Сорго — досить малопоширена серед вітчизняних аграріїв сільськогосподарська культура, яка все ж таки високо цінується у світі, передусім за добрі харчові, кормові властивості та посухостійкість. В Україні останніми роками посівні площі під сорго істотно скоротилися, що зумовлює певний інтерес до цієї культури.
Серед лідерів світового ринку
Сорго — одна з найбільш відомих і давніх сільськогосподарських культур у землеробстві, яка отримала значне поширення у світі. За розміром посівних площ ця культура займає 5 місце, поступаючись лише пшениці, кукурудзі, рису і ячменю. Для багатьох країн світу це одна з важливих зернових продовольчих, кормових і технічних сільськогосподарських культур.
У США сорго поряд із кукурудзою є основною сільськогосподарською культурою для виробництва біоетанолу, оскільки забезпечує високий вихід спирту.
Цінується воно також і за високі кормові якості, адже в середньому 1 кг зерна містить близько 1,18–1,30 кормових одиниць та 12–15% сирого протеїну.
Однак чи не сама головна перевага цієї універсальної сільськогосподарської культури — її висока посухостійкість і невибагливість до ґрунтів, що робить її особливо важливою в умовах глобальних кліматичних змін.
Наразі сорго вирощують майже на всіх континентах і в багатьох країнах світу. Останніми роками посівні площі під сорго в світі досягли 42,4–43,8 млн га, а валовий збір коливався у межах 60–65 млн т.
Значні посівні площі під цією культурою, за даними досліджень і аналізу спеціалізованого звіту World Agriculture Production за лютий 2017 р., підготовленого експертами ринку United States Department of Agriculture минулого року, були в країнах Африки і Азії (Судан, Індія, Нігерія, Нігер), а також у США і Мексиці (діагр. 1).
Діаграма 1. Площа й урожайність сорго в світі у 2016-2017 маркетинговому періоді
Джерело. Розраховано за даними USDA станом на лютий 2017 р.
Середня урожайність сорго у 2016 р. в світі не перевищувала 1,50 т/ га і характеризувалася досить високою мінливістю у різних країнах — від 0,37 т/ га в Судані і до 5,72 т/ га у ЄС. Високу врожайність при вирощуванні сорго отримали в Єгипті — 5,36 т/ га і США — 4,89 т/ га, а також в Аргентині — 4,50 т/ га.
Впродовж 2012–2016 рр. світове виробництво сорго зросло на 5,9 млн т (приріст + 10,1%) до 63,2 млн т, при цьому в США його обсяг збільшився майже вдвічі.
Найбільшими виробниками впродовж досить тривалого періоду часу залишаються (діагр. 2) США — 12,2 млн т (30% від світового виробництва), Нігерія — 6,5 млн т (16%), Судан — 5,5 млн т (14%) і Мексика — 5,5 млн т (14%).
Діаграма 2. Питома вага різних країн у світовому виробництві сорго
в 2016-2017 маркетинговому періоді (у відсотках)
Джерело. Розраховано за даними USDA станом на лютий 2017 р.
Світова торгівля зерном сорго становить близько 7,5 млн т у рік, з яких майже 77% усього експорту припадає на одну країну — США (табл. 1).
Таблиця 1. Світовий ринок експорту-імпорту сорго, тис. т
Джерело. Підготовлено за матеріалами USDA;
*оцінка станом на січень 2017 р.,
** оцінка станом на лютий 2017 р.
За останні роки США значно збільшили експорт сорго — в 2,7 разу, тоді як загалом світовий його показник зріс лише на 3,2%. Серед іншого, такі країни-виробники сорго, як Аргентина й Австралія навпаки досить суттєво зменшили експорт зерна цієї сільськогосподарської культури на світовий аграрний ринок. Зокрема, за прогнозами аналітиків ринку, експорт сорго з Аргентини скоротиться із 3059 тис. т у 2012–2013 м. п. до 850 тис. т 2 2016–2017 м. п., а з Австралії, відповідно, — з 1430 тис. т до 400 тис. т.
Експорт сорго з України, за даними звіту експертів USDA, впродовж порівнювального періоду зросте зі 124 тис. т до 150 тис. т.
Серед імпортерів сорго в світі окрему увагу привертає Китай, який за останні роки збільшив обсяг цього показника із 631 тис. т у 2012–2013 м. п. до 4500 тис. т у 2016–2017 м. п., або майже у 7,1 разу. Питома вага Китаю в імпорті сорго зросла за вказаний період із 8,6 до 59,8%.
Водночас, якщо в світі сорго є однією з провідних зернових культур поряд із пшеницею, кукурудзою, рисом і ячменем, то в Україні тривалий час вона була нішевою. Лише в останні роки сорго почало цікавити вітчизняних аграріїв як посухостійка і невибаглива культура для непередбачуваних погодно-кліматичних умов ведення господарської діяльності.
Стан виробництва
сорго в Україні
Серед країн СНД одним із найбільших виробників є Україна. Проте за останні п’ять років його посівні площі суттєво скоротилися. Якщо у 2012 р. під нього аграрії виділяли 171,8 тис. га, то в 2016-му — лише 74,1 тис. га. Зменшення становило 97,7 тис. га. Водночас, за рахунок значного підвищення рівня середньої урожайності з 1,52 т/ га у 2012 р. до 3,90 т/ га торік валовий збір сорго зріс в 1,3 разу, до 273,5 тис. т (табл. 2).
Таблиця 2. Стан виробництва сорго на зерно в Україні
усіма категоріями господарств за 2012–2016 рр.
Джерело. Розраховано за даними Державної служби статистики України,
2014–2016 рр. неповна статистична інформація,
у тому числі за 2016 р. може бути уточнена
Саме завдяки підвищенню середньої урожайності при вирощуванні сорго на зерно навіть за умов скорочення посівних площ вітчизняні виробники змогли зберегти експортні позиції на світовому аграрному ринку цієї культури. Для порівняння: у 2000 р. середня урожайність вирощування сорго на зерно становила 1,15 т/ га, у 2005 р. — 2,68 т/ га, а у 2010 р. — 2,14 т/ га.
В цілому за 15 років, починаючи із 2000 р., зібрана площа під сорго в Україні зросла на 55,6 тис. га, або майже в 4,9 разу.
Перспективи розвитку
вітчизняного експорту сорго
Вітчизняний аграрний сектор за останні роки суттєво збільшив виробництво й експорт зерна сорго. З огляду на тенденції світового ринку сорго особливої уваги потребує аналіз його експорту за даними митної статистики у 2016 р. (табл. 3).
Таблиця 3. Експорт з України на світовий продовольчий ринок зерна сорго у 2016 р.
Джерело. Розраховано за даними ЗЕД Державної служби статистики України
Минулого року Україна експортувала на світовий продовольчий ринок майже 93,2 тис. т зерна сорго на суму 13,4 млн дол. США за середньозваженою ціною 1 т — 144,2 дол. США. Основний обсяг експорту було спрямовано до країн Європи — 64,8%, Азії — 34,5% і решта до Африки.
На європейському ринку найбільшим імпортером вітчизняного сорго була Іспанія — 54 тис. т, а також Польща — 5,1 тис. т.
Серед країн Азії майже 14,9 тис. т зерна сорго було експортовано з України до Ізраїлю, 8,2 тис. т — до Туреччини і 3,5 тис. т — до Пакистану.
Мінлива кон’юнктура на зовнішніх аграрних ринках майже щороку зумовлює зниження експортних надходжень від традиційних видів вітчизняної сільськогосподарської продукції — пшениці, ячменю, кукурудзи та олійних культур. Диверсифікація аграрного експорту за рахунок включення в основний перелік його видів нових перспективних сільськогосподарських культур, таких, зокрема, як зернове сорго, може істотно знизити залежність економіки від глобальної кон’юнктури світового ринку продовольства.
Сорго є універсальною сільськогосподарською культурою, яка корисна як продовольча, кормова і технічна сировина в аграрному виробництві. Не менш цінним є її висока посухостійкість і невибагливість до ґрунтів, що робить сорго особливо важливим в умовах глобальних кліматичних змін.
Для вітчизняного агробізнесу значний потенціал використання сорго зосереджено не лише в сегменті нішевого напряму розвитку аграрного експорту цієї культури, але й безпосередньо в частині диверсифікації основних видів сільськогосподарської діяльності з метою зниження можливих ризиків природно-кліматичного характеру, а також адаптації до цінової кон’юнктури ринку.
При цьому актуальним залишається необхідність підвищення середньої урожайності цієї культури через впровадження у виробництво інноваційних наукових розробок і сучасних перспективних високопродуктивних сортів сорго, а також удосконалення технології його вирощування.
Ю. В. КЕРНАСЮК, канд. економ. наук,
старший науковий співробітник лабораторії маркетингу,
економічного аналізу та захисту інтелектуальної власності
Кіровоградської ДСДС НААН
