Про шляхи залучення ресурсів в агросекторі вже вчетверте йшлося під час конференції аналітичного центру «Украгроконсалт» INPUTS-2011, що проходила 16 листопада в столичному Президент-готелі.
Профільне міністерство на заході представляв начальник департаменту економічного розвитку й аграрного ринку Сергій Кваша. Він зазначив, що інвестиції в агрокомплекс повинні приходити не тільки як самостійне фінансування компаніям власних проектів та як залучення приватного іноземного капіталу, але і з активною участю держави.
З його слів, у першому півріччі в Україні спостерігається позитивна динаміка інвестиційних проектів у сільському господарстві: в цілому в аграрний сектор, харчові та переробну промисловість залучено $2,859 млрд. Кваша назвав низку проектів будівництва кількох насіннєвих заводів, фабрики з виробництва печива, молочнотоварного комплексу, свинокомплексу. Водночас, тільки один із них на сьогодні введений у дію - цех з виробництва печива на кондитерській фабриці Крафт Фудз. Ще кілька, що розраховані на більш тривалі строки реалізації, просуваються повільніше через призупинення фінансування.
Продовжуючи тему, голова представництва Міжнародної фінансової корпорації Олена Волошина зазначила, що без належного банківського фінансування інвестицій у проблемний аграрний сектор найближчим часом можна не очікувати. Вона нагадала, що банки сьогодні не фінансують не лише сільське господарство, а й весь реальний сектор. «Грошей немає, відповідно ліквідності також. Зовнішній ринок прямих інвестицій закритий, те ж саме можна сказати і про ринок єврооблігацій, ринок синдикатів. Український суверенний рейтинг оцінюється у 9%. Уявіть собі, скільки в таких умовах становитиме вартість ресурсу для середнього фермера?», - сказала пані Волошина.
На думку голови МФК, основні зусилля державі варто спрямувати на створення умов, у яких фермери зможуть активно працювати, а банки - їх фінансувати, а також на те, щоб ризики в Україні не були надто високими, й наша держава нарешті піднялася із «почесного» 152-го місця рейтингу Doing Business.
Олена Волошина також зауважила, що, на жаль, за розвиток сільського господарства в Україні наразі відповідає лише профільне міністерство. «А потрібно сісти всім разом - і Мінфіну, і Податковій, і Нацагенству з інвестицій - та подумати, що потрібно зробити в країні для того, аби дати аграрію можливість виростити не 50 млн т зерна, а 80 млн т, про які було неодноразово заявлено», - додала вона.
Генеральний директор УкрАгроКонсалт Сергій Феофілов у своєму виступі також вказав на недостатність фінансування українського агросектору, що, відповідно ускладнює його розвиток. Водночас, наразі Україна на світових ринках сільгосппродукції має достатньо серйозних конкурентів. Він озвучив прогноз Украгроконсалту, відповідно до якого у найближчі 10 років в Україні зросте обсяг площ в обробітку, відбуватиметься активне залучення тих земель, що були виведені з обігу в 90-их роках. Відповідно прогнозується, що до 2020 року середній валовий збір становитиме 60-65 млн тонн. Майже такі само тенденції відбуваються у сусідній Росії (виробництво 120-125 млн т зерна).
Водночас пан Феофілов вказав на те, що ринок має кінцеву ємність, на ньому буде дуже багато покупців і продавців. «Однак, я сумніваюсь, що ми досягнемо таких показників. Для цього необхідно лише три речі: гроші, гроші і ще раз гроші», - зауважив він. Так, за оцінками Украгроконсалту, щороку, аби отримати такий урожай, потрібно забезпечити фінансування не тільки процесу виробництва й присутності на світових ринках, але й інвестиції в інфраструктуру, зокрема логістику та потужності для зберігання зерна.
«У будь-якому разі потрібні великі капіталовкладення в інфраструктурні проекти. Це, перш за все, зберігання. Спостерігаємо постійне перевищення обсягів урожаю над потужностями зі зберігання. Ми прогнозуємо великі інвестиції у будівництво перевалочних потужностей… І тільки при виконанні цих умов можливо буде здійснення цілей інвестиційних проектів. Тут дуже важко обійтися демонстраційними проектами. На сьогодні потрібен системний підхід та державна підтримка», - відзначив він.
За підсумками поточного року кредитування аграрного сектору буде на рівні 210 млрд грн. Оцінка УкрАгроКонсалту стосовно валового збору становить 47 млн т. І навіть при такому показнику Україна може мати значний влив на світові ринки.
Загалом експортний потенціал держави ми оцінюємо в поточному сезоні на рівні 22-23 млн т. Але, на жаль, за 4-5 місяців поточного сезону. Український експорт становив трохи більше 7 млн тонн.
Сергій Феофілов також вказав на те, що фінансування виробництва за рахунок власних коштів можливо на зростаючому ринку за рахунок прибутку, який отримує фермер. Проте наразі ринок падаючий, тобто прибутковість, а значить джерела, які мають фермери для фінансування виробництва, у найближчі півроку-рік будуть меншими, ніж це було в 2010-2011 роках.
Він також зупинився на питаннях ринку землі, запровадження якого очікується найближчим часом. Так, гени директор компанії зауважив, що нині орендні платежі мають тенденцію до зростання, причому виробники прагнуть укладати середньострокові і довгострокові договори. «Звичайно, на найближчі 2-3 роки потрібно зберегти ту виробничу структуру, що склалась на основі оренди землі. Тобто той ринок землі, що відкривається, повинен працювати за принципом «не нашкодь», за таких умов ми маємо можливість виробляти 45-50 млн т», - зауважив пан Феофілов, додавши, що за останній час ринок поступу прав на оренду землі значно оживився.
Стосовно перспектив врожаю озимих 2012 року, Сергій Феофілов підкреслив, що стан озимих під урожай 2012 року значно гірший, ніж очікувалося раніше. Більш точні прогнози можливі не раніше березня-квітня наступного року.
Своїми думками про сучасний розвиток агросектору поділилися також доктор економічних наук Олена Шубравська з Інституту економіки та прогнозування НААНУ, експерти Олександр Скубенко з інвесткомпанії Фенікс Капітал, «УкрАгроКонсалт» Богдан Хом'як, а також Наталія Ковальчук з Антимонопольного комітету України.
Під час круглого столу, присвяченого земельній реформі, з вичерпною інформацією виступив член Комітету Верховної Ради України з питань агарної політики та земельних відносин, автор проектів законів і постанов з питань реформування земельних відносин, народний депутат України Григорій Смітюх. В обговоренні взяли учать голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Віталій Львов, Олександр Ковалів з Інституту агроекології та природокористування НААН, а також Руслана Музичко з юридичної компанії «Александров та Партнери».
Оцінку тенденціям ринку матеріально-технічних ресурсів провели Борис Тимофєєв із компанії Байєр КропСайєнс, голова Насіннєвої асоціації України Валерій Хаджиматов, представник Головної державної інспекції захисту рослин Оксана Орлова, начальник відділу агрометеорології Тетяна Адаменко, а також Андрій Кім з УкрАгроКонсалту.
Остання сесія конференції була присвячена обговоренню переваг та недоліків для аграріїв створення зони вільної торгівлі з ЄС, під час якої виступили представник Союзхарчопром Олег Юхновський, голова Асоціації «Укроліяпром»Степан Капшук, голова Федерації органічного руху України Євген Милованов, голова корпорації «Укрвинпром» Володимир Кучеренко.
