Складові потужного виробництва
«Вінницька птахофабрика» — найбільше підприємство такого типу в Україні та друге за розмірами в Європі. Продукція птахофабрики реалізується під власними торговими марками МХП «Наша Ряба», Ukrainian Chicken і Qualiko та успішно продається не лише на внутрішньому ринку, але й у понад 60 країн світу, зокрема в 16 європейських. У складі підприємства чотири філії. Першою із них є «Внутрішньогосподарський комплекс із виробництва кормів» продуктивністю 120 т/год. (результати 2017 року), який складається із потужностей для прийому та зберігання насіння кукурудзи і соняшнику (основа корму), кількох виробничих ліній та олієпресового заводу.
«Ми виробляємо соняшникову олію на території цього ж комплексу, — зазначає виконавчий директор ТОВ «Вінницька птахофабрика» Ігор Лещенко. — З насіння соняшнику ми вижимаємо не всю олію: близько 15% лишається у макусі, яка додається у корм. Наступного року плануємо збільшити потужності ще на 60 т/год. та проектується другий олієпресовий завод потужністю 1 200 т/добу».
До складу птахофабрики входить також птахокомплекс — 14 бригад вирощування курчат-бройлерів по 38 пташників на кожній (до кінця року буде запущено ще три). Після завершення відгодовування (41 день) проводиться санітарна обробка пташників. Далі починається новий виробничий цикл, а вирощених бройлерів передають на заключний етап виробництва — переробний комплекс.
Потужності переробного комплексу дають змогу переробити понад 27 тис. голів на годину. Сюди потрапляє жива птиця, а на виході отримується охолоджена запакована продукція.
«Наша діяльність здебільшого спрямована на експорт, тому продукція має певні відмінності залежно від традицій країни-покупця, — зауважив Ігор Лещенко. — Підходи до вирощування птиці на внутрішній і зовнішні ринки однакові, але, наприклад, арабські країни купують курку, вагою не більше 1-1,2 кг, а ринки ЄС потребують продукції із додатковою обробкою, зокрема, філе має бути без краплинки жиру та будь-яких пошкоджень (ціна в країнах Євросоюзу в середньому становить 10 євро/кг)».
Зворотний бік продуктивності
На переробному комплексі «Вінницької птахофабрика», за результатами 2017 року, вироблено понад 280 т м’ясної продукції, тому постає питання утилізації відходів. Вага самого тільки курячого посліду за рік приблизно дорівнює вазі виробленої продукції за цей період. Як підприємству вдається утримувати високі показники виробництва і при цьому не шкодити довкіллю?
Стічні води
Холдинг інвестує значні кошти у збереження довкілля, зокрема, впроваджує новітні очисні системи, встановлює сучасне очисне обладнання та будує потужні переробні комплекси.
Задля збереження довкілля на птахофабриці збудовані очисні споруди потужністю 5 тис. м3 води на добу, які працюють за голландською технологією. Стічні води проходять кілька етапів очищення. З виробництв вони потрапляють до селектора, а з нього — до аеротенків зі спеціальними штамами бактерій, які виконують біологічне очищення води: нітрифікацію та денітрифікацію. Далі вода потрапляє у буферний резервуар, а після цього на механічне очищення піском і вугіллям та знезараження ультрафіолетом. І лише після цього випускається у річку Південний Буг.
«Система очищення в нас повністю автоматична. Ми працюємо за системою SCADA, яка керує всім процесом. Кожен аеротенк наповнюється по черзі. Два оператори стежать за процесом на випадок, якщо стався збій або виникла аварійна ситуація. На випадок аварійної ситуації у нас є три резервуари по 50 тис. м3 кожний. Це дає нам змогу 3-4 тижні працювати без очищення у накопичувальному режимі. Тож надійність системи гарантована, — запевнив головний еколог МХП Олександр Семенець. — Наразі вже діють очисні споруди з аналогічною продуктивністю, на яких організована глибока біологічна очистка з високим ступенем фільтрації. Біологічне очищення забезпечує концентрація активного мулу в аеротенках від 8 до 12 мг/л, а відділення мулової суміші від очищених стічних вод забезпечує комплект модульних мембран компанії «Альфа Лаваль».
Відходи пташників і переробки
Підприємства Групи МХП є об’єктами постійного контролю і підлягають як державному, так і внутрішньому нагляду. Державний контроль здійснює санітарно-епідеміологічна служба та обласні державні екологічні інспекції. Внутрішній — проводять штатні екологи підприємства. Вони працюють або за планом, узгодженим із директором, або самостійно, перевіряючи об’єкти без попередження. Дотримуватись норм екологічної безпеки та ефективно справлятися із накопиченням відходів від діяльності підприємств МХП, зокрема на «Вінницькій птахофабриці», допомагають новітні технології.
Так, на птахофабриці діє цех утилізації відходів. Котел для утилізації може переробляти понад 500 т/добу побічних продуктів, тому є запас і на другу чергу. «Курячий послід раніше вносили як цінне добриво в ґрунт із максимальною нормою 20 т/га. Сьогодні ми змінюємо концепцію утилізації відходів та починаємо застосовувати його для виробництва біогазу. Після переробки на біогазовому комплексі допустимий об’єм добрива може зрости до 100 т, що дає змогу значно ефективніше використовувати наявні ресурси», — зауважив Ігор Лещенко, виконавчий директор ТОВ «Вінницька птахофабрика».
Ще 5 років тому МХП почало використовувати курячий послід не лише як добриво, а і як цінний енергетичний ресурс. З 2013 року 100% посліду з птахофабрики «Оріль-Лідер», одного з підприємств Групи МХП (Дніпропетровська обл.), переробляється на біогазовій станції потужністю 5 МВт/год. Наразі будується друга черга біогазового комплексу МХП на Вінниччині в селі Василівка Тульчинського району.
«Цей комплекс продукуватиме 20 МВт/год, — зазначає Іван Тракслер, директор ПрАТ «МХП Еко Енерджи». — Перша черга проекту планується наприкінці 2018 року, а на повну потужність комплекс вийде у 2019-му році».
«Теплова енергія (пара та гаряча вода) буде використовуватись переробним комплексом. Після введення в експлуатацію біогазовий комплекс задовольнить 40% потреби теплової енергії забійного цеху, замінивши близько 10 млн м³ природного газу на рік», — зауважив Іван Тракслер.
Жителі села Василівка не одразу погодилися на сусідство з таким потужним комплексом. Спершу делегація у складі представників сільської громади відвідала село Єлизаветівка Дніпропетровської області, на території якої вже 5 років діє такий завод. Після спілкування із головою та місцевими жителями зрозуміли, що таке сусідство цілком безпечне. Тож мешканці Василівки на громадських слуханнях дали згоду на спорудження комплексу. Як виявилося, птахофабрика не тільки забезпечує роботою понад 5 тис. місцевих мешканців, а й дбає про їхній добробут і дозвілля. Окремим напрямом є соціальна діяльність підприємства. Тільки в 2017 році на соціальний розвиток спільнот Вінницької області було виділено понад 25 млн грн.
«У результаті співпраці з МХП по всьому селі прокладено централізований водопровід, з'явився дитячий ігровий майданчик, альтанка з вільною зоною Wi-Fi, відремонтовані клуб та місцевий ФАП», — розповів мешканець с. Василівка, депутат Тульчинської районної ради Василь Марцинюк.
Варто зазначити, що всі виробничі споруди птахокомплексу побудовані з чітким дотриманням санітарних норм, зокрема, врахована необхідна відстань від населених пунктів. Зі слів місцевих жителів, жодних незручностей від такого сусідства вони не мають, навпаки, — агрохолдинг є головним інвестором у соціальний розвиток сільських територій регіону та надійним партнером у вирішенні проблем громад Вінниччини.
Дмитро СІРИЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
