Усе більше фермерів цікавиться соєю. Ця непроста культура стрімко виривається у лідери агроринку. Минулого року Україна з вирощування сої зайняла перше місце у Європі, виробивши 3,8 млн т. Нині ми експортуємо її у 47 країн. Де купити насіння сої? Куди продати потім урожай?
Також соя — сировина для фармацевтики. Без неї не могла б існувати, наприклад, індустрія антибіотиків, багатьох ліків. З неї роблять також парфуми, клеї, фарби, мило, пластмасу, автомобільні шини — усього не перелічиш. А оскільки культура це олійна, то вона годиться (замість нафти) й для виготовлення біопалива. Має ця рослина ще одну величезну перевагу для тих, хто її культивує. Вона не виснажує землю, як той-таки соняшник, — а навпаки: насичує азотом, прекрасно вписуючись у технології органічного землеробства. Це велике благо для ґрунту.
Займатися соєю — вирощувати її, збирати, калібрувати, сушити тощо — не так просто. Однак її здавна культивують розвинуті країни: США, Аргентина, Бразилія, Індонезія. Нам є в кого повчитися. У Європі теж люблять сою за її універсальність, але там особливо немає де її вирощувати — малувато вільних земель. До нас зараз приходять сучасні технології, фермерів вчать, як слід поводитися із цією культурою. А члени Асоціації виробників і переробників сої України навіть їздять по селах, радять господарям застосовувати соєвий шрот на індивідуальних подвір’ях, де господар відгодовує одну-дві свині, кілька курочок чи тримає корову. У цьому сезоні теж багато аграріїв зацікавилися соєю. На питання «Агробізнесу Сьогодні» відповідає Інна ІЛЬЄНКО, співробітник Європейської Асоціації «Дунайська соя».
- Чи легко зараз фермеру або селянину-індивідуалу купити добре насіння сої? Де, в кого?
— Соя на сьогодні є дуже популярною культурою серед сільгоспвиробників. Звичайно, є певні відмінності по регіонах. Але тим не менш, у Європі з 2013 року площі під соєю зросли на 83%, а загальне виробництво — на 139% за аналогічний період. І Україна була лідером серед інших європейських країн з розширення виробництва сої. То ж на сьогодні велика кількість компаній пропонує насіння сої як вітчизняної, так і іноземної селекції. Щоправда, експерти зазначають, що близько 50% насіння сої реалізується у так званому «тіньовому» ринку. Тобто сюди входить і фальсифіковане насіння, і нелегально імпортоване, і невідомого походження та якості. При цьому інформація про можливість закупівлі якісного, сертифікованого насіння у офіційних виробників, дистриб’юторів — досить доступна. Тож я б рекомендувала виробникам наступне. Насамперед ознайомитися з переліком офіційно зареєстрованих сортів сої та їх власниками в Україні. Далі — звернутися до компаній-власників цих сортів щодо можливості закупівлі насіннєвого матеріалу. На сайтах в Інтернеті зазвичай доступна інформація про дистриб’юторів цих компаній.
Постачальник зацікавлений підібрати вам оптимальний сорт, зважаючи на досвід роботи вже з іншими господарствами. В доповнення до насіння часто компанії надають консультаційну підтримку з технології вирощування, можуть запропонувати варіанти товарного кредитування тощо. Якщо є можливість, пробуйте щороку декілька сортів сої, щоб серед великого різноманіття обрати найбільш придатні для ваших умов.
В Україні існує високий ризик забруднення товарних партій генно-модифікованими: через нелегальне, забруднене насіння, так і на подальших етапах. А на сьогодні на ринку вже формується попит і запит від закупівельників та переробників на чисту від ГМО та високопротеїнову сою. Країни ЄС і Китай зацікавлені купувати якісну сою, не генно-модифіковану. То ж будьте пильні і не порушуйте законодавство України свідомо чи не свідомо — купуйте лише якісне сертифіковане насіння від офіційних дистриб’юторів, ми навіть рекомендуємо додатково для вашої ж впевненості перевіряти експрес-тестами на ГМО придбане насіння. Також контролюйте, що вирощують сусіди — щоб уникнути забруднення під час вирощування.
Спеціалісти Європейської Асоціації «Дунайська соя» також готові надати вам консультаційну підтримку щодо контролю якості вашої сої, мінімізації ризиків щодо забруднення ГМО. Також запрошуємо вас на наші регулярні Дні поля, щоб познайомитися з кращими технологіями вирощування сої.
- Пані Інно, а куди аграрій, фермер з невеликою кількістю землі в обробітку і, відтак, не дуже великим масштабом урожаю може продати свою сою?
— На сьогодні попит на сою зростає як на внутрішньому ринку (збільшується переробка в Україні, збудовано і декілька нових переробних потужностей). Але також дуже динамічно розвивається попит на органічну сою в країнах Західної Європи, і зокрема — на сою локального, європейського походження, в тому числі й з України. Органічне тваринництво Європи взяло собі за мету: перейти з імпортної органічної сої з Китаю та Індії на органічні корми з європейського континенту. Крім того, в цілому західноєвропейські країни ставлять за мету зменшити залежність від імпорту сої із-за океану: із 83,4% за результатами 2015 року до максимум 50% в 2025-му — за рахунок заміщення цих об’ємів соєю європейського походження не ГМО, сертифікованою, у тому числі і з України. То ж попит і надалі зростатиме, але з додатковими вимогами до якості.
Щодо реалізації товарної сої, то виробник має декілька варіантів. Може продати її постачальнику насіння. Бо дистриб’ютори часто виступають і закупівельниками. Або локальному закупівельнику, що перепродасть вашу партію разом з іншими більшим об’ємом вже крупному трейдеру за кращою ціною. Часто, щоправда, такі посередники не зацікавлені контролювати якість, пропонувати диференційовану ціну за не генномодифіковану сою, за вміст протеїну. Ще варіант — співпрацювати зі стабільними закупівельниками, що мають власні потужності до зберігання, готові пропонувати вам ціну з прив’язкою до якості і співпрацюють з іноземними трейдерами та переробниками.Наша Асоціація «Дунайська соя» допомагає також налагодити прямі контакти з покупцями якісної, негенномодифікованої, органічної сої в Європі, що дозволить вам отримати кращу ціну за умови організації якісної логістики.
- Якщо людина тримає свиню або дві чи невеличку коров’ячу ферму, де вона зможе придбати соєвий шрот чи жом для відгодівлі тварин?
— По-перше, важливо розуміти, які саме якісні характеристики шроту підходять вашій групі тварин, що необхідно їм для повноцінного раціону. Адже тваринники зацікавлені купити не об’єм, а поживні елементи. Й спеціалісти з годівлі зазвичай перераховують вартість 1 кг шроту на вартість одиниці протеїну, знаючи реальний його вміст в цій партії. Адже не даремно іноземні фахівці звертають увагу, що в Україні дуже малі темпи приросту живої маси тварин, що впливає і на загальну економіку агробізнесу. Варто оцінити можливість закупівлі більших партій на село, на кооператив — від якісного перевіреного постачальника, найкраще від заводу. Це дозволить отримати кращу ціну. Найбільші переробні потужності сої розміщені в Хмельницькій області (виробник «Сварог Вест Груп»), а також у Полтавській («Астарта», «Біопрепарат»), в Одеській («Олл Сідс»), у Львівській («Оліяр»), Херсонській («Каховка Протеїн Агро»), Кіровоградській («Протеїн-Продакшн»), Запорізькій («Пологівський МЕЗ») областях. Якщо ви самі вирощуєте власну сою і хочете її застосувати у тваринництві, також поширення набувають технології обсмаження бобів сої та використання їх у годівлі тварин. Це дозволяє зменшити витрати при годівлі.
Розмову вів Степан Харлан
