Ріпак - стратегічна культура

Вітчизняне виробництво
За обсягами виробництва олійних культур в Україні ріпак поступається соняшнику та соєвим бобам. Дані Держкомстату України свідчать, що площі збирання ріпаку у 2011 році становили 833 тис. га, або на 3% менше попереднього року. Урожай був зібраний в обсязі 1,44 млн т. Середня урожайність становила 17,3 ц/га. Таким чином, торік незважаючи на підвищення урожайності порівняно з 2010 роком на 0,3 ц/га, загальне виробництво цього насіння зменшилося більше ніж на 2%.

В Україні домінує виробництво озимого ріпаку. Його частка у структурі площ до збирання у 2011 році становила 91%. Урожайність озимого ріпаку дорівнювала 17,4 ц/га, тоді як ярого (кольза) знаходилася на рівні 15,6 ц/га. До найбільших регіонів-виробників озимого ріпаку належать Одеська (204 тис. т), Хмельницька (157 тис. т), Вінницька (128 тис. т) області; ярого – Чернігівська (18,6 тис. т) та Сумська (17,9 тис. т).

Динаміка виробництва ріпаку в Україні

Джерело: Держкомстат України

Основні обсяги виробництва ріпаку зосереджено в сільськогосподарських підприємствах. Так, за підсумками минулого року у великих та середніх господарствах було зібрано майже 81% загального врожаю. Для порівняння: частка фермерських господарств становила 16%, населення - 3%.

Світове виробництво
За обсягами світового виробництва ріпак поступається лише сої. За даними Міністерства сільського господарства США (USDA) виробництво олійних культур у світі за попередніми підсумками 2011-2012 маркетингового року становить 437 млн т, з яких на соєві боби припадає 54%, на ріпак - 14%.

Третій сезон поспіль виробництво ріпаку коливається у діапазоні від 60 до 61 млн т. У 2011-2012 МР відбулося незначне зменшення виробництва ріпаку порівняно з попереднім сезоном. Обсяги виробництва цього насіння становили 60,4 млн т, що менше порівняно з минулорічним сезоном на 140 тис. т. Позначилося на врожаю скорочення площі під культурою. Так, площа вирощування ріпаку у світі становить 33,1 млн га, що на півмільйона гектарів менше попереднього рівня. Урожайність при цьому залишилася на рівні 1,8 т/га.

Динаміка світового виробництва ріпаку

Джерело: USDA

Найбільшими виробниками ріпаку є країни Європейського Союзу. У поточному маркетинговому сезоні ці країни виробили 19,1 млн т насіння, що становило майже третину світового врожаю. Проте обсяг отриманого врожаю виявився меншим за показник 2010-2011 МР на 8% та є найнижчим за останні три роки. Негативний вплив на врожай мала весняна посуха, а також тривалі літні зливи під час збиральної кампанії.

Структура світового виробництва ріпаку у 2011-2012 МР

Джерело: USDA

До провідних виробників ріпаку, окрім ЄС, належать Канада, з обсягом виробництва ріпаку на рівні 14,2 млн т, Китай (13 млн т) та Індія (6,5 млн т), які одночасно є найбільшими споживачами цього насіння.

Споживання та торгівля
За інформацією USDA, світове споживання ріпаку вже другий сезон поспіль перевищує його виробництво. Високий рівень споживання є наслідком зростання чисельності населення у світі та відповідно підвищеним попитом на продовольство та енергоресурси. У новому сезоні попит на це насіння становив понад 62 млн т, що майже на третину перевищує середньорічний показник за останні 10 років. Збільшення споживання впливає на зменшення запасів насіння. На кінець поточного сезону вони очікуються у межах 4,2 млн т, що на 35% менше минулорічного.

Динаміка світового споживання ріпаку

Джерело: USDA

Скорочення обсягів виробництва пожвавило світову торгівлю. Експорт ріпаку досяг 12 млн т, що на 11% більше порівняно з минулим роком. Найбільшим експортером цього насіння є Канада, яка в поточному сезоні продала на зовнішніх ринках 8,4 млн т, що становить 59% внутрішнього виробництва та 70% світової торгівлі.

Упродовж перших чотирьох місяців 2012 року на світових товарних біржах спостерігалося зростання цін на ріпак. Якщо у січні на Гамбурзькій біржі ціна з базисом поставки СІF становила $594 за тонну, то у квітні зросла до $657/т. Загалом середні світові ціни 2011-2012 МР поступалися цінам попереднього сезону на 6%.

Цінова ситуація
Основними перевагами ріпаку порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами є стабільний попит на нього, підкріплений високими закупівельними цінами. Якщо на початку 2011-2012 МР майже на всі види зерна спостерігалося значне зниження цін, то цього не відбулося з ріпаком. У жовтні-листопаді продовольчий ріпак коштував у середньому 4,4 тис. грн/т, технічний – 4,3 тис. грн/т, що значно дорожче відповідного періоду минулого року. До того ж, упродовж поточного сезону ціни на ріпак не опускалися нижче 4000 грн/т.

За оперативною інформацією Мінагропроду про рівень середньозважених закупівельних цін, станом на 1 червня 2012 року ріпак коштував 4,4 тис. грн/т, тоді як мінімальною була ціна 4,25, а максимальною - 4,7 тис. грн/т. При цьому більш дешевим насіння було в Кіровоградській області, дорожчим – у Херсонській. Порівняно з квітнем поточного року ріпак подорожчав на 1%.

За підсумками минулого року сільськогосподарські підприємства - виробники ріпаку отримали понад 1 млрд грн прибутку, що забезпечило рентабельність на рівні 32%. Це один із найвищих показників порівняно із зерновими та окремими олійними культурами. Для порівняння: рентабельність зернових та зернобобових культур становила 25%. Одним із факторів досягнення такого результату стала сприятлива цінова ситуація на ринку.

Перспективи
За попередніми прогнозами виробництво ріпаку в Україні продовжуватиме зменшуватися. Цьому сприяли значні втрати площ культури під час зимівлі. Очікується, що площа до збирання ріпаку становитиме близько 580 тис. га, а прогнозна урожайність 17 ц/га. Таким чином, валове виробництво ріпаку дорівнюватиме 986 тис. т, або майже на третину менше торішнього врожаю. Проте обсяг виробництва не вплине на його споживання. Як і в попередні роки більшість врожаю буде реалізовано на зовнішніх ринках.

За прогнозами USDA, у 2012-2013 МР виробництво ріпаку становитиме 60,4 млн т, що на рівні нинішнього сезону. Прогнозується зростання обсягів виробництва цього насіння у Канаді на 9%, Індії – на 3%, тоді як у Китаї залишиться на сталому рівні, а у країнах ЄС зменшиться на 6%. Зростання цін на енергоносії та продовольство вивело ріпак на провідне місце серед сільськогосподарських культур, які є сировиною для виробництва біоенергетичних ресурсів, зокрема біодизелю та продуктів харчування. Ріпакова олія посідає одне з провідних місць у світі. Очікується, що обсяги світового використання ріпаку хоча й зменшаться порівняно з поточним сезоном, залишатимуться на високому рівні. Так, світове споживання оцінюють на рівні 61,5 млн т. При цьому залишки на кінець 2012-2013 МР досягнуть 2,9 млн т, що майже на 31% менше попереднього рівня.

Обсяги світової торгівлі, як і виробництва прогнозуються на рівні нинішнього сезону. Особливих змін серед постачальників та споживачів на зовнішніх ринках ріпаку не відбудеться. Головним експортером залишиться Канада, а найбільшими імпортерами - країни ЄС-27, Японія та Китай. При цьому очікується збільшення Китаєм зовнішніх закупівель ріпаку з 1,8 млн т у нинішньому сезоні до 2,1 у новому. Україна може скористатися ситуацією на світовому ринку та експортувати вирощений урожай. Враховуючи реалізацію у поточному сезоні на зовнішньому ринку до 95% валового виробництва ріпаку, в новому сезоні експортний фонд оцінюється на рівні 900 тис. т.

Експорт ріпаку зумовлений відсутністю можливостей його переробки. Потужності вітчизняних олієжирових комбінатів оцінюються на рівні 11 млн т на рік. Проте технології більшості переробних підприємств не мають можливості переробляти ріпак. До того ж, переробники традиційно віддають перевагу соняшнику, адже збут олії та шроту краще налагоджений у середині країни та за її межами. З іншого боку, виробництво біодизелю не набуло поширення в Україні. Масштабне промислове виробництво біодизелю з ріпакової олії можливе за умови залучення інвестицій у будівництво переробних потужностей, формування гарантованого сировинного забезпечення, що передбачає як розширення посівних площ, так і досягнення стабільно високої урожайності ріпаку.

Природно-кліматичні умови більшості регіонів України відповідають вимогам ріпаку. Ця рослина є цінним попередником, особливо для зернових культур; захищає ґрунт від надмірних опадів, перегріву в спекотну погоду. На відміну від соняшнику, ріпак не висушує ґрунт, покращує його агрофізичні властивості і фітосанітарний стан. Заорювання пожнивних решток культури рівноцінне внесенню 15-20 т/га органічних добрив і може збільшувати урожайність зернових на 5-10 ц/га. Приорювання кореневої системи, стерні і подрібненої соломи збагачує ґрунт азотом в обсязі 60-65 кг/га, фосфором - 32-36 кг/га, калієм - 55-60 кг/га.

Ріпак - цінна кормова культура, яка використовується для виробництва зеленого корму, вітамінного борошна, шроту, макухи тощо. Трав’яне борошно з ріпаку містить 18-20% білка, 38% шроту (макуха), загальна енергетична цінність 100 кг шроту становить 90 корм. од. Для покращення кормовиробництва сільськогосподарським підприємствам рекомендується розміщувати озимі пожнивні і проміжні посіви ріпаку практично в усіх видах сівозмін. Це дасть змогу отримати урожай 220-260 ц, або 32-34 ц корм. од. і 5-5,2 ц перетравного протеїну з одного гектара. Зміна традиційних горохо-вівсяних, вико-вівсяних та інших сумішей зеленого конвеєра проміжними посівами хрестоцвітих культур дозволить зменшити використання гороху, вівса, вики, кукурудзи тощо.

Враховуючи наукові рекомендації та особливості реформування земельних відносин, ця культура може в перспективі вирощуватись на площі понад 2 млн га. Товарні посіви ріпаку можуть повертатися на третій-четвертий роки, враховуючи спеціалізацію і напрями діяльності господарства, особливості земель та родючість ґрунтів. Крім того, врожайність ріпаку залежить від матеріально-технічного забезпечення господарств та вміння використовувати біологічні властивості цієї культури. Відтак, потенційні можливості України з вирощування ріпаку становлять 5-6 млн т при середній урожайності 25-28 ц/га. Цього достатньо для забезпечення вітчизняних переробних потужностей та формування експортного потенціалу.