Продуктивність як ключовий чинник розвитку агробізнесу
Агропродовольча система є життєзабезпечувальною сферою для існування й розвитку людства та реально виконує багато інших не менш важливих функцій. Серед них варто окремо зазначити продовольчу безпеку, стабільність постачання сировини іншим секторам економіки, розвиток локальних регіонів і зайнятості населення.
Одним із ключових чинників ефективного розвитку виробничого сектору агропродовольчої системи є продуктивність або вихід продукції з одиниці використаного для цього ресурсу. У багатьох випадках найбільш зрозумілим є оцінювання продуктивності за показником досягнутого рівня середньої врожайності сільськогосподарських культур з 1 га земельних угідь.
Якщо порівняти в динаміці за 2000–2019 рр. середню врожайність сільськогосподарських культур в окремих країнах світу, то можна побачити разючі зміни в продуктивності світових агропродовольчих систем. Для цього аналізу було взято інформацію FAO по кількох групах країн світу, що представляють основні й найвідоміші нам глобальні агропродовольчі системи: європейську, північноамериканську, південноамериканську, ізраїльську та азійсько-тихоокеанську. Кожна із цих систем поєднує науку, інновації та сучасні технології, які дозволяють їм розвиватися випереджальними темпами, формуючи глобальні тренди майбутнього.
Основні показники досягнутого рівня продуктивності розвитку глобальних агропродовольчих систем наведено в табл. 1. Як видно, кожна з перелічених агропродовольчих систем має у своєму складі країни, що стали лідерами в певних напрямах сільськогосподарського виробництва.
Таблиця 1. Продуктивність основних глобальних агропродовольчих систем (ГАПС)
Наприклад, Ізраїль на сьогодні отримує максимально можливу врожайність вирощування кукурудзи на зерно — 23,22 т/га, овочів бобових — 10,96 т/га, а також найвищу молочну продуктивність дійсного стада корів — 13113 кг/голову/рік. Ці досягнення є результатом ефективної співпраці науки й агробізнесу. В Ізраїлі є дві важливі складові успіху сільського господарства — наука й інноваційні компанії, що вкладають в дослідження та розробки досить значні інвестиції. Другий аспект — ефективне використання досить обмежених водних ресурсів і наявність розгалуженої мережі систем крапельного зрошення.
На сучасному етапі ізраїльське сільське господарство вважається одним із найбільш технологічно розвинених і досконалих у світі. У цій країні постійно розробляють та оновлюють нові сорти й гібриди рослин, працюють інноваційні системи зрошення, а також впроваджують сучасні системи автоматизація та роботизації виробництва.
Джерело. Розроблено за даними досліджень і аналізу інформації FAO
Джерело. Розроблено за даними досліджень і аналізу інформації FAO
Другою країною, що не перестає дивувати світ інноваціями в аграрній сфері, є Нідерланди. Тут досягнуто один із найвищих показників середньої врожайності вирощування пшениці 9,38 т/га, а врожайність картоплі становить 42 т/га. Досить успішним і високоефективним є молочне скотарство, де показник продуктивності корів досяг рівня 9154 кг.
Джерело. Розроблено за даними досліджень і аналізу інформації FAO
Джерело. Розроблено за даними досліджень і аналізу інформації FAO
Серед глобальних лідерів окремо виділяється Китай — країна, яка за порівняно короткий проміжок часу змогла завдяки досягненням науки суттєво збільшити продуктивність сільського господарства.
Джерело. Розроблено за даними досліджень і аналізу інформації FAO
Джерело. Розроблено за даними досліджень і аналізу інформації FAO
Довідково. Завдяки інноваційним технологіям у Нідерландах збирають рекордні врожаї томатів, які сягають близько 505,6 т/га. За самими мінімальними підрахунками це майже 20 млн гривень доходу з 1 га. Ці технології передбачають не лише ретельний догляд за рослинами, а й дотримання кількох важливих принципів, що дозволяють значно підвищити врожайність їх вирощування. Передусім, слід звернути уваги на окремі аспекти, які стосуються дотримання умов забезпечення збалансованого мінерального живлення рослин, активного фотосинтезу і своєчасного запилення, що є запорукою доброго врожаю.
Джерело. Розроблено за даними досліджень і аналізу інформації FAO
Джерело. Розроблено за даними досліджень і аналізу інформації FAO
Аналізуючи глобальну продуктивність агробізнесу у світі, можна побачити, що у вирощуванні пшениці лідерами є Ірландія та Нідерланди, у вирощуванні картоплі — Кувейт і США, помідорів — Нідерланди й Бельгія, сої — Туреччина й Італія, ріпаку — Данія та Норвегія, винограду та яблук — відповідно Єгипет і Саудівська Аравія та Нова Зеландія й Швейцарія.
Інновації, що визначатимуть майбутнє агробізнесу
За прогнозами, в наступне десятиліття більша частина господарств у сфері агробізнесу буде застосовувати у своїй роботі інтернет речей і великі дані. Наприклад, уже сьогодні в рослинництві великі дані дозволяють ефективно проводити моніторинг стан полів і підказують фермерам оптимальні строки для сівби, поливу, внесення добрив або захисту рослин. А за допомогою дронів можна своєчасно побачити стан ґрунту і посівів і таким чином визначити, чи достатньо води або добрив на ділянці, чи потребують вони захисту від шкідників.
Другий стратегічний напрям розвитку інновацій у сільському господарстві — максимальна автоматизація й роботизація технологічних процесів. Нині вже нікого не здивувати роботами-доярами на молочних фермах, які ще років 30–40 вважали фантастикою. На часі — безпілотні технічні засоби для обробітку ґрунту й збирання врожаю, а також виконання різноманітних механізованих робіт у теплицях і на тваринницьких фермах.
Широке впровадження зазначених технологій дозволить не лише підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, а й зменшить використання обмежених ресурсів завдяки впровадженню передових технологій точного землеробства. Сучасні роботизовані технології здатні самостійно виконувати трудомісткі сільськогосподарські операції. Перспективність розвитку цього напряму можна пояснити передусім додатковими можливостями, що нині відкриваються перед агробізнесом і пов’язані з останніми досягненнями науки й техніки, такими як роботи, цифрові технології інтернету речей, обробки великих даних і штучного інтелекту, а також застосування безпілотної авіації та дронів.
За допомогою дронів можна своєчасно побачити стан ґрунту і посівів і таким чином визначити, чи достатньо води або добрив на ділянці, чи потребують вони захисту від шкідників.
Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством, ІСГС НААН
