На думку Світового Банку, який також підтримує сільськогосподарське зростання Румунії, країна може повернутися на світовий зерновий ринок завдяки раціональному розподілу бюджету, крім того, ця галузь є чудовим напрямом для інвестицій. Це підтверджує особлива увага збоку таких великих зернотрейдерів, як Alfred Toepfer і Cargill.
Найбільшу частку у сільському господарстві Румунії займає зерновий сектор - близько 62%, що зумовлено, по-перше, відмінними грунтами для цих культур (у Румунії є широкий діапазон типів грунту з високим теоретичним потенціалом, понад 60% її орних земель високо- і середньородючі), по-друге, внутрішнім попитом на сільгосппродукцію.
Крім того, аграрний сектор Румунії є однією із базових галузей національної економіки, що має велике соціально-економічне значення. Загальна площа сільськогосподарських угідь Румунії становить 61,7% території країни (визначення сільських районів за методикою Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (OECD), згідно з якою сільськими районами є райони, щільність населення яких менше 150 жителів на кв. км - авт.). При цьому на орну землю припадає 63,9% усіх сільгоспугідь, за даними румунського інформаційного центру в Брюсселі. Хоча, варто зазначити, протягом останнього десятиліття у Румунії відбулось зменшення орних земель – на сьогодні загальна частка становить 8,4-8,6 млн га орних земель, а не 9,5 млн га, як раніше. Адже у кожній провінції зникло понад 1000 га орних угідь, що були використані під різноманітні будівельні проекти.
Наразі у Румунії більшість сільськогосподарських земель (96%) знаходиться у володінні приватного сектора. Таким чином, основною проблемою стало існування великої кількості нетоварних і низькотоварних селянських господарств, що характеризуються малими розмірами (1,72 і 3,3 га відповідно), надмірно розкиданими ділянками, невеликими фінансовими ресурсами та малим ступенем механізації сільгоспвиробництва. На малоземельних власників припадає 66,5% орних земель країни. Ці дрібні господарства не здатні вкладати гроші, удобрювати грунт, використовувати зрошувальні системи і застосовувати сучасні технології. Як наслідок, продуктивність не зросла, а вигідні ринкові відносини ще потрібно налагодити. А через обсяги неврахованого зерна чиновники не в змозі дати точну цифру загального врожаю у країні.
Адже більшість невеликих ферм має лише мінімальні контакти з ринками, більшість яких обмежуються місцевими ринками, прямими продажами з господарств. Така подвійність структури господарств є важливим питанням для політики міністерства.
Суть політики в цій сфері полягає у перетворенні невеликих сімейних ферм у товарні за допомогою концентрації землі та об'єднання коштів, аби таким чином, підвищити ефективність виробництва. Політика міністерства сприяє групам виробників, намічаючи цілі в галузі сільського розвитку. Саме з цієї причини уряд через профільне міністерство сприяє переходу низькотоварних господарств у товарні, проводячи з цією метою Реформу земельної власності і заохочуючи перехід присадибних господарств у товарні. Цей процес передбачає встановлення законодавчих рамок для надання щорічних дотацій. Зокрема, профільне міністерство має намір підтримати групи виробників і асоціацію фермерів за допомогою Національної програми розвитку села на 2007-2013 рр.
Показники урожаю 2011-2012 та новий прогноз
Зі слів Валерія Табара, міністра сільського господарства Румунії, сезон 2001-2012 років був для Румунії сприятливим завдяки погоді та своєчасному фінансуванню. Насправді, за зерновим виробництвом, це був кращий сільськогосподарський сезон у Румунії з 2004 року.
За оцінками УкрАгроКонсалт, урожай зернових у країні в 2011-2012 становив 18, 7 млн т, що на 15% більше, ніж у минулому 2010-2011 сезоні.
Зокрема, зростання виробництва відбулося завдяки збільшенню врожаю кукурудзи і пшениці. Крім того, значну роль при цьому відіграла зміна структури площ під зерновими.
Дійсно, виробництво пшениці в Румунії протягом останніх років стабільно зростало, починаючи з 5,2 млн т у 2009 р. Це відбувалося попри те, що країна скоротила посівну площу пшениці до 1,9 млн га проти 2,05 млн га у 2010 р. Скорочення посівних площ під пшеницею у сезоні 2010-2011 рр. було викликано, насамперед, несприятливими погодними умовами - сильні зливи затримали посівну і тривали до листопада.
Крім того, завдяки збільшенню площ під кукурудзою значно збільшилось і виробництво кукурудзи у порівняні з минулим сезоном (+ 1,98 млн т) до 10,098 млн т, що трохи менше офіційного прогнозу, озвученого В. Табара, на рівні 11,4 млн т.
Таким чином, Румунія стала однією з країн ЄС, яка досягла успіху в виробництві кукурудзи у 2011 році. За даними комітету ЄС із зернової торгівлі (Cocereal), серед країн-членів ЄС більший урожай був зібраний лише у Франції (15,9 млн т).
Збільшення площ під кукурудзою, безумовно, пов’язане з підвищенням прибутку від цієї культури: фермери отримують близько 1000 румунських лей (230 євро) з 1 га пшениці і майже вдвічі більше (460 євро) з 1 га кукурудзи та соняшнику - такі дані наводить румунський щотижневик Capital,- які включають в себе прямі платежі від ЄС та уряду (124 євро) і «дизельну» субсидію, що надається місцевою владою. Ці розрахунки ґрунтуються на основних показниках урожаю минулого року, які були одними з найвищих за минуле десятиліття.
У великих господарствах урожайність набагато (майже вдвічі) вища, ніж у середньому по країні, але і їхні витрати на матеріально-технічні ресурси також відповідно вищі. Однак вирощування кукурудзи є вигідним із погляду помірності витрат, оскільки технологія обробітку кукурудзи проста, а рівень механізації на дрібних ділянках низький.
У 2012-2013 роках, за оцінками УкрАгроКонсалт, прогнозується тенденція до зростання площ під кукурудзою у зв'язку з тим, що є втрати озимих зернових, які будуть, швидше за все, пересіяні кукурудзою. Крім того, інтерес фермерів до цієї культури будуть «підігрівати» минулорічні високі ціни. Звісно, наразі у фермерів залишається два шляхи використання засіяних восени площ, на яких втратили озимину: або засіяти більше кукурудзи і соняшнику, або ярого ріпаку.
Згідно з точними даними щодо площ угідь, засіяних у Румунії минулої осені, площа під озимою пшеницею значно скоротилася - орієнтовно до 1,7 млн га, тоді як зазвичай цією культурою засівалось 2-2,1 млн га. Варто зазначити, що близько 90% вирощуваної у Румунії пшениці становить озима. А тому від останньої залежить і урожай.
У зв'язку з низькими температурами в січні-лютому 2012 року стан озимих викликав занепокоєння щодо перспективи майбутнього врожаю. Зокрема, від несприятливих агрокліматичних умов під час нинішньої зими постраждав в основному ріпак. Стан озимої пшениці загалом по країні оцінюється як хороший. Однак оскільки останнім часом спостерігається тенденція до збільшення площ під кукурудзою, яка належить до ярих, зрозуміло, що частка ярих культур переважатиме у структурі площ під зерновими.
Одним із чинників зростання урожайності зерна в Румунії є збільшення зрошувальних площ. Зокрема, румунський уряд підтримує будівництво каналу Сірет-Бараган, який зможе окропити самопливом значну частину південної Румунії.
Щодо меліорації земель, то через ґрунтово-кліматичні умови Румунії система зрошення і осушення покриває майже 30% її орних земель. Разом з тим, площі під ефективним зрошуванням становлять тільки 14,4% від загальної, що спричинене або браком обладнання, або його застарілим станом. Останнє часто тягне за собою високі експлуатаційні витрати. Хоча протягом минулих років Міністерство сільського господарства просувало фінансову підтримку за допомогою державних кредитів фермерам і асоціаціям на модернізацію зрошувальної системи.
За попередніми офіційними оцінками, близько 80% урожаю пшениці цього року припадає на продовольчі сорти. Залишається під сумнівом якість цього урожаю, оскільки основні виробники зерна - дрібні господарства, які, зокрема, не мають належних умов для зберігання.
Огляд ринку
Гуртові ціни на пшеницю і кукурудзу в Румунії трохи знизилися, але це мінімальне зниження, ймовірно, стало результатом ослаблення місцевої валюти на тлі стабільних номінальних цін. Продовольчу пшеницю можна купити за 184 євро/т, тоді як ціна на кукурудзу становить 176 євро/т. Різниця з експортними цінами на базисі FOB-Констанца залишається значною, понад 20 євро/т для пшениці і кукурудзи.
*Minister of Agriculture and Rural Development
Крім цього, митниця порту Констанци повідомляє, що експортна ціна на кукурудзу на базисі FOB зросла до USD 275 за тонну проти USD 246 тижнем раніше. Ціна на базисі FOB у Констанци поступово знижувалася з початку року до початку березня.
Експорт із Румунії
Інтерес до Румунії підігрівається в основному її експортним потенціалом. При внутрішньому споживанні на рівні близько 11,7 млн т і виробництві понад 18,7 млн т (за даними УкрАгроКонсалту), експортний потенціал країни чималий. Збільшується виробництво разом з регіональними ринковими факторами, що вказує на зростаючий потенціал щодо експорту зернових (особливо пшениці і кукурудзи).
Незважаючи на те, що складно конкурувати з іншими Причорноморськими країнами, такими як Росія і Україна, експорт зерна з Румунії демонстрував відмінну динаміку на початку 2011-2012 маркетингового року.
Активні темпи експорту в поточному сезоні дозволили Румунії експортувати близько 65%, прогнозованого УАК експортного потенціалу за сезон.
За заявами міністра сільського господарства Валерія Табара, у поточному ринковому році Румунія могла б експортувати 5 млн т кукурудзи і 4 млн т пшениці. Попри активні темпи експорту на початку сезону, ці оцінки видаються досить оптимістичними, принаймні, щодо нетто-експорту (експорт мінус імпорт). За приблизними прогнозами УкрАгроКонсалту, у поточному сезоні може бути експортовано 1,8 млн т пшениці та 2,7 млн т кукурудзи.
Таким чином, як прогнозував УкрАгроКонсалт, завищені офіційні прогнози експорту зернових із Румунії у поточному сезоні поки не підтверджуються відвантаженнями зерна з країни за перші 6 місяців сезону.
Від редакції:
Румунія, як і Україна, належить до Причорноморського ринку. Хоча досі конкретно ніхто не розглядав ці дві країни як конкурентів, зокрема, у ролі зернових гравців. Більше розмов про Україну та Росію, остання, до речі, торік зібрала урожай зернових в 1,7 разу більше, ніж Україна, тобто 92 млн т. Більші показники щодо експорту.
Власне, наприкінці минулого року в українського уряду виникла ідея створення тристороннього причорноморського зернового пулу (Україна, Росія та Казахстан), куди згодом можливо долучаться такі країни, як Румунія, Болгарія, можливо, навіть Туреччина. Експерти категорично проти такої ідеї, вважаючи, що таке об’єднання зруйнує експортний потенціал України.
До речі, Україна у 2012-2013 МР може отримати дуже хороші перспективи для збільшення експорту зернових, адже ціни на пшеницю на світових ринках зростають. Хоча досі неоднозначні прогнози щодо урожаю.
