Ціни та канали збуту
Ціна — це економічна категорія, яка свідчить про розмір коштів, що можна отримати від продажу одиниці продукції. Більш поширеними методами визначення цін є їх розрахунок, залежно від фактично понесених витрат з урахуванням фіксованого розміру прибутку та формування цін. Перший варіант визначення цін використовується у плановій економіці, часи якої вже минули, або при монопольному виробництві продукції, коли на ринку відсутня конкуренція між продавцями. На сільськогосподарську продукцію в Україні є розвинений ринок, тож ціни формуються на підставі попиту та пропозиції.
Більшість сільськогосподарських підприємств частину вирощеного врожаю залишають для внутрішнього використання. Таким використанням може бути формування насіннєвого фонду, забезпечення потреб громадського харчування тощо. До того ж, підприємства здійснюють реалізацію зерна колишнім та діючим працівникам, працівникам соціальної сфери, що проживають у сільській місцевості, де господарює підприємство. Розрахунково частка врожаю, що спрямовуватиметься на такі цілі, становитиме 5%.
Динаміка цін на кукурудзу
Джерело: АПК-інформ
Як правило, більшість врожаю реалізовується сільськогосподарськими підприємствами у перші місяці маркетингового року (для зерна ранніх культур — липень-вересень, кукурудзи, соняшнику — вересень-листопад). Решта врожаю продається невеликими партіями, з тим щоб за виручені кошти покрити поточні видатки підприємств. На внутрішньому ринку попит на сільськогосподарську продукцію забезпечують переробні підприємства та експортери продукції. Здебільшого товарна сільськогосподарська продукція купується переробними підприємствами для виробництва продовольства або комерційними структурами для реалізації як сировини за кордон. Так, насіння соняшнику експортується за кордон у межах 1%, а більшість переробляється на вітчизняних заводах та реалізується на внутрішньому та зовнішньому ринках у вигляді олії та шроту. Сої експортується дві третини від виробництва, кукурудза — понад 70 %.
Світові ціни
Світові ціни на сільськогосподарську продукцію та продовольство мають тенденцію до зниження. Так, індекс продовольчих цін FAO (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН) становив у листопаді 2015 року 156,7 пункти, що на 1,6% нижче порівняно з жовтнем та на 18% нижче листопада 2014 року. Зокрема, індекс цін на зерно знизився у листопаді порівняно з жовтнем на 2,3%. На це вплинуло здешевлення перш за все фуражного зерна, зокрема, через утримання на високому рівні обсягів виробництва та експорту кукурудзи Сполученими Штатами Америки.
У свою чергу, індекс цін на рослинні олії за це й же період знизився на 3,1 %. Причиною цього стало скорочення цін на енергоресурси, позитивні прогнози щодо виробництва сої у Сполучених Штатах, а також покращення погодних умов для її вирощування у Південній Америці. Тож зниження світових цін на основні групи агропродукції впливатимуть на формування цін внутрішнього ринку в Україні. Проте вони матимуть менший вплив порівняно з нестабільною політичною та економічною ситуацією у країні.
Фактори внутрішнього впливу
В останні два роки більш за все ціни міняються під впливом інфляції. Інфляційні процеси, що спостерігалися на внутрішньому ринку, залежали здебільшого від знецінення вітчизняної грошової одиниці. За підсумками 11 місяців рівень індексу споживчих цін зросте до кінця року на 46,6 %. Для порівняння: торік рівень інфляції становив 24,9 %. Однією з причин цього стали військові дії на Сході України, з іншого — внутрішня регуляторна політика. За оцінками експертів безпосередньою причиною стрімкої девальвації гривні став перехід на початку 2014 року до політики плаваючого курсу. За таких умов виявилося складно контролювати курс гривні та внутрішні ціни. Тож відсутність стабільного курсу гривні до грошових одиниць країн з розвиненою економікою впливало на постійні зміни цінової ситуації внутрішнього ринку.
Динаміка цін на соняшник
Джерело: АПК-інформ
Окрім цього, на девальвацію гривні вплинуло рефінансування комерційних банків, яке активно провадилося впродовж 2014 року. Деякі комерційні банки скористалися можливістю отримання значних обсягів рефінансування під 6-7 та під 8-10 % річних. Значна частка цих коштів використовувалася для проведення спекулятивних операцій на міжбанківському валютному ринку та, як наслідок, сприяла знеціненню вітчизняної грошової одиниці.
Наступною причиною виникнення такої ситуації стала відсутність жорсткого контролю за великими валютними контрактами з експорту. Експортноорієнтовані компанії не поспішали повертати в Україну валютні кошти, отримані від продажу товарів на зовнішніх ринках. Це, в свою чергу, впливало на зростання попиту на валюту. Отже, в сукупності ці фактори призвели до дестабілізації української фінансової економічної і банківської систем та до існуючих інфляційних процесів.
Ціни на продукцію
На внутрішньому ринку України спостерігається тенденція до зростання цін на врожай пізніх культур. На це впливають стабільний внутрішній попит, тенденції світового ринку та відсутність стабільної економічної ситуації. Тож зростання цін нинішнього сезону відбулося на врожай всіх пізніх культур, а саме кукурудзу, соняшник, сою, просо та гречку.
Динаміка цін на сою
Джерело: АПК-інформ
На початку вересня ціни на зерно та олійне насіння мали найнижчий рівень. Кукурудза в цей період в середньому по Україні коштувала 2,75 тис. грн за 1 т, соняшник — 7,6 тис. грн, соя — 7,7 тис. грн, просо — 3,4 тис. грн, зерно гречки — 11 тисяч. Упродовж вересня-грудня спостерігалося поступове подорожчання цієї продукції від 6% на просо до 27% на зерно гречки. Як наслідок, ціни на кукурудзу досягли в грудні рівня 3,2 тис. грн за 1 т, соняшник — 9,5 тис. грн, сою — 9,0 тис. грн, просо — 3,6 тис. грн, зерно гречки — 14 тисяч.
У порівнянні з 2014 роком середні ціни реалізації сільськогосподарськими підприємствами аграрної продукції в Україні в січні-жовтні 2015 виросли на 54 %. Так, продукція рослинництва за вказаний період подорожчала на 68%. Зокрема, вартість зерна зросла на 62,4%, соняшнику — удвічі, сої — в 1,7 разу. При цьому обсяг реалізації рослинницької продукції збільшився на 3,8 %.
Динаміка цін на просо
Джерело: АПК-інформ
За прогнозами Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» цього року очікується зростання цін реалізації на всі види продукції рослинництва. Порівняно з 2014 роком ціна на олійне насіння підвищиться в 1,5-1,7 разів. Зокрема, соя подорожчає на 55%, соняшник — на 62 %. Ціни на зернові зростуть у середньому в 1,5 разу. Найбільше подорожчає гречка, а саме у 2,5 разу. У свою чергу, вартість кукурудзи на зерно збільшиться на 56,5%, проса — 42,8%, сорго — 34,9 %.
Економіка
Зростання цін впливатиме на підвищення рентабельності. Цього року рівень рентабельності у рослинництві очікується в межах 25,9%, що на 11,3% нижче рівня 2014 року. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, більш рентабельним буде виробництво проса. Так, за підсумками вирощування цієї культури вона очікується на рівні 66%, тобто в 1,6 разу більше, порівняно з минулим роком (40,7%).
Загалом рентабельність виробництва зерна зменшиться порівняно з 2014 роком майже на чверть і становитиме 19,4 %. За розрахунками, крім проса, більш рентабельним буде виробництво гречки, а саме 55,2%. При цьому очікується зниження рентабельності виробництва кукурудзи на зерно до 18,6%, при 26,2% — у 2014 році. Збитковим очікується виробництво сорго, а саме 6,3 %.
Динаміка цін на зерно гречки
Джерело: АПК-інформ
Збережеться щорічна тенденція до зростання рентабельності виробництва соняшнику у межах 10 %. Рентабельність цієї культури за підсумками 2015 року становитиме 46,6%, тоді як у 2013 році — 28,5%, 2014 — 36,5 %. Прибутковість виробництва сої зменшиться. Якщо у 2014 році рентабельність цієї культури становила 34,5%, то за підсумками поточного року знизиться до 24 %. Водночас зростання цін не завжди компенсує подорожчання витрат, внаслідок чого доходи сільгоспвиробників зменшуються.
Подорожчання ресурсів
Підвищення цін на продукцію супроводжується подорожчанням матеріально-технічних ресурсів. Більш вразливим для аграріїв є підвищення цін на пально-мастильні матеріали, мінеральні добрива та засоби захисту рослин. Згідно з моніторингом ринку нафтопродуктів з початку року, дизельне пальне подорожчало на 68%, низькооктанові бензини — 60 %. Якщо у попередні роки частка світлих нафтопродуктів у витратах на виробництво продукції рослинництва становила близько 10%, то в поточному році через підвищення цін зросла до 15%. Це, в свою чергу, впливатиме на зниження ефективності сільського господарства та може призвести до зменшення обсягів виробництва продукції.
Ціни на мінеральні добрива утримуються на високому рівні. У кінці листопада поточного року аміачна селітра коштувала — 7,1 тис. грн/т, нітроамофоска — 10,6 тис. грн/т, діамофоска — 12,65 тис. грн/т. Проте в середині грудня зросли на 10-15 %. Загалом спостерігається зменшення використання добрив порівняно з 2013 роком. Зокрема, споживання аміачної селітри скоротилося до 40%. На окремі групи добрив попит зменшився до 50 %.
Поряд із подорожчанням матеріально-технічних ресурсів проблемами цього року є наявність вільних коштів. В умовах фінансової нестабільності банки неохоче надають кредитні кошти, та й умови кредитування є менш привабливими порівняно з попередніми роками. Процентні ставки за позиками банківських установ коливаються від 28 і вище відсотків річних, що на такому ж рівні зменшує прибутковість сільськогосподарського виробництва. Виходячи з цього, аграрії виважено здійснюють свою виробничу політику, намагаючись проводити реалізацію сільськогосподарської продукції у періоди її максимального подорожчання та купувати необхідні ресурси у міжсезоння за мінімальних цін на відповідні товари.
