Виробництво
Донедавна в Україні спостерігалося перевиробництво цукру. Цукрові заводи виробляли солодкого піску понад обсяги внутрішнього споживання. За щорічних потреб у межах 1,7-1,8 млн т, упродовж останніх п’яти років вироблялося продукції в середньому на 15% більше. Цьому сприяло достатня наявність цукрових буряків та імпортованої цукрової тростини (2010-2011 роки).
За підсумками 2014 року, в Україні з площі 330 тис. га за врожайності 477 ц/га було викопано 15,7 млн т цукрових буряків, призначених для переробки, що перевищило на 46% рівень 2013 року. Цього вдалося досягти за рахунок розширення площі збирання на 22% та зростання урожайності (майже на 20%). За підсумками переробки зібраного врожаю солодких коренів цукровими заводами отримано 2,1 млн т цукру. Цього вистачило для забезпечення потреб внутрішнього ринку, які оцінювалися на рівні 1,81 млн т.
Динаміка виробництва цукрових буряків в Україні
Джерело: Держстатслужба України, 2015 рік, прогноз експертів
Ще весною нинішнього року урядовою постановою №189 визначені обсяги можливих поставок цукру на внутрішній ринок у період з 1 вересня 2015 року до 31 серпня 2016 року (за квотою «А») на рівні 1,72 млн т. Передбачалося, що для забезпечення цієї квоти надійде увесь обсяг виробництва цукру нового сезону та його запаси попередніх років. Проте нинішнього сезону ситуація на внутрішньому ринку цукру суттєво зміниться. У період цукроваріння працюватимуть 35-36 заводів, тоді як рік тому — 48. За даними Національної асоціації виробників цукру «Укрцукор», у 2015 році очікується виробити 1,1-1,2 млн т солодкого піску. Проте й цих обсягів цукру разом із перехідними залишками вистачить для забезпечення внутрішніх потреб.
На зниження обсягів цукру вплинуло зменшення виробництва цукрових буряків. Навесні аграрії засіяли найменшу площу за всі роки незалежності держави, а саме 239,9 тис. га. За даними Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, середня вага коренеплодів врожаю 2015 року становитиме в межах 398 г із цукристістю 16,5 %. Найкращі показники врожайності передбачаються у Полтавській, Київській, Харківській областях, дещо менші у західному регіоні — на Волині, Львівщині, Тернопільщині. Загальний урожай очікується близько 9-9,5 млн т сировини. Зменшення врожаю пов’язують зі скороченням площ та запізненням посівів у середньому на 10 днів порівняно з оптимальними строками.
Світовий ринок
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), світове виробництво цукру сезону 2014-2015 років становить 181 млн т та є стабільним впродовж останніх років. Разом з тим, очікуються зміни обсягів його виробництва в окремих країнах. Так, виробництво солодкого піску у країнах ЄС-27 зросло порівняно з попереднім сезоном на 12%, Індії — 7%, США — 6 %. Разом з тим, виробництво цукру в Таїланді зменшилося на 4%, Китаї — до 18 %. Зменшення виробництва обумовлено несприятливими погодними умовами вирощування цукрових буряків та скороченням їх посівної площі.
Обсяги світової торгівлі становлять 55 млн т, що на рівні попереднього сезону. Значні надлишки внутрішнього виробництва цукру мають Бразилія, Таїланд, Австралія. У цих країнах обсяги зовнішнього продажу солодкого піску перевищують внутрішнє споживання. Тож ці країни належать до найбільших світових експортерів цукру.
Вплив України на світовий ринок цукру є не значним. Її частка у загальносвітовому виробництві становить 1,2 %. За останні три роки експорт цукру здійснювався невеликими обсягами в основному до Казахстану, Киргизії, Молдови, Таджикистану, Литви, Туркменії, Росії та Грузії.
У 2015-2016 цукровому сезоні, за даними Міжнародної організації цукру (ISO), вперше за останні п’ять років очікуватиметься дефіцит цукру. Він оцінюється у межах 2,5 млн т. Разом з тим, подібна ситуація спостерігатиметься в наступному цукровому періоді. За оцінками цієї ж організації, у 2016-2017 маркетинговому році дефіцит солодкого піску сягатиме 6,2 млн т. Однак значні товарні запаси цукру в світі будуть стримувати підвищення цін. На зростання світового дефіциту цукру впливає збільшення його споживання. Так, світове споживання цукру в наступному році може підвищитися на 2,3 %. Крім зростання чисельності населення, вплив на попит матимуть виробники безалкогольних напоїв, кетчупів та шоколаду, які відмовляються від інших підсолоджувачів на користь цукру.
Цінові прогнози
Одним із мотивуючих факторів виробництва продукції є ціна. Упродовж останніх п’яти років спостерігалися значні цінові коливання на цукрові буряки та цукор. Такі цінові зміни не сприяють сталому розвитку галузі. За підсумками 2014 року 1 т солодких коренів коштувала 492 грн, що дало можливість вітчизняним виробникам цукрових буряків довести рентабельність галузі до 18,3 %.
Підвищення цін на цукор впливатиме на зростання закупівельних цін на сировину. Діючою нині урядовою постановою визначено мінімальні ціни цукрових буряків врожаю 2015 року та цукру сезону 2015-2016 року. Таким чином, передбачається, що цукрові заводи розраховуватимуться за солодкі корені за ціною не нижче 535 грн/т, враховуючи податок на додану вартість, а цукор реалізовуватимуть не нижче 7,74 тис. грн/т. Якщо власник цукру реалізує цукор за цінами, нижчими від визначеної мінімальної ціни, то має сплатити штраф у розмірі подвійної вартості цукру. Виходячи з того, що ціни мають визначатися на внутрішньому ринку залежно від попиту та пропозиції, Мінагрополітики заручилося підтримкою Уряду проекту Закону України «Щодо внесення змін до деяких Законів України щодо скасування мінімальних цін на цукор та цукрові буряки». Профільне міністерство запропонувало скасувати такий механізм контролю за ринком цукру. Для споживача це означає, що держава дозволить реалізовувати на ринку дешевий цукор. При тому, що ця норма не вплине на зростання цін на солодкий продукт, оскільки спрямована на контроль мінімальним рівнем цін. Для підприємств скасування цієї норми означатиме розвиток конкуренції, оскільки цукрові заводи отримають стимул для здешевлення своєї продукції.
Загалом витрати при вирощуванні цукрових буряків врожаю 2015 року становитимуть 28-30 тис. грн/га. За врожайності — 55 т/га собівартість 1 т продукції дорівнюватиме 520-545 грн. При ціні реалізації 700 грн/т прибуток з 1 га становитиме 8,5-10,0 тис. грн, що забезпечить рентабельність на рівні 28-35 %. Такий рівень рентабельності дає змогу повернути витрачені на вирощування цукрових буряків кошти та додатково отримати від 0,28 до 0,35 грн на кожну 1 гривню, вкладену у виробництво солодких коренів.
Перспективи
За період 1990-2015 років чисельність цукрових заводів у країні скоротилося зі 193 до 36 підприємств. Це не покращує економічну ситуацію суб’єктів вітчизняного ринку цукру. Разом з тим, бурякоцукрове виробництво України має стратегічне значення, зокрема, для забезпечення потреб внутрішнього ринку як соціально значущого продукту, та формування і зміцнення експортного потенціалу країни.
У бурякоцукровій галузі України існує ряд проблем, які стримують розвиток галузі. Головним стримуючим фактором є подорожчання енергоносіїв. Виробництво цукру високої якості вимагає великих енерговитрат. Тому необхідно знаходити шляхи зменшення енергозалежності та збільшення ефективності виробництва з тим, щоб знизити собівартість цукру. Наразі менше половини цукрових заводів працюють на альтернативних видах палива. Проте процес переходу на альтернативну енергетику триває й надалі. Основним джерелом альтернативної енергетики для цукрових заводів є використання біомаси. У свою чергу, перехід на використання мазуту та кам’яного вугілля є технологічно витратним та ризикованим у нинішніх політичних та економічних умовах.
Динаміка виробництва та споживання цукру в Україні
Джерело: Держстатслужба України, 2015 рік, прогноз експертів
По-друге, обмеженість основних каналів збуту продукції внутрішнім ринком. Тому пріоритетним завданням вітчизняних виробників цукру є завоювання зовнішніх ринків. У зв’язку з цим все більш актуальною стає проблема підвищення якості та розширення асортименту продукції. Одним із напрямів диверсифікації виробництва є переробка меляси на спирт, дріжджів, а також сухі корми.
По-третє, забезпечення високоякісною сировиною. В останні роки багатьох виробників цукру приваблює самостійне вирощування сировини для власних потреб. Це дозволяє досягти оптимального балансу між цукристістю буряків та їх урожайністю. Тому в майбутньому можливий розвиток галузі за таким принципом. Цукрові заводи постійно розвиваються як у технологічному плані виробництва цукру, так і у вирощуванні цукрових буряків. Завдяки застосуванню новітніх технологій значно покращилася родючість орендованих цукровими заводами земельних ресурсів. Урожайність цукрових буряків збільшилася за останні 10 років з 20 до 47,6 т/га, виробництво цукру — з 2,2 до 6,4 т/га.
Отже, забезпечення стабільної роботи бурякоцукрової галузі, розширення експортних можливостей можливе за умови інтеграції зусиль на всіх управлінських рівнях, створення довгострокової програми розвитку галузі, повноцінного застосування системи квотування, залучення інвестицій для модернізації техніко-технологічної бази, забезпечення технічних, санітарних і фітосанітарних норм екологічності виробничих процесів і продукції відповідно до міжнародних вимог, виробництва біоетанолу та інших альтернативних видів біопалива, запровадження державної політики стимулювання експорту цукру та наукового супроводження галузі.
