Переваги
Соя є основним джерелом у світі для виробництва рослинної олії. Вона використовується у понад однієї тисячі різних видів харчових продуктів. Із сої виготовляють лаки, фарби, мило, пластмасу, клей, штучні волокна. Як кормову культуру її використовують у годівлі тварин у вигляді макухи, соєвого шроту, дерті, молока, білкових концентратів, зеленого корму, сіна, силосу, соломи. До того ж, вона є одним із кращих попередників у сівозмінах сільськогосподарських культур. З кожним роком виробництво й споживання сої у світі та Україні зростають.
Незважаючи на широке господарське призначення основою розвитку масштабів виробництва цієї культури є сприятлива ситуація на внутрішньому ринку. На сою тримається стабільний попит впродовж усього сезону, а ціни забезпечують високий рівень рентабельності. Це дає можливість не тільки вести розширене виробництво цієї культури, а й частково фінансувати менш доходні, але необхідні напрями діяльності аграріїв.
Вітчизняне виробництво та переробка
Посівні площі під цією культурою з кожним роком збільшуються. Соя має потребу у великій кількості вологи, тому її основні площі вирощування розташовані у центральних регіонах, а саме у Полтавській, Кіровоградській, Вінницькій, Хмельницькій, Київській областях. Частка посівів сої постійно зростає. За офіційною статистикою у структурі посівів поточного року соя займала 8 % (2,1 млн га), тоді як рік тому — 6,6 % (1,8 млн га). Збільшується також і виробництво цієї культури.
За останні роки наші аграрії зробили справжній прорив у виробництві сої. Якщо в 2000 році її валовий збір становив лише 64 тис. т, то в 2014-му він досяг 3,9 млн т. Це при тому, що урожайність культури майже не змінилася. Якщо торік з 1 га зібрали в середньому по Україні 21,6 ц, то в 2013-му — 20,5 ц. Загалом валовий збір сої 2014 року перевищив попередній на 41 %. Як наслідок, такі результати господарювання дозволили Україні увійти та закріпитися у десятці найбільших світових виробників сої.
Динаміка виробництва сої в Україні
Дані Держстатслужби України, 2015 рік
Цього року погодні умови здійснюють суттєві корективи врожаю цієї культури. Посуха, що тривала в провідних регіонах інтенсивного виробництва сої, погіршила перспективи її врожаю. Експерти прогнозують валове виробництво сої в обсязі 4 млн т, що менше прогнозів попереднього місяця на 0,7 млн т. Проте й на такому рівні виробництво сої перевищуватиме минулорічний рівень на 100 тис. т. Середня урожайність цієї олійної культури оцінюється експертами в межах 19 ц/га, що на 12 % менше попереднього року і на 0,7% — середнього показника за останні п’ять років.
При використанні сої на внутрішньому ринку основними показниками, які характеризують її якість, є вміст білка, олії, наявність олійних та зернових домішок, а також шкідників. Проте при підготовці соєвих бобів до експорту проводиться лабораторний аналіз на хімічні, радіаційні ураження, а також на наявність ГМО. Враховуючи, що більшість сої знаходить своїх споживачів на зовнішньому ринку, то показники її якості відповідають міжнародним вимогам.
Реалізація продукції
Виходячи з попиту на сою, формуються канали реалізації продукції. Більшість цього насіння реалізується комерційним структурам для подальшого продажу на внутрішньому та зовнішньому ринках. За офіційною статистикою за вісім місяців 2015 року комерційним підприємствам було продано 93,5%, тоді як переробним підприємствам — 5,2%, місцевих ринках — 1,3 %. Враховуючи внутрішні товарні потоки цієї продукції, дві третини вирощеного врожаю знаходять свого кінцевого споживача за межами України. Решта продукції переробляється на олієжирових комбінатах та комбікормових заводах. Таким чином, основними споживачами товарної сої є комерційні підприємства, які формують власну цінову політику, виходячи з цінової ситуації світового ринку.
Переважна більшість вирощеної продукції експортується. Обсягами експорту соя поступається тільки пшениці, кукурудзі та ячменю. У минулому сезоні експорт сої досяг 2,5 млн т цієї культури на суму 1,2 млрд доларів. Основними споживачами української сої були Турція, Іран та Єгипет. Через зниження врожаю сої прогнозується зменшення її обсягів продажу на зовнішніх ринках. Тож цього сезону планується експортувати 2,4 млн т соєвих бобів.
Структура світового експорту сої
Дані Держстатслужби України, 2015 рік
Останніми роками в Україні активно розвиватися переробка сої на корм та олію. За оцінками Мінагропроду, в країні працює близько двохсот переробних підприємств. Зараз потужності з переробки олійного насіння становлять 15 млн т на рік, а до кінця поточного року збільшаться до 16 млн. Тож для України вигідніше переробляти сою й експортувати шрот та олію.
Зокрема, застосування соєвого шроту чи макухи знижує собівартість продукції тваринництва, збільшується її виробництво та якість. Минулого сезону було вироблено 150 тис. т соєвої олії, що є рекордним показником для України. Очікується, що й надалі тенденція до збільшення внутрішньої переробки сої зростатиме. Враховуючи девальвацію гривні, попит внутрішнього ринку на продукти переробки сої зменшується, проте зростає їх конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.
Світовий ринок
Виробляють сою у 75 країнах, найбільшими з яких є Сполучені Штати Америки, Бразилія, Аргентина та Китай. За вересневим прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2015-2016 маркетинговому році (МР) світове виробництво сої досягне 319,6 млн т, що на рівні попереднього періоду. Збільшення виробництва очікується у Бразилії, Парагваї та Індії. Аргентина, США, Китай навпаки поточного сезону зменшують виробництво сої. Соєві боби мають найбільшу частку у структурі світового виробництва олійних культур. За підсумками минулого сезону вона становила 59%, тоді як ріпаку — 14%, а соняшнику — лише 8 %.
Динаміка світового виробництва сої
Дані Держстатслужби України, 2015 рік
За даними USDA, світове споживання сої має тенденцію до зростання. У поточному сезоні попит на боби становитиме 310 млн т, що більше порівняно з минулим сезоном на 12 млн т. Незважаючи на це світові кінцеві запаси зростатимуть. На кінець сезону вони становитимуть 85 млн т, що на 6 млн т більше минулорічного.
Існуючі обсяги виробництва впливають на підвищення активності світової торгівлі. Обсяги експорту сої цього сезону перевищать 126 млн т, що на 1,3% більше минулого року. Структура світового експорту сої розподіляється наступним чином: Бразилія — 43%, США — по 37%, Аргентина — 8%, Парагвай — 4%, Канада — 3 %. На інші країни доводиться 5% світового продажу.
Структура світового виробництва сої
Дані Держстатслужби України, 2015 рік
Найбільшим імпортером сої є Китай. Нинішнього сезону обсяги закупівель країни становитимуть майже дві третини світового імпорту. Таким чином, зовнішні закупівлі сої Китаєм в 2015-2016 МР можуть зрости до 79 млн т проти 77 млн роком раніше.
Упродовж 2014-2015 МР на світових товарних біржах спостерігалося незначне зниження цін на соєві боби. Якщо в сезоні 2013-2014 МР закупівельна ціна у США на умовах франко-склад становила в середньому $482 за 1 тонну, то в минулого маркетингового року знизилася до $365/т. Загалом середні світові ціни 2014-2015 МР залишаються нижчими порівняно з останніми трьома сезонами.
Економіка
За оцінками Міністерства аграрної політики і продовольства, сою в нашій країні вирощують понад сім тисяч господарств. Результати господарювання останніх двох років підтверджують колишні прогнози Української асоціації виробників і переробників сої, що після 2015 року виробництво сої в Україні стабілізується на рівні 4 млн т, враховуючи площі посівів цієї культури на рівні 2 млн га.
На внутрішньому ринку України соя користується постійним попитом, про що свідчить безперервне зростання на неї закупівельних цін. На початку вересня 2015 року соя в середньому по Україні коштувала 7,7 тис. грн/т, що перевищувало закупівельні ціни на соняшник. Надалі ціни на сою поступово зростали та досягли на початку жовтня 7,9 тис. грн/т. Надалі ціни утримуватимуться на високому рівні.
Зацікавленість аграріїв до сої пояснюється високою її рентабельністю. Повні витрати на гектар за інтенсивної технології вирощування середньостиглої сої становили близько 11 тис. грн. Враховуючи врожайність — 20 ц/га собівартість 1 т продукції дорівнюватиме 5,5 тис. грн. При цьому за ціни продажу продукції на рівні 8 тис. грн/т, доходи з одного гектара становлять від 16 і вище тисяч гривень. Це забезпечить рентабельність на рівні 45%. Що, в свою чергу, надасть змогу повернути витрачені на вирощування сої кошти та додатково отримати 0,45 грн на кожну 1 гривню, вкладену у виробництво цієї культури.
Таким чином, ціни на сою досягатимуть рівня цін попереднього сезону та наблизилися до цін на соняшник. За оцінками аналітиків, така тенденція буде зберігатися, незважаючи на зниження цін на олійні на світовому ринку. Причинами подорожчання сої стануть обмеження пропозиції внаслідок загострення конкуренції на ринку, зростаючого попиту та розширення ринку, а також девальвація гривні і коливання валютного ринку.
Загальноприйнятими показниками, які характеризують ефективність вирощування та збуту продукції, є рентабельність. Тож за поточних витрат та цінової ситуації рентабельність сої в новому сезоні від 45 і вище відсотків. Тож враховуючи кон’юнктуру ринку, існуючі виробничі витрати, сою можна віднести до більш економічно вигідних сільськогосподарських культур.
