Глобальний вимір підтримки агробізнесу
Державна підтримка сьогодні й далі відіграє стратегічно важливу роль у формуванні ефективного механізму інноваційного розвитку глобальних агропродовольчих систем світу. Зокрема, загальний обсяг бюджетної фінансової підтримки сільського господарства тільки в країнах OECD у 2019 році досяг майже 260 млрд доларів США.
Аграрна політика в країнах світу зосереджуються на таких їх напрямах:
• пряма підтримка виробників (PSE), що містить трансфери, які безпосередньо надаються виробникам аграрної продукції й послуг індивідуально;
• підтримка послуг (GSSE), що являє трансфери, які надаються виробникам колективно (тобто послуги, що приносять користь усьому сільському господарству, однак здійснюється вона не на рівні окремих фермерів);
• підтримка споживачів (CSE), що являє трансфери, які надаються споживачам;
• сукупна підтримка (TSE), що являє суму трьох зазначених вище компонентів, скоригована для подвійного підрахунку.
Варто враховувати окремо той факт, що деякі форми підтримки ринкових цін є як у PSE, так і в CSE. Значення цих трансферів додатково аналізується у визначенні їх відносної частки в сільськогосподарській підтримці, в аграрній економіці та в економіці загалом разом з іншими показниками, такими як номінальний коефіцієнт допомоги (NAC) та номінальний коефіцієнт захисту (NPC). Також показник CSE майже завжди є негативним, оскільки трансфери від споживачів через політику підтримки ринкових цін переважають будь-які субсидії від платників податків, які можуть надаватися споживачам.
Таблиця 1. Ранжування країн світу за досягнутим рівнем державної підтримки розвитку агропродовольчих систем
Джерело. Складено за даними OECD (2020), Producer and Consumer Support Estimates, OECD Agriculture statistics (database),
http://dx.doi.org/10.1787/agr-pcse-data-en. Знак мінус означає скорочення підтримки.
Загалом глобальними лідерами з державної підтримки розвитку аграрного сектору економіки є Китай і США. У 2019 році на ці потреби Китай спрямував близько 196,7 млрд доларів США. Досить значну державну підтримку на розвиток сільського господарства і територій спрямовують США — 89,4 млрд доларів США, Японія — 41,7 млрд, Індонезія — 29,4 млрд, Корея — 291,9 млрд, Індія — 10,3 млрд та Росія — 9,3 млрд доларів США. Таким чином, Китай, ЄС і США та Японія є не лише найбільшими світовими економіками, а й глобальними лідерами підтримки агросектору.
Максимальна державна підтримка аграрного сектору з розрахунку на 1 га сільськогосподарських земель 2019 року була в Південній Кореї — 13263,9 дол. США, а також у Японії — 9446,8, у Швейцарії — 4085,2, в Норвегії — 2976,8 та Ізраїлі — 2517,2 дол. США. Водночас найменший рівень державної підтримки аграрної галузі спостерігається в Бразилії — 18,6 дол. США, Україні — 17,1, Південній Африці — 11, Казахстані — 5,6 й Австралії — 4,7 дол. США.
За останні 10 років майже вдвічі збільшили обсяги державної підтримки сільського господарства такі країни, як Південна Африка, Ісландія, Китай, Ізраїль і Нова Зеландія.
Зміна парадигми підтримки — від виробника до споживача
Основна світова тенденція полягає у зміні підходів до надання державної підтримки сільського господарства. Багато країн поступово відмовляються від кількісного надання субсидій у бік покращення ефективності їх використання.
Якщо аналізувати показник зміни частки всього обсягу наданої державної підтримки сільському господарству в структурі валового внутрішнього продукту за останні 20 років, то можна побачити тенденцію її скорочення. Зокрема, у 2000 році у ЄС ця частка становила близько 1% валового внутрішнього продукту, 2010-го — 0,7% і 2019 року — 0,6%. Аналогічно в групі країн, що входять до OECD, теж спостерігається зменшення цього показника (табл. 2).
Таблиця 2. Зміна частки усього обсягу наданої державної підтримки сільському господарству в структурі валового внутрішнього продукту, %
Джерело. Складено за даними OECD (2020), Producer and Consumer Support Estimates, OECD Agriculture statistics (database), http://dx.doi.org/10.1787/agr-pcse-data-en.
Знак мінус означає скорочення підтримки.
З іншого боку, в окремих країнах світу підтримка виробників (PSE) у галузі сільського господарства є досить потужним інструментом. Ця підтримка безпосередньо оцінюється по рівню цін на сільськогосподарську продукцію, обсягу виплат, пов’язаних із проміжним споживанням (знижені ставки ПДВ та акцизи за будівництва, утримання земельних угідь, одержання технічних, бухгалтерських, комерційних, санітарних послуг і навіть навчальних тренінгів для фермерів) і пов’язується з критеріями виходу аграрної продукції (оподаткування площ оброблюваної землі та поголів’я худоби незалежно від фактично отриманих доходів) й інших складових процесу господарської діяльності.
На рис. 1 чітко видно, що в окремих країнах світу рівень підтримки виробників (PSE) досягає 50% і більше від валового доходу фермерських господарств.
Рис. 1. Частка прямої підтримки аграрного виробництва до всіх валових доходів від сільськогосподарської діяльності, %
Джерело. Складено за даними OECD (2020), Producer and Consumer Support Estimates, OECD Agriculture statistics (database),
http://dx.doi.org/10.1787/agr-pcse-data-en. Знак мінус означає скорочення підтримки.
Якщо аналізувати ще один напрям підтримки сільського господарства — підтримка споживачів (Consumer Support Estimate або скорочено CSE), то найбільший її обсяг надається в Індії. Він становить майже 79,8 млрд доларів США, а також у США на суму 26,2 млрд доларів США. З тим варто розуміти, що підтримка споживачів (CSE) полягає в регулюванні цін на продовольчу продукцію. Наприклад, мінімальні ціни на первинну аграрну продукцію підтримують на високому рівні шляхом компенсування видатків переробним підприємствам.
Спеціальна програма підтримки загального забезпечення функціонування аграрного сектору (GSSE) не спрямована на конкретних виробників (фермерів) або споживачів і безпосередньо прямо не впливає на його виручку або витрати споживачів. Однак не можна певною мірою ігнорувати той факт, що саме від цієї підтримки залежить виробництво та споживання агропродовольчої продукції в довгостроковій перспективі. Оцінюється така підтримка за допомогою низки показників. Зокрема, це обсяг фінансування за бюджетні кошти інноваційних технологій у галузі сільського господарства, моніторинг і поширення маркетингової інформації щодо виробництва й продажу аграрної продукції, ветеринарне та фітосанітарне обслуговування фермерських господарств, розвиток інфраструктури (наприклад, іригаційні та дренажні системи, складське господарство і логістика).
Таблиця 3. Загальна підтримка послуг (GSSE), млн доларів США
Джерело. Складено за даними OECD (2020), Producer and Consumer Support Estimates, OECD Agriculture statistics (database), http://dx.doi.org/10.1787/agr-pcse-data-en.
Знак мінус означає скорочення підтримки.
Загалом можна констатувати, що впродовж останніх кількох десятиліть глобальна концепція державної підтримки агропродовольчих систем зазнала суттєвої трансформації. В багатьох країнах світу основна підтримка спрямовується нині на сталий розвиток територій, ланцюги постачання, органічне виробництво продукції й гарантування безпечності харчових продуктів для споживачів. Цей досвід може бути корисним також у реформуванні й удосконаленні в майбутньому вітчизняної системи державної підтримки аграрного сектору економіки.
Юрій КЕРНАСЮК, канд. екон. наук, експерт-дорадник з аудиту,
економіки та управління підприємством, ІСГС НААН
