- Пане Олеже, якими, за вашими оцінками, є здобутки, недоліки та перспективи реалізації державної програми з підтримки аграріїв поточного року за кожним із напрямів і причини (чинники), що вплинули на результат?
— Достатньо ефективною у 2018 році виявилася програма відшкодування вартості саджанців у рамках програми «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними». За перше півріччя 2018 року було виділено 72,1 млн грн для 56 підприємств на закладання понад 1200 га насаджень. Був позитивний результат і для розвитку нішевих ринків: виробництва малини, горіхів, лохини тощо. Попри чималу кількість необхідних документів сама програма була затребувана виробниками. Зверніть увагу, аграрії нарощують виробництво, тому активно закуповують садивний матеріал. Окрім того, існує доступ і до імпортного матеріалу, що значно розширює вибір аграріїв.
Для довідки: порівняння експорту продукції садівництва і ягідництва за перші 5 місяців 2017 і 2018 років вказує, що поставки за кордон свіжої суниці зросли на 9%, експорт мороженої малини, ожини, плодів шовковиці — на 53%, а мороженої суниці — на 46%.
- За програмою компенсації вартості сільськогосподарської техніки українського виробництва із 945 млн грн у першому півріччі було використано 177 млн грн. Чим на ваш погляд обумовлений такий результат?
— Складність програми полягає у тому, що аграрному виробнику спочатку необхідно заплатити 100% вартості техніки, умовно знайти 1 млн грн на трактор, придбати його і постфактум отримати компенсацію. Та ж сама незручність і у фермерів: попри компенсацію 40% вартості необхідно спочатку знайти гроші на купівлю техніки.
- Чи могли б узагальнено назвати проблемні місця програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного походження?
— По-перше, недостатньо розвинене, не модернізоване українське виробництво самохідної техніки: тракторів, комбайнів, самохідних обприскувачів. Минулого року за допомогою аналогічної програми із держпідтримки аграріїв останні придбали лише 81 трактор і один вітчизняний комбайн. Варто підкреслити, що водночас, за даними Державної служби статистики України, тільки тракторів у 2017 році було імпортовано 86445 одиниць. По-друге, проблема ще й тому, що відсутні можливості використання інших фінансових інструментів придбання техніки, таких, наприклад, як лізинг або кредитування.
- Програма з підтримки тваринництва передбачає найбільший обсяг бюджетного фінансування, але проміжні підсумки її втілення не дають підстав для оптимізму. Чи не так?
— Так, результати її за цим напрямом вказують на те, що 4 млрд грн поточного року використані не будуть, адже, за офіційними даними Мінагрополітики, станом на 3 серпня фактично виділено 268 млн грн (компенсація відсотків — 241 тис. грн, за кредитами — 1,9 млн грн, дотація на стадо — 259 млн грн за утримання 345 546 голів, за молодняк — 6,7 млн грн за утримання 6 064 голів), плюс — відшкодування вартості об’єктів тваринництва (30%) — 220,1 млн грн.
- Як би ви оцінили державну підтримку аграріїв за напрямом, який має ще назву «Фермерський мільярд»?
— На реалізацію цієї програми спрямовано 1,599 млн грн. Компенсація вартості техніки сягала 1,528 млн грн, за насіння — 60 тис. грн (для двох суб’єктів), а здешевлення кредитів — 10,6 тис. грн (для п’ятьох). Недоліки цього напряму державної допомоги аграріям полягають у тому, що, по-перше, обмежений доступ фермерів до кредитних ресурсів: основна сума з мільярду, а саме 500 млн грн, була закладена саме під кредитування, проте використано трохи більше 10 тис. грн. По-друге, обмежений доступ сільгоспвиробників до іноземної селекції насіння та вибору посівного матеріалу.
- Які зміни відбулись, що були внесені в умови державної програми з підтримки аграріїв уже «на марші» (наприклад, у тваринництві). Чим вони були викликані та чому слугують?
— Постановою Кабінету міністрів України від 22.08.2018 № 635 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва» передбачено деякі корективи. Прописується, що компенсація 25% за кредитами відбуватиметься стосовно коштів, залучених із 2018 року, плюс з урахуванням вартості обладнання згідно з проектно-кошторисною документацією.
- Пане Олеже, які поради з можливого коригування поточної державної програми з допомоги аграріям за кожним із напрямів ви могли б дати?
— Для підтримки галузі садівництва може бути доречною націленість на додану вартість продукції, її переробку чи заморозку. Варто також розглянути варіант допомоги щодо маркетингу, активного впровадження поняття «географічне зазначення походження товарів» в економічне життя, експортуванні самої продукції, залишаючи при цьому частину коштів безпосередньо на розширення сировинної бази, а саме купівлю садивного матеріалу.
- Чи могли б ви навести приклади аналогічних програм державної підтримки аграріїв у інших країнах, які мають успіхи в цій царині?
— У Німеччині та низці країн Європейського Союзу діє програма, що передбачає надання молодим фермерам дотації на гектар оброблюваних ними земель. Окрім прямих платежів, для покращення розвитку сільських територій діє програма Rural development 2014–2020, а в рамках Common Agricultural Policy (CAP) надаються гранти на розробку програмного забезпечення та додатків до смартфонів для популяризації програм підтримки АПК у ЄС і висвітлення результатів роботи CAP.
У рамках роботи Міністерства сільського господарства США (USDA) можна отримати субсидії та дотації за реалізацію на виробництві інноваційних проектів і технологій, введення систем енергозбереження, виробництво біопалива тощо.
Крім того, в США можна отримати «грант на додану вартість» (Value Added Producer Grants) для «переналаштування» власного підприємства на виробництво продукції із доданою вартістю, вкладання коштів у рекламу і маркетинг продукції чи часткове покриття заробітних плат і інвентаризації.
- У царині компенсації вартості сільськогосподарської техніки Олег Нестеров порекомендував: по-перше, заморозити на рівні 30–40% ступінь локалізації виробництва вітчизняної техніки, тобто питомої ваги вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектуючих виробів вітчизняного виробництва; по-друге, розширити перелік фінансових інструментів для придбання техніки аграріями; по-третє, розглянути можливість адресної підтримки безпосередньо виробникам сільськогосподарської техніки під локалізацію за принципом відшкодування/компенсації тіла кредиту як для тваринників, або запровадити безвідсоткове кредитування, або стимулювати до кооперації з іноземними виробниками, дотримуючись рівня локалізації.
- Для покращення урядової підтримки тваринництва, на думку експерта, варто, по-перше, змінити умови кредитування державними банками з можливістю відтермінування платежів на початковому періоді; по-друге, слід запровадити часткову компенсацію витрат на робочий капітал, рефінансування та виробничі витрати тваринників.
- У царині державної допомоги фермерству пан Нестеров запропонував таких три новації. По-перше, варто запровадити мікрокредитування за такою схемою — уряд компенсує відсотки (або встановлює на такі кредити нульову процентну ставку зі здійсненням фінансування виключно через державні банки) та надає відстрочку на сплату кредитних платежів. По-друге, необхідно відкрити доступ аграріям до насіння іноземної селекції. По-третє, на думку експерта, має бути спрощено механізм подачі документів, оптимізувати його за прикладом центрів надання адміністративних послуг, «єдиного вікна», офіційного сайту або іншим способом.
Олександр КРИВЕНКО, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
