Сергій КУБАХ: «Засоби виробництва — земля і вода разом»

Сергій КУБАХ: «Засоби виробництва — земля і вода разом»

/ Гість номера / Четвер, 04 листопада 2021 10:15

У роботі Першої міжнародної конференції з аграрного права взяв участь експерт із питань керування земельними ресурсами Сергій КУБАХ. Він працював у державних органах земельних ресурсів — на посадах від інженера земельно-кадастрового бюро до начальника управління кадастру Держкомітету України по земельних ресурсах. Очолював проєкт видачі державних актів права власності на землю в сільській місцевості. З початку 2000-х років співпрацював із провідними міжнародними організаціями (Міжнародним банком реконструкції і розвитку, USAID, Світовим банком) як консультант із питань довкілля й керування земельними ресурсами.

Пан Кубах виступив на дискусійній панелі, присвяченій відкриттю ринку сільськогосподарських земель, і відповів на запитання «Агробізнесу Сьогодні».

 

• Вас називають одним із тих, хто визначав нинішню конфігурацію земельної реформи…

— Це правда, що я брав участь у місії проєкту USAID щодо земельної реформи, аграрного та сільського розвитку. Ми як експерти співпрацювали з Верховною Радою та Урядом, брали участь у підготовці законодавчих й інших нормативно-правових актів щодо ринку землі та їх адвокації.

 

• На вашу думку, нинішні реформи ведуть до укрупнення чи подрібнення земельних масивів в одного власника?

— Процес має мотивуватися інструментами самого ринку. Є тенденція до того, щоб розв’язувати проблему фрагментації земель. Бачимо потребу у консолідації земель. Об’єднуватися варто тоді, коли це вигідно і потрібно для справи. Як, наприклад, у сфері меліорації і зрошення. А тенденцій до подрібнення я не бачу.

 

• Як це? Фермер обробляє, приміром, 30 га. Має три сини. Вони успадковують по 10 га… Так було усюди у Європі, та й в Україні колись.

— Ну, це життя… Але такі випадки зараз не мають масового характеру. Бізнес зацікавлений у тому, щоб об’єднувати ділянки, аби там проводити системне зрошення і широкозахватний обробіток й у підсумку отримувати більші прибутки. Великий масив землі можна обробляти ефективніше, ніж маленькі розкидані паї, що зрозуміло.

 

• То ми побачимо посилення бізнесу чи, навпаки, зростатиме вплив і контроль держави, зменшиться хаос і рейдерство?

— Думаю, що посилюватиметься вплив громад і місцевого самоврядування. У рамках реформи ухвалено закон про планування земель. Він встановлює широкі повноваження місцевих громад з керування своєю територією. Та модель публічного керування землями, яку нині впроваджують (через громадське обговорення зокрема), — вона не централізовано державна. Відбувається децентралізація керування, і це дуже добре, коли громадяни на місцях братимуть участь у розв’язанні земельних питань.

19 458 35

 

• Пане Сергію, на форумі з аграрного права ми бачимо фахівців з Африки. Їхні проблеми видаються схожими на наші. Наприклад, професор із Зімбабве казав, що розв’язанню земельних питань у них гальмують пережитки колоніалізму і родоплемінні стосунки, уявлення на кшталт «земля — наша матір».

— Я б не дуже порівнював африканські умови із ситуацією в Україні. У нас інші ґрунти, клімат, ми вирощуємо зовсім інші культури. Однак земельні реформи нині відбуваються у багатьох країнах із не дуже розвиненими економіками. Річ у тому, що на Заході ринок землі існує давно. Там законодавство, як то кажуть, устаканилося. А в нас воно ще формується, й нині триває перехідний етап. Ми переходимо від радянського централізованого права керування землями, коли все є лише у власності держави, до децентралізації та приватної власності на землю. Завдяки цьому вже сьогодні маємо нових ефективних землевласників і землекористувачів, а відтак — помітні успіхи в сільському господарстві країни.

 

• Про скасування земельного мораторію — ви задоволені цим?

— Сьогодні наша земля через довгий мораторій знецінена. Найкращі в світі українські чорноземи — найдешевші у Європі. Крім економічного ефекту — може, поки що й невеликого — ця реформа має потужну соціальну складову. Крок щодо зняття мораторію на купівлю-продаж землі — це перемога. На території України почала діяти Європейська конвенція з прав людини. Бо земельний мораторій був двічі визнаний європейським судом як порушення держави щодо громадян-землевласників… Це великий крок України вперед в розвитку демократії, права та економічного розвитку. Пишаюся, що ми до цього причетні.

 

• А звідки сумніви в економічному ефекті: ви сказали, що він буде «поки що незначний»?

— Бо ринок — це конкуренція. Нині вона дуже обмежена. Наприклад, іноземцям купувати землю заборонено. Однак прихід іноземних інвестицій, навіть коли вони не будуть напряму допущені до ринку земель, це — позитивний чинник. Коли 2024 року на ринок прийдуть юридичні особи, тоді почнеться справжня конкуренція. Слід сказати, що засоби аграрного виробництва — це лише земля, а земля і вода разом. На Півдні у нас — зона ризикованого землеробства. У Херсонській області запроваджується масштабна програма зрошення — в цьому регіоні маємо найбільший потенціал для її розвитку. Це враховує, зокрема, законопроєкт про організації водокористувачів. Меліоративні системи мають стати об’єктами, право власності на яке буде реєструватися й підтверджуватися державою. Результатом стане збільшення зрошувальних площ, приріст виробництва агропродукції, зростання інвестицій та зайнятості населення. Якщо підуть активніше інвестиції в зрошення — це, безумовно, призведе до збільшення вартості землі. Це стане плюсом для власників землі, для орендодавців — і для держави, яка отримає більше податків і платежів. Уважаю, що справжній ринок землі почнеться з 2024 року. Але громадяни мають адаптуватися до нових умов.

 

• Чого варто очікувати за підсумками Першої міжнародної конференції з аграрного права?

— Узгодження думок, розвінчування міфів. Сподіваюся, ми покращимо конкретні рекомендації у сфері державної політики щодо земельних відносин.

 

Цікавився Ігор Петренко 

 

 15 червня 2024
Гібрид французької та англійської лаванди прекрасно виглядає в свіжому зрізі та сухих букетах. Проте цвіт лавандіна не можна споживати як чай та використовувати у косметології.
Гібрид французької та англійської лаванди прекрасно виглядає в свіжому зрізі та сухих букетах. Проте цвіт лавандіна не можна споживати як чай та використовувати у косметології.
15 червня 2024
 14 червня 2024
Курс акцій агрохолдингу KSG Agro на Варшавській фондовій біржі зріс на 33% після публікації звітів за 2023 рік та за перший квартал 2024 року.
Курс акцій агрохолдингу KSG Agro на Варшавській фондовій біржі зріс на 33% після публікації звітів за 2023 рік та за перший квартал 2024 року.
14 червня 2024
 14 червня 2024
ПрАТ «Рівнеазот», що входить до азотного бізнесу Group DF, перезапустив базові цехи з виробництва мінеральних добрив – цех аміаку (А-2), цех неконцентрованої азотної кислоти та цех з виробництва аміачної селітри.
ПрАТ «Рівнеазот», що входить до азотного бізнесу Group DF, перезапустив базові цехи з виробництва мінеральних добрив – цех аміаку (А-2), цех неконцентрованої азотної кислоти та цех з виробництва аміачної селітри.
14 червня 2024
 14 червня 2024
Після досить різкого зниження цін, яке спостерігалося на ринку огірка в Україні тижнем раніше, у цьому сегменті знову переважає тенденція до подорожчання.
Після досить різкого зниження цін, яке спостерігалося на ринку огірка в Україні тижнем раніше, у цьому сегменті знову переважає тенденція до подорожчання.
14 червня 2024
 14 червня 2024
Компанія «CLAAS» святкує півмільйонний ювілей зернозбиральних комбайнів, виготовлених з 1936 року, і випускає кілька ювілейних машин LEXION, TRION, EVION і DOMINATOR у трьох місцях на трьох континентах. Найближчими тижнями та місяцями вони будуть представлені на виставках, днях поля та демонстраціях.
Компанія «CLAAS» святкує півмільйонний ювілей зернозбиральних комбайнів, виготовлених з 1936 року, і випускає кілька ювілейних машин LEXION, TRION, EVION і DOMINATOR у трьох місцях на трьох континентах. Найближчими тижнями та місяцями вони будуть представлені на виставках, днях поля та демонстраціях.
14 червня 2024
 14 червня 2024
Агровиробник з Херсонщини отримав кредит у розмірі 1 млн грн від Укргазбанку для розвитку свого бізнесу. Половину суми, 500 тис. грн, забезпечив Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що надало надійний старт для інвестицій.
Агровиробник з Херсонщини отримав кредит у розмірі 1 млн грн від Укргазбанку для розвитку свого бізнесу. Половину суми, 500 тис. грн, забезпечив Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що надало надійний старт для інвестицій.
14 червня 2024

Please publish modules in offcanvas position.