У рослинництві України серед культур переважають зернові та зернобобові, останні роки на них припадає близько 55% посівних площ (із незначними коливаннями по роках навколо цього значення). Найбільша частка припадає на пшеницю — майже чверть усіх посівних площ; з нею за цим параметром може конкурувати (та й то з деяким незначним відставанням) лише представник олійних культур — соняшник.
На зернові та продукти їх переробки припадає більше 40% експорту українського АПК, тому їх економічна «вага» вкрай значна.
За даними Державної служби статистики, рівень рентабельності сільськогосподарської продукції в аграрних підприємствах у 2012–2016 роках основних продуктів рослинництва зазнавав досить значних коливань. Особливо невдалим у цьому сенсі для зернових був 2013 рік. У таблиці 1 представлено дані рентабельності продукції рослинництва у 2012–2016 роках.
З продукції рослинництва найбільш рентабельними були зернові та зернобобові культури, насіння соняшнику, ріпак та соя.
Головними визначальними чинниками, що впливають на рентабельність будь-якого виробництва, є його собівартість та обсяги попиту. Собівартість, своєю чергою, визначається структурою витрат на виробництво.
Структура витрат
Витрати на виробництво складаються із «прямих матеріальних витрат», «прямих витрат на оплату праці» та «інших прямих і загальновиробничих».
Прямі матеріальні витрати поділяються на витрати на насіння та посадковий матеріал, мінеральні добрива, пальне і мастильні матеріали, оплату послуг і робіт сторонніх організацій тощо.
Інші прямі витрати і загальновиробничі поділяються на амортизацію необоротних активів, відрахування на соціальні заходи тощо.
Прямі витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи формують фонд заробітної плати. На діаграмі (рис. 1) представлена структура витрат на виробництво зернових культур (середня за період 2012–2016 рр.).
За даними Державної служби статистики України
Тут до категорії інші витрати віднесено оплату послуг і робіт сторонніх організацій та решту матеріальних витрат, амортизацію необоротних активів та решту інших прямих та загальновиробничих витрат.
Треба зауважити, що структура по роках витрат досить стала, хоча і спостерігаються деякі відхилення. Так, частка насіння та посівного матеріалу має незначну тенденцію до зменшення, так само, як і частка паливно-мастильних матеріалів. Натомість частка мінеральних добрив у 2015–2016 роках зростала у порівнянні з попереднім періодом.
У 2017 році за вісім місяців вартість паливно-мастильних матеріалів збільшилася на 18% у порівнянні з попереднім роком. Середня заробітна плата у сільському господарстві зросла на 38%, проте спостерігалося незначне зниження цін на мінеральні добрива.
За даними Державної служби статистики, сукупні витрати на виробництво продукції рослинництва за сім місяців поточного року збільшилися на 24,8%. Таке зростання стосується і зернових. Можна припустити, що витрати на виробництво зернових культур підвищаться не так відчутно.
Попит, яким він буде?
На попит, своєю чергою, впливають наступні чинники: обсяги виробництва та споживання.
Хоча останні роки виробництво зернових розвивається досить стрімкими темпами, не можна відкидати і природній фактор. На жаль, прогнозні значення обсягів збору зернових дещо нижчі, ніж були врожаї у попередні роки.
Динаміку обсягів виробництва зернових та найбільш «вагомих» з них (пшениці, ячменю та кукурудзи) у 2000–2016 роках наведено на діаграмі (рис. 2).
За даними Державної служби статистики України
Проте, крім обсягів виробництва, важливий попит — треба продати. Тут важливий вплив світових ринків, оскільки зовнішні ціни певним чином «давлять» на внутрішні. Так, за прогнозами ФАО (всесвітньої продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), у 2017 році обсяги виробництва зернових у світі мають становити 2597 млн т, що на 9,0 млн т (0,3% від загалу) менше, ніж торік. Проте це вище середньорічного показника за останні п’ять років. З огляду на те, що посівна кампанія ряду основних культур на момент складання прогнозу ще не починалася, то цьогорічний погодний фактор має дещо погіршити прогнозні значення (а відтак, покращити для виробника цінові).
За прогнозами, споживання зернових у світі у 2017–2018 МР має зростати, проте досить незначними темпами.
Після досить стрімкого зростання у 2016–2017 МР, що сягало 2,2%, споживання зернових у світі у 2017–2018 МР, як очікується, збільшиться лише на 0,8%, до 2597 млн т. Згідно з прогнозами, продовольче споживання зернових продовжить поступово збільшуватися і у 2017–2018 МР досягне 1118 млн. Таким чином, середній обсяг споживання зернових у світі збережеться на стабільному рівні, що становить близько 149 кг на душу населення.
Загальний обсяг споживання зерна в кормових цілях може досягти 927 млн т, що лише на 0,6% вище прогнозованого рівня 2016–2017 МР та вказує на значне зниження темпів зростання споживання, особливо у порівнянні з 3,0% приросту, які спочатку очікувалися в 2016–2017 МР.
Світові запаси зернових у 2017–2018 МР можуть незначно скоротитися у порівнянні з рекордним рівнем попереднього.
Деяке зниження запасів зернових у світі, прогнозоване в сезоні 2017–2018 років, переважно пов’язано з можливим зниженням запасів фуражного зерна на 8 млн т, до 262 млн т. Найбільше знизяться запаси кукурудзи — на 4% порівняно з торішніми значеннями — до 207 млн т, досягнувши, таким чином, мінімального рівня за чотири роки. Очікуване значне збільшення обсягів виробництва в ЄС і Південній Америці не зможе компенсувати зниження рівня запасів у Китаї і Сполучених Штатах.
Згідно з прогнозами ФАО, обсяги торгівлі зерновими в світі у 2017–2018 МР можуть знизитися. Відповідно до першого з підготовленим ФАО прогнозу, обсяг торгівлі зерновими в світі в сезоні 2017–2018 років сягатиме близько 386 млн т, що на 1,7% (6,7 млн т) нижче, ніж очікувалося у торішньому сезоні, головним чином, у зв’язку зі зниженням обсягів поставок пшениці й основних видів фуражного зерна.
Обсяг торгівлі пшеницею у світі в новому сезоні може знизиться на 2,3% (4 млн т), до 169 млн т внаслідок скорочення імпорту Китаєм та Індією, а також окремими країнами Північної Африки, де очікується високий урожай в порівнянні з рівнем минулого року. Крім цього, можливе суттєве зниження поставок пшениці з Австралії і Сполучених Штатів у порівнянні з рівнем сезону 2016–2017 років; при цьому продажі пшениці Аргентиною і ЄС можуть вирости. Поставки з боку решти провідних експортерів, швидше за все, збережуться на рівні, близькому до сезону 2016–2017 років.
Такі прогнози ФАО дають певну надію на деяке зростання цін, принаймні, на кукурудзу, що може компенсувати зростання витрат на виробництво.
Треба очікувати, що цьогоріч рентабельність виробництва знизиться, але її рівень буде досить високим.
Костянтин РЄПІН, спеціально
для газети "Агробізнес Сьогодні"
