Стан галузі
Минулого року вітчизняне молочне скотарство вперше за досить тривалий період демонструвало позитивні зрушення. Обсяги виробництва молока в усіх категоріях господарств досягли 11,4 млн т, що 2,6 % перевищило показник попереднього року. При цьому господарства населення утримали виробництво молока на рівні 2011 року (8,8 млн т), а сільськогосподарські підприємства збільшили загальні надої майже на 13 %. Позитивні тенденції за обсягами виробництва молока спостерігалися в усіх регіонах України окрім Автономної Республіки Крим (-7,5 %), Кіровоградської (-6,7 %), Львівської (-1,4 %) та Хмельницької (-0,6 %) областей. Більшими темпами нарощували молочне виробництво Тернопільська (+9,9 %), Харківська (+8,6 %) та Київська (+8,5 %) області.
Збільшення виробництва молока відбулося завдяки зростанню продуктивності корів. Разом з тим, поголів’я дійного стада зменшувалося. На 1 січня 2013 року чисельність корів в агроформуваннях України становила 575 тис. голів, що на 8,5 тис. менше попереднього року; в господарствах населення корів поменшало на 19,4 тис. голів до 1,98 млн голів. Таким чином, у господарствах населення утримується майже 77 % загального поголів’я корів та виробляється така ж частка молока. Тож вплив одноосібників на показники вітчизняної молочної галузі залишається домінуючими.
Динаміка виробництва молока в Україні
Джерело: Держстат України (за 2005–2012 р. р.), 2013 рік
За підсумками 9 місяців нинішнього року в молочному скотарстві спостерігається ситуація подібна до минулорічної. Станом на 1 жовтня при загальному зменшенні поголів’я корів на 20,6 тис. голів, виробництво молока збільшилося на 72,9 тис. т. Переробні підприємства придбали 3,5 млн т молока, що майже на 4 % менше відповідного періоду минулого року. Частка господарств населення у забезпеченні молочною сировиною переробників становить 40 % проти 44 % роком раніше. На це вплинуло підвищення рівня товарності молочної сировини, виробленої сільськогосподарськими підприємствами. Якщо домогосподарства продають близько п’ятої частини виробленого молока, то агроформування - понад 89%. Нарощування обсягів виробництва молока вдалося досягти за рахунок виваженої державної політики в молочному скотарстві, зокрема фінансової підтримки домогосподарств населення.
Державна підтримка
У 2012 році на підтримку тваринництва виділено з державного бюджету 634 млн грн. Завдяки цьому побудовано 68 та реконструйовано 202 тваринницьких комплекси з виробництва молока та вдалося закріпити тенденцію нарощування поголів’я худоби. Одним із дієвих засобів підтримки галузі торік стала державна бюджетна дотація за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби в господарствах населення. Це сприяло нарощенню поголів’я великої рогатої худоби, яке триває й донині. До того ж, програма покликана стимулювати одноосібників до розширеного ведення власних господарств.
Учасниками програми стали домогосподарства населення, які утримують телят віком від 3 до 15 місяців. Бюджетна дотація виплачувалася й у 2013 році в розмірі 1000 грн, окремими частками залежно від віку молодняку худоби. На момент першого подання документів спеціальна бюджетна дотація нараховується за молодняк худоби віком від 3 до 6 місяців в розмірі 250 грн за 1 гол, 6–9 місяців - 500 грн, 9–12–750 грн, 12–15 місяців - 1000 грн/гол. У подальшому дотація за молодняк худоби виплачувалася у розмірі 250 грн через кожні три місяці його утримання по досягненні 15-місячного віку.
Виплати дотацій на збереження та утримання молодняку великої рогатої худоби сприяють не тільки збільшенню чисельності дійних корів у одноосібників, а стимулювали започаткування власної справи на основі своїх господарств. Нарощення обсягів виробництва молока підштовхувало до пошуку нових можливостей збуту продукції, зокрема шляхом кооперації, що дозволяє сільському населенню отримувати більші доходи та одночасно розвивати молочну галузь держави. У 2012 році майже 340 тис. осіб отримали 305 млн грн бюджетної дотації за утримання та збереження ними 509 тис. гол молодняку великої рогатої худоби. До кращих регіонів за результатами виконання програми належали Вінницька, Івано-Франківська та Волинська області.
Світові тенденції
За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), у 2013 році світове виробництво молока та молокопродукції в перерахунку на молоко досягне майже 784 млн т, що на 2 % перевищить попередній рік. При цьому країни, що розвиваються, нарощуватимуть виробництво вищими темпами порівняно з розвиненими.
Динаміка виробництва молока в світі
Джерело: FAO, 2013 рік
Передбачається, що лідерами за зростанням виробництва стануть Азія, Південна Америка. У поточному році виробництво молочної продукції у Індії очікується близько 139 млн т, що на 4 % перевищить торішні показники; у Китаї виробництво досягне 46,7 млн т (+6 % до минулого року). Спільно країни Азії збільшать світові молочні надої на 12 млн т, що становить дві третини загального зростання. Окрім цього, підвищення виробництва у Бразилії, Пакистані досягло 3 %, у США, Російській Федерації - в межах 1%.
Разом зі збільшенням світового виробництва підвищиться торговельна активність. Продаж на зовнішніх ринках молочної продукції у 2013 році становитиме майже 55 млн т, що на 2 % більше минулого року. Обумовлено це підвищеним попитом країн Азії. Найбільшими постачальниками молочної продукції на світові ринки залишаться країни Океанії. У 2013 році Австралія та Нова Зеландія експортують майже 22 млн т продукції, що на 5 % перевищить попередній рівень. Зростання активності в торгівлі пов’язують зі збільшенням експорту з США та великих поставках на зовнішні ринки країн ЄС. У 2013 році ці країни сумарно експортують 17,5 млн т молочної продукції, що досягає третини світової торгівлі.
Упродовж січня-жовтня поточного року відбулося підвищення цін на основних товарних ринках. У країнах Океанії за цей період масло подорожчало на $750–900/т до $3,8–4,5 тис./т, сир Чедер - на $300–500 до $4,3–4,5 тис./т, сухе знежирене молоко - на $1100 до $4,4–4,7 тис./т (на умовах FOB). На ринках країн Європейського Союзу у кінці жовтня масло продавали по $5,4–5,9 тис./т (+$1,1–1,3 тис.), сухе знежирене молоко - $3,9–4,5 тис./т (+$500–900).
Структура світового виробництва молока та молочної продукції у 2013 році
Джерело: FAO, 2013 рік
Враховуючи виробництво в останні роки понад 11 млн т молока, Україна займає 11 місце в світовому рейтингу виробників молока (1,5 %). Однією з причин цього є невідповідність стандартів якості сировини для виробництва молочної продукції. При характеристиці молочної сировини класу екстра в країнах ЄС за кількістю соматичних клітин ≤ 300 тис./см3, бактеріальному осіменінню ≤ 30 тис./см3, в Україні відповідні показники становлять ≤ 400 тис./см3 та ≤ 100 тис./ см3. Тож виникає потреба у приведенні відповідності вітчизняних стандартів якості молока до світових.
Цінова ситуація
Одним із факторів стабільного розвитку галузі молочного скотарства є сприятлива цінова ситуація. Торік уряд затвердив мінімально допустимий рівень цін на молоко. Відповідно до постанови № 807 від 22 серпня 2012 року найнижча ціна на молоко повинна бути не нижче 2200 грн/т (без урахування ПДВ).
За інформацією Мінагрополітики, станом на 4 жовтня 2013 року середньозважена закупівельна ціна на молоко І ґатунку, вироблене в сільськогосподарських підприємствах, становила 3,7 тис грн/т, ІІ ґатунку - 3,0 тис грн./т. Упродовж останніх 6 місяців ціни здебільшого утримувалися на такому рівні, а існуючі коливання не перевищували 1 відсотка. На початку жовтня ціна молока І ґатунку була найнижчою у Кіровоградській області (3,1 тис грн./т), а найвищою - в Харківській - 4,15 тис грн/т. Середня ціна на молоко ІІ сорту коливається за регіонами від 2,2 тис. грн/т у Тернопільській області до 3,3 тис. грн/т у Київській. Закупівельні ціни на молоко, вироблене в господарствах населення, ще нижчими. У середньому по Україні ціна такого молока становить 2,4 тис. грн/т та змінювалася залежно від регіонів від 2,1 до 3 тис. грн/т.
Структура світового експорту молочної продукції (в перерахунку на молоко)
Джерело: FAO, 2013 рік
Разом з тим, упродовж поточного року ціни на молоко в багатьох країнах перебували на нижчому рівні за українські. Так, у липні середня ціна на молоко в Україні (враховуючи базові показники жиру 3,4 %, білка - 3 %) становила 3,6 тис. грн/т. При цьому у Польщі, Естонії, Латвії, Німеччині, Новій Зеландії молоко закуповували дешевше 3 тис. грн/т у гривневому еквіваленті.
На ринку молочної продукції спостерігалося незначне підвищення цін. Упродовж вересня масло вершкове подорожчало на 0,5 %, сметана - 0,3%. У роздрібній мережі ця продукція зросла у ціні відповідно на 0,4 та 0,8 %.
Перспективи
Незважаючи на стабілізацію виробництва молока, його обсягів не достатньо для забезпечення потреб внутрішнього ринку та формування експортного фонду. Враховуючи минулорічне виробництво молока 11,4 млн т, імпорт продукції 410 тис. т, загальний ресурс молока та молочної продукції оцінювався на рівні 11,8 млн т. Проте фонд споживання становив 9,8 млн т, що дало можливість експортувати 810 тис. т продукції. При цьому потреби тваринництва становили близько 1 млн т. Таким чином, розрахункове споживання молока та молочної продукції на 1 особу за рік становило 215 кг. Дотримуючись рекомендацій Міністерства охорони здоров’я з річних норм споживання молока однією особою на рівні 380 кг, загальний його фонд споживання в Україні мав би становити щонайменше 19 млн т. Тож в Україні ще неповністю використані резерви наповнення внутрішнього ринку молоком та молочною продукцією.
У стратегічних планах уряду на період до 2020 року передбачається доведення виробництва молока у 2015 році до 15,4 млн т, 2020 - 19,4 млн. Таким чином, споживання молока та молочної продукції на одну особу за рік підвищиться у 2020 році щонайменше до 350 кг. Збільшення обсягів виробництва продукції досягатиметься за рахунок збалансованого розвиток всіх форм господарювання в молочному скотарстві. Якщо торік частка сільськогосподарських підприємств у загальному виробництві продукції становила 22 %, то у 2020 році - підвищиться до 30%. Одночасно зі зростанням частки промислового виробництва молочної сировини підвищуватиметься якість молочної продукції та збільшуватимуться обсяги її експорту.
Одним із напрямів досягнення бажаного результату є формування кооперативних каналів збуту молока та молочної продукції, особливо для дрібних виробників. Такий підхід створить сприятливе конкурентне середовище і умови формування прозорих каналів збуту продукції. Тож місцевим органам влади слід звернути увагу на селян, які потребують практичної допомоги у становленні та розвитку молочарських кооперативів. Необхідно розглянути можливості зміцнення матеріально-технічної бази таких об’єднань враховуючи особливості регіонів, визначитися з більш привабливими каналами збуту продукції. При розробці регіональних програм розвитку та формуванні бюджетів необхідно враховувати передбачаення коштів для підтримки молочнотоварного виробництва об’єднаннями одноосібних господарств.
