Біометан — поновлюваний ресурс енергії, дуже зручний у використанні. Хімічний склад біогазу, залежно від джерел походження, такий: 50–85% метану, 13–50% CO2, плюс незначні домішки. Після технологічного очищення біогазу від тих домішок і вуглекислого газу якраз і отримуємо біометан — аналог природного газу, відмінність лише у походженні. Біогенна теорія природного газу стверджує, що він виник наприкінці палеозою із залишків живих організмів. Те ж приблизно відбувається сьогодні під час виробництва біометану: в колбах і резервуарах органічні відходи перетворюються на жирний газ. Тобто це газ — такий самий, як і палеозойський, лише «молодий», вироблений біоенергетичною промисловістю.
В Україні є великі сховища для зберігання газу. Технічно цілком можливо закачати влітку на зиму у наші газосховища український біометан замість імпортного природного газу з Сибіру, Туркменістану чи Словаччини, бо він такий самий за хімічною формулою і дією. І брати його, коли це потрібно, перекачуючи нашими розгалуженими газогонами, куди потрібно.
Методи очистки або збагачення біогазу до стадії біометану існують різні. В Україні є можливості організувати проекти його виробництва на відходах птахофабрик, цукрових та спиртових заводів. З нього легко можна виробляти електричну енергію. Але поки що біометан дорожчий, ніж той, який качають з-під землі.
Проте все міняється, технології удосконалюються. Динаміка розвитку біометану в Європі вражаюча. У деяких країнах до третини природного газу в найближчі роки буде заміщено біометаном. І багато країн — наприклад, Данія — цілком серйозно ставлять за мету повністю перейти з природного газу на виготовлений промислово біометан. Данці хочуть замістити ним увесь споживаний природний газ, видобуток якого в їхньому Північному морі виснажується. У Данії є поняття стійкої енергетики, яка об’єднує електричні мережі, газоворозподільні і теплогенеруючі потужності в одну систему. Проекти виробництва біометану доволі активно розвиваються в Німеччині. Зараз його виготовляють в обсязі близько 1 млрд м куб. на рік, і більша його частина розподіляється через існуючі газові мережі.
Керівник напряму альтернативної енергетики холдингу «Галс Агро» Олег Рябов щодо біометану налаштований позитивно: «Вважаю, що нам треба активніше розвивати його виробництво. Це чудова річ, зокрема, і для балансування добових і сезонних піків споживання енергії».
Однак напряму біометан поки що не може конкурувати за вартістю з природним газом. Але як моторне паливо вже цілком конкурентний з бензином, соляркою чи скрапленим газом. Є позитивні приклади системного застосування біометану замість звичного нам пропан-бутану як моторного пального для автотехніки й сільгоспмашин. Наприклад, у Швеції налічується близько 200 газозаправних станцій під біометан. Його у тій країні використовують як паливо близько 45 тис. автомобілів, з яких близько 800 — вантажівки. А на рівні міських муніципалітетів напрацьовано механізми стимулювання користувачів, є безкоштовні парковки для автотранспорту на біометані. Бо у містах таке паливо суттєво зменшує забрудненість повітря.
Потенціал біометану
Можливо заміщати біометаном природний газ як хімічну сировину, скажімо, для виробництва добрив. Якщо після збирання урожаю солому не приорювати, а пропустити через енергетичну установку й отримати біометан, отримаємо органічні відходи перегонки, які вже можна повертати у ґрунт. Вигода буде значно більшою.
У нас є чималі ресурси, тож теж треба розвивати цей напрям. За умов достатнього розвитку виробничих потужностей, цілком можна уявити експорт українського біометану в ЄС. У Нідерландах і Великобританії існує система аукціонів з продажу біометану. Країни, що розвивають виробництво біометану, вигідно торгують між собою. Уже створено консорціум з 15 країн, мета якого — створення в Європі ефективного ринку біометану, а також його інтеграція з ринком автомобільного біопалива.
Коментарі
Юрій МАТВЄЄВ, ст. наук. співробітник Інституту технічної теплофізики НАН України (Київ)
— В ЄС працює 540 заводів з виробництва біометану. І частка його у виробництві біогазу, за підрахунками Європейської біогазової асоціації, досягне 35% до 2030 року. Це окремий ринок і додаткові можливості. А сьогодні загальна кількість біометану, виробленого в Європі, — 2 млрд м куб на рік. Лідером є Німеччина. Нарощують виробництво Нідерланди, Великобританія, Франція. Серйозно дбає про виробництво біометану Данія. В Україні ж немає жодного заводу, що виробляє біометан. Чому? Найбільший бар’єр — висока собівартість виробництва. Він дорожчий, ніж природний газ. У країнах ЄС прискорений розвиток біометану йде тому, що там працює система держпідтримки, субсидується як його виробництво, так і споживання. Для стимулювання виробництва можна використовувати спецтариф на електричну енергію, або на сам біометан. У деяких країнах застосовують тарифні добавки за доведення біогазу до біометану.
Йенс Бо ХОЛМ-НІЛЬСЕН, керівник Центру біоенергетики Ольборзького університету (Данія)
— Ми у Данії ефективно використовуємо біомасу як для опалення приміщень, так і для виготовлення моторного палива. До речі, імпортуємо з України паливні пелети. Переробляємо гній, харчові відходи в комбінації з соломою — на біогаз. Зараз видобуток природного газу завершується, й ми частіше використовуємо «зелений» газ — біометан. Все це замінює нам викопні види палива. Цим же шляхом йдуть Нідерланди, Німеччина та інші.
Сергій САВЧУК, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження
— Дуже цікавий для нас ринок — виробництво біометану. Ми хочемо, щоб ним користувалися наші теплокомуненерго загальних мереж, а також наші ТЕЦ, що працюють на вугіллі. Слава Богу, у цю сферу заходять інвестиції. З початку 2015 року в проекти щодо заміщення природного газу зайшло 500 млн євро. Ця сфера розвиватиметься й надалі, оскільки працює відповідний закон і тариф. Науковці й експерти підрахували, що потенціал заміщення природного газу вітчизняним біометаном складає 7 млрд м куб. Нас критикують, що в Україні для настільки масштабного виробництва не вистачить біомаси. За нашими підрахунками, її достатньо. Крім харчових відходів, лушпиння соняшнику, пелет із кукурудзиння, згадаю енергетичні культури. Їх можна вирощувати на невгіддях — а в Україні близько 4 млн га малородючих земель. Ми збираємося разом з Біоенергетичною асоціацією удосконалювати законодавчо розвиток біометану в Україні.
Григорій МЕРЕФ’ЯНСЬКИЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
