Мета держпідтримки — сприяти реалізації низки заходів, спрямованих на допомогу аграрному сектору на рівні ефективності та прибутковості:
- забезпечення продовольчої безпеки;
- забезпечення конкурентоздатності різних форм господарювання;
- підтримка стандартів якості продукції, технологій виробництва й зберігання, логістики;
- забезпечення агропідприємства матеріально-технічними ресурсами.
Відповідно до згаданого Закону № 1877-IV, продовольча безпека — це захищеність життєвих інтересів людини, що виражається у гарантуванні державою доступу до продуктів харчування задля підтримання її звичайної життєдіяльності.
Фінансова складова такого регулювання закладається щорічно у видатках Державного бюджету на сільське господарство, які спрямовуються на підтримку певних видів продукції, галузей, форм господарювання тощо.
Інституційні ризики державної підтримки та регулювання агросектора
Аграрний сектор працює в умовах невизначеності, пов’язаної з діями уряду щодо державної підтримки, а також податкового законодавства, митного регулювання експортно-імпортних операцій. Крім того, в умовах євроінтеграції виникають інституційні ризики через обмеження у фінансово-кредитній, природоохоронній діяльності, землекористуванні тощо, пов’язані з вимогами іноземних партнерів України. Країни-експортери та імпортери досить тісно пов’язані між собою, а тому на дохід сектора впливають події в інших країнах.
Саме інституційні ризики спричинили негативне значення державної підтримки в Україні, що визначається за методологією ОЕСР (табл. 1).
Табл. 1. Показник PSE для України за 2012–2017 рр., млн дол
Джерело: за даними stats.oecd.org/
Негативні показники зумовлені різницями у цінах на вироблену продукцію в Україні і країнах ЄС. Тобто, за цими розрахунками, інституційний фінансовий ризик для України безпрецедентний, який виник через нелогічні дії уряду в частині прямої та непрямої державної підтримки. Саме тому збільшення виробництва не є панацеєю для України, як і винятковий курс держави на аграрний розвиток, оскільки існує загроза стати сировинним придатком ЄС.
Як бачимо, стан державної підтримки потребує реформування та реалізації нових ідей, що відповідатимуть вимогам часу.
Держпідтримка від «уряду технократів»
14 листопада 2019 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Цим документом так званий «уряд технократів» затвердив значні зміни у державній підтримці аграрників. Такі зміни зумовлені як проведенням реформи і реорганізацією управління галуззю (колишнє Міністерство аграрної політики та продовольства увійшло до складу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), так й іншими факторами.
Зокрема, нові політичні та економічні реалії сьогодення значно вплинули на управління та регулювання аграрним сектором. Ключове питання, що обговорюється на різних рівнях, — це відкриття ринку землі. Від його вирішення залежатиме подальший розвиток сільськогосподарського виробництва, ефективність АПК та національної економіки, стан зовнішньоторговельного балансу, розвиток сільських територій, добробут населення та ін.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства (МРЕТ) України задекларувало цілі для українців: збереження права розпоряджатися своїм майном; отримання безпечних товарів та послуг; забезпечення легальною роботою; одержання доходів від управління державною власністю; помірна плата за послуги та товари; підтримка експорту продукції; захищеність від зловживань монополістів.
Ефективність цих планів залежить від фінансової бази, щодо якої профільним міністерством передбачено такі умови: держава передбачувано розпоряджається публічними фінансами; платники податків мають нижче податкове навантаження та значно менше часу витрачають на їх адміністрування; доброчесні експортери та імпортери мають прозорі спрощені правила митного контролю та митного оформлення, при цьому економічні інтереси та інтереси щодо рівності конкурентних умов захищені; бізнес та громадяни мають доступ до значно дешевших фінансових ресурсів; витрати платників податків на обслуговування боргів зменшуються.
Нововведення Держбюджету-2020 щодо видатків на аграрний розвиток
В очікуванні відкриття ринку землі у проєкті Держбюджету-2020 на підтримку виробників у програму за кодом 1201040 було закладено 4,4 млрд грн, які передбачалось спрямовувати на компенсацію ставок для купівлі земель сільськогосподарського призначення. Дана ставка після реформи землі буде в межах 3–5% річних, решту відсотків за кредитами держава компенсуватиме. Аграрний комітет пропонував збереження на 2020 рік обсягу підтримки АПК на рівні 1% ВВП, а це 8,4 млрд грн, з яких 4,4 млрд грн направити на програму здешевлення кредитів, пов’язаних із викупом земель, а ще 4 млрд грн розподілити на галузеві програми.
Відповідно, перед ухваленням Закону «Про Державний бюджет України» парламент попередньо (13 листопада 2019 р.) підтримав Закон «Про ринок землі», відкриття якого очікується з 1 жовтня 2020 року, де прописано, що до 1 січня 2024 року не допускається купівля землі юридичними особами, бенефіціарними власниками яких є іноземці та особи без громадянства. Проте в ухваленому Держбюджеті на 2020 рік програма з компенсації ставок для купівлі земель сільськогосподарського призначення відсутня, а близька до неї сума закладена у програму фінансової підтримки товаровиробників. Надання коштів державної підтримки аграріям об’єднано за однією програмою (код 1201150) в обсязі 4 млрд грн, проте у супровідних матеріалах немає пояснень щодо порядку використання таких коштів (зокрема, щодо напрямів надання такої підтримки).
Міністерство розглядало проєкти на 8,48 млрд грн, а саме: здешевлення кредитів аграріям для купівлі земель сільгосппризначення — 3,9 млрд грн, державна програма підтримки галузі тваринництва, зберігання та переробки с/г продукції — 2,5 млрд грн, фінансова підтримка сільгоспвиробників — 780 млн грн, формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів — 500 млн грн, державна підтримка розвитку садівництва і ягідництва — 400 млн грн, фінансова підтримка розвитку фермерських господарств — 250 млн грн, фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів — 150 млн грн. Крім того, було анонсовано, що більшість програм, які діють у 2019 році, буде збережено й на 2020 рік.
Напрями, обсяги та розпорядники бюджетних видатків на аграрний розвиток у Держбюджеті-2020
Затверджені програми аграрного розвитку відповідно до Держбюджету наступного року та фінансування за ними приведено у таблиці 2.
Табл. 2. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2020 рік в частині фінансування аграрного розвитку, тис. грн
Джерело: Додатки до Закону «Про Державний бюджет на 2020 р.»
Видатки на сільське господарство по МРЕТ згруповані за програмами: фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі, витрати Аграрного фонду, пов’язані з комплексом заходів зі зберігання, перевезення, переробки та експорту об’єктів цінового регулювання державного інтервенційного фонду, фінансова підтримка сільгосптоваровиробників, організація і регулювання діяльності установ у системі агропромислового комплексу та забезпечення діяльності Аграрного фонду, формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів. За загальним обсягом, ці видатки складають 4,481 млрд грн (47% загальних видатків аграрного розвитку).
Програма «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» діяла у 2019 році та передбачала забезпечення насінням тих регіонів, які не виробляють власного, або мають обмежені можливості його виробництва, надання допомоги в разі знищення або пошкодження насінницьких посівів внаслідок стихійного лиха, забезпечення сортовідновлення, сортозаміни, закупівля елітного, репродукційного насіння сільськогосподарських культур до державного насіннєвого фонду.
Програма «Витрати Аграрного фонду» фінансує діяльність відповідно до положення «Про Аграрний фонд»: проведення цінової політики в агропромисловому секторі економіки у межах, визначених законом; виконання від імені держави функції кредитора на період дії режиму заставних закупівель окремих об’єктів державного цінового регулювання; виконання бюджетних програм, визначених Законом «Про Державний бюджет України»; формування державного інтервенційного фонду виключно для здійснення товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку.
Частка видатків на програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» складає 89%. Склад її наразі не розкритий, але у 2019 році нею передбачалася часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва з бюджетом у 913 млн грн.
Новацією Держбюджету наступного року є програма «Формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів» у розмірі 240 млн грн. Як коментують експерти, тут можлива певна аналогія з діючим Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантує повернення кредитів (повністю або його частини) у випадку дефолту сільгоспвиробників, що значно знижує ризики кредитування для банків і створює натомість мультиплікативний ефект на обсяг кредитування агросектора, тим самим полегшує доступ до фінансування.
Видатки на послуги агросектора по МРЕТ передбачають програми за такими напрямами:
- наукова і науково-технічна діяльність у сфері розвитку агропромислового комплексу,
- стандартизація та сертифікація сільськогосподарської продукції,
- підвищення кваліфікації фахівців-аграрників,
- проведення досліджень,
- розробка прикладних наукових і науково-технічних проєктів,
- виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням,
- підготовка наукових кадрів та фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури у сфері економічного розвитку,
- ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства «Солотвинський солерудник» Тячівського району Закарпатської області.
За обсягом, вони складають 105,16 млн грн відповідно до загального фонду, 77,07 млн грн — відповідно до спеціального фонду. Загалом — 182,231 млн грн. Ці програми фінансувались у попередніх бюджетах, а їх частка у структурі видатків аграрного розвитку складає 2%.
Видатки на послуги агросектора в інших міністерствах фінансуються за напрямками:
- проведення земельної реформи,
- проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру,
- протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро,
- організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,
- заходи з будівництва прикордонних інспекційних постів та покращення доступу сільськогосподарських МСП до експортних ринків,
- прискорення інвестицій у сільське господарство України,
- здійснення заходів щодо підтримки науково-дослідних господарств.
Фінансування перелічених програм складає 4,738 млрд грн. 56,8% припадає на загальний фонд. Частка у видатках аграрного розвитку складає 50%.
Під час планування Держбюджету на 2020 рік щодо здійснення заходів з проведення земельної реформи враховані кошти загального фонду обсягом 76,1 млн грн, за рахунок яких, зокрема, передбачається ведення і функціонування, в тому числі адміністрування, Державного земельного кадастру, технічне та технологічне його забезпечення, а також перетворення матеріалів Державного фонду документації із землеустрою в електронний (цифровий) вигляд, що дозволить забезпечити безперебійне функціонування Державного земельного кадастру. На проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру передбачається спрямувати видатки із загального фонду державного бюджету в обсязі 430,6 млн грн, що забезпечить можливість оцінити земельний фонд України.
Програма «Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» передбачає заходи здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за охороною території України від занесення з території інших країн або з карантинної зони збудників заразних хвороб під час експорту, імпорту чи транзиту відповідної продукції, здійснення заходів щодо реалізації єдиної державної політики у сфері фітосанітарії (карантину і захисту рослин) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, проведення лабораторно-діагностичних та профілактичних робіт, лікувальних заходів, оцінка ветеринарно-санітарного стану продуктів тваринного походження, неїстівних продуктів тваринного походження, кормових добавок, преміксів, кормів, ґрунту, води для тварин, забезпечення методичної підтримки державних та інших уповноважених лабораторій ветеринарної медицини, здійснення контролю за проведенням ними лабораторних досліджень. На ці послуги агросектора видатки по інших міністерствах складають 61,5%.
Видатки на «Проведення лабораторних випробувань, вимірювань, досліджень та експертизи» у 2020 році передбачені для забезпечення державного контролю за дотриманням санітарно-епідемічного благополуччя населення, ринкового державного нагляду, а також законодавства щодо захисту прав споживачів. У проєкті бюджету України на 2020 рік передбачені кошти в обсязі 83,7 млн гривень. Зазначений обсяг видатків дозволить забезпечувати якість та безпеку продукції за допомогою механізму відбору її зразків для проведення незалежної експертизи в рамках здійснення ринкового нагляду та захисту прав споживачів; запобігати виникненню і поширенню спалахів інфекційних хвороб і масових неінфекційних захворювань (отруєнь), здійснювати санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи з усунення шкідливого впливу різних факторів на здоров’я населення.
Для реалізації заходів щодо «Забезпечення потреб населення та галузей економіки водними ресурсами», а саме: забезпечення функціонування водогосподарсько-меліоративного комплексу, що знаходиться у державній власності, поліпшення екологічного стану меліорованих земель, здійснення державного моніторингу вод, попередження шкідливої дії вод та ліквідація її наслідків — у 2020 році Мінекоенерго розподілило кошти обсягом 126,9 млн грн за двома програмами, що безпосередньо стосуються аграрного розвитку.
За програмою «Прискорення інвестицій у сільське господарство» закладено кошти, які схвалила Рада виконавчих директорів Світового банку в процесі надання позики в розмірі 200 млн доларів США на основі результатів Програми «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України». Програма покликана розширити можливості малих і середніх підприємств (МСП) у сільськогосподарському секторі. Вона має на меті зміцнити конкурентоспроможність сільського господарства, його диверсифікацію та розвиток шляхом підвищення ефективності та зміцнення політики підтримки галузі, поліпшення прозорості та підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності, а також розширити доступ аграрних МСП до експортних ринків. У структурі видатків за групою видатків на послуги агросектора по інших міністерствах на ці заходи припадає 13%.
У ст. 28 Закону «Про Державний бюджет на 2020 р.» вказано: «Установити, що у 2020 році розподіл бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування якого є позика Міжнародного банку реконструкції та розвитку для реалізації проєкту «Програма «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України», здійснюється Кабінетом Міністрів України». Але під час закладення цієї програми, як зазначено у супровідних документах, урядом не враховано вимоги Кодексу. Згідно з пунктами 5 і 6 частини першої статті 40 та частиною третьою статті 97 Кодексу, розподіл вказаних субвенції і бюджетних призначень мав би бути передбачений відповідно у додатках № 7 і № 3 до законопроєкту. Якщо ж на даному етапі це неможливо, зазначений розподіл повинен здійснюватися відповідно до частини шостої статті 108 і частини шостої статті 23 Кодексу (за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом).
За напрямом «Кредитування сільського господарства» передбачено надання кредитів фермерським господарствам та фінансова підтримка заходів агрокомплексу на умовах фінансового лізингу на суму 72 млн грн. У структурі фінансування аграрного розвитку на них припадає 0,8%.
Як демонструє таблиця 2, забезпечення фінансування окремих програм підтримки сільського господарства здійснюватиметься зі спецфонду. Зокрема, звідти будуть нараховуватись кошти на формування державного резервного насіннєвого фонду, організацію та регулювання діяльності установ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, упровадження проєкту «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України», фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу та ін.
У ст. 13 Закону встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2020 рік у частині кредитування є надходження, визначені частиною третьою статті 30 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:
1) повернення бюджетних позичок, наданих на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1994–1997 років;
2) повернення коштів, наданих для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу, а також для закупівлі племінних нетелей та корів, вітчизняної техніки й обладнання з наступною їх реалізацією сільськогосподарським підприємствам на умовах фінансового лізингу.
Висновки
З метою створення інвестиційно-привабливої, конкурентоспроможної на світовому рівні європейської держави України необхідні реформи.
Серед пріоритетів державотворення — запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, що за рахунок підвищення економічної конкуренції сприятиме підвищенню ефективності та продуктивності використання сільськогосподарських земель; подальша політика дерегуляції економіки для посилення ринкової конкуренції.
Держбюджет на 2020 рік передбачає підтримку більшої кількості програм, які діяли у 2017–2019 роках, і розвиток нових напрямів. Уряд відмовився від кількох усталених бюджетних програм підтримки аграрного розвитку, зокрема підтримки садівництва, окремої програми розвитку тваринництва, загального здешевлення позичкових ресурсів, запропонувавши натомість програму фінансової підтримки сільгоспвиробників, яка у проєкті бюджету позиціонується як кошти на здешевлення банківських кредитів для придбання землі. Достеменно не розкрита за напрямами підтримки найбільш суттєва програма — «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», що передбачала 4 млрд грн.
Якщо розглядати програми профільного міністерства, то Держбюджет-2020 передбачає 4,5 млрд грн, що на 23,7% менше рівня 2019 року, але на 9,8% більше рівня 2018 року. Беручи до уваги уже підтверджений за ефективністю мінімальний обсяг фінансування у розмірі не менше 1% ВВП галузі, то коштів мало би бути вдвічі більше — до 8,4 млрд грн. А з врахуванням усіх програм аграрного розвитку, у тому числі за іншими міністерствами та фінансуванням послуг для сектора, рівень підтримки можна оцінити у 9,5 млрд грн, що відповідає заявленим критеріям частки видатків бюджету на агросектор.
Важливу роль у наповненні бюджету відіграватиме запуск проєктів, спрямованих на підвищення енергоефективності, будівництво доріг та іншої транспортної інфраструктури, а також активний розвиток таких сфер діяльності, як охорона здоров’я та освіта, які є ключовими для розвитку людського капіталу.
Як наслідок, зростання реального обсягу ВВП у 2020 році передбачено на рівні 3,7%, мінімальна заробітна плата — на рівні 4723 грн, що на 550 грн більше ніж у 2019 році, а середньомісячна заробітна плата — на рівні12 497 грн.
Відповідно до визначених Урядом пріоритетів, одними з головних інвестиційних драйверів у бюджеті 2020 року є мала та велика приватизація, що разом мають принести державі 12 млрд грн, а також легалізація азартних ігор, що також має збільшити бюджет країни на 3 млрд гривень.
Крім того, для запуску з 2020 року повноцінного ринку землі передбачено створення інструментів, що дозволять малим та середнім сільгосптоваровиробникам отримати дешеві кредитні ресурси для купівлі земель сільськогосподарського призначення. Так, на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників закладено у бюджеті 4 млрд грн, а для формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів — 240 млн грн.
Оксана РАДЧЕНКО, канд.екон.наук
пеціально для Агробізнесу Сьогодні
