формування рівновигідних відносин на ринку та створення еквівалентного ціноутворення.
Юрій КЕРНАСЮК, старший науковий співробітник лабораторії
біоадаптивних технологій в АПВ ІСГС НААН, канд. екон. наук,
експерт-дорадник з питань економіки та управління підприємствами
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу
та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
канд. техн. наук, ст. наук. співробітник, дорадник з питань механізації
сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
