Важливий ринок
для ефективного розвитку АПК
Ефективний розвиток вітчизняного сільськогосподарського виробництва нерозривно пов’язаний з його повноцінним техніко-технологічним забезпеченням, що безпосередньо залежить від стану справ на ринку матеріально-технічних ресурсів. Останніми роками на цьому ринку відбуваються суттєві структурні зрушення, які в середньо- і довгостроковій перспективі справлятимуть свій вплив на розвиток усього АПК, у тому числі і галузі сільського господарства.
У 2015 р. згідно з експертним аналізом даних бюлетеня Державної служби статистики України «Купівля матеріально-технічних ресурсів для виробничих потреб сільськогосподарськими підприємствами» за 2015 р., що вміщує результати державного статистичного спостереження за формою № 50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» (розділ 3) в цілому по Україні та в розрізі регіонів», зареєстрованих з основним (першим за реєстрацією) видом економічної діяльності за КВЕД-2010 «Сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних із ними послуг» (коди 01.1–01.6), які мають або понад 200 га сільськогосподарських угідь, або понад 50 голів худоби, або понад 500 голів птиці (у звітному році), або чистий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції та надання послуг у сільському господарстві понад 150 тис. грн, або кількість працівників у сільському господарстві понад 20 осіб (за попередній до звітного рік), сукупний обсяг придбання товарів, а також робіт і послуг з ремонту сільськогосподарської техніки, зоотехнічного та ветеринарного обслуговування на ринку матеріально-технічних ресурсів для АПК становить близько 88,3 млрд грн. За середньозваженим річним курсом НБУ торік ця сума становила майже 4,0 млрд дол. США, що свідчить про наявний потенціал розвитку ринку.
Слід відзначити, що в означену суму не включена вартість наданих послуг із перевезення вантажів і окремих робіт з оранки, культивації, внесення добрив, захисту сільськогосподарських культур та збору врожаю. Цей сегмент ринку є також досить значним як за вартістю, так і обсягом та потребує окремого більш поглибленого додаткового розгляду в наступних публікаціях.
Ємність окремих сегментів ринку
матеріально-технічних ресурсів
З усієї вартості придбаних в Україні за 2015 р. сільськогосподарськими підприємствами матеріально-технічних ресурсів для виробничих потреб і послуг найбільша частка в їх структурі припадала на різні види товарів для аграрного виробництва — 87,2%, решта — на технічні засоби, питома вага яких становила 10,1% та інші матеріали, роботи і послуги — майже 2,7%.
У цьому важливому сегменті вітчизняного ринку матеріально-технічних ресурсів традиційно висока питома вага належить мінеральним добривам, що є основою високого врожаю за умов оптимального поєднання усього комплексу виробничих факторів за сприятливих погодно-кліматичних умов року.
Минулого року обсяг придбання мінеральних добрив усіх видів становив майже 3,9 млн т на загальну суму 27,5 млрд грн. Найбільшу частку тут займали азотні і комплексні добрива, відповідно 60,9 та 35,7%, або у вартісному вимірі близько 16,7 та 9,8 млрд грн (діагр. 1).
Діаграма 1. Обсяг і структура купівлі мінеральних добрив у 2015 р.
Серед азотних добрив лідерами з придбання торік були аміачна селітра (39,2% обсягу вартості усіх азотних добрив) на суму 6,5 млрд грн, карбамід (22,7%) на 3,8 млрд грн і карбамідно-аміачна суміш (19,7%) на 3,3 млрд грн.
Найбільшим попитом на комплексні добрива серед товаровиробників користувалася нітроамофоска (55,4% обсягу вартості придбаних усіх комплексних добрив) на суму 5,4 млрд грн, амофос (16,9%) на 1,7 млрд грн, а також дещо меншу частку на ринку займали тукосуміші (8,9%) і азофоска (8,2%), відповідно на 876,8 млн грн та 808,1 млн грн.
Другим за вартістю сегментом ринку матеріально-технічних товарів є паливно-енергетичні ресурси, яких було придбано в 2015 р. на 23,9 млрд грн.
З усього обсягу паливно-енергетичних ресурсів найбільше було закуплено дизельного пального — 1255,6 тис. т за середньою ціною 1 т 14970,3 грн на суму майже 18,8 млрд грн, або 78,5% від усієї їх вартості (діагр. 2).
Діаграма 2. Обсяг і структура купівлі паливно-енергетичних ресурсів у 2015 р.
Решта припадала на бензин — 2,3 млрд грн (9,8%), природний газ — 1,9 млрд грн (8,1%) та інші види — оливи, мастила, вугілля і мазут.
Варто також окремо зазначити, що обсяг споживання природного газу сільськогосподарськими підприємствами становить 285 млн м3 при середній ціні 6764,7 грн за 1000 м3. За умов розвитку біогазової відновлювальної енергетики цей обсяг споживання може бути цілком заміщений за рахунок впровадження в сільськогосподарських підприємствах інноваційних технологій анаеробної переробки органічних відходів тваринництва.
Досить значний сегмент ринку матеріально-технічних ресурсів для АПК належить засобам захисту рослин — 16,6 млрд грн, або 18,8% від усієї його вартості.
В структурі придбання засобів захисту рослин сільськогосподарськими підприємствами найбільшу частку займають гербіциди (53,6% обсягу вартості усіх засобів захисту рослин) на суму 8,9 млрд грн, фунгіциди (24,6%) на 4,1 млрд грн, інсектициди (10,6%) на 1,8 млрд грн, інші пестициди (6,9%) на 1,1 млрд грн та регулятори росту (4,2%) на 703,3 млн грн (діагр. 3).
Діаграма 3. Обсяг і структура купівлі засобів захисту рослин у 2015 р.
Певний інтерес для товаровиробника і дистриб’юторських компаній може представляти аналіз структури придбання різних видів засобів захисту рослин сільськогосподарськими підприємствами на регіональному рівні (табл. 1).
Таблиця 1. Регіональні особливості купівлі засобів захисту рослин у 2015 р.
Так, минулого року найбільший обсяг купівлі засобів захисту рослин і регуляторів росту у вартісному вимірі та за питомою вагою спостерігався у Хмельницькій (1616,8 млн грн і 9,7% частки на ринку), Вінницькій (1568,1 млн грн і 9,4%), Полтавській (1163,7 млн грн і 7,0%), Запорізькій (1155,5 млн грн і 6,9%) та Чернігівській (1027,3 млн грн і 6,2%) областях. При цьому в структурі придбаних засобів захисту рослин і регуляторів росту в більш ніж 13 регіонах частка гербіцидів перевищувала 50%. Регулятори росту користувалися значним попитом у сільськогосподарських підприємствах Волинської (7,3% до загального обсягу вартості придбаних засобів захисту і регуляторів росту), Одеської (6,9%), Миколаївської (6,7%), Луганської (6,5%), Дніпропетровської (6,3%) і Кіровоградської (5,2%) областей.
Ємність сегменту ринку техніки для сільськогосподарського господарства торік сягала близько 8,9 млрд грн, і з огляду на значне зношення основних засобів та необхідність масштабного оновлення матеріально-технічного парку за умов стабілізації економічної ситуації в країні може в перспективі суттєво зрости.
Структура купівлі сільськогосподарськими підприємствами різних видів техніки й агрегатів для рослинництва і тваринництва наведена в діагр. 4.
Діаграма 4. Обсяг і структура купівлі технічних засобів у 2015 р.
Під час купівлі різних видів техніки й агрегатів для рослинництва та тваринництва сільськогосподарські підприємства надавали перевагу тракторам, комбайнам, сівалкам та ґрунтообробним засобам.
Тракторів усіх видів було придбано на 2,6 млрд грн, або 29,4% від усього обсягу вартості технічних засобів, комбайнів відповідно майже на 1,7 млрд грн (18,6%), сівалок на 1,2 млрд грн (13,7%) і ґрунтообробної техніки на 1,1 млрд грн (12,7%).
Аналіз структури придбання тракторів різних видів наведено в табл. 2.
Таблиця 2. Купівля сільськогосподарськими підприємствами України
технічних засобів у сегменті ринку тракторів всіх видів за 2015 р.
Як уже зазначалося, на внутрішньому ринку сільськогосподарської техніки трактори займають майже третину від загального обсягу вартості придбання технічних засобів. У цьому сегменті ринку, за даними аналізу статистичної інформації, торік було придбано 2095 шт. тракторів усіх видів.
При цьому лідером продажів були трактори з потужністю понаж 100 кВт — 900 шт. на суму майже 2 млрд грн, або 76% від усієї вартості у цьому сегменті ринку. У цій групі 24,1% всієї техніки переважали трактори марки John Deere, яких сільськогосподарськими підприємствами було куплено 185 шт. на суму 634,3 млн грн за середньою ціною одиниці 3428743 грн, що на 170,4% вище, ніж в 2014 р.
На ринку кормів сільськогосподарські підприємства здебільшого купували комбікормові суміші для птиці на суму 5,8 млрд грн, або 71,8% всього сегменту його вартості, а також комбікормові суміші для свиней, відповідно, на 1,3 млрд грн і 16,7% та для ВРХ — 402,2 млн грн і 5% (діагр. 5).
Діаграма 5. Обсяг і структура купівлі кормів у 2015 р.
Обсяг і структура купівлі окремих видів насіння, розсади і саджанців у бюлетені «Купівля матеріально-технічних ресурсів для виробничих потреб сільськогосподарськими підприємствами» за 2015 р. є дещо неповним, оскільки не включає вартість посівного матеріалу основних зернових і технічних культур. Цей сегмент ринку був представлений здебільшого насінням цукрових і кормових буряків, овочевих культур і квітів на суму 768,2 млн грн, або 82,8% та саджанців плодових і ягідних культур, відповідно, на 80,8 млн грн і 8,7% (діагр. 6).
Діаграма 6. Обсяг і структура купівлі окремих видів насіння, розсади і саджанців у 2015 р.
На розсаду овочів і квітів припадало 78,5 млн грн, або 8,5% усієї вартості придбання ресурсів вітчизняними сільськогосподарськими підприємствами.
Перспективи
розвитку ринку матеріально-технічних
ресурсів для АПК
Складна економічна ситуація відобразилася і на стані розвитку вітчизняного ринку матеріально-технічних ресурсів для АПК, де останніми роками дещо зменшився попит на них через суттєве підвищення їх вартості та погіршення фінансових можливостей
товаровиробників.
Очікування у 2016 р. багато в чому будуть пов’язані зі станом на валютному ринку, адже досить вагома частка матеріально-технічних ресурсів, які використовуються в аграрному виробництві, імпортується із-за кордону.
Перспективи розвитку ринку матеріально-технічних ресурсів для АПК багато в чому будуть залежати від спроможності держави розробити довгострокову концепцію стимулювання оновлення технічних засобів через механізм залучення пільгового кредитування, лізингу і компенсації витрат за рахунок бюджетної підтримки, що має бути спрямована на відтворення і поліпшення матеріально-технічної бази, підвищення конкурентоспроможності галузі, комплексну механізацію й автоматизацію технологічних процесів, відновлення і збереження родючості ґрунту в сільському господарстві на основі використання кращих розробок як вітчизняного машинобудування, так і іноземних виробників.
