Якісний продукт — це не примха супермаркету, а реалії сьогодення, — Андрій Ярмак

Якісний продукт — це не примха супермаркету, а реалії сьогодення, — Андрій Ярмак

/ Експертна думка / Середа, 01 грудня 2021 10:14

Попит на харчові продукти у світі за останні два роки суттєво виріс. Причини відомі, і змін поточним тенденціям поки що не видно. Що чекає овочівників уже найближчого майбутнього? Які можливості для нарощування обсягів експорту овочів до ЄС з України? Один із провідних європейських експертів овочів — ФАО розповідає про ситуацію на ринку ЄС та світу, перспективи його розвитку.

Виробників овочів, які б із самого початку орієнтувалися на експорт, в Україні фактично не існує. І це є головною причиною поточного стану справ із цими продуктами в країні та можливістю їхнього експорту. На жаль, український споживач дуже невибагливий і погоджується купувати картоплю й овочі такої якості, яку в інших країнах ніхто не купує, — розповів нам в інтерв’ю економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.

 

• Які нині тенденції на європейському та світовому ринках овочів. На що переважно спостерігається попит?

— Про тенденції на ринку овочів ЄС взагалі можна говорити тільки в сегменті тепличних овочів, бо це зумовлено кризою цін на енергоносії. Ціни на газ нині стрімко зростають уже. Отже, в теплих країнах, де не потрібно підігравати теплиці, очікують значних прибутків від нового сезону. В країнах, де доводиться підігрівати теплиці й витрачати кошти на підсвічування, нині чимало банкрутств виробників або тимчасових зупинок виробництва. Ураховуючи кризу в транспортних ланцюжках і дефіцит контейнерів для транспортування холодних вантажів, до яких належать і тепличні овочі, імпортна продукція теж буде дуже дорогої і її також бракуватиме. Тому сумнівів щодо цінових рекордів на овочі немає.

Це стосується не лише Європи чи України, а й усієї Північної півкулі планети. Адже навіть теплі країни будуть масово експортувати тепличні овочі, і ціни там теж будуть дуже високими. Щодо борщових овочів і картоплі, то в кожній країні й по кожному з видів цих овочів абсолютно різна ситуація. Відокремити якісь загальні тенденції тут неможливо.

 

• Які країни є топекспортерами овочів на європейський і світовий ринки?

— Найбільші світові експортери овочів — це Китай, Мексика, Нідерланди (у них велика частка експорту), Іспанія та США. Китай — завдяки часнику, а також сушених і заморожених овочів, Мексика — завдяки теплому клімату й наближеності до США. Іспанія розташована поряд із ринком ЄС, а от США — внаслідок якості та додавання вартості продукції. Причому США теж експортує овочі до Мексики, але вже в іншому сегменті — преміумі. У Європі також великі обсяги експортують інші південні країни і Польща. Переважно все це торгівля всередині ЄС. З великих постачальників до Європи виділимо Марокко, Єгипет та Туреччину.

 

• А хто основні імпортери на планеті?

— Найбільший світовий імпортер овочів із великим відривом від інших — США. Далі — європейські країни: Німеччина, Велика Британія, Франція та Нідерланди. Також великі імпортери — Канада, Японія та РФ.

 

• Європейські споживачі готові купувати традиційні овочі чи все ж таки віддають перевагу органічним?

— Органічний сегмент овочів у світі стрімко зростає, але він вузький і відносно невеликий за обсягами, порівнюючи до сегмента традиційних овочів. Вимоги ЄС до використання/залишків у кінцевих продуктах пестицидів такі високі, що абсолютна більшість населення регіону не дуже переймається необхідністю купувати «органік». Відповідно, високою є ціна на органічні овочі й фрукти на ринку ЄС.

21 460 24

 

• Яке місце України нині серед експортерів овочевої продукції? Куди експортуємо, які овочі?

— Україна посідає дуже низьке місце у світі в рейтингу експортерів овочів — вона далеко за чільною половиною країн світу. Більше з тим, Україна — це великий нетто-імпортер овочів. Можна сказати, що з овочів нашої країни системно сьогодні не експортує ніхто й нічого. Переважно експорт відбувається, коли в країні все дуже погано і продукцію неможливо продати, а ціни критично низькі. Іншими словами, виробників, які б самого початку орієнтували виробництво на експорт, у нашій державі не існує.

І це є головною причиною поточного стану справ. На жаль, український споживач овочів дуже невибагливий і погоджується купувати картоплю та овочі такої якості, яку в інших країнах ніхто не купує. Відповідно, коли у нас надлишок виробництва, наприклад, як то було з цибулею рік тому, то її можна було або викидати, або продати на експорт за дуже низькими цінами, що покупець у супермаркетах міг закрити очі на огріхи з якості. Звичайно, навіть таку цибулю, щоб її продати, потрібно було сортувати, пакувати тощо. Тому часто в кілограм такої продукції потрібно було інвестувати більше, ніж ціна на внутрішньому ринку, щоб лише мати можливість її експортувати.

Тепличних же овочів українські аграрії експортують мало тому, що у нас найвищі ціни на генерацію тепла в регіоні (дорогий газ, дороге вугілля), а ще тому, що Україна не дуже тепла країна.

Єдиний сегмент, де з’яв­ля­єть­ся щось схоже на динаміку системного експорту, — це заморожування овочів. Заморожені овочі, думаю, стануть локомотивом розвитку овочівництва і експорту найближчим часом. Хоча, звичайно, і в сегменті інших овочів будуть зрушення, якщо туди прийдуть люди з іншою ментальністю. А також, коли в Україну зайдуть такі поважні гравці міжнародного ритейлу, як, наприклад, мережа Lidl.

 

• Чи є в українських фермерів можливості посідати європейські овочеві ніші на ринках країн ЄС?

— Можливості є, але ніхто не хоче цим перейматися. Адже значно легше виростити й продати зерно чи олійні. Ризики низькі, сировина зберігається без проблем, ціни не так коливаються, як на овочі. Тому й відмовляються багато вітчизняних фермерів від овочів і повертаються до зернових культур. З іншого боку, сегмент тих фермерів, у кого немає тисячі гектарів полів, теж розвивається потроху. І тут альтернативи вирощування овочів, ягід і фруктів немає.

 

• Що для цього вже реалізовано і треба ще зробити на рівні держави? Потрібні законодавчі ініціативи або інші регуляторні акти?

— Найкраща ініціатива держави — невтручання в бізнес і створення рівних конкурентних умов. Доступ до ринку ЄС у нас є. Тут проблем особливих немає. Бракує знань і досвіду, доступу до дешевих грошей невеликим аграрним виробникам, бракує можливості просування ідеї кооперації.

 

• А як виробники мають себе популяризувати на європейському ринку?

— Для початку потрібно навчитися створювати продукт експортної якості. У нас цього поки що абсолютна більшість людей робити не вміє і не хоче. Адже місцевий споживач в Україні й таке споживає, а для поліпшення якості потрібно інвестувати в найкращі технології, в дороге обладнання для доробки, упакування тощо. Саме тому, коли виробництво овочів виявляється більшим за внутрішню потребу, ціни у нас обвалюються до нуля, а коли трошки меншим, виростають до дуже високих рівнів, бо потрібно імпортувати. А переважна більшість імпортних товарів дорожча, бо якісніші, плюс додаємо транспорт і маржу трейдера.

 

• Комусь вдалося зі своїми овочами пробитися на світовий ринок? Вам відомі, пане Андрію, історії успіху?

— Колись були історії успіху у вітчизняної компанії «Грін Тім», яка експортувала продукти з високою доданою вартістю. Але після зміни менеджменту якось про її успіхи в експорті не чути. Тепер у нас переважно успіхи в імпорті.

 

• За зверненням Держпродспоживслужби у вересні 2019 року Європейська Комісія додала Україну до переліку країн, що можуть експортувати овочі та фрукти до Європейського Союзу без додаткових нетарифних бар’єрів. Що думаєте про це?

— Це базові речі й звичайна робота, яку потрібно завжди системно проводити державі. Нас стримують не карантинні організми, а гнила картопля в голові у керівництва великих виробничих підприємств і галузевих асоціацій. Коли учасники ринку зрозуміють, що якісний продукт — це не примха супермаркету, а реалії сьогодення. Коли вони зрозуміють, що не потрібно продавати 100% картоплі дешево, а можна виростити 80% якісної, продати її вдвічі дорожче і заробити на 60% більше грошей, навіть вкинувши на смітник (але переважно й неякісну можна продати, наприклад на корми), то все це почне працювати. Дуже важливо починати цей бізнес, розуміючи, чому аграрій зможе виростити не гіршу, а бажано кращу картоплю, ніж фермер з Польщі, і чому її куплять в Еміратах. Також важливо знати, скільки ти витратиш на просування експорту та сам експорт. Тоді не буде проблем із реалізацією такої продукції ніколи.

Тоді, до речі, у виробників будуть і гроші на те, щоб наймати освічених керівників галузевих асоціацій, які будуть у стані конструктивно спілкуватися і з чиновниками, і з колегами з провідних країн, і з великими імпортерами, і лобіювати всі ті питання, що потрібні для доступу української продукції на зовнішні ринки.

 

Тетяна КОВАЛЬЧУК, спеціально для Агробізнесу Сьогодні

 

 15 червня 2024
Гібрид французької та англійської лаванди прекрасно виглядає в свіжому зрізі та сухих букетах. Проте цвіт лавандіна не можна споживати як чай та використовувати у косметології.
Гібрид французької та англійської лаванди прекрасно виглядає в свіжому зрізі та сухих букетах. Проте цвіт лавандіна не можна споживати як чай та використовувати у косметології.
15 червня 2024
 14 червня 2024
Курс акцій агрохолдингу KSG Agro на Варшавській фондовій біржі зріс на 33% після публікації звітів за 2023 рік та за перший квартал 2024 року.
Курс акцій агрохолдингу KSG Agro на Варшавській фондовій біржі зріс на 33% після публікації звітів за 2023 рік та за перший квартал 2024 року.
14 червня 2024
 14 червня 2024
ПрАТ «Рівнеазот», що входить до азотного бізнесу Group DF, перезапустив базові цехи з виробництва мінеральних добрив – цех аміаку (А-2), цех неконцентрованої азотної кислоти та цех з виробництва аміачної селітри.
ПрАТ «Рівнеазот», що входить до азотного бізнесу Group DF, перезапустив базові цехи з виробництва мінеральних добрив – цех аміаку (А-2), цех неконцентрованої азотної кислоти та цех з виробництва аміачної селітри.
14 червня 2024
 14 червня 2024
Після досить різкого зниження цін, яке спостерігалося на ринку огірка в Україні тижнем раніше, у цьому сегменті знову переважає тенденція до подорожчання.
Після досить різкого зниження цін, яке спостерігалося на ринку огірка в Україні тижнем раніше, у цьому сегменті знову переважає тенденція до подорожчання.
14 червня 2024
 14 червня 2024
Компанія «CLAAS» святкує півмільйонний ювілей зернозбиральних комбайнів, виготовлених з 1936 року, і випускає кілька ювілейних машин LEXION, TRION, EVION і DOMINATOR у трьох місцях на трьох континентах. Найближчими тижнями та місяцями вони будуть представлені на виставках, днях поля та демонстраціях.
Компанія «CLAAS» святкує півмільйонний ювілей зернозбиральних комбайнів, виготовлених з 1936 року, і випускає кілька ювілейних машин LEXION, TRION, EVION і DOMINATOR у трьох місцях на трьох континентах. Найближчими тижнями та місяцями вони будуть представлені на виставках, днях поля та демонстраціях.
14 червня 2024
 14 червня 2024
Агровиробник з Херсонщини отримав кредит у розмірі 1 млн грн від Укргазбанку для розвитку свого бізнесу. Половину суми, 500 тис. грн, забезпечив Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що надало надійний старт для інвестицій.
Агровиробник з Херсонщини отримав кредит у розмірі 1 млн грн від Укргазбанку для розвитку свого бізнесу. Половину суми, 500 тис. грн, забезпечив Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що надало надійний старт для інвестицій.
14 червня 2024

Please publish modules in offcanvas position.