Чиказька товарна біржа — найбільший у світі торговельний майданчик ф’ючерсами, тобто угодами «на майбутнє». Торги там ведуться з валюти, біржових індексів (наприклад, NASDAQ), а також сільськогосподарської продукції. Там продаються ф’ючерси на кукурудзу, пшеницю, сою, соєві боби і шрот, соняшникову олію, цукор, свинину, велику рогату худобу, вовну та ін. Всі торгові майданчики світу так чи інакше орієнтуються на торги в Чикаго і ще дві-три такі ж крупні біржі. Саме на базі тих біржових механізмів формуються ціни на згадані товарні позиції, і на них миттєво орієнтуються експортні операції у найвіддаленіших куточках планети. Пан Сігаєв працює у Чикаго саме на агарному напрямі. За походженням він киянин, тож спільну мову знайшли легко.
Валерій Сігаєв, аграрний брокер із Чикаго
- Навіщо взагалі потрібна агровиробникам товарна біржа?
— Насамперед врахуємо такий нюанс, як загроза з боку контрагента. Коли ви працюєте на спотовому ринку, тобто реально щось продаєте або купуєте «тут і негайно», для вас контрагент — це ризик №1. Чи поставить він вчасно товар, як обіцяв? Заплатить він чи ні? Але на біржі ця проблема вирішена. Чиказька біржа виступає покупцем для кожного продавця і продавцем — для кожного покупця. Вона гарантує всю угоду повністю.
Які ще функції у біржі? Найважливіша — ціноутворення. Учасники ринку, як правило, знають ціну свого товару на поточний день. Ну, а що буде завтра? Ціни на біржі є бенчмарком, орієнтиром для бізнесу на майбутнє. Якщо ми бачимо, що на біржі ціна, скажімо, на кукурудзу в травні або вересні така-то, то можемо на це орієнтуватися у своїх подальших планах. Зрозуміло, що цифри можуть коливатися. Але менше з тим...
Ще момент — управління ризиками. Ми працюємо в індустрії, де їх дуже багато. Якщо постачальник заробляє усього долар-два на тонні зерна, то будь-який несприятливий рух ціни може у момент знести його прибуток. Тому хеджування ризиків має таку важливу економічну функцію. Невизначеність — найстрашніше, чого боїться ринок.
- Чи легко потрапити на торговельні майданчики в Чикаго звичайному фермерові?
— Мене дивує: українські аграрії вважають, нібито отримати доступ на Чиказьку біржу вельми складно. Насправді ж ні. Вам треба вибрати на сайті біржового брокера. Заповнити документ приблизно такої ж складності, як під час відкриття будь-якого банківського рахунку. Далі пройти нескладну процедуру комплайєнса (верифікації доброчесності — Ред.). І все: рахунок на біржі вам відкритий. Законодавство України це нині дозволяє. Після того на субрахунок заводяться гроші, клієнт отримує паролі й може приступати до торгівлі. У кінці кожного робочого дня він отримує звіт від біржі стосовно своїх торгів.
Біржовий міні-словник
Базовий актив — товар, валюта, акція, облігація.
Бенчмарк — показник стану ринку, цін на ньому.
Деривативи — усі вторинні цінні папери. За ними сторони зобов’язуються виконати певні дії щодо якогось активу. Дериватив передбачає можливість вільно його торгувати.
Комплайєнс — процедура «фінансової гігієни», перевірка клієнта на відповідність вимогам законодавства, правилам біржі.
Опціон — фінансовий інструмент, який засвідчує право придбати (call) або продати (put) у майбутньому базовий актив на умовах, визначених на час його укладення.
Ф’ючерс — контракт, що зобов’язує придбати (або продати) якийсь актив у визначений час на певних умовах у майбутньому.
Хеджування — засіб обмеження ризику, форма страхування вартості товару або валютного ризику під час укладання ф’ючерсів.
- Пане Валерію, які інструменти існують для користувача? Що там може зацікавити аграрія з України?
— На сайті Чиказької біржі — десятки платформ. Ми заходимо, дивимося на різноманітні ринки, купуємо та продаємо. Якщо фермер сам не упорається, йому брокер може допомогти порадою. Ми бачимо ціни, графіки їх коливань. У Чикаго торгуються кукурудза, пшениця, соя… Щодо кукурудзи — ліквідність просто зашкалює, цей товар дуже ходовий на біржі. Нею торгують по-різному, як коли... Минулого тижня активно купували і продавали пшеницю врожаю липня-серпня 2020 року. Активно зараз поводиться чорноморська пшениця — вона є гарним хеджем (страховим товаром — Ред.). Зовсім недавно з’явилася на біржі в Чикаго і соняшникова олія.
- Хто з українських агровиробників заробляє у Чикаго на біржі?
— Взагалі-то це їхня комерційна таємниця. Не складно припустити, що це найбільші агрохолдинги. Ну, а що вони конкретно там щодня роблять — я не сказав би, навіть якби знав.
- Чи складно працювати брокером? Як ви потрапили на знамениту біржу?
— Народився і виріс я у Києві. Відслужив строкову службу в армії. Навчався в Київському інституті іноземних мов. У 1992 переїхав до Чикаго і майже одразу влаштувався на товарній біржі. І ось уже протягом понад 25 років заробляю там на життя. Це моє найперше в Америці і по сьогодні останнє місце роботи. Просто я нічого іншого не вмію.
Я відразу ж став працювати в аграрному секторі, бо там дещо простіше, ніж на інших напрямах економіки. Аграрні підприємства в США активно використовують ф’ючерси та опціони. Чому? Їм це вигідно. За правильного використання цих біржових інструментів вони регулярно отримують додатковий прибуток.
Сьогодні в Америці банкіри зазвичай підштовхують клієнта до використання біржових інструментів, як, наприклад, продавці автомобілів пропонують страховку. Чому? Тому що разом із деривативами інші фінансові операції стають менш ризикованими, а це будь-який банкір завжди вітає. Крім того, в США є довіра до фінансової системи загалом, на яку спираються ринки цінних паперів.
- Ви перед кимось звітуєте там?..
— Ні. Це мій бізнес. Тільки перед фіскалами. Трейдер, брокер — складні професії. Як казав один мій колега: знав би, що буде так непросто — краще пішов би в чиказькі таксисти. Але це цікава робота. Ти постійно в курсі ринку, у тонусі, в епіцентрі ризиків. За 25 років роботи мені поки що не набридло.
- В Україні створено Аграрну біржу, але торгує вона, здається, поки що лише деревиною і біопаливом. Чи потрібна у нас біржа такого ж типу, як в Чикаго? Чи не час з’явитися національному ф’ючерсу?
— Я чув неодноразово дебати з цього приводу. Мовляв, непогано, щоб тут працював локальний бенчмарк із ціновими орієнтирами. А також сперечаються: чи потрібно номінувати контракти в гривні? Або: чи варто фіксувати поставки в Одесі? Все це можуть визначити тільки - і насамперед! - учасники ринку. Так і в Чикаго — біржу булу засновано 1898 року. Зібралися 60 виробників і сказали: цей інструмент нам потрібен. Але сьогоднішній свій вигляд вона набула не одразу... В принципі, нічого складного в роботі біржі немає. Інструменти біржові використовувати треба. Без них, як кажуть, ви змушені діяти однією рукою. Та взагалі, біржа — це тривалий шлях. Потрібно формувати довіру до всієї системи ф’ючерсних взаємин, розробляти програмне забезпечення. Я вважаю, що треба і в Чикаго торгувати, і створювати подібну біржу в Україні. Агровиробники Чорноморського регіону використовують можливості для ф’ючерсної торгівлі ще недостатньо. Я недавно цілеспрямовано досліджував ступінь розвитку фінансових ринків в Україні. Проаналізував 700 учасників агросектору та переробки, а також трейдерів. Тільки близько 7% виробників сільгосппродукції чули, що таке деривативі ринки. Серед трейдерів трохи більше знавців — близько 50%. Виглядає так, що дуже багато ще потрібно просвітницької роботи.
- Так, у нас ще є проблеми і з освітою, і з довірою ...
— Я — Вел Сігаєв, працюю з одним із найстаріших незалежних брокерських домів RJO’Brien на торговій біржі в Чикаго протягом останніх 25 років. Припустимо, ви засумнівалися в цьому моєму твердженні. Що ж: заходьте на сайт Чиказької біржі, набирайте Val Sigaev, і отримаєте інформацію про мою кар’єру. Ви завжди там можете перевірити, з ким маєте справу. Довіра — один із наріжних каменів біржової індустрії. Є багато нюансів, на яких вона будується. Чиказька біржа з дня заснування не оголошувала дефолт жодного разу. Система її роботи проста і надійна, вона функціонує таким чином уже понад 120 років.
- Сільське господарство — це поля, елеватори, трактори, кури-гуси... Споконвіку на біржах торгували самі ж виробники. Потім прийшли трейдери-перекупники. А тепер, кажуть, там бал правлять роботи?
— Іноді я виїжджаю до клієнтів у господарства. Але переважно сиджу в офісі за комп’ютером. Наразі торгівля — це загальна думка продавців і покупців про ціни, погоду, про майбутнє. От наприкінці лютого департамент сільського господарства американського Уряду виходить зі своїм прогнозом на 2020 рік. Якщо він скаже: урожай буде добрим, і виробництво виросте — відповідно, побачимо зниження ф’ючерсних цін на сільгосппродукцію. А коли очікуються якісь проблеми — ціни зростуть. Вони можуть підскочити на новинах про пташиний грип або про якісь події у Китаї. Напевно, торгівлю акціями компаній і справді заполонили роботи, але у нас на товарній біржі в секторі сільського господарстві ще є ніша для брокерів-людей. Бо щоб передбачати ціни в агросфері, потрібно дивитися, де що росте й колоситься, як і ким споживається, де яка погода, дощі й посуха... Роботи поки що все це відстежувати не навчилися.
Графіки коливання цін на кукурудзу — пульс світової торгівлі
- В агросфері України вже практикуються форвардні контракти: постачальники під посівну дають товарний кредит — насіння, агрохімію, техніку... А потім восени забирають урожай. Як вам підхід? Не нагадує бартер? Чи це вже крок до ф’ючерсної торгівлі?
— Форвардний контракт — це теж частина плану з управління ризиками, тому це придумано добре. Коли таку форму взаєморозрахунку пропонують компанії-постачальники — я їх розумію. Вони враховують сьогоднішній стан ринку, ризики неповернення коштів за свої товари. За форвардних відносин є вигода для усіх сторін. Але для аграрія краще, щоб форвардні контракти працювали разом із яким-небудь інструментом біржі. Наприклад, call-опціоном. Тоді буде можливість додатково заробити, якщо раптом ціна продукції виросте. Грубо кажучи, якщо ціна на кукурудзу до березня піднялася вище очікуваної, то добре б аграрієві мати право переглянути форвардний контракт на свою користь. Тобто опціон працює як страхова премія. Тому call-опціони так популярні, у них не складно розібратися. В тому числі й фермери їх полюбляють. А робота з форвардним контрактом корисна для ринку ще й тому, що дає можливість учасникам глибше вникнути, що таке деривативи.
- Що ви скажете про стан нинішнього сільського господарства в Україні?
— Воно розвивається чудово! Особливо за останні 10 років я бачу величезний ривок вперед. Якщо всі учасники ринку зможуть домовитися щодо законодавства про землю --це буде ще один крок у правильному напрямі. Я бажаю вам успіхів і закликаю пильніше подивитися на можливості, які надає біржова торгівля.
Розмовляв Ігор Петренко
