COVID-19 vs агросектор-2020

COVID-19 vs агросектор-2020

/ Експертна думка / Понеділок, 12 жовтня 2020 14:40

На конференції LFM проаналізували вплив пандемії: шанс, виклик чи проблема?

Україні потрібні такі представницькі — за кількістю учасників, за масштабом проблематики й інтелектуальним потенціалом — заходи. Особливо в цей час невизначеності та збою класичних ринкових механізмів як в агросекторі, так і в дотичних до нього галузях. І слід сподіватись, ХІ Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), що відбулася 10 вересня 2020 року, виправдала очікування аграрного загалу.

Недарма цей захід отримав статус агроподії № 1 у Європі. Влаштована асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та агенцією UCABevent зібрала в інноваційному бізнес-парку Terminal Z 350+ представників верхівки менеджменту й провідних спеціалістів агробізнесу. Загалом Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» вже одинадцять років поспіль стає майданчиком, що об’єднує топових агровиробників, представників ресурсних компаній та інноваційних стартапів задля обміну досвідом, презентації передових розробок і нетворкінгу в широкому колі професіоналів.

19 434 29 1

Зазвичай на подібних форумах порушують найактуальніші для аграрної спільноти питання. Цьогоріч наскрізною темою конференції стало питання впливу COVID-19 на аграрний сектор України. Зокрема, експерти, представники бізнесу й управлінських структур аналізували, як змінилися тренди споживацької поведінки, у якому напрямі розвивається ринок праці під час і після карантину, яким чином залучено регулятивні механізми на локальному й глобальному рівнях продовольчого ринку. І до чого, у зв’язку із цим, варто готуватися аграрному бізнесу.

 

Диверсифікуйся або помри

Іван Верлан (партнер McKinsey&Company) та Степан Яшин (асоційований партнер, ко-лідер Агро-Практики в СНД МcKinsey&Company) представили кейс «Зміна споживчих уподобань і їх вплив на АПК».

Фахівці схиляються до стриманого оптимізму: пандемія вельми серйозно вплинула на світову економіку, але галузь споживчих товарів постраждала дещо менше. Це стосується, зокрема, і харчових продуктів. На думку експертів провідної міжнародної консалтингової компанії, довгострокові споживчі тренди пов’язані зі збільшенням онлайн-каналів для реалізації, активним способом життя людей, випереджальним розвитком попиту на органічну та екологічно чисту продукцію.

Взагалі в сегменті виробництва й реалізації харчових продуктів безпосередньому споживачу питання стоїть гостро. Особливо для представників HoReCa. Характерно, що в дискусії щодо векторів змін у споживацькій поведінці питання було поставлено руба: «Диверсифікуйся або помри». І зазначені вище напрями є життєво важливими для потенційного розвитку, вони потребують глибокого предметного аналізу.

Слід урахувати, наприклад, що тренд стосовно розвитку цифрового формату замовлень спостерігався ще раніше, але обмежувальні заходи сприяли значному зростанню цього напряму під час пандемії. І, можливо, це незворотний процес. Адже, незважаючи на часткове чи навіть повне зняття карантину, левова частка онлайн-замовлень зберігається. Також у зв’язку з пандемією на передній план у споживацькій поведінці почали виходити такі чинники, як безпека, турбота про здоров’я та збереження довкілля.

Про тенденцію до споживання здорових харчових продуктів спікери говорили й під час дискусії «Вектори змін у споживацькій поведінці». Також експерти зазначили, що в українців зріс інтерес до вітчизняних продуктів преміумкласу. Тобто, споживачі розсмакували своє — натуральне і якісне. Зокрема, Анна Моозова (співвласник ТМ Vitamin Box) й Андрій Науменко (власник і директор ТОВ «Лубним’ясо» — ТМ Skott Smeat) поділилися успішним досвідом онлайн-торгівлі своєю продукцією.

19 434 29 2

 

Дистанціюйся або…

Суттєво змінюється не лише ринок споживання продуктів агровиробництва, а й сам ринок праці. Причому ці зміни кардинальні й швидкі. Олена Бойченко (директор Human Capital Advisory Services Deloitte) констатувала: «Ми живемо в час парадоксів на тлі величезної невизначеності. А сама пандемія, на погляд експерта, виявилася свого роду революційною машиною часу: ті зміни, які мали б в еволюційному перебігу подій відбутися протягом десятиліть, сталися впродовж кількох тижнів. Унаслідок пандемії COVID-19 світ, про який ми читали в прогнозах (досить сумнівних) на досить далеке майбутнє, раптово став нашою досить сумною реальністю. Але досить лементувати — слід діяти».

Діяти з повним урахуванням того, що сьогодні ми опинилися в новій системі координат, де працюємо, вчимося і розважаємося онлайн. І це на день чи два… І, мабуть, не на рік чи два. Фахівці зазначають, що поточна глибока криза, з якою одночасно стикнулися практично всі бізнеси по всьому світу, спонукає кардинально переглянути традиційні підходи до керування персоналом. Так, нині працівники все більше переходять на дистанційну форму роботи. Проте саме тепер почуття причетності до робочого процесу та робочого колективу виходить на чільне місце. Дослідження, проведене Global Human Capital Trends, переконливо показує: нині глобальним трендом є формування відчуття приналежності серед працівників. Стверджується, що це відчуття є фундаментальною потребою людини, головним чинником глибокої залученості в трудову діяльність. На погляд фахівців воно є навіть важливішим для працівника, ніж відчуття поваги та дружнього комфорту на роботі чи задоволеності тим, як ухвалюють рішення в компанії.

Роботодавці, що поділися своїм баченням питання на конференції, загалом позитивно оцінили реорганізацію офісів, уже перевели й надалі готові переводити частину своїх працівників на віддалену роботу. На їх погляд — ефективність дистанційної роботи працівників не знизилася. Однак погодилися з тим, що в онлайн не завжди перенесеш ефективний нетворкінг, тобто вибудовування довірчих і довгострокових відносин із людьми, дружню співпрацю та взаємодопомогу. Живе спілкування та зустрічі в тому чи іншому форматі все одно дуже важливі й потрібні — як в суто психологічному плані, так і в плані економічної ефективності.

19 434 30 1

 

Регулюйся або…

Проблеми окремо взятого офісу мають глобальний вимір. На прямому зв’язку зі США з учасниками конференції був Роман Шеремета (професор економіки університету Кейс Вестерн Резерв). У рамках свого кейсу «Макроекономічний огляд: фінансові та політичні засади» експерт розповів про вплив пандемії на такі фундаментальні речі, як ВВП, рівень безробіття, інфляцію, фондовий ринок тощо. Зокрема, вже тепер залучено досить жорсткі директивні заходи на рівні окремих країн і економічних союзів. На думку фахівця для боротьби з майбутніми ризиками буде залучено ще більше регулювання економіки, кожен з учасників глобального ринку буде — в прямій чи дещо завуальованій формі — дбати насамперед про свої власні інтереси. Позитивним аспектом змін у свободі світової торгівлі та вільного руху товарів можна вважати шанс на появу національно орієнтованого виробництва на кшталт «Виробляй українське — обирай українське». Відбудуться суттєві зміни і у сфері людських відносин: люди менше ризикуватимуть і довірятимуть, більше заощаджуватимуть життєві ресурси й зберігатимуть соціальну дистанцію.

Також Роман Шеремета досить детально зупинився на структурних змінах ринку праці. Він теж схиляється до тієї думки, що на дистанційну роботу переведуть більшість процесів, бо дослідження показують: люди вдома працюють продуктивніше, ніж в офісі.

 

Реформуйся або…

У таких умовах дуже важливим є забезпечення виважених комплексних реформ у вітчизняному агросекторі. Тарас Висоцький (заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) виступив із кейсом «Ринок землі: наслідки для української економіки». Експерт наголосив, що ринок землі — тільки один із трьох елементів земельної реформи.

19 434 30 2

Так, нині об’єднана територіальна громада є базисом і ключовим елементом реформи, бо вона отримує в розпорядження всі землі та можливість змінення їх призначення. А держава тут має забезпечувати якісний сервіс, виступати об’єктивним арбітром у спірних питаннях. Для прикладу, вже сьогодні на державному рівні надається безоплатна інформація про всі природні ресурси й інфраструктуру.

Іншим фундаментально важливим чинником є земельний моніторинг. Планується, що з 1 липня 2021 року щотижня держава інформуватиме всіх зацікавлених громадян про продаж земель: скільки гектарів, де саме, за якою ціною, які норми з концентрації земельних угідь. Щодо такого дражливого питання, як нормативна грошова оцінки земель сільськогосподарського призначення, то в майбутньому буде можливо в індивідуальному порядку переглянути НГО землі, що має ініціювати територіальна громада. Загалом Тарас Висоцький зазначив, що попри розвиток онлайн-технологій не слід відриватися від землі та людей, які на ній живуть і працюють. Безпосередні комунікації з населенням з усіх питань, що стосується ринку землі й земельної реформи загалом, є нагальним велінням часу.

У фінальній дискусії, що відбулася під девізом «Глобальні кризи — локальні рішення», взяли участь провідні експерти. Зокрема, Алекс Ліссітса (УКАБ, ІМК), Сергій Кравчук (Gals Agro), Євгеній Радовенюк (Grain Alliance), Владислав Чечоткін (ROZETKA), Юрій Косюк (МХП) поділилися своїми думками та баченням того, чим стала пандемія для бізнесу. Звичайно, це глобальна проблема й виклик, але водночас це і шанс, можливості для реформування та розвитку.

 

Перемога буде за кращими

На гостей конференції чекав розіграш цінних призів. Подарунки надали партнери проєкту: NewHolland, Crédit Agricole Bank, Bayer, Horsch. Також у партнерстві з онлайн-виданням AgroPortal.ua відбулося нагородження переможців премії Aгро Champions — найкращих агроспеціалістів України. За звання найефективніших у 10 номінаціях змагалися топменеджери компаній, земельний банк яких перевищує 10 тис. гектарів. Переможці премії Aгро Champions визначалися на основі оцінок Експертної ради. До її складу ввійшли компанії, що спеціалізуються на пошуку й оцінюванні керівників вищої ланки, міжнародні організації, аудиторські компанії, консалтингові та ресурсні компанії, які працюють на аграрному ринку України чи дотичні до нього.

 

Олекса СТЕРНІЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

 12 квітня 2024
Європейський ринок сухого молока вчергове помітно «просів». Це миттєво відобразилось і на вартості українського товару, оскільки саме в Європу з України останнім часом експортується левова частка сухого молока.
Європейський ринок сухого молока вчергове помітно «просів». Це миттєво відобразилось і на вартості українського товару, оскільки саме в Європу з України останнім часом експортується левова частка сухого молока.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Corteva, Inc., глобальна винятково сільськогосподарська компанія, спільно з державним АТ «Ощадбанк» розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, даючи можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії. Наразі за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння соняшнику, кукурудзи та озимого ріпаку преміальної генетики бренду Pioneer®.
Corteva, Inc., глобальна винятково сільськогосподарська компанія, спільно з державним АТ «Ощадбанк» розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, даючи можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії. Наразі за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння ...
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів.
Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 144 тонни живих овець і кіз на суму $158 тис.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 144 тонни живих овець і кіз на суму $158 тис.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
У Харківської області «Агрофірма "Світанок"» виробила першу в Україні органічну горіхову олію, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку: органічний горіховий сад – органічний виробник олії. У ДП «Укрметртестстандарт» проведені необхідні випробування та отримані висновки.
У Харківської області «Агрофірма "Світанок"» виробила першу в Україні органічну горіхову олію, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку: органічний горіховий сад – органічний виробник олії. У ДП «Укрметртестстандарт» проведені необхідні випробування та отримані висновки.
12 квітня 2024
 11 квітня 2024
Через блокування портів, низьку ціну на зерно та високу собівартість вирощування кукурудза для багатьох господарств стала фактично не прибутковою культурою в 2023 році.
Через блокування портів, низьку ціну на зерно та високу собівартість вирощування кукурудза для багатьох господарств стала фактично не прибутковою культурою в 2023 році.
11 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.